10 листопада 2025 року Справа № 915/1204/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,
представника прокуратури: Бескровної І.І.,
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: Дубовик С.В. (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Наваль Парк» б/н від 04.09.2025 (вхід.№12692/25 від 05.09.2025) про зупинення провадження у справі
за позовом: Окружної прокуратури міста Миколаєва
в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Наваль Парк»,
про: стягнення 34214463,55 грн,-
Господарським судом Миколаївської області на стадії підготовчого провадження розглядається справа за позовом окружної прокуратура міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наваль Парк» за такими вимогами:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наваль Парк» на користь Миколаївської міської ради 4091445,81 грн неодержаного доходу у розмірі орендної плати за період безоплатного використання з 01.10.2020 до 22.04.2021 земельної ділянки площею 321161 кв.м, яка була частиною ділянки з кадастровим номером 4810136300:07:001:0107 по вул.Індустріальній, 1/1, 1/1а, 1/1б, 1/1в у місті Миколаєві (на розрахунковий рахунок UA588999980314000611000014483 УК у м.Миколаєві/Центральний р-н/24062200, ЄДРПОУ отримувача 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наваль Парк» на користь Миколаївської міської ради 30123017,74 грн неодержаного доходу у розмірі орендної плати за період безоплатного використання з 22.04.2021 до 30.11.2024 земельної ділянки площею 469889 кв.м з кадастровим номером 4810136300:07:001:0107 по вул. Індустріальній, 1/1, 1/1а, 1/1б, 1/1в у місті Миколаєві (на розрахунковий рахунок UA588999980314000611000014483 УК у м.Миколаєві/Центральний р-н/24062200, ЄДРПОУ отримувача 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
Підготовче у даній справі засідання відкладено на 10.11.2025.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає наступне:
- у період з 01.10.2020 по 22.04.2021 відповідач фактично використовував земельну ділянку площею 32,1161 га, яка була частиною земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:07:001:0107 площею 46,9889 га (землі колишніх - ВАТ «Чорноморський машинобудівний завод» та ВАТ «Суднобудівна верф «Меридіан»), і на якій розташоване належне відповідачу нерухоме майно по вул.Індустріальній, 1/1, 1/1а, 1/1б, 1/1в у м.Миколаєві (адреса присвоєна об'єктам колишнього власника - ВАТ «Суднобудівна верф «Меридіан»), а з 22.04.2021 по 30.11.2024 ТОВ «Наваль Парк» в повному обсязі використовувало земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:07:001:0107 площею 46,9889 га;
- з ТОВ «Наваль Парк» вже стягнуто грошові кошти у розмірі 9087964 грн за період з 15.08.2018 по 01.10.2020 за безоплатне користування земельною ділянкою площею 321131 кв.м, яка була частиною ділянки з кадастровим номером 4810136300:07:001:0107 по вул.Індустріальній, 1/1, 1/1а, 1/1б, 1/1в у м.Миколаєві (постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі №915/767/21, яка залишена без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.11.2024);
- за період з 01.10.2020 по 22.04.2021 розраховано суму неодержаного доходу у розмірі орендної плати за безоплатне використання ТОВ «Наваль Парк» земельної ділянки площею 32,1161 га, а за період з 22.04.2021 по 30.11.2024 розраховано суму неодержаного доходу у розмірі орендної плати за безоплатне використання ТОВ «Наваль Парк» земельної ділянки площею 46,9889 га;
- оскільки право власності на нерухоме майно за вказаною адресою оформлене за ТОВ «Наваль Парк», то Миколаївська міська рада протягом періоду ухилення ТОВ «Наваль Парк» від укладення договору оренди землі була позбавлена можливості передати відповідну земельну ділянку в оренду іншим особам та отримувати від цього прибуток, у зв'язку з чим у період часу з 01.10.2020 по 30.11.2024 місцевим бюджетом відповідний дохід не отримано;
- розрахунок неодержаного доходу у розмірі орендної плати за безоплатне використання ТОВ «Наваль Парк» земельної ділянки у періоди з 01.10.2020 по 08.02.2022, з 19.01.2024 по 30.11.2024 здійснено на підставі рішення Миколаївської міської ради №52/18 від 10.07.2019 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва» (витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №5939 від 05.05.2020), з 09.02.2022 по 18.01.2024 розрахунок здійснено на підставі рішення Миколаївської міської ради №3/40 від 27.01.2011 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва» зі змінами згідно рішення Миколаївської міської ради №15/24 від 01.03.2012.
Відповідач у клопотанні від 04.09.2025 (вхід.№12692/25 від 05.09.2025) просить суд зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №400/2760/20 за позовом ТОВ «Універсал-порт» до Миколаївської міської ради, треті особи: ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, Державна служба з питань геодезії, картографїї та кадастру про визнання протиправним та недійсним рішення №52/18 від 10.07.2019 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва».
В обґрунтування даного клопотання відповідач зазначає наступне:
- нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:07:001:0107 визначалась на підставі рішення Миколаївської міської ради від 10.07.2019 № 52/18 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва»;
- рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 по справі №400/2760/20 за позовом ТОВ «Універсал-порт» до Миколаївської міської ради, треті особи: ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, Державна служба з питань геодезії, картографїї та кадастру про визнання протиправним та недійсним рішення міської ради, визнано протиправним та недійсним рішення Миколаївської міської ради від 10.07.2019 №52/18 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва»;
- постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 по справі №400/2760/20 рішення Миколаївського адміністративного окружного суду від 06.08.2021 по справі №400/2760/20 залишено без змін. Верховним Судом відповідно до постанови від 18.01.2024 по справі №400/2760/20 скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 по справі №400/2760/20 та Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 по справі №400/2760/20, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, який на даний час розглядає таку справу;
- прокурор зазначає, що розмір втраченого внаслідок неправомірних дій відповідача доходу міською радою розраховано як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю відповідно до рішень міської ради про встановлення місцевих податків та зборів на території м.Миколаєва, розміру орендної плати у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з цільовим та функціональним використанням. В свою чергу, предметом спору у справі №400/2760/20 є вимога про визнання протиправним та недійсним рішення міськради №52/18 від 10.07.2019 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва»;
- визначення ціни позову, яке базується на вказаному рішенні Миколаївської міської ради №52/18 від 10.07.2019 з грошової оцінки земель міста Миколаєва, є одним з ключових та суттєвих елементів для правильного вирішення спору згідно поданої позовної заяви.
У підготовчому засіданні 10.11.2025 представник відповідача підтримав таке клопотання, а представник прокуратури заперечував проти його задоволення.
Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі, суд дійшов наступних висновків.
Згідно п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.5 ч.1 ст.227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Судом враховано, що у адміністративній справі №400/2760/20 встановлюються обставини (факти) щодо законності рішення Миколаївської міської ради №52/18 від 10.07.2019 “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва», які мають значення для вирішення спору у даній господарській справі №915/1204/25 в частині встановлення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:07:001:0107 у спірний період, та як наслідок, розрахунку розміру плати за користування земельною ділянкою у спірний період.
До того ж, судом враховано, що вищевказані обставини, які є предметом розгляду в адміністративній справі №400/2760/20, не можуть бути встановлені судом у даній справі, яка розглядається у порядку господарського судочинства.
При цьому, судом взято до уваги, що у п.114 постанови від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що у спорах, які стосуються визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, у тому числі і у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки землі, доводи учасників щодо правомірності / неправомірності визначеного розміру нормативної грошової оцінки землі як бази обрахунку орендної плати підлягають обов'язковій перевірці з огляду на положення ч.2 ст.21 Закону №161-XIV та ст.ст.5, 13 Закону №1378-IV.
Також, розглядаючи касаційну скаргу у справі №907/882/22 Верховний Суд у постанові від 15.10.2025 зазначив, що відповідач неодноразово стверджував про незаконність нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки, але суд першої інстанції відмовився перевіряти зазначені доводи. Суд апеляційної інстанції це порушення не виправив і вказав, що визнання незаконним та скасування у судовому порядку рішення міської ради про затвердження нормативно-грошової оцінки може бути підставою для перегляду рішення у даній справі за нововиявленими обставинами. Натомість Верховним Судом зроблено висновок, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки відповідним доводам відповідача, що свідчить про неправильне застосування ними частини п'ятої статті 5 Закону №1378-IV, відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, що є підставою для скасування судових рішень (п.8.47-8.50).
Оскільки законність визначення нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки за спірний період є наразі предметом розгляду у адміністративній справі №400/2760/20, і встановлені під час розгляду справи №400/2760/20 обставини матимуть значення для вирішення господарської справи №915/1204/25 в частині оцінки певних доказів та визначеного позивачем (прокурором) розміру позовних вимог, вказане свідчить про пов'язаність зазначених справ у розумінні п.5 ч.1 ст.227 ГПК України.
При розгляді клопотання судом також взято до уваги, що відповідно до ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція), визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує “процесуальну» справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v.Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Miroпubovs and Others v.Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), §103).
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.
Так, ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.
Бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v.Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), §30).
В той же час обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахування наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (Comingersoll S.A. v.Portugal [GC] (Комінгерсоль проти Португалії) [ВП]; Frydlender v.France [GC] (Фрайдлендер проти Франції) [ВП], §43; Sьrmeli v.Germany [GC] (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], §128).
Складність справи стосується як фактичної, так і правової сторони (Katte Katte Klitsche de la Grange v. Italy (Катте Клітше де ла Грандж проти Італії), § 55; Papachelas v.Greece [GC] (Папахелас проти Греції) [ВП] §39). Вона може стосуватись, наприклад, втручання декількох сторін у справу (H.v.the United Kingdom (Х. проти Сполученого Королівства), §72), або різноманітних доказів, що мають бути досліджені (Humen v.Poland [GC] (Гумен проти Польщі) [ВП], §63). Складність національних проваджень маже виправдати їх тривалість (Tierce v.San Marino (Тьєрс проти Сан-Марино), §31).
Також відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі “Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі “Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
За вказаних обставин, з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи, а також з метою недопущення порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплено право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/2760/20.
У зв'язку з перебуванням судді Мавродієвої у відпустці у період з 17.11.2025 по 21.11.2025, повний текст ухвали підписано суддею 24.11.2025.
Керуючись п.5 ч.1 ст.227, ст.234, 235 ГПК України, суд,-
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Наваль Парк» б/н від 04.09.2025 (вхід.№12692/25 від 05.09.2025) про зупинення провадження у справі, - задовольнити.
2. Провадження у справі №915/1204/25 зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/2760/20.
3. Зобов'язати учасників справи повідомити суд про результати розгляду справи №400/2760/20 та набрання законної сили судовим рішенням у такій справі.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 24.11.2025.
Суддя М.В.Мавродієва