10 листопада 2025 року Справа № 915/531/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,
представника позивача: Авраменко Т.М.,
представника відповідача: Дубовик С.В. (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “НАВАЛЬ ПАРК» б/н від 21.10.2025 (вхід.№14820/25 від 21.10.2025) про призначення судової експертизи у справі
за позовом: Миколаївської міської ради,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “НАВАЛЬ ПАРК»,
про: стягнення 1703808,39 грн,-
Господарським судом Миколаївської області на стадії підготовчого провадження розглядається справа за позовом Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “НАВАЛЬ ПАРК» про стягнення грошових коштів в сумі 1703808,39 грн за безоплатне користування з 01.10.2020 по 22.04.2021 земельною ділянкою комунальної власності площею 14,6433 га з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 за адресою: м.Миколаїв, вул.Індустріальна, 1/6.
Так, предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення з ТОВ “НАВАЛЬ ПАРК» коштів за користування комунальною земельною ділянкою площею 14,6433 га з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 у період з 01.10.2020 по 22.04.2021.
Вказані позовні вимоги заявлено з підстав того, що відповідач як власник належних йому об'єктів нерухомості та споруд, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 площею 14,6433 га, є фактичним користувачем відповідної земельної ділянки, відповідно особою, зобов'язаною сплачувати за її використання.
При розрахунку недоодержаного доходу у розмірі орендної плати за період безоплатного використання земельної ділянки ТОВ “НАВАЛЬ ПАРК» у період з 01.10.2020 по 22.04.2021 позивачем використовувалась площа земельної ділянки 14,078 га, яка за твердженням позивача фактично перебувала на той час у користуванні ТОВ “НАВАЛЬ ПАРК».
Відповідач заперечуючи проти задоволення вимог позивача у відзиві зазначає, що у 2017 році ТОВ “НАВАЛЬ ПАРК» здійснило викуп майна ТОВ “Смарт-Мерітайм Груп», що знаходиться по вул.Індустріальній, 1/6 у м.Миколаєві. В даному випадку придбане майно ТОВ “НАВАЛЬ ПАРК» знаходилось на земельній ділянці по вул.Індустріальній, 1 в м.Миколаєві, що була передана у постійне користування Виробничому об'єднанню “Чорноморський суднобудівний завод» згідно з актом на право постійного користування землею від 03.03.1995, а рішенням Миколаївської міської ради від 04.03.1999 №8/5 та відповідно до Проекту відведення земельної ділянки по вул.Індустріальній, 1, у сумісне часткове користування Державному підприємству “Чорноморський суднобудівний завод», Підприємству “Миколаївський державний центр малотоннажного суднобудування», Підприємству “Будівельно-монтажне державне управління “Чорномормеблі», Державному підприємству “Суднобудівна верф “Меридіан», Підприємству “Чорноморський державний машинобудівний завод», Малярно-ізаляційному державному підприємству “Райдуга» від 1999 року, що затверджений рішенням Миколаївської міської ради від 04.03.1999 №8/5 право сумісного часткового користування надано також іншим суб'єктам.
Відповідач зазначає, що земельна ділянка під будівлями та спорудами по вул.Індустріальній, 1/6 у м.Миколаєві не була сформована відповідно до норм чинного земельного законодавства України, а тому реальної можливості щодо передачі земельної ділянки у Миколаївської міської ради в момент придбання майна ТОВ “НАВАЛЬ ПАРК» не було.
ТОВ “НАВАЛЬ ПАРК» не мало реальної можливості оформити право користування земельною ділянкою без вчинення Миколаївською міської радою юридично значимих дій по формуванню земельної ділянки та оформленню права користування.
Відповідач вказує, що позивач намагається сформувати хибне уявлення суду щодо неналежної поведінки ТОВ “НАВАЛЬ ПАРК» з метою ухилення від укладення та оформлення договору оренди землі, що призвело нібито до втрат бюджету міста з вини ТОВ “НАВАЛЬ ПАРК», що не відповідає дійсним обставинам справи, адже, на думку відповідача, саме неправомірні дії Миколаївської міської ради та небажання останньої дотримуватися всіх регламентованих чинним законодавством процедур щодо оформлення передачі права користування земельної ділянки (у тому числі нездійснення своєчасної реєстрації власником такої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та прав на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) призвели до відсутності реальної можливості в період з 01.10.2020 по 22.04.2021 укласти договір оренди такої земельної ділянки, що, як наслідок, призвело до неможливості отримувати орендну плату за несформовану земельну ділянку.
До того ж, відповідач вказує, що у висновку експерта, за результатами проведення на замовлення відповідача земельно-технічної експертизи №023-СІС/24 від 06.03.2025 зазначено, що площа земельної ділянки, яку використовувало ТОВ «НАВАЛЬ ПАРК» під розміщення будівель та споруд по вул.Індустріальній, 1/6 в м.Миколаїв, відповідно до наданого на дослідження топографічного плану (зйомки) території підприємств по вул.Індустріальній у м.Миколаєві із технічного звіту на виробництво комплексних інженерно-геодезичних вишукувань забудованої території вул.Індустріальна в м.Миколаєві в масштабі 1:500, виконаний КП «ГПВ АПБ» в жовтні 2018 року, згідно з переліком будівель та споруд, що відображений наданими на дослідження матеріалами технічної інвентаризації та правопосвідчуючими документами, становила 81119,8 кв.м.
Враховуючи викладене, відповідач стверджує, що позивачем при розрахунку здійснено неправильний розрахунок площі земельної ділянки за спірний період. На думку відповідача, не тільки відсутність сформованості земельної ділянки як об'єкта оренди є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, але й недоведеність площі земельної ділянки, невизначення її меж, неправильність розрахунку нормативно-грошової оцінки за період, що є предметом спору. Позивач не надав належних доказів для вірних і обґрунтованих розрахунків суми, яку мав би сплати відповідач за користування земельною ділянкою, що і є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
У підготовчому засіданні 15.10.2025 судом оголошено перерву до 10.11.2025.
21.10.2025 відповідачем було подано до суду клопотання, в якому він просить суд призначити у даній справі комплексну судову земельно-технічну та оціночно-земельну експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:
1. Земельну ділянку якої площі (з урахуванням площі, необхідної для використання та обслуговування об'єктів нерухомого майна) фактично використовувало Товариство з обмеженою відповідальністю “НАВАЛЬ ПАРК» у період з 01.10.2020 по 22.04.2021 як власник нерухомого майна по вул.Індустріальній, 1/6 у м.Миколаєві Миколаївської області, набутого на підставі договору купівлі-продажу №708 від 07.12.2017 (відомості внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), яке розташовано на земельній ділянці 1,7, яка в подальшому сформована та якій присвоєно кадастровий номер 4810136300:07:001:0106?
2. Яку суму коштів мало б сплатити Товариство з обмеженою відповідальністю “НАВАЛЬ ПАРК» у вигляді орендної плати за використання у період з 01.10.2020 по 22.04.2021 земельної ділянки площею, визначеною при вирішенні питання №1, під розміщення об'єктів нерухомого майна по вул.Індустріальній, 1/6 у м.Миколаєві Миколаївської області, що перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю “НАВАЛЬ ПАРК»?
В обґрунтування такого клопотання відповідач вказує наступне:
- 29.10.2019 після розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «HABAJIЬ ПAPK» для розміщення та експлуатації основних, підсобних i допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по Заводському району м.Миколаєва, у Державному земельному кадастрі були зареєстрована земельна ділянка 14,6433 га із кадастровим номером 4810136300:07:001:0106, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру;
- в той же час, у період з 07.12.2017 по 22.04.2021 земельна ділянка перебувала у користуванні інших, ніж відповідач, осіб. Вилучення спірної ділянки з користування ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» відбулось на підставі рішення Миколаївської міськради від 22.04.2021 №4/348 «Про затвердження документації із землеустрою на земельну ділянку ТОВ «НАВАЛЬ ПАРК» для обслуговування капітальної споруди по вул.Індустріальній, 1/6,1/1,1/1а,1/1б,1/1в у Заводському районі м.Миколаєва»;
- до відзиву на позовну заяву відповідачем долучено висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №023-СІС/24 від 06.03.2025 та висновок експерта за результатами проведення оціночно-земельної експертизи №270/02-2023 від 30.03.2023;
- у висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №023-СІС/24 від 06.03.2025 зазначено, що площа земельної ділянки, яку використовувало ТОВ «НАВАЛЬ ПАРК» під розміщення будівель та споруд по вул.Індустріальній, 1/6 в м.Миколаїв, відповідно до наданого на дослідження топографічного плану (зйомки) території підприємств по вул.Індустріальній у м.Миколаєві із технічного звіту на виробництво комплексних інженерно-геодезичних вишукувань забудованої території вул.Індустріальна в м.Миколаєві в масштабі 1:500, виконаний КП «ГПВ АПБ» в жовтні 2018 року, згідно з переліком будівель та споруд, що відображений наданими на дослідження матеріалами технічної інвентаризації та правопосвідчуючими документами, становила 81119,8 кв.м;
- позивач категорично не погоджується із висновками експерта, проте ненадання позивачем до матеріалів справи належних доказів площі земельної ділянки, яку використовував відповідач у спірний період, та водночас надання відповідачем висновку експерта, підтверджує відсутність вірних та обґрунтованих розрахунків суми, яку мав би сплатити відповідач за користування земельною ділянкою;
- до того ж, за твердженням відповідача, в матеріалах справи відсутні акти обстеження спірної земельної ділянки, інші докази визначення її меж, площі та конфігурації;
- ненадання позивачем до матеріалів справи належних доказів площі земельної ділянки, яку використовував відповідач у спірний період, та водночас надання відповідачем висновку експерта, підтверджує відсутність вірних та обґрунтованих розрахунків суми, яку мав би сплатити відповідач за користування земельною ділянкою;
- відповідач вважає, що без призначення судової експертизи обставини справи не можуть бути достатньо повно з'ясовані та досліджені, а тому, вважає, що є всі підстави для задоволення клопотання відповідача про призначення комплексної судової земельно-технічної та земельно-оціночної експертизи;
- відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні звіти з геодезичної зйомки земельної ділянки на земельну ділянку загальною площею 14,0781 га, якою як вважає позивач користувався відповідач в спірний період, відсутні відомості щодо сформованості земельної ділянки площею 14,0781 га, відсутні і акти обстеження спірної земельної ділянки, інші докази визначення її меж, площі та конфігурації, ТОВ “НАВАЛЬ ПАРК» вважає, що у суду задля об'єктивного вирішення справи та перевірки правильності здійсненого розрахунку позивачем, є всі підстави для призначення судової експертизи;
- відповідь щодо вартості права оренди земельної ділянки вже визначено експертом, однак враховуючи, що як позивачем, так і відповідачем надані альтернативні розрахунки площі земельної ділянки, з якими не погоджуються обидві сторони у справі, враховуючи, що земельно-технічною експертизою будуть надані відповіді на питання щодо площі земельної ділянки, яка входить до розрахунку позивача, ТОВ “НАВАЛЬ ПАРК» вважає за необхідне поставити питання щодо визначення розміру орендної плати за земельну ділянку на розгляд іншому експерту (оціночно-земельна експертиза);
- відповідно розрахунку позивача заборгованість виникла у зв'язку з безоплатним використанням земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 для обслуговування нерухомого майна за адресою: м.Миколаїв, вул.Індустріальна, 1/6, у період з 01.10.2020 по 22.04.2021. Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності;
- відповідач зазначає, що не має можливості самостійно визначити вартість земельної ділянки та визначити вартість складових розрахунку, відтак для вирішення господарського спору необхідні спеціальні знання;
- також відповідач зазначає, що питання, які ТОВ “НАВАЛЬ ПАРК» запропоновані в даному клопотанні стосуються виключно дослідження первинних документів і не стосуються встановлення відповідності окремих нормативних актів вимогам закону, надання правової оцінки діям сторін.
Позивач письмових заперечень на таке клопотання відповідача до суду не подав.
У підготовчому засіданні 10.11.2025 представник відповідача вказане клопотання підтримав, а представник позивача вирішення такого клопотання залишив на розсуд суду.
Розглянувши клопотання відповідача про призначення комплексної судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч.1,3 пункту 4, ч.5 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта (п.2 ч.2 ст.73 ГПК України).
При цьому судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.
Так, рішеннями ЄСПЛ у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27.10.1993 (п. 33), та «Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996 (п.38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Також, у рішенні ЄСПЛ «Дульський проти України" від 01.06.2006 року (заява №61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Відповідно до ч.1 ст.98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Згідно ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Виходячи із принципу диспозитивності господарського судочинства, місцевий господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті, як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин.
У випадку якщо суд приходить до висновку, що для надання оцінки певним обставинам справи необхідні спеціальні знання експерта, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед ним ряд питань, та визначити відповідну експертну установу на власний розсуд. Розглянувши клопотання про призначення судової експертизи, суд встановив наявність умов, передбачених законом, для призначення експертизи.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно п.п.1.2.2 п.1.2 розділу І Науково-методичних рекомендацій, з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 за №53/5 основними видами (підвидами) експертизи є: земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою.
Відповідно до п.п.6.1, 6.2 глави 2 розділу ІІІ Науково-методичних рекомендацій, основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту. Основними завданнями оціночно-земельної експертизи є: експертна грошова оцінка земельних ділянок; експертна грошова оцінка прав на земельні ділянки; визначення відповідності виконаної оцінки земельної ділянки або прав на неї вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.
Призначення судової експертизи є одним із засобів доказування у справі (п.2 ч.2 ст.73 ГПК України), а суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п.4 ч.5 ст.13 ГПК України).
Враховуючи, що відповідач не погоджується із здійсненим позивачем розрахунком суми коштів за безоплатне використання земельної ділянки, оскільки вважає, що до матеріалів справи не надано належних доказів площі земельної ділянки, яку використовував відповідач у спірний період, а також відсутні обґрунтовані розрахунки суми, яку мав би сплатити відповідач за користування земельною ділянкою та з огляду на відсутність у суду спеціальних знань, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та призначення у даній справі комплексної судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи.
Щодо питань, які поставлені на вирішення експертизи слід зазначити, що згідно з ч.5 ст.99 ГПК України, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Заявник відповідно до норм частини ч.5 ст.99 ГПК України запропонував перелік питань, роз'яснення яких, на його думку, потребує висновку експерта.
Остаточний перелік питань, з яких має бути проведена комплексна судова експертиза визначений судом з урахуванням тих питань, які надані відповідачем та спрямований на встановлення площі земельної ділянки, необхідної для використання та обслуговування об'єктів нерухомого майна відповідача по вул.Індустріальній, 1/6 у м.Миколаєві у період з 01.10.2020 по 22.04.2021, а також суми коштів, які мав би сплатити відповідач у вигляді орендної плати за використання у спірний період земельної ділянки площею, визначеною при вирішенні питання №1.
Відповідач в клопотанні просить суд направити матеріали даної справи для проведення комплексної судової експертизи до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.
Від позивача до суду не надходило пропозицій щодо визначення іншої експертної установи, якій доцільно доручити проведення комплексної судової експертизи по даній справі, чи заперечень щодо запропонованої відповідачем експертної установи.
За положеннями ч.ч.3, 4 ст.99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Розглянувши пропозицію відповідача щодо визначення експертної установи, яка не заперечена представником позивача, суд дійшов висновку про доцільність доручення проведення комплексної судової експертизи - Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.
Оскільки, відповідач в клопотанні гарантував оплату проведення комплексної судової експертизи, суд дійшов висновку про покладення обов'язку з оплати витрат, пов'язаних з призначенням та проведенням судової експертизи по даній справі, на відповідача.
Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує процесуальну справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).
З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.
Ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.
Бажання економити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).
В той же час обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахування наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (Comingersoll S.A. v. Portugal [GC] (Комінгерсоль проти Португалії) [ВП]; Frydlender v. France [GC] (Фрайдлендер проти Франції) [ВП], § 43; Sьrmeli v. Germany [GC] (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 128).
Складність справи стосується як фактичної, так і правової сторони (Katte Katte Klitsche de la Grange v. Italy (Катте Клітше де ла Грандж проти Італії), § 55; Papachelas v. Greece [GC] (Папахелас проти Греції) [ВП] § 39). Вона може стосуватись, наприклад, втручання декількох сторін у справу (H. v. the United Kingdom (Х. проти Сполученого Королівства), § 72), або різноманітних доказів, що мають бути досліджені (Humen v. Poland [GC] (Гумен проти Польщі) [ВП], § 63). Складність національних проваджень може виправдати їх тривалість (Tierce v. San Marino (Тьєрс проти Сан-Марино), § 31).
Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 183, і Sьrmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява №61679/00) від 01.06.2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Європейський суд з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27.10.93 р. (п. 33) та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.96 р. (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
При цьому, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
У зв'язку з призначенням судом комплексної судової експертизи, суд, відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.228 ГПК України, вважає на необхідне зупинити провадження у даній справі.
У зв'язку з перебуванням судді Мавродієвої у відпустці у період з 17.11.2025 по 21.11.2025, повний текст ухвали підписано суддею 24.11.2025.
Керуючись ст.ст.99, 103, 177, п.2 ч.1 ст.228, 234, 235 ГПК України, суд, -
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “НАВАЛЬ ПАРК» б/н від 21.10.2025 (вхід.№14820/25 від 21.10.2025) про призначення судової експертизи, - задовольнити.
2. Призначити у справі №915/531/25 комплексну судову земельно-технічну та оціночно-земельну експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.
3. На вирішення комплексної судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи поставити наступні питання:
Питання №1. Земельну ділянку якої площі (з урахуванням площі, необхідної для використання та обслуговування об'єктів нерухомого майна) фактично використовувало Товариство з обмеженою відповідальністю “НАВАЛЬ ПАРК» у період з 01.10.2020 по 22.04.2021 як власник нерухомого майна по вул.Індустріальній, 1/6 у м.Миколаєві Миколаївської області, набутого на підставі договору купівлі-продажу №708 від 07.12.2017 (відомості внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), яке розташовано на земельній ділянці 1,7, яка в подальшому сформована та якій присвоєно кадастровий номер 4810136300:07:001:0106?
Питання №2. Яку суму коштів мало б сплатити Товариство з обмеженою відповідальністю “НАВАЛЬ ПАРК» у вигляді орендної плати за використання у період з 01.10.2020 по 22.04.2021 земельної ділянки площею, визначеною при вирішенні питання №1, під розміщення об'єктів нерухомого майна по вул.Індустріальній, 1/6 у м.Миколаєві Миколаївської області, що перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю “НАВАЛЬ ПАРК»?
4. Направити до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України матеріали господарської справи №915/531/25.
5. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України.
6. Зобов'язати сторін сприяти експертам в проведенні судової експертизи.
7. Роз'яснити сторонам, що згідно ч.4 ст.41 ГПК України вони вправі до початку проведення судової експертизи заявити відвід експерту у порядку та з підстав, зазначених у ч.ч.5, 6 ст.31 ГПК України.
8. Витрати по проведенню комплексної судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи покласти на відповідача.
9. На адресу Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (Харківська обл., м.Харків, вул.Золочівська, буд.8А) ухвалу суду направити разом з матеріалами справи.
10. Провадження у справі зупинити до одержання результатів експертизи.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 24.11.2025.
Суддя М.В.Мавродієва