24 листопада 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівців від 15.11.2025 р. в кримінальному провадженні №12025262020003724 щодо підозрюваного ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівців від 15 листопада 2025 р. задоволено клопотання слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 та застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Маріуполь Донецької області, зареєстрованому за адерсою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , одруженому, працюючого підсобним працівником, раніше судимому, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.00 год. 10 січня 2026 року.
Одночасно для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України, визначено заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 60560 гривень.
У разі внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки, передбачені п. 1, 2, 3 ч.5 ст.194 КПК України.
На вказану ухвалу слідчого судді захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Вважає, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а їх констатація зводиться лише до тяжкості міри покарання за вчинені злочини, що, на його думку, є порушенням Конвенції про захист прав людини. ОСОБА_7 проживає з дружиною та дітьми, і не має наміру ухилятися від органів досудового розслідування, готовий ЄУНСС 725/10656/25 НП 11сс/822/359/25 головуючий у 1 інстанції ОСОБА_9
з'являтися за першою вимогою та виконувати обов'язки, визначені ухвалою суду. Доводи щодо вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваним, на думку апелянта, не доведено жодними об'єктивними даними.
У ОСОБА_7 є постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, він приймав участь в бойових діях, а також враховуючи стан його здоров'я, вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_6 , який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, прокурора, який просив відмовити в задоволенні заявлених вимог, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апелянта, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Апеляційним судом встановлено, що 13.11.2025 року внесено відомості до ЄРДР за №12025262020003724 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
13.11.2025 року ОСОБА_7 було затримано в порядку ст.208 КПК України. 14.11.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину,
передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжках), поєднаних з проникненням у сховище, вчинених повторно, у мовах воєнного стану.
Вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років. В матеріалах кримінального провадження є достатньо доказів, які свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчиненого кримінального правопорушення та обґрунтованість пред'явленої йому підозри.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунуте звинувачення.
Слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та вірно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які у значній кількості приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Вивченням особи підозрюваного встановлено, що останній одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює підсобним працівником у ФОП « ОСОБА_10 », приймав участь в бойових діях, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, наразі щодо ОСОБА_7 два кримінальних провадження перебувають на розгляді в судах, на момент вчинення інкримінованого йому злочину щодо нього був застосований запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, обґрунтованість доказів щодо пред'явленої підозри, покарання, яке може бути призначено підозрюваному в разі засудження останнього, а також те, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину в період не знятої та не погашеної в встановленому порядку судимості, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та прийняв законне і обґрунтоване рішення, застосувавши щодо підозрюваного ОСОБА_7 саме такий запобіжний захід.
Доводи, які наведені в апеляційній скарзі, з урахуванням особи підозрюваного, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, не дають підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді та обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу.
А тому в задоволенні апеляційної скарги захисника необхідно відмовити.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
В задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 відмовити, а ухвалу слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівців від 15 листопада 2025 року, якою підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія. Згідно з оригіналом: суддя