Іменем України
24 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/16423/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, яким просила:
- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у місті Києві податкове повідомлення-рішення від 27.01.2020 № 0048633314;
- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у місті Києві податкове повідомлення-рішення від 30.01.2020 № 0058883314.
В обгрунтування позову зазначено, що позивачка є платником податку на майно, зокрема, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у місті Києві. 4 лютого 2020 року отримано податкове повідомлення-рішення від 27 січня 2020 року № 0048633314 (далі - ППР-1), прийняте Головним управлінням ДПС у місті Києві (даті - ГУ ДПС у м. Києві), яким до позивачки застосовано штраф у розмірі 20747.64 грн. (20 %) нібито за порушення строку (на 182 дні) сплати грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Фактичною підставою прийняття ППР вказано акт перевірки № 242/26-15-33-14/ НОМЕР_1 від 14 січня 2020 року. Правовими підставами - ст. 126. п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
06 лютого 2020 року позивачкою було отримано податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2020 року № 0058883314 (даті - ППР-2), прийняте ГУ ДПС у м. Києві, яким до позивачки застосовано штраф у розмірі 925,54 грн. (20 %) нібито за порушення строку (на 182 дні) сплати грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Фактичною підставою прийняття ППР вказано акт перевірки № 496/26-15-33-14/ НОМЕР_1 від 16 січня 2020 року. Правовими підставами - ст. 126, п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України.
На початку 2019 року в Електронному кабінеті платника податків з'явилася інформація про визначення позивачці податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в розмірі 108 365.9 грн. Після з'ясування в ГУ ДФС у м. Києві підстав нарахування цієї суми (за які об'єкти нерухомого майна, за який період і які суми) 15.02.2019 була сплачена до бюджету відповідна сума податкового зобов'язання.
При цьому, будь-якого податкового повідомлення-рішення про визначення цієї суми податкового зобов'язання в сукупному розмірі 108 365,9 грн. позивачка не отримувала.
Після сплати суми податкового зобов'язання та після отримання ПГТР, ГУ ДПС у м. Києві були надані копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, у яких нібито були направлені на податкову адресу позивачки податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сукупному розмірі 103738,20 грн.
З рекомендованих повідомлень з трек-номерами 0100124411611 (нібито вручене 27 липня 2018 року), 0101124472505 (нібито вручене 18 червня 2018 року), 0101124884641 (нібито вручене 20 липня 2018 року) вбачається, що вони вручені особі на прізвище « ОСОБА_2 ».
Позивачка наполягає, що ніколи не уповноважувала будь-яку особу на прізвище « ОСОБА_2 » представляти її інтереси у відносинах з третіми особами, в тому числі одержувати поштову кореспонденцію, що підтверджується Повним витягом з Єдиного реєстру довіреностей № 41348108 від 14 лютого 2020 року, в якому в переліку осіб, яким нею видавались довіреності, відсутня особа на прізвище « ОСОБА_2 ».
Таким чином, вищезазначені повідомлення про вручення AT «Укрпошта» не можуть вважатись належним доказом вручення позивачці листів з податковими повідомленнями-рішеннями про визначення грошового зобов'язання, оскільки не містять прізвища позивачки або уповноважених нею осіб або членів сім'ї із зазначенням родинного зв'язку.
Наведені обставини свідчать про те, що позивачкою, як платником податків, не було вчинено дій щодо недотримання приписів закону чи невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних (які не змінювалися), а тому вона не може нести ризик настання негативних наслідків за умови добросовісності її поведінки. Отримання іншою сторонньою неуповноваженою особою податкових повідомлень-рішень не може бути поставлене позивачці у провину як дія чи бездіяльність щодо неотримання таких податкових повідомлень-рішень.
Також позивачка зазначила, що після того, як у її Електронному кабінеті з'явилася сума податкового зобов'язання і з'ясування що це за сума податкового зобов'язання, позивачка відразу сплатила її до бюджету. Тобто основне податкове зобов'язання нею було виконано відразу після отримання мною інформації про підстави визначення такого зобов'язання.
Відповідач заперечував проти позову та подав відзив, у якому зазначив, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральні перевірки своєчасності сплати до бюджету Позивачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за висновками якої складено акти від 14.01.2020 №242/26-15-33-14-15/2143118801 та від 16.01.2020 №496/26- 15-33-14/2143118801.
Згідно інформації АІС «Податковий блок» у власності Позивача у 2017 році обліковувались об'єкти житлової нерухомості, а саме:
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ;
- квартира за адресою: АДРЕСА_3 ;
- квартира за адресою: АДРЕСА_4 .
Так, на підставі аналізу даних інтегрованої картки платника податку (ІКП) Позивача по платежу «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» - рішення (форма «Ф») від 30.03.2018 №0024590-1310-2655, №0024589-13-10-2655, №0024591-1310-2659, №0024592-1310-2659.
Вказані податкові повідомлення-рішення були надіслані Позивачу за місцем податкової адреси: АДРЕСА_5 рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення № 0101124472505). відповідно до якого вручені 18.06.2018 (особі за довіреністю), тобто зазначені податкові повідомлення-рішення надіслані у порядку ст. 42 та ст. 58 Податкового кодексу України
У зв'язку з відсутністю сплати податкових зобов'язань, станом на 17.08.2018 виник податковий борг в сумі 103738,19 грн. (Печерський р-он м. Києва) та 4627,71 грн. (Шевченківський р-он м. Києва). який погашено 19.02.2019, тобто з затримкою 182 дня.
Перевірками встановлено, що Позивачем порушено вимоги пп. 266.10.1 п. 266. 10 ст. 266 Кодексу, щодо несвоєчасної сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки суму 103738,20 грн. та 4627,70 грн. відповідно, що призвело до нарахування штрафних санкцій відповідно до п. 126.1 ст. 126 Кодексу.
За висновками актів перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено, податкові повідомлення-рішення від 27.01.2020 № 0048633314 про застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно у розмірі 20747,64 грн. та від 30.01.2020 №0058883314 про застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно у розмірі 925,54 грн., тобто (20% від суми погашеного боргу), які направлені засобами поштового зв'язку рекомендованими листами з повідомленням про вручення (відправлення №0101127907596 та №0101128239694) та вручені адресату 06.02.2020 та 04.02.2020 відповідно.
На підставі зазначеного відповідач просив відмовити у задоволені позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання.
Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ(далі - Закон № 3863-ІХ) пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.
Так, приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 зазначену справу прийнято до розгляду та призначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у справі.
Ухвалою суду 12.02.2025 судом допущено заміну сторони у справі.
Ухвалою суду від 10 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 24 вересня 2025 року продовжено розгляд справи.
Ухвалою суду від 10 листопада 2025 року витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві:
- акти камеральних перевірок своєчасності сплати до бюджету ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за наслідками яких сформовано податкові повідомлення-рішення (форма «Ф») №0024590-1310-2655, №0024589-1310-2655, №0024591-1310-2659, №0024592-1310 2659 від 30.03.2018 з доказами направлення/вручення платнику;
- податкові повідомлення-рішення (форма «Ф») №0024590-1310-2655, №0024589-1310 2655, №0024591-1310-2659, №0024592-1310-2659 від 30.03.2018 з доказами направлення/вручення платнику;
- акт камеральної перевірки № 242/26-15-33-14/2143118801 від 14.01.2020 з доказами направлення/вручення платнику;
- акт камеральної перевірки № 496/26-15-33-14/2143118801 від 16.01.2020 з доказами направлення/вручення платнику.
Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено таке.
Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, у розумінні вимог ст.ст. 73, 74 КАС України, наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є платником податку на майно, зокрема, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
За результатами камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ОСОБА_1 за 2018 рік, складено акт від 14.01.2022 № 242/26-15-33-14-15/2143118801, відповідно до якого встановлено порушення строків сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
- сума заборгованості 49000,00 грн - граничний термін сплати 30.03.2018, дата фактичної сплати 15.02.2019, кількість днів затримки сплати - 182;
- сума заборгованості 7305,80 грн - граничний термін сплати 30.03.2018, дата фактичної сплати 15.02.2019, кількість днів затримки сплати - 182;
- сума заборгованості 5738,20 грн - граничний термін сплати 30.03.2018, дата фактичної сплати 15.02.2019, кількість днів затримки сплати - 182;
- сума заборгованості 41694,20 грн - граничний термін сплати 30.03.2018, дата фактичної сплати 15.02.2019, кількість днів затримки сплати - 182.
На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.01.2020 № 0048633314 щодо застосування до ОСОБА_1 штрафну у розмірі 20% в сумі 20747,64 грн (а.с.7-8).
За результатами камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ОСОБА_1 за 2017 рік, складено акт від 14.01.2020 № 496/26-15-33-14/ НОМЕР_1 , відповідно до якого встановлено порушення строків сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
- сума заборгованості 2573,30 грн - граничний термін сплати 07.08.2018, дата фактичної сплати 15.02.2019, сума погашеного боргу - 514,66 грн., кількість днів затримки сплати - 182;
- сума заборгованості 2054,40 грн - граничний термін сплати 07.08.2018, дата фактичної сплати 15.02.2019, сума погашеного боргу - 410,88 грн., кількість днів затримки сплати - 182.
На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.01.2020 № 0058883314 щодо застосування до ОСОБА_1 штрафну у розмірі 20% в сумі 925,54 грн (а.с.10-11).
Вирішуючи справу по суті суд ураховує норми права, які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пунктом 266.7.1 статті 266 ПК України, обчислення суми податку здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцезнаходження) об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Податкові повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцезнаходження) до 1 липня року, наступного за базовим податковим (звітною) періодом (роком).
Термін сплати податку на нерухомість становить 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 266.10.1 статті 266 ПК України).
За несвоєчасну сплату податку передбачені штрафні санкції, а також нарахування пені. Згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Ключовим правовим питанням у цій справі є доведення факту надіслання податкових повідомлень - рішень за податковою адресою позивача та їх отримання.
Відповідно до положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику), (пункт 42.2 статті 42 Податкового кодексу України).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.4 статті 42 Податкового кодексу України).
Аналіз зазначених норм вказує на підстави, вважати врученими документи, надіслані податковим органом відповідно до вимог ст. 42 ПК України:
- вручення особисто платнику податку;
- вручення представнику платника податку;
- відмова платника податку прийняти документ;
- незнаходження фактичного платника податку за місцем розташування (місцезнаходження);
- інші причини.
Суд наголошує, що інші підстави не вручення поштового повідомлення визначені Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила № 270), такі як:
- неправильна або відсутня адреса: Якщо адреса вказана некоректно, неповністю або зовсім відсутня, відправлення повертається.
- відсутність одержувача: Відправлення повертається, якщо одержувач не проживає за вказаною адресою або відсутній.
- закінчення терміну зберігання: Якщо відправлення не забрали вчасно, воно повертається відправнику після закінчення терміну зберігання.
Відповідно до п. 72 Правил № 270 адресат (одержувач) може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю на визначений строк, що оформляється в установленому законодавством порядку або шляхом надання разового доручення на отримання поштового відправлення в електронній формі, порядок якої встановлюється оператором поштового зв'язку.
За вимогами п. 11 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 року (чинної на день надіслання податкових органом поштових відправлень), поштові відправлення видаються уповноваженим представникам адресатів безпосередньо в підприємствах поштового зв'язку під розписку за пред'явленням документа, який засвідчує особу.
Доставка поштових відправлень безпосередньо одержувачу може здійснюватися на договірних засадах.
Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень видаються під розписку.
На вимогу суду відповідачем не надано акти камеральних перевірок своєчасності сплати до бюджету ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за наслідками яких сформовано податкові повідомлення-рішення (форма «Ф») №0024590-1310-2655, №0024589-1310-2655, №0024591-1310-2659, №0024592-1310 2659 від 30.03.2018 з доказами направлення/вручення платнику; податкові повідомлення-рішення (форма «Ф») №0024590-1310-2655, №0024589-1310-2655, №0024591-1310-2659, №0024592-1310-2659 від 30.03.2018 з доказами направлення/вручення платнику.
Відповідачем надано акт № 21 про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 27.12.2024, відповідно до якого документи (акти, довідки та інше) камеральних , документальних та інш. перевірок, аудиту юридичних і фізичних осіб про дотримання вимог податкового законодавства (в т.ч. без порушень та які оскаржувались в адміністративному та судовому порядку) за 2017-2018 роки.
Саме ці докази мають підтвердити або спростувати правомірність нарахування позивачеві штрафу за несвоєчасну сплату до бюджету податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 та 2018 роки.
Відповідно до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 4 ст. 90 КАС України).
Так, позивачем разом з позовною заявою надано копії поштових повідомлень 0101124411611, 0101124884641 та 010112447250 щодо надіслання на поштову адресу ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень (форма «Ф») №0024590-1310-2655, №0024589-1310-2655, №0024591-1310-2659, №0024592-1310-2659 від 30.03.2018 (а.с. 13, 14, 15).
Відповідач не надав заперечення щодо наданих позивачем доказів на підтвердження обставин направлення на податкову адресу позивача вищезазначених податкових повідомлень-рішень, а тому суд ураховуючи вимоги ст. 90 КАС України вважає ці докази належними у розумінні вимог ст. 73 КАС України.
Оглядом поштових повідомлень №0101124411611, №0101124884641 та №010112447250 суд встановив, що зазначені поштові надсилання отримано особою «Колесник».
Позивач до позовної заяви надав в якості доказу не уповноваження особи за прізвищем « ОСОБА_2 » на вчинення від її імені будь-яких дій, а саме повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей за період 2008-2020 роки (а.с. 16-31).
З огляду на вищенаведені норми та відповідні докази суд дійшов висновку, що позивач не отримував податкові повідомлення-рішення (форма «Ф») №0024590-1310-2655, №0024589-1310-2655, №0024591-1310-2659, №0024592-1310-2659 від 30.03.2018, а відповідач не надав беззаперечних доказів вручення відповідно до вимог ст. 42 ПК України зазначених податкових повідомлень-рішень саме ОСОБА_1 .
Аналіз статей 126 та 266 ПК України вказує на підстави для нарахування штрафу за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання у відповідному розмірі - не сплати податку на нерухомість протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Тобто, визначальним для нарахування штрафу є саме вручення податкового повідомлення-рішення платнику податку.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами. Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.
Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, тобто відповідність доказу об'єктивній дійсності є його безсумнівність, яка обумовлена зібраними матеріалами справи; достатніми, що відображається в наявності такої системи належних, допустимих, достовірних доказів, які отримані в результаті всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин, пов'язаних з предметом справи та всієї сукупності зібраних у ній доказів і яка достовірно встановлює всі обставини справи; належними, тобто властивість доказу, яка характеризує зв'язок відомостей і які становлять його зміст з обставинами, які підлягають доказуванню; допустимими, тобто відповідними процесуальній формі їх одержання, єдиною загальною вимогою недопустимості доказів є виявлення порушень закону при їх збиранні.
При цьому обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Тобто, цей принцип зобов'язує суд до активної ролі в судовому процесі для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
Оскільки під час розгляду справи суд встановив, що податкові повідомлення-рішення (форма «Ф») №0024590-1310-2655, №0024589-1310-2655, №0024591-1310-2659, №0024592-1310 2659 від 30.03.2018 не отримані позивачем або уповноваженою ним особою (за довіреністю) у спосіб, визначений ст. 42 ПК України, відсутні підстави для нарахування штрафу за несвоєчасну сплату ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковими повідомленнями-рішеннями (форма «Ф») №0024590-1310-2655, №0024589-1310-2655, №0024591-1310-2659, №0024592-1310 2659 від 30.03.2018.
На підстави вищевикладеного суд дійшов висновку обгрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 , наявності законних підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення від 27.01.2020 № 0048633314 та від 30.01.2020 №0058883314 та як наслідок задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1681,60 грн, що підтверджується меморіальним ордером № МВ62006588 від 09.07.2020 (а.с. 42).
Оскільки суд дійшов висновку задоволення позовних вимог у повному обсязі, є законні підстави для стягнення на користь позивача суми сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 256, 257, 262, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у місті Києві податкове повідомлення-рішення від 27.01.2020 № 0048633314 щодо нарахування ОСОБА_1 штрафну у розмірі 20% в сумі 20747,64 грн.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у місті Києві податкове повідомлення-рішення від 30.01.2020 № 0058883314 щодо нарахування ОСОБА_1 штрафну у розмірі 925,54 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1681,60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 коп).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Ірметова