Справа № 585/4438/25
Номер провадження 3/585/1468/25
19 листопада 2025 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Г.О.Цвєлодуб, розглянувши матеріали, які надійшли з Роменського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи судом не встановлено, не є собою, звільненою від сплати судового збору,
за порушення ч.5 ст. 126 КУпАП,
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 510690 від 12.11.2025 року зазначено, що 12.11.2025 року о 10 год. 45 хв. в с.Овлаші дорога Н07 190 км гр. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, притягується повторно протягом року за ч.4 цієї статті, чим порушив п.2.1 а ПДР України.
У діях ОСОБА_1 , на думку автора протоколу, вбачаються ознаки порушення п. 2.1 а ПДР України - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП не є обов'язковою.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .
Проаналізувавши всі надані суду по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності доч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1ст. 256 КУпАП, передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: відомості про особу, яка притягається до відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, суд зазначає, що статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» вбачаються, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно доКонституціїта законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Із зазначених норм законодавства вбачається, що працівники поліції можуть вчиняти дії, пов'язані із здійсненням ними своїх службових повноважень лише на підставі, у порядку а також у спосіб передбачений законодавством України, при цьому будучи позбавленими вчиняти такі дії у випадку відсутності в законодавстві визначення підстав, порядку чи спосіб певних дій.
Положенням ч.5 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність особи за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
При вивченні змісту обставин та суті викладеного правопорушення, зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення від 12.11.2025 р., судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення ставиться у вину ОСОБА_1 відсутність при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом. У той же час, в цьому ж протоколі вказано, що особу ОСОБА_1 було встановлено за посвідченням водія НОМЕР_1 .
Під час перегляду відеозапису із доданого до матеріалів справи диску, судом встановлено, що на ньому не зафіксовано факт встановлення особи ОСОБА_1 за документами, що посвідчують особу.
Таким чином, вказівка у протоколі на те, що особу водія встановлено за посвідченням водія НОМЕР_1 , є взаємовиключної до фабули адміністративного правопорушення, викладеної у протоколі, де вказано, що ОСОБА_1 не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії.
Доказів на підтвердження того, що особу ОСОБА_1 було встановлено за посвідченням водія НОМЕР_1 , як і не пред'явлення посвідчення водія відповідної категорії - суду не додано. Встановити судом факт наявності посвідчення водія у ОСОБА_1 іншим способом не є можливим.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Окремо також судом зауважується, що рішенням ЄСПЛ "Гайдашевський проти України", від 06.02.2025 Високий суд визнав порушення ст. 6 Конвенції, оскільки здійснюючи пошук доказів за власною ініціативою та засуджуючи заявника на їх підставі, апеляційний суд створив враження плутанини між ролями прокурора та судді. Підставою для цього слугувало те, що Апеляційний суд з власної ініціативи шукав ключові докази, які шкодять позиції обвинуваченого, і використав їх у своєму рішенні на противагу аргументам, наведеним захистом. Жодна інша сторона провадження не звернулася до суду з клопотанням про проведення таких запитів чи збирання доказів.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, які не ґрунтуються на матеріалах справи, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За викладених обставин, в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому справа відносно нього підлягає закриттю.
Керуючись статями 9, 10, 11, 126, 247, 251, 256, 266, 283-284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 10 днів дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подано протягом 10 днів. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ