Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/16661/2025
м. Київ Справа №758/5554/25
18 листопада 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Рейнарт І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року, постановлену під головуванням судді Блащук А.М., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , інша особа: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» про забезпечення доказів до подання позовної заяви,-
У квітні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви.
У вказаній заяві просив суд витребувати в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», код за ЄДРПОУ 14282829, адреса вул. Андріївська, 4 м. Київ, Україна, 04070 JOINT STOCK COMPANY "FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK") інформацію про власника платіжної картки №НОМЕР_1 , відкритої АТ «ПУМБ», із зазначенням прізвища, ім?я, по батькові, РНОКПП, номеру і серії паспорта громадянина України, адреси місця реєстрації, номеру телефону.
Окрім того, просив суд звільнити його від сплати судового збору згідно п.1.9 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», оскільки заявник є особою з інвалідністю 2 групи.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 , інша особа: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» про забезпечення доказів до подання позовної заяви повернуто заявнику.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 12 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції такою, що не відповідає нормам процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
Зазначає, що 18.04.2025 року ним була подана заява про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій зазначено, що судовий збір за подання цієї заяви складає 605.60 гривень - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак заявник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується пенсійним посвідченням (додаток до заяви) та просить звільнити його від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір", ст 5, п.1.9., копія заяви додається.
З огляду на що вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про повернення його заяви з підстав несплати ним судового збору за її подання до суду, а тому така ухвала повинна бути скасована.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється апеляційним судом без виклику сторін у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людини при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Як встановлено судом, у квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви.
До вказаної заяви ним було долучено копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , у якому зазначено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи (а.с. 3).
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 , інша особа: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» про забезпечення доказів до подання позовної заяви повернуто заявнику.
Повертаючи заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на те, що заявником не сплачено судовий збір за подання до суду вказаної заяви у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 117 ЦПК України, вказана заява підлягає поверненню заявнику.
Колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно статті 117 ЦПК у заяві про забезпечення доказів зазначається:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти;
4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;
6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;
7) перелік документів, що додаються до заяви.
2. Заява підписується заявником або його представником. До заяви, яка подана представником заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
3. За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
4. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI
На виконання ч. 1 ст. 3 Закону №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Підпункт 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI встановлює, що за подання заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз'яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказівфізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 5 Закону №3674-VI встановлений вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що заявник - ОСОБА_1 у заяві про забезпечення доказів зазначив, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
На підтвердження вказаного заявником долучено до заяви копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 визначено вид пенсії -по інвалідності? як особі з інвалідністю 2 групи (а.с. 3).
Повертаючи заяву ОСОБА_1 з підстав несплати заявником судового збору за подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви, суд першої інстанції не взяв до уваги вищенаведені обставини та норми права, не врахував, що заявник у даній справі ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору в силу вимог закону.
За наведених обставин, висновок суду першої інстанції про повернення заяви ОСОБА_1 на підставі частини 4 статті 117 ЦПК України, у зв?язку з несплатою судового збору за подання заяви, не ґрунтується на вимог цивільного процесуального законодавства, що призвело до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи наведене, колегія суддівапеляційного суду вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги заявника ОСОБА_1 та достатніми для скасування оскаржуваної ухвали, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 382-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року скасувати.
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , інша особа: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» про забезпечення доказів до подання позовної заяви направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: