справа № 619/4360/25
провадження № 2/619/1928/25
Рішення
іменем України
24 листопада 2025 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/4360/25,
ім'я (найменування) сторін:
позивачка: ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
відповідачка: ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції),
вимоги позивача: про стягнення грошових коштів,
представниця позивачки: Бібік О.М.
Виклад позиції позивачки та заперечення відповідачки.
ОСОБА_1 , у інтересах якої діє представниця - адвокат Бібік О.М., у системі «Електронний суд» звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 19000,00 грн за договорами про надання правової допомоги. У обґрунтування позову зазначено, що 20 травня 2024 року вона уклала з адвокатом Бакшеєвою А.В. два договори про надання правової допомоги, відповідно до яких, адвокат зобов'язувалася підготувати та подати до суду дві позовні заяви: про стягнення аліментів і додаткових витрат на дитину, а також про стягнення заборгованості за нотаріальним договором. Робота мала здійснюватися дистанційно, із використанням електронних засобів зв'язку. За обома договорами було погоджено фіксований гонорар в сумі 19000 грн, які були перераховані на особисту картку адвоката 21 травня 2024 року. До підписання договорів ОСОБА_2 наполегливо просила якнайшвидше перерахувати кошти, пояснюючи, що йде у відпустку на початку червня і повинна встигнути подати позови. Однак уже після 20 травня адвокат фактично перестала виходити на зв'язок. На нагадування про строки виконання роботи вона відреагувала негативно та запропонувала написати заяву про розірвання договорів. Коли ж вона попросила повернути сплачені кошти, адвокат проігнорувала вимогу й лише надіслала електронного листа з недійсним (без підпису) звітом та додатками. Зміст звіту не відповідає реальним обставинам: вказані години консультацій не підтверджуються, адже оплачена консультація відбулась до укладення договорів; розрахунок аліментів фактично не був підготовлений; «вивчення судової практики» здійснювалося ще до підписання договорів і не підтверджене доказами. Крім того, адвокат безпідставно застосувала погодинний розрахунок, хоча оплата була фіксованою. Жодних дій, передбачених договорами, адвокат не виконала. 7 липня 2025 року відповідачці було надіслано претензію з вимогою добровільно повернути 19000 грн, однак відповіді не надійшло, кошти повернуті не були. Відповідачка повністю не виконала своїх зобов'язань за договорами.
Відповідачкою до суду надано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що вона категорично заперечує ці доводи, вважає їх безпідставними та такими, що не підтверджуються доказами. 20 травня 2024 року між сторонами були укладені два письмові договори про надання правової допомоги, підписані позивачем та надіслані адвокату електронною поштою. За цими договорами вона зобов'язалась підготувати та подати дві позовні заяви, забезпечити юридичний супровід і представництво інтересів ОСОБА_1 в онлайн-режимі. Оплата в розмірі 19000,00 грн була здійснена позивачкою на рахунок адвоката 20-21 травня 2024 року. 12 червня 2024 року позивачка самостійно направила повідомлення про розірвання договорів. Після цього вона надіслала звіт про виконану роботу та розрахунок витраченого часу. У звіті зазначено, що було проведено онлайн-консультації, виконано розрахунок заборгованості за аліментами за 10 років, вивчено судову практику і проаналізовано документи. Обсяг виконаної роботи адвокат оцінює відповідно до рішень Ради адвокатів Харківської області щодо вартості адвокатської години, при цьому фактично витрачений час, за її підрахунками, навіть перевищує суму отриманого гонорару. Заперечує твердження про те, що після отримання коштів перестала виходити на зв'язок. Вона наполягає, що постійно комунікувала з клієнтом через месенджери, телефон та електронну пошту, надавала роз'яснення, аналізувала документи, організовувала збір додаткових доказів і переклад матеріалів. Після розірвання договорів представниця позивача вимагала повернути кошти, причому, робила це у грубій формі. Позов про повернення безпідставно набутих коштів уже був розглянутий судом і в його задоволенні відмовлено. Зазначає, що відповідно до законодавства клієнт, розриваючи договір, має оплатити виконану роботу. Оскільки позивач самостійно ініціювала розірвання договорів, а адвокатом було надано звіт і розрахунок, вона вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що спростовуються наданими доказами.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 05.08.2025 судом було сформовано засобами системи «Електронний суд» з Єдиного державного демографічного реєстру відповідь № 1640026 щодо місця проживання відповідачки.
Ухвалою суду від 06.08.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15.10.2025, яке було відкладено на 18.11.2025 за клопотанням представниці позивачки.
Представниця позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, про обставини справи пояснила, як зазначено вище.
Відповідачка у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просить відмовити у задоволенні позову.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
На підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області 19 червня 2018 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2162 (а.с. 81).
20 травня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено два договори про надання правової допомоги (а.с. 9-10).
Відповідно до умов договорів, адвокат прийняла на себе обов'язки, зокрема, адвокат приймає від Клієнта доручення про надання правової допомоги щодо захисту (представництва) інтересів Клієнта та юридичного супроводу під час підготовки до суду позовної заяви про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів та додаткових витрат на утримання дитини - сина ОСОБА_4 та розгляду справи судом першої інстанції в режимі онлайн. Адвокат приймає від Клієнта доручення про надання правової допомоги щодо захисту (представництва) інтересів Клієнта та юридичного супроводу під час підготовки до суду позовної заяви про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості за нотаріальним договором про проживання, виховання дитини та сплату аліментів на дитину, укладеному 20.08.2014 та розгляду справи судом першої інстанції.
Відповідно до Договорів про надання правової допомоги від 20.05.2024, клієнт зобов'язаний: сплатити адвокату кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням угоди; своєчасно і у повному обсязі сплачувати обумовлені угодою гонорар адвоката (основний та додатковий), фактичні витрати, пов'язані з виконанням адвокатом угоди.
У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/17845/15-ц (провадження № 61-14507св18) колегія суддів дійшла висновку, що правові підстави для стягнення винагороди адвоката за надані послуги (гонорар) мають підтверджуватися належними та допустимими доказами, а саме договором про надання правової допомоги, письмовими документами про проведені розрахунки між сторонами договору.
На виконання умов договору ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який належить відповідачці, здійснила переказ грошових коштів в сумі 19000,00 грн, про що свідчить квитанція «Monobank» №34АК-7366-СТ16-60С7 від 21.05.2024 (а.с. 6) та в сумі 1000,00 грн, про що свідчить квитанція «Monobank» №АЕН6-А7МА-797Е-8Х8В від 15.05.2024 (а.с. 14), що також підтверджується узгодженою між сторонами
Спір виник з приводу повернення гонорару, сплаченого ОСОБА_1 через невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків адвокатом Бакшеєвою А.В.
Суд зазначає, що визнаним міжнародним стандартом здійснення адвокатської діяльності є принципи чесності та добропорядної репутації адвоката, який відображений в етичних кодексах поведінки адвокатів та який розповсюджується на всі напрями професійної діяльності адвоката. Договір про надання правової допомоги має відповідати вимогам Закону та Правилам, а також визнаним міжнародним та національним стандартам надання правової допомоги.
За умовами зазначених договорів дія Договору припиняється виконанням сторонами договору своїх зобов'язань, достроково за взаємною згодою сторін, на вимогу однієї із сторін в передбачених законом випадках.
12 червня 2024 року відповідачка отримала повідомлення від позивачки про розірвання угод про надання правової допомоги (а.с. 65), що не заперечувалося сторонами і такі відомості містяться також у листі, адресованому ОСОБА_1 , у якому зазначено, що Клієнт зобов'язаний оплатити адвокату гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання та направлено звіт щодо виконання умов договору про надання правової допомоги, з якого вбачається, що проведено онлайн консультації та переписки з клієнтом, у тому числі з проведенням розрахунку суми сплачених аліментів за період з 2014 року - 4 години; проведення розрахунків суми аліментів, що підлягала сплаті за період з 2014 року згідно договору про проживання, виховання та плату аліментів - 3 години; вивчення судової практики - 2 години. Крім того, відповідачкою було складено та направлено позивачці розрахунок суми аліментів, що підлягали сплаті ОСОБА_3 за договором від 20.08.2014 (а.с. 79-80).
Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Пунктом 9 частини першої статті 1 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
За приписами ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За положеннями п. 4 ст. 1, ч. ч. 3, 5 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Суд зазначає, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.
За приписами ч. 1, 5 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно приписів ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та порядку, встановлені договором.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
В Ухвалі від 14.01.2021 по справі № 923/1067/19 Верховний Суд вказав, що «предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. Предметом договору є надання послуг різного роду за завданням замовника. Специфічні характеристики послуги відрізняють її від товару. Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складувати); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів її надання її власні кількісні характеристики не змінюються). Всім послугам властива одна спільна ознака - результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, тобто під час надання послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели.
Як і будь який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно із ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата.
Указані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Указане передбачено як положеннями цивільного права, так і нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
З урахуванням положень частин першої та другої статті 202, частини першої статті 203, частини першої статті 628 ЦК України зміст двостороннього договору як правочину становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Ці умови не можуть суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Дослідивши надані відповідачкою докази, судом встановлено неналежне виконання умов договорів. Доводи позивачки про невиконання умов договорів відповідачкою нічим не спростовуються, доказів того, що відповідачка надавала позивачці відповідну правову допомогу належної якості, пов'язану з юридичним супроводом під час підготовки до суду позовних заяв про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, а також стягнення заборгованості за нотаріальним договором та розгляду зазначених справ у суді, за які позивачкою було сплачено гонорар у розмірі 19 000,00 грн, не надано.
Попри твердження відповідачки про належне виконання нею умов договорів про надання правової допомоги, такі доводи не ґрунтуються на вимогах закону та не підтверджені належними і допустимими доказами, як того вимагають ст. 76, 77, 78 та 81 ЦПК України. Фактичний обсяг наданої адвокатом допомоги не підтверджений жодним документом, який би засвідчував виконання конкретних юридичних дій, передбачених укладеними договорами, підготовку і подання позовних заяв та забезпечення представництва інтересів у суді. У матеріалах справи відсутні будь-які процесуальні документи, створені адвокатом на виконання договорів, що прямо свідчить про невиконання ключового зобов'язання.
Водночас суд зазначає, що позови до суду подані не були.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зміст правничої допомоги включає підготовку процесуальних документів, представництво та захист інтересів клієнта, а ст. 26 цього Закону зобов'язує адвоката добросовісно та сумлінно виконувати свої професійні обов'язки. Надані відповідачкою посилання на «консультації», «аналіз документів» та «вивчення судової практики» не можуть вважатися належним виконанням договору, якщо основна домовленість сторін це підготовка й подання двох позовних заяв, яка так і не була реалізована. Саме виконання погодженого результату, а не загальні консультаційні дії, є обов'язком адвоката за договором, що прямо випливає зі ст. 526 ЦК України.
Крім того, відповідно до ст. 903 ЦК України оплата послуг здійснюється за умови їх надання. У випадку, коли послуга не надана або надана частково, клієнт має право вимагати повернення сплачених коштів у відповідній частині. Твердження відповідачки про те, що розірвання договору позивачкою є підставою для утримання всієї суми гонорару, суперечить закону, оскільки ст. 651 ЦК України передбачає, що у разі розірвання договору зобов'язання припиняються на майбутнє, а сторони повинні повернути одне одному все отримане без достатньої правової підстави (ст. 1212-1214 ЦК України). Таким чином, адвокат може отримати оплату лише за фактично виконану та підтверджену роботу, а не за дії, про які вона повідомляє лише у власному звіті без документального підтвердження.
Посилання відповідачки на «рішення Ради адвокатів Харківської області» щодо вартості адвокатської години не впливають на обсяг її обов'язків за конкретним договором, оскільки згідно зі ст. 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» розмір гонорару визначається саме домовленістю сторін, а не внутрішніми актами органів адвокатського самоврядування. Крім того, самостійні розрахунки адвоката не можуть замінити доказ фактичного виконання передбачених договором робіт.
Твердження відповідачки про постійну комунікацію з клієнтом не підтверджує виконання її основного зобов'язання, а саме: підготовки та подання позовних заяв. Саме ці дії були предметом договорів, і їх невчинення у встановлений строк є порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України. Жодні телефонні дзвінки чи листування не можуть замінити належного результату, на досягнення якого були спрямовані договори.
Щодо посилання відповідачки на наявне рішення іншого суду про відмову у стягненні безпідставно набутих коштів, то такі твердження є юридично незначимими, оскільки позови мають різні предмети.
15 листопада 2019 року РАУ ухвалила роз'яснення щодо виплати гонорара у випадку розірвання договору за ініціативи клієнта. Зокрема, ст. 31 Правил адвокатської етики передбачає, що клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, має право розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку на умовах, передбачених договором. При цьому, клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, зобов'язаний сплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар за всю роботу, що була виконана (надані послуги) чи підготовлено до виконання, а також компенсувати усі витрати за цим договором.
Водночас, враховуючи, що умовами договору не визначено розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру), суд позбавлений можливості оцінити будь-яким чином роботу, що була виконана ОСОБА_2 .
Отже, з огляду на норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Цивільного кодексу України, дії відповідачки свідчать про неналежне виконання договорів, а її доводи не спростовують факту відсутності результату, за який було сплачено 19000,00 грн. У зв'язку з цим вимоги позивачки про стягнення коштів є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, який підлягає стягненню з відповідачки, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 19000,00 грн (дев'ятнадцять тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Надіслати учасникам справи копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
відповідачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя І. М. Нечипоренко