про повернення позовної заяви
24 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/2141/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
05 листопада 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Комунального закладу «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону №367-ХІV від 25.12.1998, яка передбачає розмір разової грошової виплати для учасників бойових дій - п'ять мінімальних пенсій за віком;
зобов'язати Комунальний заклад «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону № 367-ХІV від 25.12.1998 та здійснити виплату суми недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році з урахуванням раніше виплаченої суми.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у 2022 році ОСОБА_1 , як ветерану війни учаснику бойових дій була нарахована і виплачена Комунальним закладом «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради» щорічна разова грошова допомога у розмірі 1491,00 грн.
Вказана допомога нарахована Центром на підставі переданого (за реєстр. № 39 від 25.05.2022) Управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Луганській області списку одержувачів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року за вих. № 38/05-426 від 24.05.2022.
Відповідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону №367-ХІV від 25.12.1998 (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин), чинність якої підтверджується рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008, передбачається щорічна виплата учасникам бойових дій до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі 5 (п'яти) мінімальних пенсій за віком.
20 жовтня 2025 року позивач звернулась до Центру із заявою (вх. № Б-239 від 20.10.2025) щодо перерахунку та виплати різниці щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у відповідності із статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону №367-ХІV від 25.12.1998, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
За результатами розгляду клопотання позивача, відповідачем на електронну пошту ОСОБА_1 надано 28.10.2025 лист-відповідь за № Б-239/01/1137-01-08, в якому Центром не спростовано, що позивачу, як учаснику бойових дій, 14.06.2022 після надходження фінансування перераховано кошти у розмірі 1491,00 грн, які передбачені для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань до 5 травня за 2022 рік.
Як зазначив відповідач в своєму листі, виплату щорічної разової грошової допомоги здійснював додержуючись порядку використання коштів державного бюджету та у розмірі, відповідно до прийнятої 07 травня 2022 року Кабінетом Міністрів України Постанови № 540.
Відповідачем зазначено про нарахування та виплату позивачу недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у відповідності до діючого законодавства.
Позивач вважає, що своїми діями відповідач протиправно зменшив виплату ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій належної разової щорічної грошової допомоги до 05 травня, передбаченої у 2022 році у розмірі, визначеному Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону №367-ХІV від 25.12.1998, чим порушив право позивача на отримання відповідної грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Одночасно позивачем було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що починаючи з 01.01.2019 позивач проходить військову службу за контрактом в Управлінні Держспецзв'язку в Луганській області, що підтверджується довідкою від 25.06.2025 № 38/08-1-93. Як військовослужбовець, позивач у період з 14.06.2022 по 29.01.2024 була залучена до виконання службових (бойових) завдань у складі сил та засобів оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, що підтверджується відомостями, які містяться у довідці, виданій Управлінням Держспецзв'язку в Луганській області від 30.10.2025 № 38/04-1-146.
Враховуючи, що позивач є військовослужбовцем та перебуває по теперішній час на військовій службі, що пов'язано з обов'язком виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, як того вимагає стаття 11 Закону № 548, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, участі у виконанні завдань із територіальної оборони, а також у заходах, спрямованих на підтримання в регіоні правового режиму воєнного стану в складі сил оборони України відповідно до Положення № 432 в умовах воєнного стану є такими, які, на думку позивача, виникли об'єктивно, протягом строку, який пропущено незалежно від її волі, значно ускладнили, а у де-яких випадках під час виконання службових (бойових) завдань унеможливили можливість вчасно звернутись до суду у строки, визначені ст. 122 КАС України.
На підставі вищенаведеного, позивач просила суд поновити строк на звернення до суду.
Ухвалою суду від 10.11.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду, відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду, а також інших доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вищевказаної ухвали суду, позивачем надано заяву, відповідно до якої ОСОБА_1 зазначає про зміну предмету позову та просить суд:
- в назву позовної заяви ОСОБА_1 щодо підстав спору в адміністративній справі № 360/2141/25 внести зміни виклавши її у наступній редакції: «Позовна заява про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії»;
- позовні вимоги у пункті 2 прохальної частини позовної заяви в адміністративній справі № 360/2141/25 вважати викладеними в редакції такого змісту: «Визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради» (код ЄДРПОУ 42643875) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'в редакції Закону №367-ХІV від 25.12.1998, яка передбачає розмір разової грошової виплати для учасників бойових дій - п'ять мінімальних пенсій за віком»;
- врахувати при ухваленні рішення правову позицію щодо строків на оскарження протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2025 у справі №990/29/22.
Разом з тим, суд зауважує, що позивачем фактично змінено спосіб захисту, шляхом викладення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» замість визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
При цьому, предмет позову не змінився, оскільки таким предметом було і залищилось правомірність виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Водночас, предмет позову та спосіб захисту порушеного права не є тотожніми поняттями.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що визнання протиправної бездіяльності, замість визнання протиправними дій не змінює фактичних обставин справи, а саме, що виплати допомоги до 5 травня, яка є періодичним платежем, що виплачується щорічно. Отже, особа, отримуючи їх, є обізнаною щодо їх розміру і в разі незгоди має можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта влади, які на її думку, стали підставою для заниження розміру отримуваної нею допомоги. Перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 10.11.2025 та не надано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду, а також інших доказів поважності причин його пропуску, тобто не усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Згідно з пунктами 1, 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на вищевикладене, позовна заява підлягає поверненню.
Суд наголошує, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтею 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяК.Є. Петросян