Рішення від 24.11.2025 по справі 910/11747/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.11.2025Справа № 910/11747/25

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-СОЯ" (34725, Рівненська обл., Рівненський р-н, село Великі Межирічі, вул.Корецька, будинок 19-Б, 33012, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 5/1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ТРАК" (03057, місто Київ, вул. Молдовська, будинок 2, офіс 1В) про стягнення 903 832,04 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.09.2025 на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-СОЯ" надійшла заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ТРАК" про стягнення заборгованості за договором поставки №20/01/25/1 від 20.01.2025 у розмірі 903 832,04 грн. з яких: 741 010,13 грн - основна заборгованість, 112 732,05 грн - пеня, 36991,86 грн - інфляційні втрати, 13 095,00 грн - 3% річних та була передана 22.09.2025 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою суду від 24.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

29.09.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заяву з проханням суд забезпечити можливість присутності представника у всіх судових засіданнях по даній справі шляхом забезпечення проведення відеоконференції поза межами приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 02.10.2025 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-СОЯ» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев'ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев'ятої ст. 165 ГПК України та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

20.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-СОЯ" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ТРАК" (надалі - Покупець) укладено Договір поставки №20/01/25-1 (далі - Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця зернові, олійні культури та похідні від них (надалі - «Товар»), а Покупець приймає товар і оплачує його згідно умов, передбачених даним Договором і відповідними Специфікаціями Товару, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 1.2-1.3 Договору передбачено, що предметом даного Договору є Товар, найменування якого зазначається у Додатках, що укладаються Сторонами на кожну окрему партію Товару та становлять невід'ємну частину даного Договору. Під партією розуміється та кількість і асортимент Товару, що поставляється за укладеним Сторонами Додатком згідно пункту 1.3. даного Договору.

Кількість, асортимент, ціна, строк, умови та місце поставки Товару узгоджуються у Додатках (Специфікаціях Товару), що укладаються Сторонами на кожну окрему партію Товару та становлять невід'ємну частину даного Договору.

Умови, порядок та строки поставки кожної партії Товару або її частини визначаються в Специфікаціях Товару до цього Договору з урахуванням умов цього Договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.8, 3.1-3.2 Договору, датою поставки Товару є дата фактичного отримання Товару Покупцем у місці поставки відповідно до умов даного Договору, що зазначається в товарно-транспортній накладній. Для отримання Товару Покупець зобов'язаний надати Постачальнику довіреність на отримання Товару.

Оплата вартості Товару проводиться Покупцем самостійно, безготівково в національній валюті і України на підставі рахунку-фактури на оплату Товару шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Оплата вартості Товару проводиться Покупцем в термін, який встановлений у відповідній \ Специфікації товару.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що при несвоєчасній оплаті вартості поставленої партії Товару, Покупець на письмову вимогу Постачальника повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами Сторін і діє до 31 грудня 2025 року, але у будь - якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Специфікацією №1 до Договору поставки №20/01/25-1 сторони зокрема погодили:

1. Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити сою у кількості 1 000 000.00 кілограм +/- 10%, загальною вартістю 17 202 600,00 грн з яких ПДВ 14% у розмірі 2 112 600,00 грн.

2. Умови поставки: EXW відповідно до міжнародних правил «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року:

2.1. Базис поставки: 34725, Рівненська область. Корецький район, с. Великі Межирічі, вул. Коренька. 19Б.

3.1 Умови оплати, розрахунок за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку: 86% від вартості Товару сплачується протягом 5-ти днів з дати фактичної поставки Товару (завантаження Товару у автомобілі перевізника Покупця), 14% від вартості Товару сплачується протягом 5-ти днів з дня реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних Постачальником в адресу Покупця на поставлений Товар. У разі не проведення реєстрації податкової накладної на поставлений Товар, а також у разі зупинення її реєстрації з боку податкового органу, оплата у розмірі 14% від вартості Товару не проводиться до моменту реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вищезазначена специфікація підписана з боку сторін без зауважень.

Додатковою угодою №1 до Договору поставки №20/01/25-1 сторони погодили внести зміни в п. 1 Специфікації № 1 до Договору поставки № 20/01/25/1 від 20.01.2025 року та викласти в наступній редакції:

Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нижче вказану продукцію, а саме сою у кількості 350 000 кілограм +/- 10%, загальною вартістю 6 020 910,00 грн з яких ПДВ 14% у розмірі 739 410,00 грн.

Позивачем на виконання умов договору, специфікації та Додаткової угоди було поставлено відповідачу товар на загальну суму 6 001 643,09 грн. згідно видаткових накладних: №1 від 24.01.2025 року на суму 847 400,08 грн з ПДВ, №2 від 27.01.2025 року на суму 854 281,12 грн з ПДВ, №3 від 28.01.2025 року на суму 1 717 507,58 грн з ПДВ, №4 від 29.01.2025 року на суму 2 582 454,31 грн з ПДВ.

Вищезазначені видаткові накладні підписані з боку сторін без зауважень.

Представник позивача зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-СОЯ" сформувало та зареєструвало в ЄРП податкові накладні від 24.01.2025 №1, від 27.01.2025 №2, від 28.01.2025 №3, від 29.01.2025 №4, які зареєстровано у ЄРПН за період з 27.01.2025по 31.01.2025 року.

Разом з тим за твердженням представника позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ТРАК" здійснено часткову оплату за отриманий товар на загальну суму у розмірі 5 260 632,96 грн, а саме:

- 24.01.2025 року сплачено 728 653,92 грн відповідно до платіжної інструкції №1020, призначення платежу: «За сою врожаю 2024 року зг. Накл. 1 від 24.01.2025. Дог. 20/01/25/1 від 20.01.25р. у т.ч. ПДВ 14.00% - 89483,81»;

- 27.01.2025 року сплачено 734 570,72 грн відповідно до платіжної інструкції №1032, призначення платежу: «За сою врожаю 2024 року зг. Накл. 1 від 24.01.25. Дог. 20/01/25/1 від 20.01.25 р. у т.ч. ПДВ 14.00% - 90210,44»;

- 29.01.2025 року сплачено 2 220 575,04 грн відповідно до платіжної інструкції №1039, призначення платежу: «За сою врожаю 2024 року зг. Накл. 4 від 29.01.25р. Дог. 20/01/25/1 від 20.01.25 р у т.ч. ПДВ 14.00% - 272702,20»;

- 29.01.2025 року сплачено 1 476 833,28 грн відповідно до платіжної інструкції №1038, призначення платежу: «За сою врожаю 2024 року зг. Накл. 1 від 24.01.25р. Дог. 20/01/25/1 від 20.01.25 р у т.ч. ПДВ 14.00% - 181365,49»;

- 04.03.2025 року сплачено 100 000,00 грн відповідно до платіжної інструкції №578, призначення платежу: «За сою врожаю 2024 року зг. Дог. 20/01/25/1 від 20.01.25 р у т.ч. ПДВ 14.00%».

У зв'язку з частковим виконанням відповідачем умов договору, позивач 10.07.2025, звернувся до відповідача з Претензією (вих.69 від 09.07.2025) про сплату заборгованості у сумі 741 010,13 грн. протягом 7 днів з моменту отримання претензії. В якості доказів надіслання останньої представником було долучено копію опису вкладення до цінного листа, поштову накладну та фіскальний чек.

З огляду на те, що відповідачем заборгованість оплачено не булое останнє стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1 Специфікації передбачено умови оплати, розрахунок за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку: 86% від вартості Товару сплачується протягом 5-ти днів з дати фактичної поставки Товару (завантаження Товару у автомобілі перевізника Покупця), 14% від вартості Товару сплачується протягом 5-ти днів з дня реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних Постачальником в адресу Покупця на поставлений Товар. У разі не проведення реєстрації податкової накладної на поставлений Товар, а також у разі зупинення її реєстрації з боку податкового органу, оплата у розмірі 14% від вартості Товару не проводиться до моменту реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що податкова накладна від:

24.01.2025 №1 на суму 847 400,08 грн, зареєстрована у ЄРПН - 27.01.2025;

27.01.2025 №2 на суму 854 281,12 грн, зареєстрована у ЄРПН - 28.01.2025;

28.01.2025 №3 на суму 1 717 507,58 грн, зареєстрована у ЄРПН - 30.01.2025;

29.01.2025 №4 на суму 2 582 454,31 грн, зареєстрована у ЄРПН - 31.01.2025.

Відтак відповідач повинен був розрахуватись за товар:

- за видатковою накладною №1 від 24.01.2025 року на суму 847 400,08 грн з ПДВ, яка зареєстрована у ЄРПН 27.01.2025 до 03.02.2025 (з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України);

- за видатковою накладною №2 від 27.01.2025 року на суму 854 281,12 грн з ПДВ, яка зареєстрована у ЄРПН 28.01.2025 до 03.02.2025 (з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України);

- за видатковою накладною №3 від 28.01.2025 року на суму 1 717 507,58 грн з ПДВ, яка зареєстрована у ЄРПН 30.01.2025 до 04.02.2025;

- за видатковою накладною №4 від 29.01.2025 року на суму 2 582 454,31 грн з ПДВ, яка зареєстрована у ЄРПН 31.01.2025 до 05.02.2025.

Разом з тим відповідач своїх заперечень стосовно позовних вимог не надав, правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, позивач свій обов'язок за договором поставки щодо передачі відповідачу товару виконав, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем у свою чергу оплату за поставлений товар не здійснено у повному обсязі, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ТРАК" заборгованості за поставлений проте неоплачений товар за Договором у розмірі 741010,13 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 112 732,05 грн - пені, 36991,86 грн - інфляційних втрат, 13 095,00 грн - 3% річних.

Частиною 1 ст.216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст.230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст.548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що при несвоєчасній оплаті вартості поставленої партії Товару, Покупець на письмову вимогу Постачальника повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Як встановлено судом, відповідачем у встановлений строк свого обов'язку за договором зі сплати за поставлений товар не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання, і він вважається таким, що прострочив.

Суд здійснив арифметичний перерахунок пені за період з 06.02.2025 по 06.08.2025 включно, за яким розмір пені вийшов більше ніж заявлено позивачем. Оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, до стягнення підлягає пеня у розмірі 112 735,05 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов'язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3% річних складає 13095,00 грн. та інфляційні втрати складають 36991,86 грн.

За розрахунком суду розмір 3% річних вийшов більше ніж було заявлено позивачем.

Оскільки суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі, а саме 13095,00 грн - 3% річних.

Суд здійснив арифметичний перерахунок інфляційних втрат за період з лютого 2025 по липень 2025 включно, дійшов висновку, що останній здійснено вірно, а відтак підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі, а саме 36991,86 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на виладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ТРАК" (03057, місто Київ, вул. Молдовська, будинок 2, офіс 1В, код ЄДРПОУ 43535376) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-СОЯ" (34725, Рівненська обл., Рівненський р-н, село Великі Межирічі, вул.Корецька, будинок 19-Б, 33012, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 5/1, код ЄДРПОУ 39125548) основну заборгованість у розмірі 741 010 (сімсот сорок одна тисяча десять) грн. 13 коп., пеню у розмірі 112 735 (сто дванадцять тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. 05 коп., 3% річних у розмірі 13095 (тринадцять тисяч дев'яносто п'ять) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 36 991 (тридцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 86 коп. та судовий збір у розмірі 13 557 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн 48 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано 24.11.2025.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ

Попередній документ
132007287
Наступний документ
132007289
Інформація про рішення:
№ рішення: 132007288
№ справи: 910/11747/25
Дата рішення: 24.11.2025
Дата публікації: 25.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (24.09.2025)
Дата надходження: 19.09.2025
Предмет позову: стягнення 903 832,04 грн