18 листопада 2025 року місто Київ.
Справа № 758/12881/24
Апеляційне провадження № 22-ц/824/16275/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Желепи О.В.,
суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 4 серпня 2025 року (у складі судді Майстренка О.М., інформація щодо дати складання повного рішення відсутня)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ПОСТ», про зобов'язання виконати умови конкурсу
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва із позовною заявою до ТОВ «ГРІН ПОСТ» (далі - відповідач), про зобов'язання виконати умови конкурсу.
В подальшому справу було передано до Солом'янського районного суду м. Києва.
Позов обґрунтований тим, що позивач прийняв участь в конкурсі - маркетинговій акції та був визначений головним переможцем конкурсу, який проводив відповідач, з приводу чого позивач отримав лист від 30.12.2023.
05 січня 2024 року позивач отримав лист в якому йому повідомили, що він повинен отримати грошовий приз у розмірі 197 000 грн. та подарунки до 19.01.2024.
В подальшому йому надходили листи, що він його адреса включена в маршрутний лист інкасаторської машини.
В подальшому позивач продовжував отримувати листи з обіцянкою винагороди, але жодних коштів та подарунків позивач не отримав.
У березні 2024 року позивач знову отримав лист відповідача, до якого були додані документи, які підтвердили його перемогу у конкурсі (акт управління виграшом, призовий чек№752, акт нагородження, тощо). Його нагородження було схвалено з бланком замовлення на суму 348 грн. (крем для гоління) 269 грн. + 79 грн. доставка. Вказану умову позивач виконав.
Водночас відповідач не виконав умови конкурсу і не передав позивачу виграш, як головному переможцю конкурсу.
З огляду на викладене, позивач просив зобов'язати відповідача виконати свої зобов'язання встановлені умовами конкурсу щодо виплати позивачу як переможцю конкурсу грошових коштів у сумі 197 000 грн., надання подарунків приблизною вартістю 90 000 грн.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 4 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач 28 серпня 2025 року засобами поштового зв'язку подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про недоведеність позивачем обґрунтованості своїх позовних вимог.
Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що переможці попередніх років отримали свої призи на основі документів, що є аналогічні документам, наявних у позивача. Крім того не враховано ту обставину, що акція була закрита передчасно ще в першому кварталі 2024 року.
Звертає увагу, що судом першої інстанції невірно зазначено сторін Договору про надання послуг, адже в дійсності виконавцем договору є саме ТОВ «Грін Пост», а тому саме зазначене товариство відповідальне за винагородження переможців та є належним відповідачем.
Вказує, що судом першої інстанції невірно визначено розмір судового збору за подання позовної заяви. Також не погоджується з викладеною у рішенні інформацією про судові засідання.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою.
8 жовтня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив відповідача, яким просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Вказує, що оскільки організатором маркетингової акції є інша юридична особа, у позивача відсутні підстави для звернення до суду.
Зазначає, що відповідачем було повернуто позивачу грошові кошти, які позивач сплатив за придбані товари з метою врегулювання відносин.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , підтримали доводи апеляційної скарги, ТОВ «ГРІН ПОСТ» у судове засідання явку представника не забезпечило, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялось належним чином, шляхом доставки судової повістки до електронного кабінету системи «Електронний суд», причину неявки суду не повідомили.
Беручи до уваги викладене та зважаючи на положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні за відсутності сторони відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач у грудні 2023 року отримав лист про умови проведення маркетингової акції, яка проводилась з 15.12.2023 по 29.11.2024 ТОВ «ГРАНДПРИЗ» з метою просування нових товарів по поштових каталогах, із загальною сумою виплати 197 000 грн., та додатковими виплатами. Вказано, що відповідна акція не є лотереєю, грою, конкурсом або публічною обіцянкою винагороди без оголошення конкурсу у розумінні глави 78 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і направлена на підвищення попиту клієнтів на товари організатора. У листі вказано, що всі одержувачі документів інформаційно-рекламного характеру оголошуються переможцями (термін «переможець» означає, що даний клієнт обраний організатором серед інших клієнтів для відправлення зазначених документів, при одержанні яких йому надається можливість брати участь у акції й претендувати на призи при виконанні певних умов.
Також у листі вказано, що власники головних призів, а саме головного призу, премій першої, другої, третьої, четвертої категорій будуть визначені у фіналі акції 29.11.2024 шляхом випадкової комп'ютерної вибірки, в присутності спеціальної вповноваженої комісії, керуючись «Правилами проведення маркетингових акцій, визначення призерів і вручення призів» серед 20 клієнтів, що одержали рекламно-інформаційні матеріали організатора із зазначенням маркетингової акції та здійснили замовлення та оплату товарів організатора із зазначенням умов маркетингової акції та здійснили замовлення та оплату товарів організатора на найбільшу загальну суму. Участь у маркетинговій акції реєструються до 27.11.2024 (за поштовим штемпелем)і означає згоду із вказаними умовами. Відповідь клієнта на інформаційно-рекламні матеріали організатора та замовлення товарів є підтвердженням того, що клієнт ознайомлений і згоден з правилами та цими умовами, його вибір щодо участі в акції є свідомим та здійснений за його волею. В рекламних матеріалах «Головний переможець», «Єдиний переможець» є одним із засобів проведення маркетингового дослідження і не є критерієм вибору між іншими клієнтами для вручення призів.
Позивач прийняв рішення приймати участь у вказаній маркетинговій акції.
30 грудня 2023 року позивач отримав лист в межах вказаної маркетингової акції, що він став переможцем одразу у декількох номінаціях.
В подальшому позивач отримав декілька листів під різними назвами (зокрема, офіційне підтвердження, що позивач головний переможець, копія наказу про нагородження клієнтів, копія протоколу нагородження зі згодою переможця, сертифікат на отримання 197 000 грн., призовий чек №752, тощо), що він зайняв вакантне місце головного переможця і може отримати приз у розмірі 197 000 грн. та інші подарунки.
Позивач зробив декілька замовлень товарів на загальну суму 4247 грн., що підтверджується платіжними документами долученими до матеріалів справи, але грошових та інших призів за участь в маркетинговій акції позивач не отримав.
У вересні 2024 року позивач направив відповідачу претензію та декілька листів в частині необхідності виконання зобов'язання по вказаній маркетинговій акції та виплати позивачу грошових призів.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позов поданий до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з вказаними висновками, з огляду на наступне.
Тлумачення статті 15 ЦК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Так, суд першої інстанції вважав встановленим, що відповідно до умов договору про надання послуг №04 від 13.11.2023 саме ТОВ «ГРАНДПРИЗ» у взаємовідносинах перед третіми особами виступає організатором проведення визначених ним маркетингових акцій, самостійно визначає заходи заохочення клієнтів, в тому числі суми грошових виплат для клієнтів, та несе зобов'язання по такій виплаті перед клієнтами.
Разом з тим, як встановлено апеляційним судом з матеріалів справи, згідно п. 2.1.13. договору про надання послуг № 04 від 13 листопада 2023 року, укладеним між ТОВ «ГРАНДПРИЗ» (замовник) та ТОВ «ГРІН ПОСТ» (виконавець), в разі виникнення будь-яких претензій, спорів, вимог клієнтів або контролюючих органів до Замовника, пов'язаних із змістом промопакетів та/або порядком та строками виконання зобов'язань Виконавцем перед клієнтами в частині виплати або передачі заохочень, винагород, призів, виплат, відповідальною особою є Виконавець (ТОВ «ГРІН ПОСТ») (а.с. 115).
Отже, є слушними доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що обраний позивачем відповідач є неналежним.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За приписом ст. 1144 ЦК України особа має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо). Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб. У сповіщенні публічної обіцянки винагороди мають бути визначені завдання, строк та місце його виконання, форма та розмір винагороди.
Згідно до ст. 1148 ЦК України у разі виконання завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов'язана виплатити її.
Акція (маркетинг) - це захід або комплекс заходів, здійснюваних для збільшення обсягів продажу, залучення нових покупців або підвищення зацікавленості постійних клієнтів, зміцнення позицій на ринку чи завоювання нових ринків. Основною метою акції є отримання прибутку. Орієнтована на кінцевих споживачів, посередників, партнерів або на вдосконалення маркетингового каналу (просування товару від виробника до споживача). Акція має стимулювати покупця до придбання товару чи групи товарів за рахунок привабливої пропозиції (розпродаж за зниженою ціною, додатковий безкоштовний бонус або подарунок, можливість довгострокової гарантії, безкоштовна доставка, покупка трьох одиниць товару за ціною двох і т. п.). Основним засобом впливу на споживача через акцію є реклама.
Тоді, як конкурс - змагання, яке дає змогу виявити найгідніших із його учасників або найкраще з того, що надіслане на огляд. Також конкурс - відбір претендентів на заміщення деяких посад.
Отже маркетингова акція та конкурс за своє суттю є відмінними.
Так, маркетингові функції - це окремі види або комплекси видів спеціалізованої діяльності, що здійснюються в процесі функціонування підприємства як учасника ринку.
Згідно з матеріалів справи, а саме листами відповідача, долученими до позовної заяви, в яких у правому нижньому куті зазначено «Під нагородженням мається на увазі відправлення матеріалів рекламно-інформаційного характеру» (а.с. 28, 30, 32, 33) або «Не є офіційним документом, не має юридичної сили, носить рекламний характер» (а.с. 16 зворот., 18, 25, 26 зворот., 27, 32 зворот., 35 зворот.).
Отже, на думку апеляційного суду, отримані позивачем рекламні, інформаційно-рекламні матеріали із зазначенням в них його, як «переможця», «головного переможця» носять лише інформаційний характер.
Так, згідно з Умов проведення маркетингової акції (а.с. 16), в рекламних матеріалах «головний переможець», «єдиний переможець» є одним з засобів проведення маркетингового дослідження і не є критерієм між іншими клієнтами для вручення призів.
Що стосується посилання позивача на дотримання ним умов конкурсу та вчинення відповідачем дій, які проявляються, нібито, в обіцянці винагороди за результатами проведення конкурсу, то дані доводи суд не приймає до уваги та вважає їх абсолютно безпідставними з огляду на те, що у відповідності до норм ст. 1151 ЦК України однією із умов проведення конкурсу є те, що засновник конкурсу повинен повідомити про його умови одночасно з оголошенням про конкурс або персонально кожному, хто виявив бажання брати участь у ньому.
Отже саме оголошення про конкурс повинно містити інформацію про предмет конкурсу, суть завдання, тобто засновник конкурсу повинен описати завдання з визначенням вимог до роботи, результату, певної дії, які він бажає отримати; розмір винагороди (премії), яка може визначатися як у визначеній грошовій сумі, так і в іншій матеріальній цінності; строк подання творів на конкурс чи виконання певної дії, тобто строк надання досягнутого результату чи строк в який повинна бути виконана сама робота.
Разом з тим, отримання позивачем рекламних, інформаційно-рекламних матеріалів із зазначенням в них його, як «переможця», «головного переможця» за умовами акції свідчить лише про те, що йому надано можливість продовжувати брати участь у маркетинговій акції, а не про автоматичну виплату йому головного призу. Отримані ним документи носять лише інформаційний характер, а надрукована типографським методом рекламно-поліграфічна продукція не є фінансовим документом щодо отримання грошових коштів.
З огляду на наведене, у матеріалах справи відсутні докази проведення відповідачем конкурсу (змагання), обіцянка винагороди не є публічною, не є фінансовим документом, а носить інформаційний характер. До того ж, інформаційна компанія відповідача є лише маркетинговим заходом, який проводиться з метою підвищення попиту споживачів на продукцію.
Зі змісту оголошеної маркетингової акції, зі змістом якої позивач був ознайомлений строк проведення акції визначався до листопада 2024 року , остаточний переможець мав визначатись в листопаді 2024 року.
Відповідно докази, на які посилається позивач, та які їм отримані в березні 2024 року, не свідчать про те, що права позивача були порушені на час звернення з позовом.
Посилання позивача на передчасне закінчення маркетингової акції є недоведеним та не може бути прийнято апеляційним судом, оскільки в позовній заяві позивач не посилався на такі обставини, а крім того ці доводи не спростовують висновок суду про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача виплатити позивачу приз 197 000 грн. та передати подарунки.
Судом також встановлено, що позивач беручи участь в маркетинговій акції, придбавав товари, вартість яких , в межах позасудового врегулювання конфлікту йому була повернута. Тобто позивач не зазнав матеріальних збитків внаслідок його участі в такій маркетинговій програмі.
Доводи апеляційної скарги про невірне визначення розміру судового збору під час подачі позову та не вірне зазначення про хід судових засідань в рішенні не впливають на вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
За наведених обставин, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позову, проте з помилкових мотивів. Отже, рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині підлягає зміні із викладенням мотивувальної частини оскаржуваного рішення в редакції цієї постанови.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 4 серпня 2025 року - змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 21 листопада 2025 року.
Головуючий О.В. Желепа
Судді Н.В. Поліщук
В.В. Соколова