Київський апеляційний суд
19 листопада 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю захисника Сіренка М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції з використанням підсистеми "Електронний суд" справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Сіренка М.Ю. на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 10.07.2025 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Як встановив суд, 11 квітня 2025 року об 11 годині 35 хвилин ОСОБА_1 по шосе Набережному в м. Києві керував автомобілем "КІА Сerato" д/н НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 "а" Правил дорожнього руху (далі - ПДР). Результат огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора "Drager Alcotest 7510" 0,44 ‰.
В апеляційній скарзі захисник Сіренко М.Ю. зазначає про незаконність постанови судді, який не дав належну оцінку доказам і не взяв до уваги доводи сторони захисту, чим допустив спрощений підхід до розгляду справи.
Після проходження огляду на стан сп'яніння із застосуванням газоаналізатора "Drager" ОСОБА_1 з результатами огляду не погодився, про що вказав у протоколі про адміністративне правопорушення. Також незгода з результатами огляду зафіксована на відеозаписі, як і відмова проїхати на огляд до закладу охорони здоров'я. Тому вважає, що поліцейські не мали права складати протокол без проведення огляду в закладі охорони здоров'я. Одночасно з цим вказує, що чинне законодавство не дає поліцейським право складати протокол про адміністративне правопорушення у випадку незгоди водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу без направлення його до закладу охорони здоров'я, проведення огляду в якому і буде мати наслідком притягнення водія до адміністративної відповідальності.
При цьому посилається на ч.3 ст.266 КУпАП, п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок), п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), у відповідності з якими у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду і також відмовився проходити огляд в закладі охорони здоров'я, на думку захисника, в його діях його підзахисного наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке виразилось у порушенні вимог п.2.5, а не п.2.9 "а" ПДР, і що згідно з ч.5 ст.266 КУпАП огляд ОСОБА_1 є недійсним як такий, що проведений з порушенням вимог цієї статті.
З огляду на викладене захисник, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України", "Малофєєва проти Росії", "Карелін проти Росії", ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення ст.62 Конституції України, згідно з якою усі сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь, просить постанову судді скасувати і закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
До апеляційного суду ОСОБА_1 , який повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився і не повідомив про поважні причини неявки. Враховуючи думку захисника, який не заперечував проти здійснення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 , який проходить військову службу, і положення ч.6 ст.294 КУпАП, його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши пояснення захисника Сіренка М.Ю., який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суддя місцевого суду згідно з ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення, дав належну оцінку доказам і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами.
Такими доказами є дані, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення, в якому детально викладено суть порушення, вчиненого ОСОБА_1 , про що зазначено раніше; акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та показаннях газоаналізатора "Drager Alcotest 7510", згідно з якими за наслідками огляду ОСОБА_1 станом на 11 годину 40 хвилин 11.04.2025 рівень алкоголю у видихуваному повітрі становив 0,44 ‰; записі портативного відеореєстратора поліцейського.
Оскільки вказані докази узгоджуються між собою, суд правильно поклав їх в обґрунтування своїх висновків.
У відповідності з вимогами ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду на стан сп'яніння до найближчого закладу охорони здоров'я у разі незгоди з його результатами на місці зупинки передбачена також п.6 Порядку, п.7 розділу Інструкції.
У той же час, згідно з п.7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно з п.5 Порядку підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода
водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Огляд проведений у зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками, як то запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, про що зазначено в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, в якому він своїм підписом засвідчив, що з результатами згоден.
Отже, всупереч твердженням захисника водій був згодний з результатами огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, і відмовився проїхати для проходження огляду до закладу охорони здоров'я. За таких обставин посилання в апеляційній скарзі на недійсність огляду і те, що поліцейські не мали права складати протокол про адміністративне правопорушення, безпідставні.
Також щодо доводів про незгоду ОСОБА_1 варто зауважити, що незгода стосувалася не результатів огляду, а того, що огляд проведений за відсутності свідків. Зокрема, в протоколі ОСОБА_1 вказав "не згоден без свідків", і поліцейському після ознайомлення з актом огляду зауважив, що не було свідків, на що поліцейський відповів, що є бодікамери (11:49 година відеозапису). Однак проведення огляду за відсутності свідків за умови застосування технічних засобів відеозапису повністю узгоджується з вимогами ч.2 ст.266 КУпАП.
При цьому посилання на рішення Європейського суду з прав людини є абсолютно формальними, оскільки суд, розглядаючи справу, формулювання суті правопорушення, яка вказана у протоколі, не змінював і докази на підтвердження винуватості особи самостійно не збирав.
Таким чином винуватість ОСОБА_1 вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.
Стягнення на ОСОБА_1 накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає санкції відповідної частини статті.
Отже, постанова судді є законною та обґрунтованою і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу захисника Сіренка Максима Юрійовича залишити без задоволення, а постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 /однієї тисячі/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М. Тютюн