Справа № 214/10448/25
1-кп/214/1080/25
24 листопада 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника, адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження №12025041750001209 від 03.10.2025 щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, на утриманні неповнолітніх (малолітніх) осіб не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,-
Згідно ч. 1 статті 129-1 Конституції України, Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.08.2024 року в справі № 212/8164/24, яка вступила в законну силу 02 вересня 2024 року, визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 2 ст. 130 КУпАП, якими на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років та з оплатним вилученням транспортного засобу марки «Chery Тіggo» з реєстраційним номером НОМЕР_1 .
В подальшому, ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, діючи умисно, без посвідчення водія достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду, що набрала законної сили, щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, за наступних обставин.
Так, 29.09.2025 о 23:30 годині по мкрн. Гірницькому, біля будинку 43, у Саксаганському районі м. Кривого Рогу, ОСОБА_4 , будучи особою, яка не має права керувати транспортними засобами, умисно, здійснював керування транспортним засобом марки «Chery Тіggo» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , перебуваючи з явними ознаками наркотичного сп'яніння. У зв'язку з чим працівники патрульної поліції склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене за ч.1 ст.130 КУпАП та за невиконання судового рішення працівники патрульної поліції викликали слідчо-оперативну групу для встановлення всіх обставин події.
Умисні дії ОСОБА_4 належить кваліфікувати за ч.1 ст.382 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
22.10.2025 між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
У відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, повністю визнає свою вину. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права та наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згоден з видом та мірою покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні даної угоди.
Прокурор просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості, остання є законною та обґрунтованою, відповідає вимогам КПК України, затверджена в угоді міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_5 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості.
Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечували проти затвердження угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд у підготовчому судовому засіданні має право прийняти рішення про затвердження угоди.
При проведенні судового засідання судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє: права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання та міру покарання зазначеної в угоді; інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки невиконання угоди, відповідно до ст. 476 КПК України.
Суд, також, переконався у добровільності укладення прокурором та обвинуваченим угоди і що вона не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.
За таких підстав, суд вважає доведеним в судовому засіданні, обставини вчинення злочину ОСОБА_4 по пред'явленому обвинуваченню по за всяким розумним сумнівом.
Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, визнається щире каяття.
Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
При призначені покарання визначеного угодою від 22.10.2025 суд, у відповідності до положень ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Окрім того, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується нейтрально, не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра не перебував та не перебуває, за медичною допомогою до лікаря-нарколога не звертався.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне, призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Достовірно підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 314-317, 369, 371-374, 473-476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 22.10.2025, укладену між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , про визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041750001209 від 03.10.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Речові докази:
? DVD-R диск з копією відеозаписів з боді-камер патрульних поліцейських, який зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12025041750001209 - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження (т. 2 а.с. 33, 34).
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1