справа № 619/6953/25
провадження № 1-кп/619/601/25
іменем України
24 листопада 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіОСОБА_1
за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2
розглянув у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024000000001872 від 12.09.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Слатине Дергачівського району Харківської області, громадянина України, освіта середня, одруженого, старшого солдата 2-го танкового батальйону 4-ої танкової роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України,
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурораОСОБА_4
обвинуваченогоОСОБА_3
захисникаОСОБА_5
установив:
ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді оператора відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи право доступу та контролю до АІТС ЄДРПВР «ОБЕРІГ», 10.09.2024, близько 12 год. 33 хв., перебуваючи в службовому кабінеті № 3 за місцем проходження служби в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді витоку інформації з обмеженим доступом, що обробляється у автоматизованих системах, та бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби, на особисте прохання ОСОБА_6 , з допомогою персонального комп'ютера, як користувач, з використанням власного службового кваліфікованого електронного підпису з ідентифікатором «оператор мобілізаційного відділення» безпідставно (несанкціоновано) увійшов до автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «ОБЕРІГ», де відшукав наявну у вказаній автоматизованій інформаційно-телекомунікаційній системі інформацію з обмеженим доступом щодо перебування на військовому обліку громадянки України « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на вчинення несанкціонованих дій з інформацією, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, старший солдат ОСОБА_3 здійснив друк військово-облікових даних « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » з електронного вигляду у паперовий. Тоді ж, роздрукований аркуш паперу з військово-обліковими даними « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » старший солдат ОСОБА_3 сфотографував на власний мобільний телефон марки «Apple Iphone 13» з ІМЕІ1 НОМЕР_2 та ІМЕІ2 НОМЕР_3 , чим здійснив несанкціоноване копіювання вказаної інформації.
Далі, того ж дня, старший солдат ОСОБА_3 , о 12 год. 38 хв., продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з власного мобільного телефону марки «Apple Iphone 13» з ІМЕІ1 НОМЕР_2 та ІМЕІ2 НОМЕР_3 , з абонентським номером НОМЕР_4 через месенджер «Viber» переслав на абонентський номер НОМЕР_5 , який використовується ОСОБА_6 , фотозображення аркуша на якому містилася інформація з обмеженим доступом, отримана з інформаційно-телекомунікаційної системи «ОБЕРІГ» з військово-обліковими даними « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », внаслідок чого ці відомості стали відомі та доступні особі, яка не мала на це права і призвело до витоку такої інформації.
Крім цього, 14.11.2024, близько 15 год 44 хв, старший солдат ОСОБА_3 , перебуваючи в службовому кабінеті № 3 за місцем проходження служби в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді витоку інформації з обмеженим доступом, що обробляється у автоматизованих системах, та бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби, на особисте прохання ОСОБА_8 , з допомогою персонального комп'ютера, як користувач, з використанням власного службового кваліфікованого електронного підпису з ідентифікатором «оператор мобілізаційного відділення» безпідставно (несанкціоновано) увійшов до автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «ОБЕРІГ», де відшукав наявну у вказаній автоматизованій інформаційно-телекомунікаційній системі інформацію з обмеженим доступом щодо перебування на військовому обліку громадянина України « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на вчинення несанкціонованих дій з інформацією, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, старший солдат ОСОБА_3 з використанням власного мобільного телефону марки «Apple Iphone 13» з ІМЕІ НОМЕР_2 та ІМЕІ НОМЕР_3 здійснив фотографування відображеної на екрані свого персонального комп'ютера інформації з обмеженим доступом АІТС ЄДРПВР «ОБЕРІГ» облікових даних « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 », чим здійснив копіювання вказаної інформації.
Далі, того ж дня, старший солдат ОСОБА_3 , о 16 год. 45 хв., продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з власного мобільного телефону марки «Apple Iphone 13» з ІМЕІ1 НОМЕР_2 та ІМЕІ2 НОМЕР_3 , з абонентським номером НОМЕР_4 через месенджер «WhatsApp» переслав на абонентський номер НОМЕР_6 , який використовується ОСОБА_8 фотозображення екрану свого персонального комп'ютера на якому містилася інформація з обмеженим доступом, отримана з інформаційно-телекомунікаційної системи «ОБЕРІГ» з військово-обліковими даними « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 », внаслідок чого ці відомості стали відомі та доступні особі, яка не мала на це права і призвело до витоку такої інформації.
Він же, 11.03.2025, близько 15 год. 53 хв., перебуваючи в службовому кабінеті № 3, за місцем проходження служби в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді витоку інформації з обмеженим доступом, що обробляється у автоматизованих системах, та бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби, на особисте прохання ОСОБА_10 , з допомогою персонального комп'ютера, як користувач, з використанням власного службового кваліфікованого електронного підпису з ідентифікатором «оператор мобілізаційного відділення» безпідставно (несанкціоновано) увійшов до автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «ОБЕРІГ» де відшукав наявну у вказаній автоматизованій інформаційно-телекомунікаційній системі інформацію з обмеженим доступом щодо перебування на військовому обліку громадянина України « ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на вчинення несанкціонованих дій з інформацією, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, старший солдат ОСОБА_3 з використанням власного мобільного телефону марки «Apple Iphone 13» з ІМЕІ НОМЕР_2 та ІМЕІ НОМЕР_3 здійснив фотографування відображеної на екрані свого персонального комп'ютера інформації з обмеженим доступом АІТС ЄДРПВР «ОБЕРІГ» облікових даних « ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 », чим здійснив копіювання вказаної інформації.
Далі, того ж дня, старший солдат ОСОБА_3 , о 16 год. 53 хв., продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з власного мобільного телефону марки «Apple Iphone 13» з ІМЕІ1 НОМЕР_2 та ІМЕІ2 НОМЕР_3 , з абонентським номером НОМЕР_4 через месенджер «WhatsApp» переслав на абонентський номер НОМЕР_7 , який використовується ОСОБА_10 фотозображення екрану свого персонального комп'ютера на якому містилася інформація з обмеженим доступом, отримана з інформаційно-телекомунікаційної системи «ОБЕРІГ» з військово-обліковими даними « ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 »., внаслідок чого, ці відомості стали відомі та доступні особі, яка не мала на це права і призвело до витоку такої інформації.
Він же, старший солдат ОСОБА_3 , 26.03.2025, близько 11 год. 01 хв., перебуваючи в службовому кабінеті № 3 за місцем проходження служби в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді витоку інформації з обмеженим доступом, що обробляється у автоматизованих системах, та бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби, на особисте прохання ОСОБА_12 , з допомогою персонального комп'ютера, як користувач, з використанням власного службового кваліфікованого електронного підпису з ідентифікатором «оператор мобілізаційного відділення» безпідставно (несанкціоновано) увійшов до автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «ОБЕРІГ», де відшукав наявну у вказаній автоматизованій інформаційно-телекомунікаційній системі інформацію з обмеженим доступом щодо перебування на військовому обліку громадян України « ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 » та « ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ».
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на вчинення несанкціонованих дій з інформацією, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, старший солдат ОСОБА_3 з використанням власного мобільного телефону марки «Apple Iphone 13» з ІМЕІ НОМЕР_2 та ІМЕІ НОМЕР_3 здійснив фотографування відображеної на екрані свого персонального комп'ютера інформації з обмеженим доступом АІТС ЄДРПВР «ОБЕРІГ» облікових даних « ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 » та « ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 », чим здійснив копіювання вказаної інформації.
Далі, того ж дня, старший солдат ОСОБА_3 о 12 год. 01 хв. та 12 год. 02 хв., продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з власного мобільного телефону марки «Apple Iphone 13» з ІМЕІ1 НОМЕР_2 та ІМЕІ2 НОМЕР_3 , з абонентським номером НОМЕР_4 через месенджер «WhatsApp» переслав на абонентський номер НОМЕР_8 , який використовується ОСОБА_12 фотозображення екрану свого персонального комп'ютера на якому містилася інформація з обмеженим доступом, отримана з інформаційно-телекомунікаційної системи «ОБЕРІГ» з військово-обліковими даними « ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 » та « ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ». внаслідок чого ці відомості стали відомі та доступні особі, яка не мала на це права і призвело до витоку такої інформації.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за: ч. 2 ст. 362 КК України, тобто несанкціоноване копіюванні інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, що призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації; ч. 3 ст. 362 КК України, тобто несанкціонованому копіюванні інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, що призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації, вчиненому повторно.
До суду надійшла угода про визнання винуватості, яка укладена 12 листопада 2025 року між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , відповідно до якої останній під час досудового розслідування добровільно, без примусу та тиску в повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України та правдиво розповів про всі відомі йому обставини вчиненого злочину, критично оцінив свої дії та має свідоме бажання понести узгоджене сторонами угоди покарання. Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 362 КК України у межах санкції статті у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік. При призначенні покарання за ч. 3 ст. 362 КК України, сторони вважають за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 69 КК України та узгодити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією цієї статті - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки із забороною займати посади, що передбачають доступ до автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «ОБЕРІГ» тривалістю 1 (один) рік. На підставі ч. ч. 1, 3 ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, приєднавши додаткове покарання у виді заборони займати посади, що передбачають доступ до автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «ОБЕРІГ» тривалістю 1 (один) рік. Враховуючи обставини справи та особу засудженого сторони узгоджують на підставі ст. 58 КК України, замість позбавлення волі на строк 2 роки призначити ОСОБА_3 покарання у виді службового обмеження тривалістю 2 (два) роки з відрахуванням із суми грошового забезпечення ОСОБА_3 в дохід держави 10 (десяти) відсотків із забороною займати посади, що передбачають доступ до автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «ОБЕРІГ» тривалістю 1 (рік) рік.
У судовому засіданні сторони кримінального провадження просили затвердити угоду про визнання винуватості.
Суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, а саме, передбачене ч. 2 ст. 362 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, передбачене ч. 3 ст. 362 КК України, відносяться до тяжкого злочину.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Отже, відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України в цьому кримінальному провадженні можливе укладання угод про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженого покарання, що він підтвердив під час проведення підготовчого судового засідання.
Судом установлено, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 , захисник та прокурор, кожен окремо, підтвердили суду, що угода про визнання винуватості між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.
Зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація злочину є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зобов'язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.
Отже, своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 362 КК України, тобто несанкціоноване копіюванні інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, що призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації.; ч. 3 ст. 362 КК України, тобто несанкціонованому копіюванні інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, що призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації, вчиненому повторно.
Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 66 КК України щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень визнаються судом обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 .
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не установлено.
Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він не судимий, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, являється діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , позитивно характеризується за місцем служби, має статус учасника бойових дій.
Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та відомостям про особу обвинуваченого, відповідає загальним засадам призначення покарання, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
За таких обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відомостей про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 визначену угодою про визнання винуватості міру покарання.
У судовому засіданні прокурор просив повернути вилучене під час обшуків майно, перелік якого зазначив у поданому до суду письмовому клопотанні.
Ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 липня 2025 року (справа № 757/32811/25-к, провадження № 1-кс-28418/25); від 02 вересня 2025 року (справа № 757/41446/25-к, провадження 1-кс-35186/25) було накладено арешт на майно, зазначене прокурором.
З огляду на зазначене та з урахуванням обставин справи та доводів сторони публічного обвинувачення арешт, вказаного прокурором майна, підлягає скасуванню та поверненню відповідним власникам.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 314 ч. 3 п. 1, 368-371, 373-376, 392, 395, 474, 475 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена 12 листопада 2025 року між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України,та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 362 КК у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;
- за ч. 3 ст. 362 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (роки) роки із забороною займати посади, що передбачають доступ до автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «ОБЕРІГ» на строк 1 (один) рік;
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_3 визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, з забороною займати посади, що передбачають доступ до автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «ОБЕРІГ» на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 58 КК України замість позбавлення волі на строк 2 роки призначити ОСОБА_3 покарання у виді службового обмеження на строк 2 (два) роки з відрахуванням із суми грошового забезпечення ОСОБА_3 в дохід держави 10 (десяти) відсотків із забороною займати посади, що передбачають доступ до автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «ОБЕРІГ» на строк 1 (один) рік.
Арешт майна, застосований відповідно до ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2025 року (справа № 757/32811/25-к, провадження № 1-кс-28418/25); від 02 вересня 2025 року (справа № 757/41446/25-к, провадження 1-кс-35186/25) - скасувати.
Речові докази по справі:
- грошові кошти у розмірі 41 500 грн та 100 доларів США, вилучені 03.07.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , повернути ОСОБА_3 (ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.07.2025, справа № 757/32811/25-к);
- мобільний телефон марки «Samsung», синього кольору «SM-A055E/DS» з ІМЕІ НОМЕР_9 , вилучений 27.08.2025 за місцем проживання ОСОБА_15 та ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_4 , повернути ОСОБА_15 та мобільний телефон марки «Apple iPhone 14 Pro» фіолетового кольору в прозорому чохлі, що вилучений 27.08.2025 за адресою: АДРЕСА_4 , повернути ОСОБА_16 (ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02.09.2025, справа № 757/41446/25-к);
- мобільний телефон марки «Apple iPhone 13» ІМЕІ НОМЕР_10 та ІМЕІ НОМЕР_11 з сім-картою НОМЕР_12 та мобільного телефону марки «moto G54» з ІМЕІ НОМЕР_13 та ІМЕІ НОМЕР_14 з сім-картою НОМЕР_15 , які вилучені 03.07.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_5 , повернути ОСОБА_17 ;
- 4 сім-карток, з яких «МТС» з маркуванням « НОМЕР_16 », «МТС» з маркуванням « НОМЕР_17 », «Київстар» з маркуванням « НОМЕР_18 » та сім-карта «лайфселл»; флеш-накопичувача «GOODRAM 32 GB» чорного кольору; флеш-накопичувача чорного кольору; планшета марки «fly» моделі «Flylife Connect 7 32 Gb» сірого кольору у синьому чохлі; мобільного телефону марки «Samsung Galaxy» з ІМЕІ НОМЕР_19 ; ноутбука «Asus» моделі «M515DA» з зарядним пристроєм до нього, упаковано до чорного поліетиленового пакету та опечатано биркою; банківської картки «monobank» № НОМЕР_20 ; мобільного телефону марки «iPhone 13» з ІМЕІ НОМЕР_2 та ІМЕІ НОМЕР_3 , які вилучені під час обшуку 03.07.2025 за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 - повернути ОСОБА_3 ;
- незаповнені заяви на ім'я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 2 арк.; військовий квиток на ім'я « ОСОБА_18 » та облікову картку до військового квитка № НОМЕР_21 ; повістку № 21 на ім'я « ОСОБА_19 », повістку № 22 на імя « ОСОБА_20 », повістку № 23 на ім'я « ОСОБА_21 »; повістку № 5617 з печаткою та повістку № 5575 з печаткою незаповнені; повістку № 2972772 на ім'я « ОСОБА_15 », які упаковані до спец. пакету №PSP2288863, що вилучені під час обшуку 03.07.2025 за місцем проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за адресою: АДРЕСА_3 , - повернути до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 ;
- мобільний телефон марки «іPhone 13» у корпусі зеленого кольору з ІМЕІ НОМЕР_22 та ІМЕІ НОМЕР_23 ; 2 ?банківських карток «ПриватБанк» № НОМЕР_24 та № НОМЕР_25 ; ?системний блок у корпусі чорного кольору, що вилучені 03.07.2025 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_22 за адресою: АДРЕСА_6 , - повернути ОСОБА_22 .
Відповідно до ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право впродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав передбачених статтею 394 КПК України, а саме обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1