Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1770/25
Провадження № 2/376/1141/2025
06 листопада 2025 року Сквирський районний суд Київської області у складі головуючого судді Батовріної І.Г., за участю секретаря Гіптенко Є.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник ТОВ «ФК Європейська Агенція з повернення боргів» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказала, що 14.03.2024 року між ТОВ «СТРА ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 17178-03/2024.
24.06.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24062024, за умовами якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступило ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» належне йому право вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належало ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП».
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором № 17178-03/2024 від 14.03.2024 р. не виконувала, не здійснювала платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка становить 31 850 грн. та складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 9 100 грн. та суми заборгованості за відсотками в розмірі 22 750 грн..
У зв'язку з викладеним просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 31 850 грн., а також судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, у резолютивній частині позовної заяви просила здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила та не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.
Згідно з вимогами ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач повторно в судове засідання не з'явилася, а позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного 14.03.2024 року з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» договору про надання фінансового кредиту № 17178-03/2024, відповідач отримала кредит в сумі 9 100 грн. строком на 100 днів, дата погашення кредиту 21.06.2024 р., відсоткова ставка 2,50% за один день користування (а.с. 6-9).
Договір про надання фінансового кредиту № 17178-03/2024 від 14.03.2024 року було підписано ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором W1557.
Також відповідач, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором W1557, підписала додаток № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 17178-03/2024 від 14.03.2024 року, у якому міститься таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту (а.с. 9-11).
ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» умови договору виконало належним чином та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 9 100 грн., що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3426_250110155035 від 10.01.2025 р. (а.с.14).
24.06.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24062024, за умовами якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступило ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» належне йому право вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача, що згідно з реєстром боржників від 24.06.2024 р. до договору факторингу № 24062024 від 24.06.2024 р. становить 31 850 грн. (а.с. 17-21, 23).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 17178-03/2024 від 14.03.2024 р. заборгованість відповідача становить 31 850 грн. та складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 9 100 грн. та суми заборгованості за відсотками в розмірі 22 750 грн. (а.с.15).
Правовою підставою заявлених ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вимог є положення цивільного законодавства, які регулюють зобов'язальні правовідношення.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналогом власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Належними доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з правовою позицією, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Суд наголошує, що ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», яке надало кошти, не є банківською установою та не здійснює відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, та не має обов'язку формувати облікові документи за кредитними зобов'язаннями позичальників згідно із Законом України «Про банки та банківську діяльність» та Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій із фінансовими інструментами в банках України, затвердженої постановою Національного банку України від 21 лютого 2018 року № 14, чинною на час укладення кредитних договорів.
ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надає послуги з кредитування фізичних осіб шляхом переказу кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору на банківські реквізити (банківську картку), що вказує сам позичальник в тексті анкети-заяви на отримання кредиту (позики).
Таким чином суд вважає надану довідку від ТОВ «Універсальні платіжні рішення» належним доказом на підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 р. у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно з вимогами законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Таким чином, можна зробити висновок, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Відповідні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, провадження № 61-13587св20.
На підтвердження відступлення прав вимоги, позивач надав суду копію договору факторингу № 24062024 від 24.06.2024 року, акт прийому - передачі реєстру боржників від 24.06.2024 року до договору факторингу № 24062024 від 24.06.2024 року, платіжну інструкцію № 341 від 27.06.2024 року, витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 24062024 від 24.06.2024 року (а.с. 17-23).
Таким чином перехід права вимоги до позивача відбувся із дотриманням вимог законодавства, окрім того договір факторингу недійсним не визнавався та на даний час не скасований.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Після укладення кредитного договору відповідач своїх зобов'язань не виконувала, не здійснювала платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за вказаними договором, яка згідно з розрахунком становить на загальну суму 31 850 грн.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеними родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядок, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов'язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.
Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Будь-яких відомостей та доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять, також відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 добровільно повернула вказаний борг, відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подавала.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості у заявленому позивачем розмірі, що виникла внаслідок порушення кредитних зобов'язань відповідачем.
Згідно з ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача стягуються судові витрати в розмірі сплаченого судового збору - 3 028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.11, 526, 610, 611, 625, 627,634, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 35625014, заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 17178-03/2024 від 14.03.2024 р. в розмірі 31 850 грн. з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 9 100 грн. та сума заборгованості за відсотками в розмірі 22 750 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 35625014, 3 028,00 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І.Г.Батовріна