24 листопада 2025 року м.Київ № 320/2688/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,
Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» засобами підсистеми «Електронний суд» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-06-21-009664-a від 31.07.2024.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що за результатами моніторингу закупівліUA-2024-06-21-009664-a Державної аудиторської служби України складено висновок, яким встановлено порушення. Позивач вважає вказаний висновок протиправним та таким, що підлягає скасуванню оскільки оспорюваний висновок є неконкретизованим невизначеним, не відповідає як акт індивідуальної дії критеріям обґрунтованості, вмотивованості, що є самостійною та достатньою підставою для його скасування. Просить суд задовольнити позов.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 (відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що за результатами моніторингу закупівлі UA-2024-06-21-009664-a Держаудитслужба склала висновок про результати моніторингу закупівлі, де зафіксовано виявлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: порушення вимог частини тринадцятої статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Оскільки позивач самостійно відмінив торги, Держаудитслужба у своєму висновку від 31.07.2024 не встановлювала зобов'язання щодо усунення виявлених порушень.
Отже, зважаючи на викладене фактично, між ДОТ та Держаудитслужбою відсутні спірні правовідносини, позаяк Держаудитслужба не встановлювала жодних зобов'язань, а лише зафіксувала факт виявлених порушень. Наявність таких обставин повною мірою спростовує доводи позивача про неконкретизацію та незрозумілість висновку від 31.07.2024. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
21.06.2024 Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператора тилу» (далі - позивач, замовник, ДП «ДОТ») як службою державного замовника оголошено спрощену закупівлю за ідентифікатором UA-2024-06-21-009664-a за предметом закупівлі «Мішок спальний, вид 1-3 (39520000-3: Готові текстильні вироби)» інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-06-21-009664-a.
09.07.2024 в електронній системі закупівель опубліковано рішення Державної аудиторської служби України про початок моніторингу процедур закупівель, оформлене наказом від 08.07.2024 №163 «Про початок моніторингу процедур закупівель».
За результатами проведення моніторингу процедури проведення спрощеної закупівлі UA-2024-06-21-009664-a 31 липня 2024 року опубліковано висновок.
За результатами аналізу питання дотримання ДОТ законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог оголошення про проведення спрощеної закупівлі вимогам Закону та Особливостям № 1275 установлено порушення вимог частини тринадцятої статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі». За результатами аналізу питання дотримання ДОТ законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду пропозицій ТОВ «СУПЕРФОРМ» (лот 1, 2, 3, 4, 5) установлено порушення вимог пункту 8 Особливостей 1275. За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі, оприлюднення інформації про закупівлю, розгляду пропозиції ТОВ «ТОП-ТЕКС» (лот 6) - порушень не установлено.
Вважаючи висновок контролюючого органу протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент оголошення спірної закупівлі визначалися Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 рокуза № 922-VIII(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 922-VIII).
Згідно з частиною першою статті 8 Закону №922-VIIIмоніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Частиною другою статті 8 Закону № 922-VIIIвстановлено рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до частин третьої шостої статті 8 Закону № 922-VIIIповідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Частиною сьомою вказаної статті встановлено, що у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Згідно з частиною дев'ятнадцятою статті 8 Закону № 922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 922-VIII закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.
На період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу. (п. 3-7 Розділу X Закону № 922-VIII).
На період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі здійснення замовником закупівлі, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору(пункт 3-8Розділу X Закону № 922-VIII).
У разі укладення договорів про закупівлю, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 цього Закону, без використання електронної системи закупівель у випадках, встановлених Особливостями, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію, визначену пунктами 10 і 11 частини першої статті 10 цього Закону, в порядку та на умовах, що ними визначені. При цьому істотні умови таких договорів не можуть змінюватися після їх підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Особливостями.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (надалі за текстом Особливості № 1275).
Так, пунктом 8 Особливостей №1275 встановлено державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176; 2023 р., № 51, ст. 2834);
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України Про публічні закупівлі, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407);
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.
Відповідно до пункту 13постанови Кабінету міністрів України №1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості) придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб'єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації.
Згідно з пунктом 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до статті 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Згідно з приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 за № 43(далі Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель (підпункт 3 пункту 4 Положення № 43).
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення № 43).
Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 за № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за № 958/35241, затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі Порядок № 552).
Згідно з розділом І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
Розділом ІІ Порядку № 552 встановлено порядок заповнення вступної частини форми висновку:
- у пункті 1 зазначаються: повне найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; місцезнаходження;
- у пункті 2 зазначаються назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності), а також його очікувана вартість;
- у пункті 3 зазначаються унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, і дата його оприлюднення на вебпорталі уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір і дата його оприлюднення на вебпорталі уповноваженого органу;
- у пункті 4 зазначається, яку з визначених частиною першою статті 13 Закону України «Про публічні закупівлі» процедур закупівель застосовано замовником;
- у пункті 5 зазначається (зазначаються) підстава (підстави), визначена (визначені) статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», за наявності якої (яких) керівник органу державного фінансового контролю або його заступник прийняв рішення про початок моніторингу процедури закупівлі;
- у пункті 6 вступної частини форми висновку зазначається дата початку здійснення моніторингу процедури закупівлі. Датою початку здійснення моніторингу процедури закупівлі є дата оприлюднення рішення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю;
Інформація, зазначена у пунктах 1-4 розділу II цього Порядку, заповнюється на підставі даних електронної системи закупівель.
Вступна частина форми висновку заповнюється електронною системою закупівель автоматично.
Розділом III Порядку № 552 визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку:
- у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення);
- у пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися;
- разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону № 922-VII. У разі виявлення порушення законодавства у сфері публічних закупівель складається висновок за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 за № 552.
В контексті справи, що розглядається, Держаудитслужбою проведено моніторингу процедури закупівлі UA-2024-06-21-009664-aу порядку, установленому статтею 8 №922- VII, та на підставі наказу Держаудитслужби від 08.07.2024 № 163.
21червня 2024 року в електронній системі закупівель опубліковано рішення Державної аудиторської служби України про початок моніторингу процедури закупівель. Підстави для прийняття рішення про початок моніторингу: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Слід зазначити, наказ від 08.07.2024 № 163, оголошення про початок моніторингу процедури закупівель, підстави для прийняття рішення про початок моніторингу опубліковані в електронній системі закупівель у відповідності до вимог статті 8 Закону № 922-VII.
Судом встановлено,що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-06-21-009664-a від 31.07.2024 складено та заповнено відповідно до форми, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 за № 552.
Висновок підписаний головним державним аудитором Порфіленко Іваном Вікторовичем, затверджений заступником Голови Шкуропатом Олександром Григоровичем.
Згідно з поясненнями відповідача підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг. Положення Порядку № 552 не регламентує процесу оприлюднення висновку в електронній системі закупівель, а лише визначає дії, що вчиняють посадові особи органу державного фінансового контролю відповідно до регламентів внутрішніх процесів проведення та реалізації результатів моніторингу процедур закупівель в Держаудитслужбі. Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку № 552 для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі. Отже, висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-06-21-009664-a підписаний посадовою особою органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі (головним державним аудитором Державної аудиторської служби України Порфіленко Іваном Вікторовичем), відповідно до регламентів внутрішніх процесів проведення та реалізації результатів моніторингу процедур закупівель в Держаудитслужбі та належним чином оприлюднений в електронній системі закупівель з чітким дотриманням вимог пункту 5 розділу І Порядку № 552.
Надаючи оцінку посиланням позивача на порушення відповідачем процедури призначення та проведення моніторингу, що, у свою чергу, не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, суд звертає увагу, що у силу правових висновків постанови Верховного Суду від 22.05.2020 у справі №825/2328/16 порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акту можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру, такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.
Щодо оспорюваного висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-06-21-009664-a в частині встановлених порушень, суд зазначає таке.
Вимогами пункту 1 додатку 4 Оголошення встановлено, що учасник в складі пропозиції надає довідку в довільній формі про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного(их) договору(ів) протягом останніх трьох років (36 календарних місяців, що передують місяцю оголошення закупівлі), загальним обсягом постачання (за кількістю предметів постачання або за вартістю договору) не менше 30% від обсягу постачання, передбаченого умовами закупівлі (частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
У довідці зазначається інформація про найменування контрагента, номер та дату укладання договору, предмет договору, обсяг постачання, контактних осіб контрагентів (ПІБ та контактний телефон), стан виконання договору(відсоток).
У складі пропозиції учасника ТОВ «СУПЕРФОРМ», яка підписана електронним цифровим підписом 29 червня 2024 о 13 год 40 хв, зазначена довідка, станом на момент кінцевого строку подання пропозицій, відсутня.
Відповідно до пункту 8 Особливостей № 1275 у разі проведення закупівлі в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом, державний замовник під час розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі у разі виявлення невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції та/або подання яких вимагалося оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, повинен розмістити у строк, який не може бути меншим, ніж два робочих дні до закінчення строку розгляду пропозицій, повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення державним замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником спрощених закупівель у складі пропозиції та/або подання яких вимагається оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, слід розуміти невідповідність інформації та/або документів у значенні, наведеному в пункті 43 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі - Особливості № 1178).
Відповідно до пункту 43 Особливостей № 1178 під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції).
Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
В порушення вимог пункту 8 Особливостей № 1275, позивач не надав можливості учаснику ТОВ «СУПЕРФОРМ» виправити невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі своєї пропозиції, зокрема невідповідність вимогам пункту 1 додатку 4 Оголошення.
Учасник ТОВ «СУПЕРФОРМ» за лотами 1, 2, 3, 4, 5 завантажив довідку про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору від 28.06.2024 № вих. №28/06/24/20 з власної ініціативи 03 липня 2024 о 10 год 55 хв, уже після кінцевого строку подання пропозицій.
При цьому, надана Замовником вимога про усунення невідповідностей не містила зобов'язань щодо надання учасником ТОВ «СУПЕРФОРМ» довідки відповідно до пункту 1 додатка 4 Оголошення.
З огляду на зазначене, Держаудитслужба правомірно встановила порушення в частині дотримання ДОТ законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду пропозицій ТОВ «СУПЕРФОРМ» (лот 1, 2, 3, 4, 5) у відповідності до вимог пункту 8 Особливостей № 1275.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом № 922.
Метою Закону № 922 є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Порядок проведення замовниками спрощених закупівель визначає стаття 14 Закону № 922, норми якої не передбачають обов'язкових вимог щодо надання переможцем закупівлі будь-яких документів для укладення договору. Згідно із нормами частини тринадцятої статті 14 Закону № 922передбачено виключні випадки коли замовник, зобов'язаний відхилити пропозицію учасника закупівлі, а саме, у разі, якщо:
1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі;
2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю;
4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.
Під час здійснення моніторинг установлено, що згідно із вимогами пунктів1- 4 додатка 8 Оголошення ДОТ визначив перелік документів, які має надати переможець закупівлі для укладення договору.
При цьому у додатку 8 Оголошення, установ вимогу, що ненадання переможцем закупівлі документів згідно з пунктами 1- 4 цього додатка у встановлені цим Оголошенням строк та спосіб буде вважатися відмовою від укладення договору, крім випадків, коли:
переможцем закупівлі отримано акт про те, що запропонований до постачання товар не відповідає нормативно-технічній документації Міністерства оборони України (відповідна нормативно-технічна документація зазначена у додатку № 3 до Оголошення);
переможець закупівлі документально підтвердив, що вжив належних заходів для отримання відповідного акту, проте з незалежних від нього обставин не зміг своєчасно отримати акт, виданий Головним управлінням розвитку матеріального забезпечення Збройних Сил України (або іншим уповноваженим органом військового управління у разі, якщо розробником технічної документації не є Міністерство оборони України).
Отже, позивач визначив у додатку 8 Оголошення підстави для відхилення пропозицій учасників на умовах що не передбачені вимогами частини тринадцятої статті 14 Закону № 922.
Так, переможець закупівлі ТОВ «СУПЕРФОРМ» за лотами 1, 2, 3, 4, 5 завантажив копію акта № 997 щодо перевірки зразка предмета речового майна, виготовленого відповідно до нормативно-технічної бази Міністерства оборони України, затвердженого 09.07.2024 тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного управління розвитку матеріального забезпечення полковником Ярохно А., відповідно до якого встановлено, що зразок одиниці товару перевірено згідно обсягу перевірки тане відповідає вимогам нормативно-технічної документації «Мішок спальний» ТС А01XJ.22454-421:2023.
Щодо визначення Державною аудиторською службою України в оскаржуваному висновку моніторингу способу усунення виявленого порушення, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939) Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівель у порядку, установленому статтею 8 Закону № 922.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 552 передбачено, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Як випливає з обставин справи, Держаудитслужба склала оскаржуваний Висновок від 31.07.2024 відповідно до Порядку № 552.
При цьому, зважаючи на те, що під час проведення моніторингу закупівлі UA-2024-06-21-009664-a ДОТ відмінив торги, що підтверджується відповідною інформацією в електронній системі закупівель Prozorro від17.07.2024, Держаудитслужба у своєму Висновку від 31.07.2024 не встановлювала зобов'язання щодо усунення виявлених порушень.
Отже, зважаючи на викладене фактично, суд погоджується із відповідачем, що між позивачем та Держаудитслужбою відсутні спірні правовідносини, позаяк Держаудитслужба не встановлювала жодних зобов'язань, а лише зафіксувала факт виявлених порушень.
Суд враховує, відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У цій справі Суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення..
Отже, критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Керуючись завданнями та основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» та відмову у їх задоволенні у повному обсязі.
Згідно із частиною першою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов не підлягає задоволенню, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.