Справа № 758/8658/25
02 жовтня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Левицької Я.К.,
за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
У червні 2025 року позивач звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕНА № 4906569 від 06.06.2025 року, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, стягнення з відповідача сплаченого штрафу у розмірі 510 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 9.2 б Правил дорожнього руху, за що встановлена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст.122 КУпАП.
Позивач не погоджується з постановою, вважає, що факт подання сигналу повороту мав місце, оскільки сам інспектор зазначив, що поворотник було увімкнено невчасно, тобто йдеться не про відсутність сигналу, а про оціночне судження. Дорожні умови унеможливлюють чітке визначення моменту маневру: розмітка відсутня або втратила видимість, покриття зруйноване, дорога засипана піском, неможливо визначити смуги, передбачені для лівого або правового повороту. Також відсутні докази відео- або фотофіксації порушення, окрім слів інспектора.
Ухвалою судді від 17.06.2025 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 161 КАС України.
Ухвалою судді від 23.06.2025 року позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви згідно з ухвалою суду від 17.06.2025 року.
Ухвалою судді від 27.06.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
08.08.2025 року до суду надійшли заперечення представника відповідача на позовну заяву, у яких зазначено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і такою, що не підлягає скасуванню. Так, 06.069.2025 інспектором ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області лейтенантом поліції Артемом Якимівом відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4906569 від 06.06.2025 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки 06.06.2025 року о 12 год. 12 хв. у м. Моршин, вул. Володимира Великого, Стрийський район, Львівська область, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Scoda Octavia», н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті. Фіксація даного правопорушення здійснювалась лейтенантом поліції Артемом Якимівом портативним відео реєстратором відповідно до пункту 9 частини першої статті 31, статті 420 Закону України «Про національну поліцію» та відповідно до вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, відеофайли якого додано до заперечення. Також згідно з інформацією з ІКС ІПНП стало відомо, що ОСОБА_1 09.06.2025 здійснено виконання стягнення у розмірі 510 грн по постанові ЕНА № 4906569 від 06.06.2025 про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 28.08.2025 року задоволено частково клопотання представника відповідача, залучено до участі як співвідповідача Головне управління Національної поліції у Львівській області.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явились. Представник відповідача 2 подав заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача.
Враховуючи викладене, розгляд справи проведено за відсутності відповідача 1 та відповідача 2.
Суд, заслухавши доводи позивача ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, а також відеозапис з нагрудної камери поліцейського № 151, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
06.06.2025 року інспектором Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області лейтенантом поліції Якимів Артемом Володимировичем винесено відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4906569 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн.
Відповідно до постанови 06.06.2025 року о 12 год. 12 хв. у м. Моршин, вул. Володимира Великого, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Scoda Octavia», н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2 б ПДР.
Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України "Про дорожній рух".
Відповідно до ст.1 Закону України "Про дорожній рух" цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (далі - ПДР), ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пунктом 9.1 розділу 9 «Попереджувальні сигнали» ПДР встановлено, що попереджувальними сигналами є: а) сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою; б) звукові сигнали; в) перемикання світла фар; г) увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби; ґ) увімкнення аварійної сигналізації, сигналів гальмування, ліхтаря заднього ходу, розпізнавального знака автопоїзда; д) увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору.
Як вбачається з пп. б п. 9.2 ПДР водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
За перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху встановлено адміністративну відповідальність відповідно до ст. 122 КУпАП.
Так, ч. 2 статті 122 КУпАП за правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами 1, 2, 3, 4, 6 і 7 статті 122 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. (ч. 4 статті 258 КУпАП).
Відповідно до ч. 7 ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, аналіз законодавчих норм, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення щодо виявлення порушень ПДР (стаття 122 КУпАП) на місці вчинення такого правопорушення.
Згідно з ч. 1 статті 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Положеннями статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд звертає увагу на те, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних, на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Статтею 283 КУпАП встановлені обов'язкові вимоги до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення, зокрема зазначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Як зазначалося вище інспектором Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області лейтенантом поліції Якимів Артемом Володимировичем складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4906569 про притягнення до адміністративної відповідальності водія транспортного засобу марки «Scoda Octavia», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 за порушення Правил дорожнього руху при користуванні попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху, чим порушено вимоги пп. б п. 9.2 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
При цьому, протокол на місці про вчинення правопорушення не складався, що відповідає положенням ч. 4 статті 258 КУпАП.
У пункті 7 постанови серії ЕНА № 4906569 від 06.06.2025 року зазначено: «До постанови додаються: При потребі відео з нагрудної камери поліцейського 151».
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою:1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
У судовому засіданні досліджено відеозапис «20250606113233_0006А» з нагрудної камери поліцейського № 151, з якого вбачається, що факт не подання водієм транспортного засобу марки «Scoda Octavia», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 попереджувального сигналу при зміні напрямку руху не зафіксовано.
Згідно з п. 10 Розділу III Інструкції під час вирішення питання про притягнення особи до відповідальності, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Якимів А.В. є уповноваженим працівником підрозділу Національної поліції, проходить службу на посаді інспектора Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, має спеціальне звання, а отже, у відповідності до статті 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, на відеозаписі розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зафіксовано, що пояснюючи інспектору районного управління поліції свої дії, ОСОБА_1 спочатку зазначає, що їхав по крайній лівій полосі, тому не подав попереджувальний сигнал про зміну напрямку руху. В подальшому зазначив, що показав попереджувальний сигнал там, де була розмітка. Потім посилався на те, що розмітку на дорозі не видно.
Між тим, судом встановлено, що оскільки позивач рухався в напрямку міста Моршин повинен був змінити напрямок руху з крайньої правої полоси у крайню ліву полосу, отже здійснюючи маневр, зобов'язаний був показати свій напрям іншим учасникам дорожнього руху світловим покажчиком повороту відповідного напрямку. Із відеозапису та фотографій, долучених позивачем до позовної заяви, вбачається, що дорожня розмітка у місці здійснення маневру позивачем є видимою для учасників дорожнього руху.
З урахуванням наведеного позивач при зміні напрямку руху (змінюючи полосу) мав включити світловий покажчик повороту.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з аналізу наявних в матеріалах справи доказів вбачається наявність факту порушення позивачем пп. «б» п. 9.2 Правил дорожнього руху, а саме за порушення правил користування попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху, а відповідно і вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн застосовано до ОСОБА_1 правомірно.
Також суд звертає увагу на те, що пунктом 2 ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У ч. 1 ст. 46 КАС України зазначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч. 4 ст. 46 КАС України).
Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Частинами 2, 3 статті 222 КУпАП визначено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4906569 від 06.06.2025 року, яка винесена інспектором Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області лейтенантом поліції Якимів А.В.
При цьому, Стрийське районне управління поліції є територіальним (відокремленим) підрозділом ГУ НП у Львівській області.
Таким чином, позивачем заявлено позов до неналежного відповідача 1, оскільки належним відповідачем у даній справі є ГУ НП у Львівській області, як відповідний суб'єкт владних повноважень, від імені якого винесена оскаржувана постанова.
За правилами ст. 9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст. 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача, натомість відповідачем доведено правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до постанови серії ЕНА № 5000469 від 17.06.2025 року.
Відповідно до ст. 139 КАС України, враховуючи відмову у задоволенні вимог позивача, а також відсутність клопотання відповідача про стягнення на його користь судових витрат, такі зі сторін не стягуються.
Керуючись ст. 5, 9, 19, 77, 241-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач 1 - Стрийське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, адреса місцезнаходження: м. Стрий, вул. Коссака, 11;
відповідач 2 - Головне управління Національної поліції у Львівській області, адреса місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ЄДРПОУ 40108833.
Суддя Я.К. Левицька