Справа № 212/13453/25
1-кс/212/1419/25
21 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, малолітніх, неповнолітніх дітей не маючого, з середньою освітою, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз 22 листопада 2022 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
21 листопада 2025 року до слідчого судді звернулась слідчий СВ відділення поліції №3 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 з вищезазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачається покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, офіційно не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей не має, раніше неодноразово судимий, обізнаний про можливість застосування реальної міри покарання, що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 на задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наполягав, просив задовольнити з підстав, викладених в клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив обрати домашній арешт, пояснив, що має постійне місце проживання, переховуватися не має наміру, розуміє, що підозрюється у вчиненні злочину у період іспитового строку.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 просив застосувати більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, зокрема витяг з кримінального провадження №12025041730001505 від 14 листопада 2025 року, копії: протоколу огляду місця події, протоколу допиту потерпілого, протоколів допитів свідків, протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколів оглядів предметів, постанови про визнання речовими доказами, висновку судової товарознавчої експертизи, повідомлення про підозру від 20 листопада 2025 року, протоколу допиту підозрюваного; матеріали, що характеризують особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 14.11.2025 за №12025041730001505 за правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України.
20 листопада 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Копію клопотання та доданих матеріалів підозрюваний отримав 21 листопада 2025 року о 09:30 годині.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор в судовому засіданні довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, наявності достатніх даних, що існують ризики переховування від органів досудового розслідування або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, та про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція статті 185 ч. 4 КК України передбачає покарання до восьми років позбавлення волі.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
Також, Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому, суд зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Таким чином, з урахуванням особи ОСОБА_4 , який раніше неодноразово судимий, підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення в період іспитового строку, має зареєстроване місце проживання, є працездатною особою, офіційно не працевлаштований, не має офіційних джерел доходу, не одружений, малолітніх, неповнолітніх дітей не має, інвалідності не має, з метою запобігти переховуванню від органів досудового розслідування або суду, вчиненню іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На думку слідчого судді, інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам з огляду на обставини, викладені вище, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, інших обставин, які могли бути враховані слідчим суддею при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, не встановлено.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити підозрюваному розмір застави, який відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи обставини та тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Керуючись ст. 176-178, 183, 184, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який рахувати з 21 листопада 2025 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень, яка може бути внесена в будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172 ).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою залежно від стадії провадження;
- не відлучатися із м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзду в Україну (за наявності).
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали становить до 19 січня 2026 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1