справа № 619/5308/24
провадження № 1-кп/619/161/25
іменем України
20 листопада 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та клопотання захисника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу та визначення розміру застави у кримінальному провадженні № 42023222130000256 від 10.11.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Унцешти Унгенського району Молдова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,
встановив:
У провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222130000256 від 10.11.2023.
Прокурор Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з посиланням на ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що підставою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого шляхом запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого проти основ національної безпеки України, а тому знаходячись на волі, може виникнути фактична можливість ухилитися від кримінальної відповідальності та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема перетнути кордон території України. Також продовжує існувати ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на даний час обвинувачений ніде не працює, не має стабільного джерела доходів, підтримує зв'язок з особами, які перебувають на окупованій території України, може передавати їм данні, що можуть мати негативні наслідки та становити склад кримінального правопорушення, зокрема у вигляді передачі даних про місце знаходження військових чи інших стратегічних об'єктів.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив суд змінити запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 на інший більш м'який запобіжний захід або визначити розмір застави. Посилався на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення. Зазначив, що твердження прокурора про можливість обвинуваченого переховуватися та вчинити інше кримінальне правопорушення не обгрунтоване конкретними доказами.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Посилався на те, що ризики, які існували при обранні запобіжного заходу вже не існують. Всі докази, які могли б підтверджувати винуватість ОСОБА_6 досліджені. ОСОБА_6 не має наміру переховуватись та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строків стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив суд змінити запобіжний захід на інший більш м'який запобіжний захід або скасувати. Вказав на недоведеність прокурором ризиків, передбачених статтею п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та оцінивши обґрунтованість клопотання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заперечень на нього сторони захисту, дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 13.10.2025 продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк до 10.12.2025 (включно) без визначення застави.
Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
Вивчивши доводи заявлених клопотань, суд дійшов висновку, що прокурором доведено продовження існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування обвинуваченим від суду. Усвідомлення тяжкості покарання, що може бути призначено обвинуваченому, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, може мати наслідком реальне настання ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурором зазначено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, а застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти спробам обвинуваченого вчинити інші правопорушення.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання сторони захисту про обрання ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою або обрання альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, необхідно відмовити.
Суд враховує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше не судимий, однак такі відомості не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, запобігти яким в даному випадку може лише застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.
Клопотання сторони захисту про визначення розміру застави не може бути задоволено з огляду на те що, застава у розмірі, визначеному п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України для особливо тяжкого злочину, не здатна забезпечити виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язків. Положеннями ст. 183 КПК України передбачено право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час дії воєнного стану, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 і 178 цього Кодексу, у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114-2, 258 - 258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисників про зміну запобіжного заходу -- відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 17 січня 2026 року (включно) без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а обвинуваченим у той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1