Єдиний унікальний номер 626/1235/24
Номер провадження 22-ц/818/2113/25
20 листопада 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Березюк А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 26 грудня 2024 року в складі судді Дудченка В.О. по справі № 626/1235/24 за позовом ОСОБА_1 до Берестинського відділу державної виконавчої служби у Берестинському районі Харківською області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Публічні процедури», приватний нотаріус Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Ковтун Людмила Олексіївна, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів, визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання свідоцтва недійсним, визнання результатів земельних торгів недійсним, -
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Берестинського відділу державної виконавчої служби у Берестинському районі Харківською області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Берестинський ВДВС у Берестинському районі Харківською області СМУ МЮ), фізичної особи підприємця (далі- ФОП) ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Публічні процедури» (далі - ТОВ «Публічні процедури»), приватний нотаріус Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Ковтун Людмила Олексіївна, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів, визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання свідоцтва недійсним, визнання результатів земельних торгів недійсним.
Позов мотивовано тим, що 13 листопада 2023 року було розпочато земельні торги № LAE001-UA-20231010-12233 щодо продажу арештованої земельної ділянки: загальною площею 0,8227 га, кадастровий номер: 6323381002:00:001:0003, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Високе.
Окрім нього, учасниками земельних торгів були ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 .
За результатами аукціону він був визнаний переможцем торгів та з метою підписання протоколу електронних торгів та договору купівлі-продажу, 15 листопада 2023 року сплатив забезпечувальний платіж у розмірі 44 350, 01 грн.
В цей день він підписав протокол електронних торгів, який було направлено Оператором ТОВ “Українська універсальна біржа» організатору земельних торгів Красноградському ВДВС у Красноградському районі Харківської області СМУ МЮ Міністерства юстиції (м. Харків), проте останнім було прийнято рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів, про відмову у підписанні договору за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів.
Вказував, що зазначені дії не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки його дискваліфікація як переможця аукціону у зв'язку з неподанням документів, які не передбачені для подання фізичною особою (відсутність інформації про наявність/відсутність долей (кількість акцій) в інших юридичних особах та довідки про кінцевого бенефіціарного власника), копії паспорту є необґрунтованою та незаконною.
19 грудня 2023 року між Красноградським ВДВС у Красноградському районі Харківської області СМУ МЮ Міністерства юстиції (м. Харків), як продавцем та ФОП ОСОБА_2 покупцем було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,8227 га, кадастровий номер: 6323381002:00:001:0003, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Високе, ціна продажу: 47 000, 00 грн.
Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просив:
визнати незаконним та скасувати рішення Красноградського ВДВС у Красноградському районі Харківської області СМУ МЮ (м. Харків) про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів № LAE001-UA- 20231010-12233 (дискваліфікацію переможця) з продажу арештованої земельної ділянки: загальною площею 0,8227 га, кадастровий номер: 6323381002:00:001:0003, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Високе, викладене у формі листа від 15 листопада 2023 року за № 73947;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки: загальною площею 0,8227 га, кадастровий номер: 6323381002:00:001:0003, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Високе, укладений 19 грудня 2023 року між Красноградським ВДВС у Красноградському районі Харківської області СМУ МЮ (м. Харків) та ФОП ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним свідоцтво, посвідчене 19 грудня 2023 року приватним нотаріусом Красноградського РНО Харківської області та зареєстроване в реєстрі за № 3451 про належність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0,8227 га, кадастровий номер: 6323381002:00:001:0003, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Красноградського РНО Харківської області Ковтун Л.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 70785137 від 19 грудня 2023 року про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку загальною площею 0,8227 га, кадастровий номер: 6323381002:00:001:0003, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Високе;
- визнати недійсними результати земельних торгів № LAE001-UA-20231010-12233 з продажу арештованої земельної ділянки: загальною площею 0,8227 га, кадастровий номер: 6323381002:00:001:0003, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Високе;
- стягнути судові витрати.
25 травня 2024 року ТОВ «Публічні процедури» подано пояснення, в яких Товариство просило відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з обранням неналежного способу захисту.
24 липня 2024 року Берестинським ВДВС у Берестинському районі Харківської області СМУ МЮ подано письмові пояснення, в яких ВДВС просило застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позову.
Пояснення мотивовано тим, що позивачем не виконано кваліфікаційні вимоги та не надано вичерпну інформацію, необхідну для визначення переможця.
У заяві про участь в земельних торгах від 07 листопада 2023 року ОСОБА_1 було допущено певні порушення, а саме в заяві було тільки прописано серію і номер паспорту та ідентифікаційний номер; в графі ТИП ДОКУМЕНТА не додано та не підкріплено документи, які посвідчують особу, що не могло надати змогу перевірити громадянство України учасника в торгах - в загрузці документів електронно-цифровий підпис накладено але не підкріплено.
Прописана серія та номер паспорту позивача є недостатніми відомостями, для визначення переможця, оскільки анкетні відомості учасника не замінюють документ (паспорт учасника) та є значним недоліком при подачі документів учасника, за який відповідає сам учасник, а також не дають можливості уповноваженій особі пересвідчитися у вірності наданих учасником відомостей, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було дискваліфіковано як переможця аукціону за лотом LAE001-UA-20231010-12233.
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 26 грудня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги учасника аукціону, які заявлені організатором, а саме під час здійснення реєстрації для участі у земельних торгах не надано паспорту на підтвердження громадянства, а тому організатором земельних торгів обґрунтовано було прийнято рішення про його дискваліфікацію, як учасника земельних торгів.
На вказане судове рішення 29 січня 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гаращак Василь Васильович, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ані положеннями Земельного Кодексу України, ані Вимогами щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 року № 1013 (далі - Вимоги) не передбачено необхідності подання паспорту громадянина України за умови надання реєстраційної картки платника податків.
07 листопада 2023 року до оператора електронного майданчика ним було своєчасно подано заяву на участь у електронному аукціоні, необхідний перелік документів для участі в земельних торгах, регламентований п. 7 ст. 137 ЗК України. Вказані документи були завантажені в особистому кабінеті на сторінці лоту та були прийняті без будь-яких застережень, а його ідентифіковано та допущено до електронних торгів.
Також, додатковою підставою для визнання договору від 19 грудня 2023 року недійсним є порушення строку, що передбачений для укладення договору купівлі продажу земельної ділянки протягом 20 робочих з дня формування протоколу про результати земельних торгів, який було сформовано 16 листопада 2023 року та який закінчився 14 грудня 2023 року о 18:00 годині.
08 липня 2023 року ТОВ «Публічні процедури» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство просило рішення суду залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що позивачем для участі у земельних торгах з продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення не подано документів на підтвердження громадянства, зокрема паспорту громадянина України, а тому організатором земельних торгів обґрунтовано було прийнято рішення про дискваліфікацію позивача, як учасника земельних торгів.
Відповідно до умов Регламенту ЕТС переможець електронного аукціону зобов'язаний документально підтвердити свою відповідність вимогам Організатора до покупця/ набувача права. У разі невиконання переможцем електронного аукціону Регламенту ЕТС, організатор аукціону, через особистий кабінет, дискваліфікує переможця електронного аукціону, з детальним обґрунтуванням причин такої дискваліфікації, що завантажується в ЕТС. В такому випадку, ЦБД формує новий протокол електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною по величині ціновою пропозицією, за умови, якщо таким учасником був зроблений щонайменше один крок аукціону, а при однакових цінових пропозиціях - учасника, що подав її раніше, за умови, якщо таким учасником був зроблений щонайменше один крок аукціону та за умови відсутності від нього відповідного листа (звернення) щодо відмови від очікування та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті, відповідно до Регламенту ЕТС.
Земельний Кодекс України та Постанова КМУ, інші нормативні документи не містять виключень щодо надання пакету документів у разі продажу права оренди земель сільськогоподарського призначення, чи то продажу земельної ділянки. Пакет документів подається учасником аукціону виходячи виключно із категорії земельної ділянки, тобто не має різниці це право оренди чи продаж земельної ділянки.
У судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 20 листопада 2025 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:
ОСОБА_1 - відповідно до трек-номера № 0610273395973 поштове відправлення вручено одержувачу 13 серпня 2025 року, судова кореспонденція до апеляційного суду не повернулася; крім того про день, час та місце судового засідання учасника повідомлено через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України (т. 2, а.с. 85).
Адвокатом Гаращаком Василем Васильовичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 , отримано 07 серпня 2025 року в електронному кабінеті (т. 2, а.с. 83).
ФОП ОСОБА_5 - повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (т. 2, а.с. 93-94), крім того повідомлено через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України (т. 2, а.с. 86).
Красноградським відділом державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції отримано 07 серпня 2025 року в електронному кабінеті (т. 2, а.с. 82).
Приватним нотаріусом Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Ковтун Людмилою Олександрівною отримано 15 серпня 2025 року (т. 2, а.с. 91).
Товариством з обмеженою відповідальністю «Публічні процедури» отримано 07 серпня 2025 року в електронному кабінеті (т. 2, а.с. 84).
ОСОБА_3 отримано 14 серпня 2025 року (т. 2, а.с. 92).
20 серпня 2025 року від ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області, надійшла заява про розгляд справи без її участі (т. 2, а.с. 89-90).
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Судом встановлено, що 07 листопада 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про участь у земельних торгах щодо продажу арештованої земельної ділянки: загальною площею 0,8227 га, кадастровий номер: 6323381002:00:001:0003, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Високе (том 1, а.с.23-25).
13 листопада 2023 року було проведено земельні торги № LAE001-UA-20231010-12233 щодо продажу арештованої земельної ділянки: загальною площею 0,8227 га, кадастровий номер: 6323381002:00:001:0003, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Високе. Учасниками земельних торгів були: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ; ФОП ОСОБА_2 РНОКПП (ФОП): НОМЕР_2 ; ФОП ОСОБА_4 РНОКПП (ФОП): НОМЕР_3 . Найбільшу цінову пропозицію запропоновував ОСОБА_1 47 000, 01 грн (том 1, а.с. 53).
15 листопада 2023 року Красноградським ВДВС у Красноградському районі Харківської області СМУ МЮ (м. Харків) направлено до ТОВ «Публічні процедури» лист з пропозицією дискваліфікації переможця аукціону ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ід. аукціону № НОМЕР_4 -UA-20231010-12233 з таких підстав:
1. Статтею 137 ЗК України встановлені вимоги до подання електронної заяви для участі в земельних торгах, а саме: заява про участь у земельних торгах, підписується учасником аукціону кваліфікаційним електронним підписом та фізичні особи, які не є підприємцями, подають копію паспорту та довідку про присвоєння їм РНОКПП (ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків) або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку у паспорті), копії документів переможця не надані, що є порушенням вимог ст. 137 ЗК України та Постанови Кабінету Міністрів України № 1013;
2. Відповідно до Абзацу 3 п. 29 Постанови КМУ № 1013 «Якщо потенційний покупець бажає взяти участь у земельних торгах щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, він подає також документи, що підтверджують його відповідність вимогам 130 Кодексу, згідно з додатком 2», відповідні документи переможцем аукціону надані частково. Відсутня інформація про наявність/відсутність долей (кількість акцій) у інших юридичних особах. Крім того відсутня довідка про кінцевого бенефіціарного власника (том 1, а.с. 51 -52)
Відповідно до протоколу про результат земельних торгів № LAE001-UA-20231010-12233, сформованого 16 листопада 2023 року, переможцем аукціону визнано ФО-П ОСОБА_2 (том 1, а.с. 53-54).
19 грудня 2023 року Красноградським ВДВС у Красноградському районі Харківської області СМУ МЮ (м. Харків), як продавцем, та ФОП ОСОБА_2 , як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,8227 га, кадастровий номер: 6323381002:00:001:0003, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Високе, ціна продажу: 47 000, 00 грн на підставі якого було видано відповідне свідоцтво (том 1, а.с. 56, 57-58).
Частиною 1 статті 134 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
5.12. Відповідно до частини 2 статті 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція).
Земельні торги проводяться в електронній торговій системі, що перебуває у державній власності.
Порядок функціонування та адміністрування електронної торгової системи затверджує Кабінет Міністрів України.
Протокол про результати земельних торгів та договір, що укладається за результатами проведення земельних торгів (крім договору купівлі-продажу земельної ділянки), підписуються за допомогою кваліфікованого електронного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Учасник земельних торгів - це фізична або юридична особа, яка розмістила в електронній торговій системі документи, зазначені в частині 7 статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зробила закриту цінову пропозицію і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, виставленою на земельних торгах.
Переможець земельних торгів - це учасник, який подав найвищу цінову пропозицію за лот, у разі якщо ним зроблено щонайменше один крок торгів (крім випадку, встановленого абзацом 3 частини 5 статті 138 цього Кодексу), у випадках, встановлених частиною 17 статті 137 цього Кодексу, - учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією за умови, що ним зроблено щонайменше один крок торгів, а в разі однакових цінових пропозицій - учасник, який подав раніше цінову пропозицію, за умови відсутності його відмови від очікування.
5.13. Згідно з частиною 11 статті 135 Земельного кодексу України умови, оголошені перед проведенням земельних торгів, не підлягають зміні під час укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, прав суперфіцію, емфітевзису, договорів оренди землі, суперфіцію, емфітевзису.
5.14. Верховний Суд зазначає, що статтею 137 Земельного кодексу України визначено порядок підготовки та проведення земельних торгів.
5.15. Частиною 1 статті 137 Земельного кодексу України визначено, що організатор земельних торгів через особистий кабінет публікує в електронній торговій системі оголошення про проведення земельних торгів, до якого додаються документи та матеріали на лот (документація), що підтверджують виконання вимог, визначених частиною 3 статті 135 і частиною 1 статті 136 цього Кодексу.
Відповідно до частини 7 статті 137 Земельного кодексу України Особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, подає через особистий кабінет в електронній торговій системі: а) заяву про участь у земельних торгах, підписану кваліфікованим електронним підписом; б) для юридичної особи - копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або копію документа про реєстрацію у державі її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчену згідно із законодавством держави його видачі, перекладену українською мовою (для юридичної особи - нерезидента), інформацію про державу, в якій зареєстровані або мають постійне місце проживання засновники (учасники) юридичної особи, у статутному (складеному) капіталі якої є частка іноземного капіталу, інформацію про кінцевого бенефіціарного власника. Якщо особа не має кінцевого бенефіціарного власника, зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і про причину його відсутності; для громадянина України, фізичної особи - підприємця - копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); для іноземних громадян та осіб без громадянства - інформацію про прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), громадянство (підданство) іншої держави, постійне місце проживання в державі, громадянином (підданим) якої є особа, копію документа, що посвідчує особу. Копії зазначених документів засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, яка бажає взяти участь у торгах; в) документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків (копії розрахункових документів, виписки з рахунків), а в разі проведення земельних торгів з продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення - документи, що підтверджують сплату таких платежів з рахунку особи, яка бажає взяти участь у торгах, відкритого в українському або іноземному банку (крім банків держав, внесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом).
Представник фізичної чи юридичної особи також розміщує документи, що підтверджують його право діяти від імені учасника торгів.
Якщо земельні торги проводяться щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, особа, яка бажає взяти участь у таких торгах, подає через особистий кабінет в електронній торговій системі також документи, що підтверджують її відповідність вимогам статті 130 цього Кодексу. Перелік таких документів встановлює Кабінет Міністрів України.
Заява про участь у земельних торгах та додані до неї документи учасника можуть бути подані до закінчення кінцевого строку подання заяв про участь у земельних торгах, встановленого електронною торговою системою автоматично упродовж дня, що передує дню проведення земельних торгів, з урахуванням вимог, визначених Кабінетом Міністрів України.
За змістом пункту 29 Вимог щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 року № 1013, під час реєстрації для участі в земельних торгах потенційний покупець через свій особистий кабінет заповнює електронну форму, подає в довільній формі заяву про участь у земельних торгах, на яку накладається електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, і завантажує електронні копії документів, передбачені частиною 7 статті 137 Кодексу. Якщо потенційний покупець бажає взяти участь у земельних торгах щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, він подає також документи, що підтверджують його відповідність вимогам статті 130 Кодексу, згідно з додатком 2.
Як вбачається з вказаного додатку потенційні покупці разом із заявою про участь в земельних торгах також подають копії таких документів: документи, які містять відомості про структуру власності (якщо потенційним покупцем є юридична особа); документи, що підтверджують громадянство учасників (акціонерів, членів) та бенефіціарного власника (якщо потенційним покупцем є юридична особа);
документи, що підтверджують джерела походження коштів, зокрема: декларація про майновий стан і доходи; декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру/декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування; річна (квартальна, інша) фінансова та/або податкова звітність юридичної особи - набувача та фізичної особи - підприємця (за наявності), що отримана нотаріусом безпосередньо від набувача (баланс, витяги, що містять дані про прибутки та збитки господарської діяльності клієнта, податкова декларація з додатками); фінансова звітність юридичної особи - набувача, що оприлюднена відповідно до вимог законодавства; інші документи, що підтверджують джерела походження коштів; документи про перебування у шлюбі (чи його розірвання), у тому числі зареєстрованому за кордоном, та про набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення на праві спільної сумісної власності подружжя (у разі наявності, якщо потенційним покупцем є фізична особа); документ, що містить інформацію щодо юридичних осіб, права на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді, акції, паї яких потенційний покупець, має із обов'язковим зазначенням найменування юридичної особи, ідентифікаційного коду юридичної особи, розміру належної йому частки у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді, та/або кількість належних йому акцій, паїв (у разі наявності, якщо потенційним покупцем є фізична особа); документи, які підтверджують право власності учасника земельних торгів на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (у разі наявності таких прав).
Згідно з частиною 19 статті 137 Земельного кодексу України організатор земельних торгів не підписує протокол торгів, не укладає договір за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів, який, зокрема, не подав документи або відомості, обов'язковість подання яких встановлена частиною 7 цієї статті, та / або в зазначених документах наявні неправдиві відомості.
За змістом пункту 49 Вимог щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 року № 1013, організатор земельних торгів приймає рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів, про відмову у підписанні договору за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів, який:
не відповідає встановленим Кодексом вимогам до особи, яка може набувати земельну ділянку або права на неї;
не подав документи або відомості, обов'язковість подання яких встановлена частиною 7 статті 137 Кодексу, та / або в зазначених документах наявні неправдиві відомості;
не отримав погодження Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України у випадках, встановлених Кодексом.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав чи інтересу, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав чи інтересу, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав чи інтересу.
Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права чи інтересу, бути адекватним наявним обставинам.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, на які посилаються скаржники у касаційних скаргах).
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, на яку посилаються скаржники у касаційних скаргах).
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Сполученого Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
При цьому обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, на яку посилаються скаржники у касаційних скаргах).
Як неодноразово зазначалось Верховним Судом, вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними, необхідно встановити, чи відбулося порушення вимог законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи порушено права і законні інтереси позивача, який оспорює результати електронних торгів (постанови від 17.07.2023 у справі № 753/8060/20, від 09.06.2020 у справі № 912/116/19, від 22.06.2023 у справі № 915/533/21, від 27.04.2021 у справі № 504/2824/17, на які посилаються Відділ примусового виконання рішень та Національний банк України у касаційних скаргах).
Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, виснувала про те, що правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов'язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 910/14129/20.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 ЦК України).
Частинами 1 та 2 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов'язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (постанова Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).
Проте згідно з частиною 5 статті 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26 травня 2023 року у справі № 905/77/21, зазначила, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 ГПК України (аналогічні висновки сформульовано також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19).
Разом з цим, у наведеній постанові у справі № 905/77/21 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок, відповідно до якого позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначав, що він був визнаний переможцем торгів, що проведені 13 листопада 2023 року, проте Красноградським ВДВС у Красноградському районі Харківської області СМУ МЮ Міністерства юстиції (м. Харків) було неправомірно прийнято рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів, про відмову у підписанні договору за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів у зв'язку з неподанням документів, які не передбачені для подання фізичною особою (відсутність інформації про наявність/відсутність долей (кількість акцій) в інших юридичних особах та довідки про кінцевого бенефіціарного власника) копії паспорту.
Вказував, що зазначені дії є неправомірними, а тому наявні підстави для визнання незаконним та скасування вказаного рішення ВДВС, а також визнання недійсними результатів земельних торгів та подальших правочинів.
Як вбачається з матеріалів справи за результатами проведених земельних торгів 19 грудня 2023 року між Красноградським ВДВС у Красноградському районі Харківської області СМУ МЮ (м. Харків) та ФОП ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. На підставі вказаного договору рішенням приватного нотаріуса Красноградського РНО Харківської області Ковтун Л.О. індексний номер 70785137 від 19 грудня 2023 року за ОСОБА_2 зареєстровано права власності на земельну ділянку загальною площею 0,8227 га, кадастровий номер: 6323381002:00:001:0003, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Високе.
У справі, що розглядається, встановлено виконання договору купівлі-продажу земельної ділянки за результатами земельних торгів від 19 грудня 2023 року.
Ураховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання недійсним виконаного договору купівлі-продажу земельної ділянки за результатами земельних торгів від 19 грудня 2023 року без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності такого правочину, така вимога не є ефективним способом захисту, оскільки не призведе до поновлення порушених прав.
Суд касаційної інстанції зауважує, що спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права. Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 806/5244/15, від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19, від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18.
Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18).
Крім того, за висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2024 року у справі № 904/192/22, постановах Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 908/924/20, від 23 квітня 2024 року у справі № 910/75/23, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Отже, за таких обставин судова колегія вважає, що позов не підлягає задоволенню, у зв'язку з обранням неналежного спосіб захисту, а не внаслідок недоведеності позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини 4 статті 376 ЦК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає зміні з викладенням мотивів у редакції цієї постанови.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційний суд фактично залишив апеляційну скаргу без задоволення, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 26 грудня 2024 року змінити, викласти мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 21 листопада 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.Ю. Тичкова
В.Б. Яцина