Номер провадження 22-ц/821/1906/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №691/661/25 Категорія: 304090000 Подорога Л. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
19 листопада 2025 року м. Черкаси :
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О. М., Василенко Л.І., Карпенко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» на заочне рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 26 серпня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 325706-КС-001 про надання кредиту від 03.06.2021 у сумі 29523 грн. 95 коп. та судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначив, що 03.06.2021 ТОВ «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 325706-КС-001 про надання кредиту. 03.06.2021 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 325706-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 03.06.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 325706-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 12000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника, яка була зазначена позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
Однак відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим, станом на 15.05.2025 має заборгованість за договором № 325706-КС-001 про надання кредиту в розмірі 29523 грн. 95 коп., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 12000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 15723,95 та суми прострочених платежів за комісією - 1800,00 грн.
На даний час ОСОБА_1 продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, у зв'язку з чим фінансова установа вимушена звернутися до суду.
Заочним рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 26 серпня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 325706-КС-001 про надання кредиту від 03.06.2021 у сумі 23400 (двадцять три тисячі чотириста) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 1919 (одна тисяча дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 62 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, усупереч умовам договору, відповідач свої зобов'язання не виконала, а тому наявні підстави для стягнення суми боргу за тілом кредиту та відсотками частково.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду у відмовленій судом частині, представник ТОВ «Бізнес Позика» Клименко Т.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального права, просить його змінити у частині відмови у стягненні заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 4 323,95 грн, стягнувши 15 723,95 грн відсотків, а також по комісії за надання кредиту у сумі 1 800,00 грн, скасувати рішення, задовольнивши вимоги в цій частині.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що відсотки по кредитному договору №325706-КС-001 нараховані в період дії договору за кожен день користування кредитом на залишок по кредиту та відповідають нормам Цивільного кодексу України, умовам Договору про надання кредиту та Правилам. Штрафні санкції та проценти передбачені ст. 625 ЦК України не нараховувались та не включені до позовних вимог.
Судом не було належним чином досліджено усі необхідні докази та з'ясовано обставини справи, зокрема те, що згідно з графіком платежів було погоджено, що якщо позичальник сплачує заборгованість відповідно до графіка платежів (без порушень), то треба сплатити по договору 25 200,00 грн. з яких по процентах - 11 400,00 грн., оскільки з кожним платежем сума загального боргу на яку нараховується кожного дня проценти зменшується.
В цьому випадку загальна сума до сплати дійсно становила би 30 680,35 грн., з яких по процентам 11 400,00 грн. лише у випадку належного виконання позичальником зобов'язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів.
Оскільки відповідачем за весь період користування кредитом не було сплачено жодного платежу на погашення кредиту за Договором № 479134-КС-002 про надання кредиту, чим порушено зобов'язання, встановлені договором, що цілком закономірно призвело до подорожчання кредиту і збільшення загального розміру нарахованих процентів за період дії договору - що випливає із п. 2 договору, згідно з яким проценти нараховуються щоденно на залишок не погашеної суми тіла кредиту.
Щодо відмови у стягненні комісії, апелянт вказує, що з умов кредитного договору та Правил надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» вбачається, що встановлення комісії за надання кредиту є правомірним, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов'язкових платежів.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Дослідивши матеріали справи за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2ст. 367 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині стягнення з відповідача суми прострочених платежів по процентах та в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по комісії за надання кредиту, в іншій частині рішення суду судом апеляційної інстанції не переглядається.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.06.2021 ОСОБА_1 погодилася та прийняла пропозицію (оферту) на укладення договору з ТОВ «Бізнес Позика», уклавши договір № 325706-КС-001 про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно в електронній формі в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 12000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором та правилами надання споживчих кредитів.
Строк надання кредиту - 16 тижнів, процентна ставка в день 1,15958126, фіксована, комісія за надання кредиту - 1800,00 грн., термін дії договору до 23.09.2021, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 25200,00 грн.
Орієнтована реальна річна процентна ставка - 12126,11 %.
За умовами п. 2 договору, сторони встановили графік платежів, за яким процентна ставка нараховується на залишок заборгованості за кредитом.
За умовами п. 6 договору, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором та правилами, повністю розуміє його умови, зміст, суть, об'єм зобов'язань та погодився неухильно дотримуватись їх.
За повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-250616/53625-БТ від 23.06.2025, на ім'я ОСОБА_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 .
За платіжним дорученням № 28677 від 03.06.2021 на вказану картку позивачем було перераховано кошти в сумі 12000,00 грн.
Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1ст.1055ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом ч. ч. 3, 4, 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до положень ст. ст. 1046, 1054ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК України.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі №300/438/18.
При цьому питання щодо повернення кредиту, нарахування і сплати процентів за користування кредитом визначаються умовами кредитного договору.
Так, сторони уклали Договір №325706-КС-001 про надання кредиту (кредитний договір) на наступних умовах: Згідно п. 1. Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 12 000,00 грн. (Дванадцять тисяч грн.) на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів (надалі - Договір).
Тип кредиту:
- кредит
-строк кредиту: 16 тижнів;
-процента ставка: в день 1,15958126, фіксована;
-комісія за надання Кредиту (далі - Комісія): 1 800,00 грн.;
-загальний розмір наданого Кредиту: 12 000,00 грн.;
-термін дії Договору: до 23.09.2021;
-орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 25 200,00 грн.
-орієнтовна реальна річна процентна ставка: 12126,11 процентів.
Згідно п. 2. Протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
В пункті 3. Договору сторони визначили обов'язковий графік платежів за Договором, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись.
Згідно з графіком платежів було погоджено, що якщо Позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), то треба сплатити по Договору 25 200,00 грн. з яких по процентах - 11 400,00 грн., оскільки з кожним платежем сума загального боргу на яку нараховується кожного дня проценти зменшується.
Отже, загальна сума до сплати дійсно становила б 30 680,35 грн., з яких по процентам - 11 400,00 грн. лише у випадку належного виконання позичальником зобов'язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів.
Однак, відповідачем ОСОБА_1 за весь період користування кредитом не було сплачено жодного платежу на погашення кредиту за Договором № 479134-КС-002 про надання кредиту, чим порушено зобов'язання, встановлені договором, що цілком закономірно призвело до подорожчання кредиту і збільшення загального розміру нарахованих процентів за період дії договору - що випливає із п. 2 Договору, згідно якого проценти нараховуються щоденно на залишок не погашеної суми тіла кредиту.
Крім того, з розрахунку видно, що штрафні санкції за неналежне виконання умов договору не нараховувались та не входять складу позовних вимог, а проценти за користування кредитом після 23.09.2021 року не нараховувались і як видно, що вже з 24.09.2021 року їх розмір залишився незмінним - 15 723,95 грн.
Отже, з вищевикладеного вбачається, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем по кредитному договору №325706-КС-001, повністю відповідає умовам Договору, а розмір нарахованих процентів відповідає нормам статей 1048, 1050 та 1056-1 ЦК України.
У паспорті споживчого кредиту, який також підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, вказано інформацію, яка надається для ознайомлення позичальнику, а саме: основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника, порядок повернення кредиту та інші обставини.
Відтак, ТОВ «Бізнес Позика» мало право на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 15 723,95 грн.
Щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по комісії за надання кредиту, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).
Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст.1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Отже, після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернула кредитні кошти та не сплатила нараховані проценти, комісію внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 29 523 грн 95 коп.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги ТОВ «Бізнес позика» в частині стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами та комісії за надання кредиту знайшли своє підтвердження за наслідками перегляду судового рішення в оскаржуваній частині, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції, в оскаржуваній частині не в повній мірі відповідають обставинам справи і вимогам закону, тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду зміні в частині стягнутих відсотків та скасуванню в частині комісії з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення комісії в розмірі 1800,00 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядалося.
Підсумовуючи зроблені висновки, колегія суддів вважає, що до стягнення з відповідача підлягає: 12 000,00 грн. - тіла кредиту, 15 723,95 грн. - заборгованості за процентами за користування кредитом та комісії в розмірі 1800,00 грн., а всього на загальну суму 29 523,95 грн. Тому рішення районного суду підлягає зміні з підвищенням розміру стягнутої суми заборгованості.
На підставі ст.141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позовних вимог у справі з відповідача на користь позивача має бути достягнуто 4137,00 грн судового збору, сплаченого за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій, з яких 503,40 грн за розгляд справи судом першої інстанції та 3633,60 грн за апеляційний перегляд.
На підставі викладеного та керуючись ст. 35, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» задовольнити.
Заочне рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 26 серпня 2025 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» суми прострочених платежів по процентах та комісії за надання кредиту, збільшивши загальну суму стягнутих коштів з 23400,00 грн. до 29 523,95 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судові витрати, які складаються з судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції 503, 40 грн та апеляційної скарги в сумі 3 633,60 грн, що разом складає 4137,00 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: