Єдиний унікальний номер 645/7360/24
Номер провадження 22-ц/818/2940/25
20 листопада 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Березюк А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2025 року в складі судді Зайцевої М.С. по справі № 645/7360/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер - Поліс» про відшкодування шкоди, -
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з повозом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер - Поліс» (далі - ПрАТ «СК «Інтер - Поліс») про відшкодування шкоди.
Позов мотивовано тим, що 20 липня 2024 року приблизно о 18 годині 30 хвилин у місті Харкові на проспекті Героїв Харкова 290 (напрямок до центру міста) водій автомобілю «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 допустила зіткнення з автомобілем «INFINITI Q30», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під її керуванням, в результаті чого нею отримано тілесні ушкодження та її було госпіталізована до Комунального некомерційного підприємства «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги імені професора О.І Мещанінова».
20 серпня 2024 року за вказаним фактом відділом поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області внесено відомості про кримінальне провадження за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, інформація до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12024221190001179, досудове розслідування триває.
На час ДТП цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до полісу № 217304216, застрахована в ПрАТ СК «Інтер-Поліс». Страхова сума на одного потерпілого становить 320 000 грн за шкоду заподіяну життю та здоров'ю та 160000 грн за шкоду заподіяну майну, франшиза - 0 (нуль) грн.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вона вимушена проходити лікування та реабілітацію. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я, але не більше 120 днів, що становить 8000 грн/30 днів = 266,60 грн за один день лікування; 266,60 грн. х 120 днів = 31992,00 грн.
Таким чином, мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду пов'язану з лікуванням позивача становить: 31992 грн.
Також, відповідно до звіту № 40022 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу INFINITI, державний номер НОМЕР_2 , складеного ТОВ «ЕК «Фаворит-Ассистанс», матеріальний збиток після ДТП, становить: 802 652,40 грн.
Вказувала, що вона зверталась до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування, проте їм було відмовлено у здійсненні вказаних виплат, у зв'язку з чим просила стягнути з ПрАТ СК «Інтер-Поліс» 160 000 грн матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну, та 31992 грн за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю позивачки.
27 січня 2025 року ПрАТ СК «Інтер-Поліс» подано відзив, в якому товариство просило залишити позов без задоволення.
Відзив мотивовано тим, що позов є передчасним у зв'язку тим, що не встановлено дії всіх учасників дорожньо-транспортної пригоди, що унеможливлює визначення розміру шкоди у порядку передбаченому ст.1188 ЦК України та п. 3 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( далі- Закон № 1961-IV).
На сьогоднішній день у страховика не виник обов'язок відшкодувати нанесену шкоду, оскільки строк виконання зобов'язання не настав.
Водночас позивачем заявлено позовні вимоги у розмірі ліміту відповідальності, що суперечить нормі ст. 30 Закону України № 1961-IV та саме внаслідок дій позивача страховик не мав можливості розрахувати вартість транспортного засобу у пошкодженому стані.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПрАТ СК «Інтер-Поліс» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування за шкоду пов'язану з лікуванням в розмірі 31992 грн, суму шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди майну в розмірі 160000 грн, витрати зі сплаті судового збору у розмірі 1919 грн 92 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт настання ДТП, внаслідок якої позивачці спричинено шкоду, є встановленим, цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу, яким завдано шкоду застрахована ПрАТ СК «Інтер-Поліс», що свідчить про настання страхового випадку та здійснення відповідних виплат. Також, відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, а тому наявні підстави для стягнення страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності на користь позивачки.
На вказане судове рішення через систему «Електронний суд» 27 березня 2025 року ПрАТ СК «Інтер-Поліс» подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, Товариство просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов залишити без задоволення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що досудове розслідування щодо кримінального провадження триває та на сьогодні не встановлено вину кожного учасника ДТП, а також обставини за яких було вчинено дорожньо-транспортну пригоду (а саме шкода нанесено внаслідок взаємодії з джерелом підвищеної небезпеки) внаслідок чого немає правових підстав для проведення страхового відшкодування.
Позов є передчасним, оскільки вину кожного із учасників ДТП не встановлено, що унеможливлює визначення розміру шкоду у порядку передбаченому ст. 1188 ЦК України.
Матеріали справи не містять документів, що підтверджує лікування строком більше 120 днів, а тому підстави для виплати страхового відшкодування відсутні.
У судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 20 листопада 2025 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:
ОСОБА_1 - повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (т. 1, а.с. 139-140), крім того про день, час та місце судового засідання учасника повідомлено відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України (т. 1, а.с. 138);
адвокатом Журавльовим Максимом Сергійовичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 , отримано 19 травня 2025 року в електронному кабінеті (т. 1, а.с. 131);
Приватним акціонерним товариством Страхова Компанія «Інтер-Поліс» отримано 19 травня 2025 року в електронному кабінеті (т. 1, а.с. 132);
адвокатом Гусєвим Павлом Володимировичем, який діє в інтересах ПрАТ СК «Інтер-Поліс», отримано 19 травня 2025 року в електронному кабінеті (т. 1, а.с. 133).
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з такого.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України в повному обсязі.
Судом встановлено, що 20 липня 2024 року приблизно о 19:00 годині за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 290 (у напрямку центру міста) відбулась ДТП за участю автомобіля БМВ, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , 1987 р.н., та автомобіля INFINITI Q30, д.р.н. НОМЕР_2 , за кермом якого перебувала ОСОБА_1 , в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження.
За вказаним фактом 20 серпня 2024 року до Єдиного реєстру досудового розслідування внесені відомості за № 12024221190001179 про кримінальне правопорушення за ч.1 ст.286 КК України (а. с. 9).
Цивільна - правова відповідальність власника транспортного засобу «BMW», д.р.н. НОМЕР_1 , на момент ДТП застрахована у ПрАТ «СК «Інтер - Поліс», з розміром страхової суми на одну особу за шкоду заподіяну майну - 160 000 грн, за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю - 320 000 грн (а.с. 12).
22 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «СК «Інтер - Поліс» із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок ДТП, що сталася 20 липня 2024 року (а.с.20).
11 листопада 2024 року ПрАТ «СК «Інтер - Поліс» повідомлено про відсутність документів, що встановлюють цивільно - правову відповідальність ОСОБА_2 - водія автомобіля «BMW», забезпеченого за договором укладеним із страховиком в даній ДТП, а тому повідомляє про відмову у здійсненні страхового відшкодування (а.с. 12).
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «INFINITI Q30», реєстраційний номер НОМЕР_2 , проведеного експертною компанією «Фаворит Ассистанс» від 17 вересня 2024 року, вартість відновлюваного ремонту автомобіля «INFINITI Q30», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 1 545 856,07 грн, ринкова вартість складає 802 652,40 грн, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження дорівнює без врахування ВТВ - 802 652,40 грн (а.с. 27-48).
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого в ДТП, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюється у порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Частиною 1 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
За статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З огляду на це припис частини 2 статті 1188 ЦК України застосовується не тоді, коли встановлена вина кожного з власників (володільців), наприклад, транспортних засобів, внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки яких завдана шкода третій особі (тобто не тоді, коли встановлено невжиття залежних від цих власників (володільців) заходів для запобігання заподіянню такої шкоди), а тоді, коли поведінка кожного із власників (володільців) була неправомірною (зокрема, якщо кожен із них порушував правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, у зв'язку з чим відбулася вказана взаємодія та була завдана шкода третій особі).
Встановлення неправомірності діяння кожного з власників (володільців), які спільно завдали шкоди третій особі внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, достатньо для покладення на цих власників (володільців) солідарного обов'язку з відшкодування шкоди.
Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб.
Відповідно до частині 1 статті 18 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов'язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні..
Згідно з частинами 1-5 статі 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) зобов'язаний у строк, передбачений частиною п'ятою статті 32 цього Закону, письмово у спосіб, зазначений у заяві про страхову (регламентну) виплату, повідомити заявника про прийняте за його заявою рішення. . Страховик (МТСБУ) зобов'язаний здійснити страхову (регламентну) виплату протягом трьох робочих днів з дня направлення заявнику повідомлення про прийняте рішення за його заявою про здійснення такої виплати. . У разі прийняття рішення про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати страховик (МТСБУ) зобов'язаний у повідомленні про прийняте рішення зазначити підстави для його прийняття. Страховик (МТСБУ) вносить інформацію про прийняте рішення за заявою про страхову (регламентну) виплату до Єдиної централізованої бази даних у строк протягом п'яти робочих днів після його прийняття. У разі якщо відповідальними за заподіяння шкоди взаємопов'язаними, спільними діями є декілька осіб, розмір страхової (регламентної) виплати за кожну з таких осіб визначається страховиком, якому подано заяву про страхову виплату, а в разі подання заяви про регламентну виплату - МТСБУ, шляхом поділу розміру заподіяної шкоди пропорційно до кількості таких осіб.
За статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено страхова (регламентна) виплата не здійснюється за шкоду:
1) заподіяну життю та здоров'ю особи, яка використовує транспортний засіб (далі - водій) та спричинила дорожньо-транспортну пригоду;
2) заподіяну транспортному засобу, водій якого спричинив дорожньо-транспортну пригоду;
3) заподіяну майну, що перебувало у транспортному засобі, у тому числі вантажу, що перевозився транспортним засобом, водій якого спричинив дорожньо-транспортну пригоду;
4) заподіяну в разі використання транспортного засобу під час тренувальної поїздки перед офіційним змаганням чи для участі в такому змаганні, а також участі забезпечених транспортних засобів у спортивних заходах та інших заходах, включаючи перегони, змагання, тренування, тестування та демонстрацію в обмеженій та відмежованій зоні;
5) заподіяну внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, війни або збройного конфлікту, воєнних дій, терористичного акту, стихійного лиха, вибуху, пожежі, не пов'язаних з дорожньо-транспортною пригодою;
6) заподіяну в разі пошкодження або знищення предметів антикваріату, виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, творів мистецтва, рукописів, грошових знаків, валютних цінностей, цінних паперів, документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекційних речей (предметів);
7) що перевищує розмір страхової суми, передбачений статтею 14 цього Закону, незалежно від кількості потерпілих осіб та кількості осіб, відповідальних за заподіяну шкоду;
8) у частині штрафів та судових витрат, які повинен сплатити водій та/або власник транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;
9) у частині судових витрат, понесених у кримінальному провадженні, у тому числі якщо у кримінальному провадженні вирішено також цивільний позов;
10) заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, які перебували у транспортному засобі, яким заволоділи внаслідок вчинення протиправних дій, що спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо страховик (МТСБУ) доведе, що потерпілі особи знали про протиправне заволодіння таким транспортним засобом та попри це добровільно стали його пасажирами;
11) заподіяну внаслідок перевезення небезпечного вантажу;
12) у частині втрати товарної вартості транспортного засобу, визначеної відповідно до законодавства;
13) заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення в результаті дорожньо-транспортної пригоди;
14) у частині упущеної вигоди;
15) у частині вимог потерпілих осіб, якщо такі вимоги можуть бути задоволені на підставі чинного договору страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів під час користування автомобільним транспортом, та за шкоду, заподіяну вантажу, багажу при перевезенні, укладеного підприємством транспорту за класом страхування 10 відповідно до статті 4 Закону України "Про страхування".
Страхова (регламентна) виплата не здійснюється також у разі:
1) настання під час використання транспортного засобу дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої в особи, яка використовувала транспортний засіб, не виникла цивільно-правова відповідальність;
2) умисних дій потерпілої особи, спрямованих на настання дорожньо-транспортної пригоди, крім дій, вчинених у стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
3) подання заяви про страхову (регламентну) виплату без документально підтверджених поважних причин після спливу строку, визначеного частиною першою статті 32 цього Закону;
4) подання заяви про компенсацію своїх витрат на відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, після спливу одного року з дня настання дорожньо-транспортної пригоди;
5) якщо вимога стосується здійснення страхової (регламентної) виплати особі, яка не належить до осіб, яким відповідно до цього Закону може бути здійснена така виплата;
6) невиконання потерпілою особою або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;
7) припинення зобов'язання у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, у тому числі якщо транспортні засоби, що є учасниками дорожньо-транспортної пригоди, належать особі, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, та потерпілій особі на праві спільної сумісної власності.
Страховик (МТСБУ) не має права відмовити у здійсненні страхової (регламентної) виплати в інших випадках, ніж передбачені частинами першою та другою цієї статті.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19), зазначено, що у Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.
Також, відповідно до висновків, що викладено у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 242/1930/21 (провадження № 61-17923св21) та від 21 квітня 2022 року у справі № 447/2222/20 (провадження № 61-19906св21 )цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті дії джерела підвищеної небезпеки настає без вини її заподіювача. Тому страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
При цьому наявність чи відсутність у страховика обов'язку з виплати страхового відшкодування замість завдавача шкоди не є предметом розгляду в кримінальному провадженні. Тому відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Крім того, вищенаведеним пунктом 36.2 статті 36 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено лише підставу припинення здійснення страхового відшкодування у разі, якщо ДТП розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, та не передбачено можливості відмови у стягненні страхового відшкодування у справі, яка вже розглядається судом в порядку цивільного судочинства, за наслідками такого розгляду.»
Аналогічні положення визначені у поточній редакції, а саме статті 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» граничний строк для прийняття рішення за заявою про страхову (регламентну) виплату становить 60 календарних днів з дня подання заяви та всіх необхідних у відповідному страховому випадку документів, передбачених частиною третьою цієї статті, з урахуванням положень цієї частини та частини сьомої цієї статті. У разі повідомлення страховиком (МТСБУ) заявника протягом строку, встановленого частиною четвертою цієї статті, про неподання ним одного чи кількох документів, передбачених частиною третьою цієї статті, перебіг граничного строку для прийняття рішення за заявою про страхову (регламентну) виплату зупиняється з дня надання (надсилання) такого повідомлення та поновлюється з наступного робочого дня після отримання страховиком (МТСБУ) таких документів у повному обсязі (останнього документа з усіх необхідних у разі надання їх не в повному обсязі). У разі проведення страховиком (МТСБУ) заходів з визначення (з'ясування) причин, обставин та наслідків дорожньо-транспортної пригоди, які включають здійснення експертиз та/або досліджень, граничний строк прийняття рішення за заявою про страхову (регламентну) виплату продовжується до отримання результатів таких експертиз та/або досліджень, але не може перевищувати 90 календарних днів з дня подання заяви та всіх необхідних у відповідному страховому випадку документів, передбачених частиною третьою цієї статті. 6. Перебіг строків, передбачени частиною п'ятою цієї статті, зупиняється з моменту отримання страховиком (МТСБУ) інформації про те, що дорожньо-транспортна пригода розглядається у цивільному, господарському, кримінальному провадженні або у справі про адміністративне правопорушення, у разі якщо страховик (МТСБУ) вимагав надання документів, передбачених пунктами 12 і 13 частини третьої цієї статті, до дня, коли страховику (МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
Вирішуючи у частині стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанцій правильно виходив з того, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки ««BMW», реєстраційний номер НОМЕР_3 , була застрахована в ПрАТ СК «Інтер-Поліс» відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 217304216, а тому наявні підстави для стягнення страхового відшкодування шкоду заподіяну майну в межах ліміту відповідальності -160000 грн.
Вказаний розмір збитків відповідачем не спростовано, сума визначена відповідно до звіту проведеного експертною компанією «Фаворит Ассистанс» від 17 вересня 2024 року на замовлення страхової компанії.
Отже, в цій частині судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Між тим, щодо стягнення за шкоду заподіяну життю та здоров'ю судова колегія виходить з такого.
Відповідно до статті 22 вказаного Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова (регламентна) виплата у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілою фізичною особою здійснюється страховиком, а у випадках, передбачених частиною першою і пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, у розмірі суми втрачених (неотриманих) доходів за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я період втрати працездатності.
Втрачені (неотримані) доходи потерпілої фізичної особи оцінюються у розмірі: 1) для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотриманої середньої заробітної плати (середнього розміру доходу) за період втрати працездатності, зазначений у листку непрацездатності, яка визначається відповідно до Цивільного кодексу України в частині визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором; 2) для фізичної особи - підприємця чи особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотриманого доходу, який визначається відповідно до Цивільного кодексу України в частині визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи - підприємця; 3) для непрацюючої повнолітньої особи - 1/30 розміру мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день непрацездатності, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 вказувала, що вона була госпіталізована, проходила лікування, що є підставою для стягнення страхової (регламентна) виплати. На підтвердження зазначених обставин, позивачкою надано медичну картку стаціонарного хворого № 14018 від 21 липня 2024 року КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, висновок МРТ від 25 липня 2024 року, складеного ТОВ “Тесла Медікл», консультативний висновок № 875328 від 30 липня 2024 року ДУ “Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка».
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.
Згідно з частинами 3, 4 статті 12, частинами 1, 6 статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Між тим, долучені до позову документи не містять даних на підтвердження заявлених позивачкою вимог. Вказані документи містять інформацію про звернення за медичною допомогою після ДТП та госпіталізацію 20 липня 2024 року, проте точних даних щодо перебування позивачки на стаціонарному лікуванні протягом 120 днів матеріали справи не містять.
Отже, в цій частині судова колегія вважає позов недоведеним.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, рішення суду в частині стягнення страхового відшкодування за шкоду пов'язану з лікуванням в розмірі 31992 грн підлягає скасуванню з ухваленням нового про залишення позову в цій частині без задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплачено 1919,92 грн судового збору (а.с. 1).
За подання апеляційної скарги ПрАТ СК «Інтер-Поліс» сплачено 2309,90 грн судового збору (а.с.126).
Зважаючи, що позов задоволено частково ОСОБА_1 має бути компенсовано 1600 грн судового збору (160000 грн х 1%).
Оскільки апеляційну скаргу задоволено частково (31992/160000 = 16,67%), то страховій компаній має бути відшкодовано 16,67 х 2309,90 = 384,06 грн.
Отже, на підставі частини 10 статті 141 ЦПК України на користь ОСОБА_1 з ПрАТ СК «Інтер-Поліс»» підлягає стягненню 1600 - 384,06 = 1215,94 грн витрат на сплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 367, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2025 року у частині вирішення спору про стягнення страхового відшкодування за шкоду пов'язану з лікуванням скасувати та ухвалити нове.
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер - Поліс» про стягнення страхового відшкодування за шкоду пов'язану з лікуванням у розмірі 31992 грн залишити без задоволення.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Зменшити розмір судового збору, що підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер - Поліс» на користь ОСОБА_1 з 1919,92 до 1215 (одна тисяча двісті п'ятнадцять) грн 94 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 21 листопада 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.Ю. Тичкова
В.Б. Яцина