ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.11.2025Справа № 910/11369/25
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8) до Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ" (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 40) про стягнення 15278,27 грн.,
Без виклику сторін
09.09.2025 в системі «Електронний суд» представником Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" сформовано позовну заяву до Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ" про стягнення 15278,27 грн та 10.09.2025 передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" залишено без руху.
Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 10.09.2025, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Крім того, примірник даної ухвали надіслано на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України, витребувано інформацію щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № АР/008251917.
22.09.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності.
Вищеозначена заява обґрунтована тим, що ДТП сталось 02.07.2021 р., а позовну заяву про стягнення страхового відшкодування ПрАТ «СК «АРКС» подано до суду лише 09.09.2025 році (документ сформований у системі «Електронний суд» 09.09.2025 р.), то позовна заява вважається поданою після спливу строку позовної давності.
Також представник звертає увагу, що виплата страхового відшкодування ПрАТ «УПСК» Позивачу здійснена 22.11.2021 року, тобто з моменту отримання страхового відшкодування пройшло також більше 3 роки.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 року у справі №990/115/22 виснувала, що запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами.
Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.
Проте, всупереч вищевикладеному, Позивачем, не наведено жодного обґрунтування чи доводу стосовно того , що строк позовної давності було пропущено ним із поважних чи незалежних від нього обставин.
30.09.2025 через відділ діловодства суду від МТСБУ надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев'ятій ст. 165 ГПК України.
Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев'ятої ст. 165 ГПК України та частини другої ст. 178 ГПК України.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
21.04.2021 року між ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРКС» (надалі - Позивач) та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за № 42456а1кг, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Renault Logan (д.р.н. НОМЕР_1 ).
Згідно із матеріалів справи, 02.07.2021 року о 17:15 в с. Богодарівка, Полтавської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Renault Logan (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_1 та ВАЗ 2109 (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ" згідно полісу № АР/008251917.
По факту вказаної ДТП водіями вказаних вище транспортних засобів складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол).
У повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду відсутні відомості про визнання будь-якою із учасників дорожньо-транспортної пригоди вини.
Відповідно до рахунку №0000000133 від 05.07.2021, а також до наряду замовлення №ТМ000751 від 30.09.2021 (є актом виконаних робіт), вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Logan д.р.н. НОМЕР_1 становить 47 610,96 грн.
На підставі заяви про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу, акту огляду транспортного засобу, розрахунку страхового відшкодування та страхового акту №ARX2833777 від 31.07.2021, позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 47610,96 грн на рахунок виконавця робіт, що підтверджується платіжним дорученням №804485 від 02.08.2021.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом ВАЗ 2109 д.р.н. НОМЕР_2 , була застрахована у Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ" згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/008251917.
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн та франшизу у розмірі 2600,00 грн.
07.10.2021 позивачем було надіслано на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування на суму 47 610,96 грн., що підтверджується фіскальним чеком.
Платіжним дорученням від 22.11.2021 №20924 відповідачем було перераховано на рахунок позивача 29 732,69 грн.
Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом ВАЗ 2109 д.р.н. НОМЕР_2 була застрахована у відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 15278,27 грн.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, заперечень відносно заявленої суми заборгованості не заперечував як і не надав заперечень відносно спірної дорожньо-транспортної пригоди, а лише подав заяву про застосування строку позовної давності.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Суд зазначає, що не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в дорожньо-транспортній пригоді може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами.
У пунктах 61 та 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №308/3162/15-ц зроблено висновок, що для отримання страхової виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого.
Відповідно до ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до п.33.2. ст.33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
По факту вказаної дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 02.07.2021 в с. Богодарівка, Полтавської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Renault Logan (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_1 та ВАЗ 2109 (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_2 , складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол).
Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (затверджено протоколом президії МТСБУ від 11.08.2011 за №274/2011).
Відповідно до п.1 вказаної вище Інструкції, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Повідомлення) це письмове повідомлення встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі - МТСБУ) зразка, яке надається Страховику чи МТСБУ водієм транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди.
Судом встановлено, що наявне в матеріалах справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А - Renault Logan д.р.н. НОМЕР_1 та транспортний засіб В - ВАЗ 2109 д.р.н. НОМЕР_2 , зазначено у відповідних пунктах дату та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди.
Дослідивши схему та обставини дорожньо-транспортної пригоди, які вказані водіями у повідомленні, суд дійшов висновку про порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу ВАЗ 2109 д.р.н. НОМЕР_2 , та наявність вини водія автомобіля ВАЗ 2109 д.р.н. НОМЕР_2 , у вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Зазначені обставини відповідачем не заперечуються.
Судом враховано, що страховик за договором добровільного страхування прийняв спірний європротокол як належний доказ настання страхового випадку і виплатив за ним відшкодування, звернувшись з даним позовом до суду про відшкодування здійснених виплат зі страховика винної особи.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п.9 ч.1 ст.7).
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним ВАЗ 2109 д.р.н. НОМЕР_2 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/008251917 - термін дії з 18.07.2020 по 17.07.2021.
Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Так, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В силу приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом ВАЗ 2109 д.р.н. НОМЕР_2 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу № АР/008251917 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Суд враховує, що страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Водночас, відповідно до п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.
Винятками стосовно використання зазначених вимог є: а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний); б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм'ятин без пофарбування складової частини)); в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ; г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики; ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 до цієї Методики.
Як вбачається з розрахунку страхового відшкодування вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Logan д.р.н. НОМЕР_1 становить 47 610,96 грн.
З доданої до позовної заяви копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - «Renault Logan д.р.н. НОМЕР_1 , вбачається, що даний транспортний засіб є 2019 року випуску, тобто строк експлуатації вказаного транспортного засобу не перевищує 7 років станом на дату ДТП.
Відтак, враховуючи, що належних та допустимих доказів існування обставин, зазначених у п.7.39 Методики, матеріали справи не містять, значення коефіцієнта фізичного зносу в даному випадку приймається судом таким, що дорівнює 0.
За приписами п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, наданою на запит суду, договором (полісом) №АР/008251917 передбачено, що франшиза становить 2600,00 грн, а ліміт відповідальності за шкоду майну - 130000,00 грн.
Отже, з урахуванням визначених полісом № АР/008251917 страхових сум та франшизи, розміру шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, а також вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням здійснення часткового відшкодування відповідачем у розмірі 29732,69 грн, у відповідача виник обов'язок по спірному страховому випадку відшкодувати позивачу витрати у розмірі 15278,27 грн (47 610,96 - 29732,69 - 2600,00).
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає заявлені Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" страхового відшкодування у розмірі 15278,27 грн. обґрунтованими та доведеними належним чином.
Разом із тим, як було зазначено вище, відповідач просив суд застосувати наслідки спливу позовної давності до пред'явлених Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" вимог та відмовити у задоволенні позову останнього з наведених підстав.
У цій заяві Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" зазначало, що ДТП сталось 02.07.2021 р., а позовну заяву про стягнення страхового відшкодування ПрАТ «СК «АРКС» подано до суду лише 09.09.2025 році (документ сформований у системі «Електронний суд» 09.09.2025 р.), то позовна заява вважається поданою після спливу строку позовної давності.
Також представник звертає увагу, що виплата страхового відшкодування ПрАТ «УПСК» Позивачу здійснена 22.11.2021 року, тобто з моменту отримання страхового відшкодування пройшло також більше 3 роки.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 року у справі №990/115/22 виснувала, що запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами.
Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.
Проте, всупереч вищевикладеному, Позивачем, не наведено жодного обґрунтування чи доводу стосовно того , що строк позовної давності було пропущено ним із поважних чи незалежних від нього обставин.
З урахуванням наведеного, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за грошовим зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобов'язання.
За приписами статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Слід зазначити, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика слід розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку строк позовної давності почав обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, тобто з 02.07.2021 року.
З наведеним позовом Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" звернулося до господарського суду міста Києва 09.09.2025 року.
У якому зокрема просило визнати поважними причин пропуску строку позовної давності та поновлення строків позовної давності.
Відповідно до статті 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється:
1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.
Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Суд зазначає, що 11.03.2020 року (до моменту виникнення страхового випадку) Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року установлено карантин на всій території України з 12.03.2020 року.
У подальшому дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211, безперервно продовжувалася. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 (з урахуванням внесених до неї змін) дія карантину на усій території України, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211, була продовжена до 30.06.2023 року.
Згідно пунктом 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені, зокрема, статтею 257 Цивільного кодексу України, були продовжені.
У той же час, пунктом 19 цього ж розділу Цивільного кодексу України (яким цей Кодекс був доповнений згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022) передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Воєнний стан був введений в Україні Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та на час розгляду цієї справи не скасований та не припинений.
Слід зазначити, що Законом України від 14.05.2025 року № 4434-IX "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності", який набрав чинності з 04.09.2025 року, відновлено обчислення строків позовної давності. Однак, цей Закон набрав чинності 04.09.2025 року, тобто до звернення Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" до господарського суду міста Києва з даним позовом.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що звернення позивача до суду з цим позовом відбулося у межах строку позовної давності, з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) " та Закону № 2120-IX від 15.03.2022 (в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023).
З огляду на що підстав для поновлення строку позовної давності, заявлені представником позивача відсутні, як і відсутні підстави для застосування строку позовної давності заявлені представником відповідача.
Посилання відповідача на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 року в справі № 990/115/22, не беруться судом до уваги, оскільки наведені висновки стосуються поновлення процесуального строку на звернення до адміністративного суду та не є релевантними до даної справи.
Таким чином правові підстави для задоволення заяви відповідача про застосування наслідків пропуску Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" позовної давності відсутні.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позовних вимог.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ" (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування у розмірі 15 278 (п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят вісім) грн 27 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 24.11.2025
Суддя Владислав ДЕМИДОВ