21 листопада 2025 рокуСправа №160/26554/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
17 вересня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , розглянути документи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , щодо виключення його з військового обліку.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивача було визнано непридатним до несення військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 39а, 40а Розкладу хвороб, відповідно до затвердженого Наказу МО України від 14.08.2008 року, № 402, про що у військовому квитку позивача було зроблено відповідний запис про виключення його з військового обліку. Проте, 25.07.2025 року (за відомостями електронного військово-облікового документа, сформованого в застосунку "Резерв+") його статус змінився на «військовозобов'язаний», що, на думку позивача, свідчить про протиправне повторне взяття на військовий облік та призов під час мобілізації. Також, зауважено, що позивач звертався до відповідача із заявою 05.08.2025 року та направляв адвокатський запит 11.09.2025 року щодо приведення даних у відповідність, проте, відповіді не отримав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відзиву на позов відповідачем у строк, встановлений судом, надано не було.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідно до відмітки, що міститься у військовому квитку НОМЕР_4 ОСОБА_1 , рішенням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнього 17.08.2024 року визнано непридатним до несення військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 39а, 40а Розкладу хвороб, відповідно до затвердженого Наказу МО України від 14.08.2008 року, № 402.
Позивач стверджує, що 25.07.2025 року (за відомостями електронного військово-облікового документа, сформованого в застосунку "Резерв+") його статус змінився на "військовозобов'язаний", що, на його думку, свідчить про протиправне повторне взяття на військовий облік та призов під час мобілізації.
Позивач звертався до відповідача із заявою 05.08.2025 року та направляв адвокатський запит 11.09.2025 року щодо приведення даних в єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних у відповідність даним військово-облікових документів позивача та внесення відомостей про виключення його з військового обліку, проте відповіді не отримав.
Також встановлено, що 01.06.2024, відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №573754, позивачу встановлено 3 групу інвалідності (дата чергововго обліку 10.05.2026).
Вважаючи дії відповідача з повторного взяття 25.07.2025 року на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).
Частиною 2 статті 1 Закону № 2232-XIIвстановлено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону № 2232-XII, військовий обов'язок крім іншого також включає:
- взяття громадян на військовий облік;
- дотримання правил військового обліку.
Згідно із частинами 5, 7, 8 статті 1 Закону № 2232-XII, від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують в тому числі центри рекрутингу, районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Положення про центри рекрутингу, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, центрів рекрутингу координується та спрямовується Міністерством оборони України.
Однією із категорій на які поділяються громадяни України щодо військового обов'язку відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232-XII, є військовозобов'язані-особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Військовозобов'язаним оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку.
Згідно із частиною 10 статті 1 Закону № 2232-XII, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України зобов'язані:
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до статті 3 Закону № 2232-XII, правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із частиною 5 статті 33 Закону № 2232-XII, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 2232-XII, персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону № 2232-XII, передбачено перелік категорій громадян України які підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 2 частини 5 статті 37 Закону № 2232-XII, встановлено перелік категорій громадян України які підлягають зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 затверджено "Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів", (далі Порядок № 1487).
Пунктами 2, 3 цього Порядку визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:
- фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;
- здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
- подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 4 Порядку № 1487 встановлено, що завданнями військового обліку є своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів; забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку.
Згідно із пунктом 16 Порядку № 1487, військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації-на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 22 Порядку № 1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно із пунктом 79 Порядку № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із пунктом 81 Порядку № 1487, особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, не обов'язкова.
Відповідно до підпункту 1 пункту 27 "Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, (далі Порядок № 560), що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).
Згідно із пунктом 28 Порядку № 560, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби, наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800 затверджено "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", (далі Положення № 402).
Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу I, це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу, та поширюється в тому числі на військовозобов'язаних, для яких військово-лікарська експертиза проводиться військово-лікарськими комісіями, утвореними в закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України та при закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Пунктом 1.2 розділу I Положення № 402 встановлено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби військовозобов'язаних.
Військово-лікарська експертиза - це:
- медичний огляд військовозобов'язаних;
- визначення ступеня придатності до військової служби.
Відповідно до пункту 2.1 розділу I Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови.
Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Згідно із пунктом 2.2 Положення № 402, штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать:
Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
ВЛК регіону.
Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Згідно із пунктами 1.2, 1.4 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до пункту 3.8 розділу II Положення № 402, (в редакції пункту станом на дату прийняття рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 -07.02.2023), за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
- "Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
- "Обмежено придатний до військової служби";
- "Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)";
- "Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)";
- "Придатний до військової служби".
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
-"Придатний до військової служби";
-"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";
-"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Відповідно до пункту 3.8 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення), постанови про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення).
Згідно із пунктом 20.2 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.
Наведені положення законодавства свідчить, що визнання особи такою, що є непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку є виключною компетенцією військово-лікарської комісії, яке ухвалюється в порядку, встановленому Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, оформлюється відповідною постановою та є підставою для виключення особи з військового обліку.
Дослідивши наявні у справі матеріали, судом встановлено, що доказів на підтвердження факту визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку у встановленому законом порядку рішенням штатної військово-лікарської комісії (ВЛК) та наявності відповідної довідки ВЛК або свідоцтва про хворобу до матеріалів справи не подано.
Наданий запис у військовому квитку НОМЕР_4 від 17.08.2024 року не може вважатися належним доказом виключення з військового обліку, оскільки сам по собі він не підтверджує проходження позивачем встановленої процедури ВЛК.
З огляду на викладене, дії відповідача щодо повторного взяття позивача на військовий облік відповідають вимогам Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Порядку організації і ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність ознак протиправних дій відповідача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням вищевикладеного та наданих доказів у їх сукупності, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник