Справа № 539/2722/24 Номер провадження 22-ц/814/984/25Головуючий у 1-й інстанції Даценко В. М. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
10 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Карпушина Г. Л., Чумак О. В.
розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго»
на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 листопада 2024 року, ухваленого в м. Лубни під головуванням судді Даценка В. М., дата складення повного рішення суду - 12 листопада 2024 року
у цивільній справі за позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії,
У липні 2024 року представник ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , у якому просив про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги теплопостачання за тарифами, встановленими для категорії «інші споживачі», у розмірі 26 064,44 грн, що складається з 7 346,10 грн плати за послугу з постачання теплової енергії на опалення приміщення споживача у період з 01.10.2022 по 31.03.2023, 2 500,24 грн плати за послугу з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будинку за період з 01.10.2022 по 31.03.2023; плати за послугу з урахуванням зміни розміру нарахувань за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.10.2022 по 31.03.2023 у розмірі 15 813,22 грн та плати за абонентське обслуговування за період з 01.10.2022 по 30.09.2023 у розмірі 404,88 грн, а також судові витрати.
Позов мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що знаходиться у багатоквартирному п'ятиповерховому будинку, обладнаному загальнобудинковим вузлом комерційного обліку теплової енергії, в якому діє внутрішньобудинкова система опалення, послуги з теплопостачання якого надає ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго».
За інформацією відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Лубенської міської ради, за заявою замовників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , були надані містобудівні умови та обмеження з реєстраційним номером 16 від 19.07.2018 на об'єкт: «Реконструкція квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , 03.08.2018, зареєстровано повідомлення по початок виконання будівельних робіт на об'єкті. Крім того, з акта обстеження об'єкта нерухомого майна від 12.10.2022, складеного працівниками ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» вбачається, що квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 у вказаному житловому будинку об'єднані в одне ціле приміщення, яке використовується не для житлово-побутових потреб, а як офіс (з окремим входом).
Таким чином, відповідач не відноситься до категорії «населення», оскільки приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , в якому надаються послуги з постачання теплової енергії, є фактично нежитловим та використовується як адміністративне приміщення (офіс), як у спірний період так і на теперішній час.
01.10.2021 на веб-сайті виконавця http://lubnyteplo.com.ua опубліковано текст індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, проте співвласники вказаного вище багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з позивачем.
Облік кількості відпущеної теплової енергії відповідачу здійснюється за особовим рахунком НОМЕР_1 , відкритим, у тому числі, для фіксації коштів що надходять на надані позивачем послуги.
Проте покладені зобов'язання щодо оплати послуг з теплопостачання відповідач належним чином не виконує, виставлені рахунки не оплачує, в результаті чого виникла вказана заборгованість.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 листопада 2024 року у задоволенні позовних вимог ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що суду не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що належний відповідачу об'єкт нерухомого майна використовувався не для житлово-побутових потреб, а в якості адміністративного приміщення (офісу), відповідно і наявності підстав для нарахування позивачу заборгованості за послуги з теплопостачання за тарифами, встановленими для категорії «інші споживачі».
Не погодившись з вказаним рішенням, представник ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відомості з Державного реєстру прав самі по собі не можуть підтвердити використання квартири у спірний період саме для житлово-побутових потреб, а лише підтверджують факт набуття права власності на квартиру. При цьому, для нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії за відповідним тарифом має значення не тип об'єкта, в якому ця послуга надається, а потреби для задоволення яких надається послуга.
Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач ОСОБА_1 подавав заяву про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт на об'єкті, що свідчить про те, що від наміру здійснити цю реконструкцію він не відмовився.
На думку апелянта, вказане підтверджує, що реконструкція об'єкта була розпочата та була закінчена, а тому у спірний період квартира не використовувалась як жиле приміщення у розумінні статті 50 ЖК України та статей 379, 382 ЦК України. Жодних доказів на спростування даної обставини відповідачем по справі не надано.
Зазначає, що в позовній заяві на підставі статті 93 ЦПК України було поставлено відповідачу ряд запитань, проте на вимогу суду представник відповідача відмовився давати відповіді на поставлені питання, посилаючись на обов'язок позивача здобувати відповіді на них як на предмет доказування у справі, а суд неправомірно звільнив відповідача від обов'язку надати відповіді на питання.
Звертає увагу на те, що відповідачем не спростовано надані позивачем розрахунки заборгованості та не надано власний контррозрахунок.
Також зауважує, що позивач здійснює нарахування відповідачу за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб за опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення і функціонування внутрішньобудинкових систем опалення за тим же тарифом для потреб інших споживачів, як і для обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо в належній йому квартирі, оскільки це є різними складовими однієї послуги з постачання теплової енергії, відповідно має застосовуватися один тариф.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду від учасників справи не надходив.
Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про залишання апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина четверта статті 19, стаття 274 ЦПК України).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України).
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).
Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
По справі встановлено, що ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» надає послуги з централізованого теплопостачання для споживачів міста Лубни.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 323142452 від 16.02.2023 відповідачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.06.2017 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 загальною площею 59,6 кв. м, житловою площею 42,4 кв. м (а. с. 9-10, 65-66, 67).
Вказана квартира знаходиться у багатоквартирному п'ятиповерховому будинку, обладнаному загальнобудинковим вузлом комерційного обліку теплової енергії, в якому діє внутрішньобудинкова система опалення, що підтверджується актом прийняття в експлуатацію вузла обліку теплової енергії (а. с. 11).
Відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг постачання теплової енергії, оплата та фіксація коштів за які проводиться за особовим рахунком НОМЕР_1 .
Наказом № 37-О від 15.09.2021 ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» встановлено плату за абонентське обслуговування за послуги: з постачання теплової енергії абонентам, будинки яких обладнані вузлами комерційного обліку теплової енергії на рівні граничного розміру плати 33,74 грн. в місяць протягом року (а. с. 37).
Рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 476 встановлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго», по категоріях споживачів: населення, бюджетні установи, інші споживачі відповідно до додатку 1 (а. с. 35-36).
Розпорядженням Лубенського міського голови від 24.10.2022 № 468р початок опалювального сезону 2022-2023 років в Лубенській територіальній громаді встановлено з 24.10.2022 (а. с. 12).
У зв'язку із початком опалювального періоду ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» проведено підключення системи опалення будинку, шляхом подачі теплоносія у внутрішньобудинкову систему опалення, зокрема, будинку АДРЕСА_4 , про що складено акт від 24.10.2022 (а. с. 14).
Рішенням Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 31.03.2023 № 65 про закінчення опалювального періоду 2022-2023 на території Лубенської територіальної громади, опалювальний період закінчено з 01 квітня 2023 року (а .с. 13).
Протягом жовтня 2022 року - березня 2023 року, ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» надано відповідачу послугу з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будинку; опалення приміщення індивідуальним опаленням, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення (ВБСО); проведено перерахунок розміру нарахувань та послугу та нараховано плату за абонентське обслуговування.
З рахунків, виставлених ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» споживачу ОСОБА_1 , та змісту заявлених позовних вимог вбачається, що нарахування плати за надані послуги відповідачу у спірний період здійснювалось позивачем за тарифом «інші споживачі» з тих мотивів, що належна відповідачу на праві власності квартира використовується як нежитлове приміщення офісу з окремим входом.
Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19)).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відмовляючи у задоволенні позову ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» до ОСОБА_1 , суд першої інстанції, належно оцінивши надані по справі докази, обґрунтовано виходив з недоведеності позивачем підстав нарахування оплати за надані послуги теплопостачання за тарифами для інших споживачів, що доводами апеляційної скарги не спростовується.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів використання ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , як нежитлового приміщення.
Крім того, рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 жовтня 2024 року у справі № 539/741/23, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року, визнано неправомірними дії ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості у сумі 16 581,79 грн за період з жовтня 2022 року по березень 2023 року включно за послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_5 та зобов'язано ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» списати надмірно нараховану ОСОБА_1 заборгованість у сумі 16 581,79 грн за період з жовтня 2022 року по березень 2023 року включно за послугу з постачання теплової енергії за вказаною адресою.
Судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено відсутність підстав для застосування до ОСОБА_1 тарифів для категорії «інші споживачі» у спірний період, аналогічний цій справі.
Позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тарифом для населення позивачем по справі не заявлялось та відповідних розрахунків не наводилось. Наявність спору між сторонами щодо оплати послуг згідно з діючими тарифами для населення у період з жовтня 2022 року по березень 2023 року суду не доведено.
За змістом частини третьої статті 13, частини четвертої статті 12 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.
У частині першій статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно статей 15, 16 ЦК України, статті 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (статтею 5 ЦПК України).
Гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Оскільки порушення права на отримання від відповідача ОСОБА_1 плати за надані послуги теплопостачання за тарифом «інші споживачі» ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» не доведено, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на незгоді позивача з оцінкою судом доказів по справі та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.
За встановлених обставин справи колегія суддів не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» залишити без задоволення.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді Г. Л. Карпушин
О. В. Чумак