Справа № 643/8398/25 Головуючий суддя І інстанції Замікула Б.С.
Апеляційне провадження № 33/818/1692/25 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
10 листопада 2025 року м.Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,
за участю секретаря - Вакули Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Бабаскіна К.С. на постанову судді Салтівського районного суду м.Харкова від 11 вересня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
Постановою Салтівського районного суду м.Харкова від 11.09.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн., в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №335524 від 19.05.2025, водій ОСОБА_1 19.05.2025 о 16 год 00 хв м. Харків, вул. Ахієзерів, буд. 18А, керував транспортним засобом Audi 80, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога відмовився у медичному закладі КНП ХОР «ОКНЛ».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, внаслідок порушення водієм вимог п. 2.5 ПДР України.
В своїй апеляційній скарзі захисник Бабаскін К.С. просить скасувати постанову судді Салтівського районного суду м.Харкова від 11.09.2025 щодо ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що працівниками поліції безпідставно та незаконно було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , у зв'язку з чим усі наступні вимоги працівників поліції він не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи стосовно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, захисник зазначає, що долучені до матеріалів справи відеозаписи є недопустимими доказами, оскільки вони не є безперервними, не містять усіх відомостей про фактичні обставини у цій справі, а з відеозапису «335524» не вбачається дати його створення, години коли відбувалися події, а також назви технічного пристрою, за допомогою якого було зроблено цей відеозапис. Також, як зазначає апелянт, матеріали справи не містять відомостей про те, що відеореєстратор, на який було зроблено відеозапис «335524», є службовим технічним пристроєм, який поліцейські можуть використовувати при виконанні службових обов'язків.
Апелянт також зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення неправильно зазначено місце керування ОСОБА_1 своїм транспортним засобом, що свідчить про необхідність закриття адміністративного провадження за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи свою апеляційну вимогу захисник також посилається на те, що з долучених до справи відеозаписів не вбачається, що працівниками поліції були встановлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, а ті ознаки сп'яніння, що вказані в протоколі та направленні на огляд, є надуманими та зазначені поліцейськими виключно для того, щоб скласти протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, апелянт зазначає, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим у працівників поліції не було законних підстав для проведення огляду водія на стан сп'яніння.
В судове засідання захисник Бабаскін К.С. та ОСОБА_1 не з'явились, але останні повідомлялись судом апеляційної інстанції про дату, місце та час апеляційного розгляду шляхом надсилання їм 05.10.2025 судової повістки в електронному вигляді, що підтверджується відомостями довідки отримання судової повістки захисником в його електронному кабінеті та ОСОБА_2 додатку «Viber» на його номер мобільного телефону, який міститься в матеріалах справи, що повністю відповідає Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасників судового процесу, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року №28.
При цьому, судом апеляційної інстанції засобами поштового зв'язку 06.10.2025 направлялась ОСОБА_1 судова повістка на адресу, яка міститься в матеріалах справи, у тому числі, у договорі про надання правової допомоги (а.с.70), але вона повернулась до суду у зв'язку з відсутністю адресату.
Натомість, до початку апеляційного розгляду до Харківського апеляційного суду надійшла заява захисника Бабаскіна К.С., в якій він, окрім іншого, просив у цій справі провадити судове засідання в суді апеляційної інстанції без участі захисника та ОСОБА_1 .
За таких обставини, апеляційний суд, враховуючи наявність захисника Бабаскіним К.С. про проведення апеляційного розгляду за відсутності сторони захисту, а також те, що ОСОБА_1 та його захисник Бабаскін К.С. були належним чином повідомлена про місце, дату та час апеляційного розгляду, апеляційний суд вирішив провадити апеляційний перегляд оскаржуваної постанови без участі захисника Бабаскіна К.С. і ОСОБА_1 , з урахуванням наявних відомостей у матеріалах справи та доводів апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги захисника Бабаскіна К.С., з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови встановлено, що апелянтом в своїй скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Переглядаючи оскаржувану судову постанову за доводами поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для її задоволення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху передбачена статтею 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується доказами, які суд першої інстанції безпосередньо дослідив під час судового розгляду та надав їм обґрунтовану оцінку в оскаржуваному судовому рішенні, а саме відомостями, що містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №335524 від 19.05.2025, в якому зазначено факт керування 19.05.2025 о 16 год 00 хв в м. Харкові, вул. Ахієзерів, буд. 18А водієм ОСОБА_1 транспортний засіб Audi 80, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння та порушення ним вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, а саме відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я (а.с.1).
Зі змісту цього протоколу також вбачається, що ОСОБА_1 у відповідній графі не зазначав своєї незгоди щодо незаконності дій працівників поліції, невідповідність місця вчинення адміністративного правопорушення, фактичних обставин його вчинення, у тому числі, щодо встановлених у нього ознак наркотичного спяніння (а.с.1);
- рапорту інспектора взводу №1 роти №6 батальону №3 УПП в Харківській області ДПП Рагуткіна В.Ю. від 19.05.2025, з якого вбачається, що 19.05.2025 близько 16 год 00 хв м. Харків, вул. Академіка Вальтера, 3, було зупинено автомобіль Audi 80, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Водій погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А у лікаря-нарколога, але по приїзду за вказаною адресою відмовився від проходження огляду (а.с.6);
- на відеозаписах (відеофайли «335524», «export-di3jh», «export-nn4f6»), долучених до матеріалів справи (а.с.3), з яких вбачається рух транспортного засобу Audi 80, д.н.з. НОМЕР_1 , та його зупинка працівниками поліції (відеофайл «335524»). З інших відеозаписів (відеофайли «export-di3jh», «export-nn4f6») вбачається, що ОСОБА_1 разом з працівниками поліції сідають до службового автомобіля останнього, після чого вони прослідували до закладу охорони здоровя КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-А, для проходження огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння. Разом з цим, в подальшому, прибувши до КНП ХОР «ОКНЛ», на пропозицію працівника поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння (відеофайл «export-di3jh», починаючи з 03 хв. 36 сек.). При цьому, працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 , що у такому випадку стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, але ОСОБА_1 , посилаючись на те, що пройшло багато часу, все одно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного спяніння. Також працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 його процесуальні права за ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП;
- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 19.05.2025 (далі направлення на огляд водія), з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд в КНП ХОР «ОКНЛ» не проводився (а.с.5).
Аналізуючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд враховує, що рапорт працівника поліцейського за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейські інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вищезазначений документ містить відомості про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення, які повністю відповідають відомостям інших доказів у справі. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з всіма наявними доказами.
Крім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості доводів захисника про невідповідність місця, де керував ОСОБА_1 своїм транспортним засобом та його було зупинено працівниками поліції, яке зазначене у протоколі, але ці обставини не спростовують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння після у закладі охорони здоров'я.
Належить також зазначити, що зазначена вище очевидна та явна описка була усунута рапортом поліцейського від 19.05.2025, в якому зазначено, що 19.05.2025 близько 16 год 00 хв. у м. Харкові, вул. Академіка Вальтера, 3, було зупинено автомобіль Audi 80, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Водій погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А у лікаря-нарколога, але по приїзду за вказаною адресою відмовився від проходження огляду.
Апеляційний суд також зазначає, що Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, що затвердження Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 (далі Інструкції від 06.11.2015 № 1376), не заборонено внесення до протоколу про адміністративне правопорушення виправлень, шляхом складання рапорту відповідною посадовою особою, яка складала цей протокол або перебувала у складі екіпажу.
При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідно до п.7 Інструкції від 06.11.2015 № 1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Окрім цього, вищезазначений рапорт від 19.05.2025 складено інспектором взводу №1 роти №6 батальону №3 УПП в Харківській області ДПП Рагуткіним В.Ю., тобто посадовою особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №335524 від 19.05.2025.
Отже, на переконання апеляційного суду, у даному конкретному випадку, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №335524 від 19.05.2025, з урахуванням рапорту інспектора взводу №1 роти №6 батальону №3 УПП в Харківській області ДПП Рагуткіна В.Ю. від 19.05.2025, не було допущено істотних порушень вимог процесуального закону та Інструкції від 06.11.2015 № 1376, оскільки в цьому протоколі повністю відображені фактичні обставини цієї справи, що мали місце за участі ОСОБА_1 , а саме вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим відсутні підстави для закриття провадження у справі, передбачені п.1 ст.247 КУпАП.
Що стосується доводів захисника про те, що працівники поліції не вели безперервну відеофіксацію на свої нагрудні камери та на долучених відеозаписах (відеофайли «export-di3jh», «export-nn4f6») відсутня фіксація події щодо зупинки транспортного засобу і встановлення працівниками поліції у ОСОБА_1 ознак наркотичного спяніння, що робить цей доказ недопустимим, на думку апеляційного суду, не є слушними, з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
У п. 4 цього Порядку зазначено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку).
Відповідно до п. 4 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому, відповідно до п. 5 Розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України №1026 від 18.12.2018, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
В той же час системний аналіз вищевказаних положень законодавства та нормативних актів в частині направлення особи до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння, на переконання апеляційного суду, свідчить про те, що технічні засоби відеозапису застосовуються співробітниками поліції безпосередньо під час проведення огляду особи на виявлення стану алкогольного сп'яніння, тобто не є обов'язковим фіксування поліцейським виконання всіх службових обов'язків, у тому числі фіксація зупинки транспортного засобу та встановлення у водія ознак наркотичного сп'яніння.
У статті 266 КУпАП, на якій наголошує апелянт, не йде мова про здійснення працівниками поліції саме безперервної відеозйомки.
При цьому, в своїй апеляційній скарзі захисник не заперечує факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-А.
Належить також врахувати, що з долучених відеозаписів (відеофайли «export-di3jh», «export-nn4f6») вбачається, що працівники поліції зазначають, що у зв'язку тривалим перебуванням на чергуванні та низьким рівнем зарядки батареї нагрудної камери вони вимушені періодично переривати повне фіксування подій.
Натомість, з долучених відеозаписів об'єктивно вбачається, що фіксування подій у відбувалось з моменту вирушення працівниками поліції разом з ОСОБА_1 на службовому автомобілі до закладу охорони здоров'я і до складання адміністративного матеріалу у цій справі. При цьому, на долучених відеозаписах (відеофайли «export-di3jh», «export-nn4f6») також зафіксовано, що на повторну пропозицію працівника поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного спяніння у лікаря-нарколога у КНП ХОР «ОКНЛ», тобто обставини, що мають значення у цій справі та підлягають оцінці разом з іншими доказами, у зв'язку з чим апеляційний суд ставиться критично до апеляційних доводів захисника в частині наявності порушень порядку, передбаченого ст.266 КУпАП.
Більш того, з долученого відеозапису (відеофайл «335524), який зроблений на відеореєстратор у службовому автомобілі працівників поліції, вбачається рух та зупинка транспортного засобу Audi 80, д.н.з. НОМЕР_1 . З цього відеозапису також вбачається, що працівник поліції підійшов до вищезазначеного автомобіля, з якого зі сторони водія вийшов ОСОБА_1 , тобто з цього відозапису підтверджується факт керування останнім автомобілем за фактичних обставин, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №335524 від 19.05.2025.
Згідно відповіді начальника ДПП УПП в Харківській області Левченка В. від 26.06.2025, в УПП в Харківській області ДПП використовуються автомобільні відеореєстратори 70МАІ Smart Dash Cam 1S та Tescar BCR-3M1CHWF (а.с.37-38).
З відомостей протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №335524 від 19.05.2025 вбачається, що до цього протоколу додано відео з б/к 47177, 474441, а також з портативного носія реєстратора «ксяомі 70маі».
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Національний припис закону ст. 251 КУпАП встановлює абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі «будь-які фактичні дані» та не містить критеріїв недопустимості доказів.
Матеріали цієї справи містять усі відомості, які працівники поліції, а також особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисник вважали за необхідне до них долучити.
Відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи. Відеозапис суд оцінює у сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в оскаржуваній постанові доказами.
Перевіривши долучені відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора зі службового автомобіля останніх, суд апеляційної інстанції, у даному конкретному випадку, дійшов висновку, що вони надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій, конкретизувати поведінку ОСОБА_1 та працівників поліції, а також інші фактичні обставини, що мають значення у вирішенні цієї справи.
Таким чином, матеріали справи містять усі необхідні та достатні відомості, які оцінюються судом апеляційної інстанції у їх сукупності та дають підстави, у тому числі сторонньому спостерігачу, стверджувати, що саме ОСОБА_1 19.05.2025 близько 16 год 00 хв у м. Харкові по вул. Академіка Вальтера, 3, керував транспортним засобом Audi 80, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння та у закладі охорони здоров'я відмовився від проходження огляду на стан наркотичному сп'яніння, тобто у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим апеляційний суд, у даному конкретному випадку, ставиться критично до апеляційних доводів захисника про необхідність визнання неналежними та недопустими долучені працівниками поліції відеозаписи у цій справі.
Крім того, апеляційний суд враховує вимоги ч.4 ст.266 КУпАП, згідно яких, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
При цьому, відповідно до п.4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, (далі Інструкція № 1452/735 від 09.11.2015 року) є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Тобто, виявлення працівником поліції у водія ознак наркотичного чи алкогольного сп'яніння є його дискреційними повноваженнями, але суд може їх врахувати, якщо вони підтверджуються іншими доказами у справі.
Але наявність ознак наркотичного сп'яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані такого сп'яніння. Отже, спростування або підтвердження перебування водія в стані наркотичного сп'яніння, відбувається за рахунок проведення відповідного огляду у встановленому законом порядку у медичному закладі, що і було запропоновано ОСОБА_1 .
Крім того, у п. 12 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 зазначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, в цьому випадку працівникам поліції достатньо наявності підстав вважати особу такою, що можливо перебуває у стані сп'яніння, що, в свою чергу, обумовлює законність вимоги поліцейських пройти відповідний огляд в закладі охорони здоров'я.
Працівником поліції у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №335524 від 19.05.2025 та у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 19.05.2025, було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння, від якого останній відмовився.
Доводи захисника щодо незаконної зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , на переконання апеляційного суду, є субєктивними та безпідставними, оскільки спростовуються відомостями, що містяться у справі, зокрема, згідно відомостей рапорту інспектора взводу №1 роти №6 батальону №3 УПП в Харківській області ДПП Рагуткіна В.Ю. від 19.05.2025, транспортний засіб Audi 80, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , було зупинено працівниками поліції на підставі п.п.3, 5 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.6).
Більш того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 та його захисником Бабаскіним К.С. подавалась заява до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов'язків при складанні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у порядку, передбаченому ст.214 КПК України.
Також, належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою, але дії цієї посадової особи що їх складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 та захисником Бабаскіним К.С. не оскаржувались, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівника поліції до його безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому ст.267 КУпАП.
Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАСУ на дії керівництва патрульної поліції, пов'язаних із перевіркою скарг щодо незаконних дій працівників поліції, при складанні ними адміністративного матеріалу у цій справі.
Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.
Отже, враховуючи вимоги ст.266 КУпАП, відсутність будь-яких скарг та заяв сторони захисту щодо дій працівників поліції під час виявлення ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, доставлення його до закладу охорони здоров'я для проведення відповідного огляду на стан сп'яніння, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані у доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта щодо незаконності дій працівників поліції.
Враховуючи наявність відеозаписів події у цій справі, у суду апеляційної інстанції відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР1 №335524 від 19.05.2025, з урахуванням відомостей рапорту працівника поліції від 19.05.2025. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об'єктивність.
За таких обставин, наявність неспростованих відомостей протоколу та долучених до нього доказів, поза розумним сумнівом, дають підстави вважати сторонньому спостерігачу, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, відмовившись від виконання законної вимоги поліцейського про проведення огляду водія на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
При цьому, у ОСОБА_1 не було жодних об'єктивних підстав для не проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, хоча працівниками поліції вже було доставлено водія до закладу охорони здоров'я, що, у свою чергу, свідчить про умисне бажання уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Судом першої інстанції також надана правильна критична оцінка доводам сторони захисту про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та він не мав часу для проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, через необхідність виконання термінових завдань, обумовлених військовою службою, оскільки захисником не надано доказів на підтвердження цих обставин.
Суд апеляційної інстанції вважає належним зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення складався внаслідок саме відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що є порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху та є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Поряд з цим, належить врахувати те, що згідно відомостей довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП Кірічек О., що 04.11.2015 ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 (арк. 4).
Наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія свідчить про те, що останній знає Правила дорожнього руху України, оскільки умовою отримання такого посвідчення є складання обов'язкового іспиту на знання цих Правил.
Отже, апеляційний суд вбачає, що ОСОБА_1 свідомо ігнорував вимоги п.2.5 ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі захисника Бабаскіна К.С. не підлягає.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що, виходячи з вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, справа підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах поданої апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).
Інші доводи апеляційної скарги захисника, які він зазначив в своїй апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а також наявності самої події правопорушення, та розцінюється апеляційним судом як спосіб захисту і уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Крім того, суд зазначає, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».
Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Отже, доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху та притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому посилання захисника Бабаскіна К.С. на незаконність і необґрунтованість судової постанови є безпідставними.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі захисника Бабаскіна К.С. не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника Бабаскіна К.С. залишити без задоволення.
Постанову судді Салтівського районного суду м.Харкова від 11 вересня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков