Єдиний унікальний номер 953/8710/24
Номер провадження 22-ц/818/3180/25
20 листопада 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Березюк А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 березня 2025 року в складі судді Зуба Г.А. по справі № 953/8710/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 25 липня 2021 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір № 633208934 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV492HR, який ввела у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснула кнопку «так», що є підтвердженням підписання договору.
25 липня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 21 750,00 грн на банківську карту відповідачки № НОМЕР_1 .
Проте, відповідачка умови вказаного договору належним чином не виконувала, що призвело до утворення заборгованості.
На підставі договорів факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (з урахуванням додаткових угод до нього, якими продовжено строк договору до 31 грудня 2024 року), № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а також № 17/07/2024 від 17 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС», право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 633208934 перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС».
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу 17/07/2024 від 17 липня 2024 року, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 91 625,10 грн, з яких 21 747,90 грн - заборгованість за кредитом, 69 877,20 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Посилаючись на вказані обставини ТОВ «ФК «ЕЙС» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 633208934 від 25 липня 2021 року у розмірі 91 625,10 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
22 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Кірюшин А.А. подав додаткові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказав, що позивачем не доведено укладення кредитного договору між сторонами, перерахування ОСОБА_1 коштів, відступлення права вимоги та наявність у відповідачки будь-якої заборгованості. Договір не містить будь-яких ознак його підписання, в тому числі, в електронній формі. Надане позивачем платіжне доручення не є належним та достовірним доказом перерахування кредитних коштів відповідачці. Згідно виписки по банківській картці ОСОБА_1 кредитні кошти від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» їй не надходили. Розрахунок позивача не є належним доказом. Перший договір факторингу був укладений 28 листопада 2018 року, тобто задовго до укладення кредитного договору від 25 липня 2021 року. Крім того, не надано доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17 березня 2025 року позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 633208934 у розмірі 91 625,10 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у відповідачки утворилась заборгованість у розмірі 91 625,10 грн, яка підлягає стягненню з неї на користь позивача у повному обсязі. Також стягненню підлягають судові витрати, зокрема, на правничу допомогу, що є співмірними складності справи.
На вказане судове рішення 15 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Кірюшин А.А. подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не надано жодної оцінки доказам та аргументам відповідачки. Позивач не довів належними та допустимими доказами факти укладення кредитного договору та передання грошових коштів від кредитодавця позичальнику. Не може бути визнана належним та допустимим доказом перерахування коштів роздруківка сканкопії електронного доказу - довідки № 09_1/2024, виданої АТ КБ «Приват банк», оскільки остання не містить підпису особи, яка її створила. Також суд першої інстанції не надав оцінки доводам щодо відсутності у позивача права вимоги за кредитним договором, оскільки передача за правочином невизначених вимог, у тому числі на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину.
28 травня 2025 року через систему «Електронний суд» ТОВ «ФК «ЕЙС» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило відмовити у її задоволенні та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Відзив мотивовано тим, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Доказом накладення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод. Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV492HR направлено відповідачці 25 липня 2021 року о 12:28:00 год. на номер мобільного телефону, вказаний нею в заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_2 , і введено нею у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 25 липня 2021 року о 12:28:49. Оскільки первинний кредитор ініціював платіжну операцію шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які відповідачка вказала в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача, та надав електронне повідомлення, підписане банком провайдером, а саме АТ КБ «ПриватБанк», про те, що відповідне перерахування було здійснено успішно, то позивач довів факт отримання відповідачкою коштів. Відзиву на позов від ОСОБА_1 не надходило.
В судове засідання апеляційного суду сторони-учасник судового розгляду не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 20 листопада 2025 року надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:
ТОВ «ФК «ЕЙС» та його представник ОСОБА_2 отримали в електронних кабінетах 28 травня та 29 травня 2025 року відповідно (а.с. 167, 189).
ОСОБА_1 та її представник адвокат Кірюшин А.А. отримали в електронних кабінетах 28 травня 2025 року (а.с. 168, 169).
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25 липня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 633208934 в електронній формі, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 21 750,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 16 зворот - 19).
Пунктами 1.3, 1.7, 1.8 договору встановлено, що кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 21 750,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 24 серпня 2021 року.
Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «Дисконтний період»), а саме до 24 серпня 2021 року.
Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії, може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Відповідно до п.1.9. умов договору за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
1.9.1. Виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 222,65 процентів річних, що становить 0,61 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;
1.9.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 318,94 процентів річних, що становить 0,87 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.
1.9.3. якщо Позичальник користуватиметься кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 ЦК України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов'язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.
Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
Пунктом 1.11 договору передбачено, що основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.12. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.12.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.
Згідно пункту 1.12. сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:
1.12.1. зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;
1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Пунктом 1.13 визначено, що проценти нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що невід'ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті товариства: "www.moneyveo.ua".
Пунктом 4.2. передбачено, що строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п.1.7 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п. 1.8. та п. 1.12.1 Договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання
Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії договору (після 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні частини 2 статті 625 ЦК України.
Як вбачається з пункту 4.4 договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора MNV492HR, відправленого о 12:28:00 год. 25 липня 2021 року, введеного о 12:28:49 год. 25 липня 2021 року (а.с. 19).
З паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 633208934 від 25 липня 2021 року вбачається, що тип кредиту - кредитна лінія на суму 100 - 22 000,00 грн. Строк кредитування - 1-30 днів з можливістю продовження строку. Мета отримання кредиту - на споживчі цілі. Спосіб та строк надання кредиту - цілодобово (24/7) шляхом переказу грошових коштів позичальнику після заповнення заявки на сайті www.moneyveo.ua або в мобільному додатку, або за допомогою іншого програмного забезпечення з доступом до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця (особистого кабінету позичальника) в строк від 1 хвилини до 3-х днів. Процентна ставка, процентів річних: дисконтна 3,65%-620,5%, індивідуальна 310,25%-620,5%, базова 620,5%; тип процентної ставки - фіксована. Реальна річна процентна ставка, процентів річних - 649%. Інформація зберігає чинність та є актуальною до 28 липня 2021 року (а.с. 15-16).
На підтвердження факту виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» умов вказаного договору і перерахування кредитних коштів у розмірі 21 750,00 грн на картку № НОМЕР_1 , вказану у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 25 липня 2021 року (а.с. 27), позивачем надано копії платіжного доручення від 25 липня 2021 року (а.с. 37) та довідки № 07_1/2024 АТ КБ «ПриватБанк» від 06 серпня 2024 року щодо підтвердження успішних платежів через платіжний сервіс Liqpay на карти клієнтів, з якої вбачається, що 25 липня 2021 року на картку № НОМЕР_3 переказано 21 750,00 грн, ID платежу 1715425850 (а.с. 38).
28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір) пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 39-44).
У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору, та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 8.2).
Відповідно до додаткових угод № 19, № 26, № 27, № 31, № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2019 року, від 31 грудня 2020 року, від 31 грудня 2021 року, від 31 грудня 2022 року, від 31 грудня 2023 року, укладених між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», сторони виклали договір у новій редакції, а також домовилися продовжити строк дії договору до 31 грудня 2020 року, в подальшому до 31 грудня 2021 року, а потім до 31 грудня 2022 року, 31 грудня 2023 року, 31 грудня 2024 року (а.с. 45-52).
Як вбачається з витягу з реєстру прав вимоги № 170 від 25 січня 2022 року на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за № 232 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 633208934 від 25 липня 2021 року, загальна заборгованість 77 119,30 грн, з яких тіло кредиту 21 747,90 грн, проценти - 55 371,40 грн (а.с. 53-54).
Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», станом на 25 січня 2022 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 633208934 від 25 липня 2021 року в розмірі 77 119,30 грн, з яких тіло кредиту 21 747,90 грн, проценти - 55 371,40 грн. При цьому, на погашення заборгованості здійснено чотири платежі: 24 серпня 2021 року на суму 3981,00 грн, 23 вересня 2021 року на суму 5677,00 грн, 23 жовтня 2021 року на суму 4568,00 грн, 22 листопада 2021 року на суму 2871,00 грн, загалом 17 097,00 грн, з яких на погашення тіла кредиту зараховано 2,1 грн, процентів - 17 094,90 грн (а.с. 70-72). Вказані погашення розцінені як продовження строку кредитування щоразу на 30 днів, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 28).
Відступлення 25 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за кредитним договором № 633208934 від 25 липня 2021 року, укладеного з ОСОБА_1 , згідно договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року також підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 633208934/ФК від 16 липня 2024 року (а.с. 12).
Надалі між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (п. 2.1. Договору) (а.с. 55-59).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20 грудня 2023 року до договору факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», серед боржників за № НОМЕР_4 значиться боржниця ОСОБА_1 , кредитний договір № 633208934 від 25 липня 2021 року, загальна заборгованість 91 625,10 грн (а.с. 60-61).
Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс», станом на 20 грудня 2023 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 633208934 від 25 липня 2021 року в розмірі 91 625,10 грн, з яких тіло кредиту - 21 747,90 грн, проценти - 69 877,20 грн, нараховані до 03 березня 2022 року (а.с. 73).
У подальшому між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 17/07/2024 від 17 липня 2024 року, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників. Перелік боржників зазначено в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком № 1 (п. 1.1 Договору) (а.с. 62-66).
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 17 липня 2024 року до договору факторингу № 17/07/24 від 17 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», за № 510 значиться боржниця ОСОБА_1 , кредитний договір № 633208934 від 25 липня 2021 року, загальна заборгованість 91 625,10 грн, з яких тіло кредиту - 21 747,90 грн, проценти - 69 877,20 грн. Також 17 липня 2024 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 17/07/24 (а.с. 67-69).
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «ЕЙС» надало виписку з особового рахунку за Кредитним договором № 633208934, яка по суті є розрахунком, згідно якої заборгованість ОСОБА_1 складає 91 625,10 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 21 747,90 грн, заборгованість за процентами 69 877,20 грн (а.с. 74).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З договору № 633208934, укладеного ОСОБА_1 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Кредитний договір № 633208934 від 25 липня 2021 року містить ПІБ ОСОБА_1 , її РНОКПП, відомості щодо адреси місця реєстрації, електронної адреси та номеру телефону. Доказів того, що такі дані товариством отримано не від неї, та що вони використані будь-якими особами незаконно, відповідачкою не надано.
Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).
Отже, відповідачка уклала електронний договір та підписала такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності доказів переходу до позивача права вимоги за кредитним договором колегія суддів також вважає необґрунтованими.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).
Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
У справі, що розглядається, позивачем зазначено, що право вимоги до відповідачки переходило тричі: від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС».
Як вбачається з матеріалів справи, 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Додатковими угодами № 19, № 26, № 27, № 31, № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Отже, строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року був неодноразово продовжений, та договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 від 25 липня 2021 року був укладений в межах строку дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.
Як вбачається з витягу з реєстру прав вимоги № 170 від 25 січня 2022 року на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за № 232 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 633208934 від 25 липня 2021 року, загальна заборгованість 77 119,30 грн, з яких тіло кредиту 21 747,90 грн, проценти - 55 371,40 грн (а.с. 53-54).
Таким чином, право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 25 січня 2022 року відповідно до підписаного сторонами реєстру прав вимоги № 162, та договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року на момент переходу права вимоги був чинним.
Надалі між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20 грудня 2023 року до вказаного договору факторингу серед боржників за № 1099 значиться боржниця ОСОБА_1 , кредитний договір № 633208934 від 25 липня 2021 року, загальна заборгованість 91 625,10 грн.
У подальшому між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 17/07/2024 від 17 липня 2024 року, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників. Відповідно до витягу з реєстру боржників від 17 липня 2024 року до вказаного договору факторингу за № 510 значиться боржниця ОСОБА_1 , кредитний договір № 633208934 від 25 липня 2021 року, загальна заборгованість 91 625,10 грн.
При цьому, умовами договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та наступних договорів факторингу не було передбачено, що права грошової вимоги вважаються відступленими в день отримання клієнтом в повному обсязі оплати за такими договорами.
Колегія суддів звертає увагу, що умовами укладених договорів факторингу передбачено перехід права вимоги з моменту підписання реєстру права вимоги, та не пов'язано перехід з оплатою за договором факторингу, проведення якої відтерміновано на визначений договором строк.
Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця на підставі укладених договорів факторингу та реєстрів прав вимоги, а тому до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги за кредитним договором від 25 липня 2021 року № 533208934, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності належних доказів перерахування їй кредитних коштів.
У постанові від 30 січня 2018 року в справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пунктами 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75 передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Доказом надання позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
За змістом частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно наданої позивачем довідки щодо дій позичальника ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором № 633208934 позичальниці перераховано суму кредиту в розмірі 21 750,00 грн 25 липня 2021 року о 12:29:00 (а.с. 28).
Також на підтвердження факту виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» умов кредитного договору від 25 липня 2021 року і перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 21 750,00 грн на картку № 4149-49ХХ-ХХХХ-8938, вказану у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 25 липня 2021 року (а.с. 27), позивачем надано копії платіжного доручення від 25 липня 2021 року (а.с. 37) та довідки № 07_1/2024 АТ КБ «ПриватБанк» від 06 серпня 2024 року щодо підтвердження успішних платежів через платіжний сервіс Liqpay на карти клієнтів, з якої вбачається, що 25 липня 2021 року на картку № НОМЕР_3 переказано 21 750,00 грн, ID платежу 1715425850 (а.с. 38).
Однак, з наданої відповідачкою ОСОБА_1 до суду першої інстанції виписки АТ КБ «ПриватБанк» по її рахунку / картці НОМЕР_5 за період з 25 липня 2021 року по 27 липня 2021 року вбачається, що 25 липня 2021 року о 12:29 платіж з ID 1715425850 на суму 21 750,00 грн на її картку не здійснювався. Натомість у цю дату та час є інший платіж - на суму 22 000,00 грн з призначенням: переказ коштів. Коментар: Viplata zaima Creditkasa. Не підлягає оподаткуванню. ID платежу 1715421293, тобто інше, ніж вказано у зазначеній вище довідці (а.с. 112-114).
З відомостей сайту https://creditkasa.com.ua , що є в загальному доступі, вбачається, що кредитні кошти надаються ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а не ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Зі свого боку позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» були перераховані грошові кошти відповідачці в розмірі, що передбачений договором від 25 липня 2021 року, а відповідачка ці кошти отримала. Зі змісту наданого до суду кредитного договору неможливо встановити, на який саме рахунок позичальника була перерахована позика, а дані, викладені у копіях платіжного доручення (яке, крім того, не містить підпису працівника банку і печатки) і довідці № 07_1/2024 АТ КБ «ПриватБанк» від 06 серпня 2024 року, спростовуються наданою відповідачкою випискою по рахунку.
ТОВ «ФК «ЕЙС» не заявляло клопотань про витребування доказів, зокрема, інформації щодо належності відповідачці карткового рахунку та надходження на нього коштів, відповідної виписки з рахунку. Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором не є належним доказом надання відповідачці кредитних коштів та наявності заборгованості, оскільки сам розрахунок є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику, а належних доказів перерахування коштів на картку чи на рахунок відповідача позивачем не надано.
Вказані висновки ґрунтуються на правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів виконання умов кредитного договору про перерахування відповідачці кредитних коштів.
Доводи позивача про чинність кредитного договору, умови якого не були оскаржені позичальником, враховуються апеляційним судом, однак не спростовують висновків про недоведеність та необґрунтованість позову.
За вказаних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості у розмірі, вказаному в позовній заяві, а також судових витрат.
Отже, оскаржуване рішення суду у зв'язку неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, а також неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю заявлених позовних вимог.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено та відмовлено у задоволенні позову, з ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» на користь відповідачки підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн (а.с. 143).
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати позивача на сплату судового збору і професійну правничу допомогу залишаються за ним.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 21 листопада 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.Ю. Тичкова
В.Б. Яцина