апеляційне провадження №33/824/4911/2025
справа №373/2491/25
11 листопада 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Переяславського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2025 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , студента 1 курсу Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна", -
встановив:
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №424363 від 15 серпня 2025 року, ОСОБА_1 15 серпня 2025 року на автомобільній дорозі Київ-Харків о 20:56 годині керував мотоциклом Spark200, без державного номерного знаку, без посвідчення водія відповідної категорії, тобто ніколи не отримував посвідчення водія. Правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова ЕНА 4832583 від 27 травня 2025 року за частиною 2 статті 126 КУпАП). Порушив вимоги пункту 2.1 а ПДР України.
Постановою Переяславського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у 2 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строком на п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Не погодившись з прийнятою постановою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на необґрунтованість оскаржуваної постанови, без належного з'ясування усіх обставин у справі.
Зазначає, що наявні у матеріалах справи докази не можуть бути визнані належними і допустимими, оскільки отримані з істотними порушеннями вимог чинного законодавства та не охоплюють час, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 5 розділу 2 та пункту 2 розділу 3 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і засобів фото- і відеофіксації, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, відеореєстратор має вмикатися з моменту початку виконання службових обов'язків, а відеозйомка здійснюється безперервно до їх завершення. При цьому поліцейський зобов'язаний переконатися у точності дати та часу на пристрої.
Згідно із протоколом подія мала місце 15 серпня 2025 року о 20:56 год., проте відеозапис розпочато лише о 20:59. Таким чином, фактична подія, зазначена у протоколі, не зафіксована технічними засобами, що унеможливлює підтвердження факту керування транспортним засобом. Інших доказів на підтвердження цієї обставини матеріали справи не містять; свідків події поліцією не допитано.
Посилання суду на довідку про належність транспортного засобу як доказ не може вважатися обґрунтованим, оскільки вказаний документ містить відомості про неможливість встановлення власника ТЗ відповідно до бази АРМОР. Зазначена інформація не є офіційною, а тому не може розглядатись як належний доказ у розумінні статті 251 КУпАП. Перевірка належності транспортного засобу мала здійснюватися через Єдиний державний реєстр транспортних засобів.
Вказує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №424363 від 15 серпня 2025 року не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки його зміст підлягає перевірці шляхом співставлення з іншими доказами. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справах про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, які у встановленому законом порядку підтверджують або спростовують наявність складу правопорушення.
Звертає увагу, недоведеність будь-якого з елементів складу правопорушення ? події або вини ? унеможливлює притягнення особи до відповідальності. Це відповідає принципу презумпції невинуватості, закріпленому у статті 62 Конституції України та підтвердженому практикою ЄСПЛ (справа "Коробов проти України", №39598/03 від 21 липня 2011 року).
Мотивуючи наведеним, просить постанову Переяславського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2025 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Семиполець В.В. підтримали доводи апеляційної скарги, просили суд її задовольнити.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що транспортним засобом не керував, вони з товаришем змінили місця на транспортному засобі та чекали поки проїдуть працівники поліції.
Просив долучити до матеріалів справи довідку з місця навчання та характеристику ОСОБА_1 .
Захисник Семиполець В.В., підтримуючи доводи апеляційної скарги, вказав, що особою, що був із ОСОБА_1 був неповнолітній (16 років), прізвище цієї адвокат суду не повідомив.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд робить висновок, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Статтею 1 КУпАП визначено:
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 9 КУпАП визначено:
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтею 10 КУпАП визначено:
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 11 КУпАП визначено:
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Статтею 23 КУпАП визначено:
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, на механічних транспортних засобах дорожньо-експлуатаційної служби, на транспортних засобах спеціального, спеціалізованого призначення та на транспортних засобах із розпізнавальним знаком "Діти"; г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог, встановлених Законами України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух" та "Про перевезення небезпечних вантажів" (далі - спеціальні правила); ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення); д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).
Відповідно до статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, -
тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до статті 251 КУпАП:
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №424363 від 15 серпня 2025 року, ОСОБА_1 15 серпня 2025 року на автомобільній дорозі Київ - Харків о 20:56 годині керував мотоциклом Spark200, без державного номерного знаку, без посвідчення водія відповідної категорії, тобто ніколи не отримував посвідчення водія. Правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова ЕНА 4832583 від 27 травня 2025 року за частиною 2 статті 126 КУпАП). Порушив вимоги пункту 2.1 а ПДР України (а.с. 2).
Згідно даних постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА №4832583 від 27 травня 2025 року убачається, що на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП.
З даних довідки про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення убачається, що відносно ОСОБА_1 складено адміністративний матеріал, а саме постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4832583 від 27 травня 2025 року за частиною 2 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 гривень. Відносно ОСОБА_1 інспекторами БПП у Київській області ДПП було складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №424363 від 15 серпня 2025 року за частиною 5 статті 126 КУпАП (а.с. 6).
З даних довідки про не отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами убачається, що відповідно до бази ІПНП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами (а.с. 8).
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено диск із відеофайлом загальною тривалістю 1 година 51 хвилин.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги в частині того, що перевірка належності транспортного засобу мала здійснюватися через Єдиний державний реєстр транспортних засобів апеляційний суд вказує, що у цьому випадку долучена довідка щодо належності транспортного засобу не впливає на склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність зафіксованого факту керування транспортним засобом, апеляційний суд зазначає про таке.
Із переглянутого відеозапису вбачається, що він розпочинається з моменту, коли службовий автомобіль поліції зупиняється біля мотоцикла, на якому перебували водій та пасажир. Після виходу працівника поліції зафіксовано, що мотоцикл уже зупинений, а водій і пасажир деякий час перебували на ньому. При кадровому перегляді відеозапису установлено, що таким зафіксовано перебування саме ОСОБА_1 , за кермом мотоцикла. Після того як працівник поліції вийшов із автомобіля, обидві особи покидають мотоцикл та стоять поряд. При цьому, пасажир перебуває позаду, водій ( ОСОБА_1 ) перебуває поряд з мотоциклом. Інспектор патрульної поліції повідомив, що причиною зупинки стало керування транспортним засобом без державного номерного знаку та перевезення пасажира без захисного шолома.
У ході подальшої розмови особа, яка представилась ОСОБА_1 , не заперечувала факту керування транспортним засобом, навпаки ? підтвердив, що саме він керував мотоциклом, пояснивши це необхідністю відвезти пасажира на електричку. При цьому ОСОБА_1 не надав працівникам поліції посвідчення водія, документів на транспортний засіб та страхового поліса, просив не складати адміністративні матеріали щодо виявлених порушень.
Таким чином, з відеозапису вбачається, що факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджено самим порушником під час спілкування з поліцейськими. Відтак доводи апеляційної скарги про відсутність доказів такого керування суд апеляційної інстанції розцінює як обраний спосіб захисту, спрямований на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідає характеру вчиненого правопорушення та його наслідкам і має на меті донести до порушника неприпустимість порушення правил дорожнього руху. Таке стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
При цьому, суд першої інстанції врахував особу ОСОБА_1 , те, що він є студентом та наклав мінімальне стягнення, передбачене санкцією частини 5 статті 126 КУпАП.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд робить висновок, що постанова місцевого суду ухвалена із дотриманням вимог чинного законодавства, підстав для її скасування апеляційним судом не установлено.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Переяславського міськрайонного суду Київської області залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Н.В. ПОЛІЩУК