Житомирський апеляційний суд
Справа №287/937/25 Головуючий у 1-й інст. Винар Л. В.
Номер провадження №33/4805/789/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
19 листопада 2025 року
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Левчука Мирослава Івановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Левчука Мирослава Івановича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 08 травня 2025 року, якою останнього визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Олевського районного суду Житомирської області від 08 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 19.04.2025, о 09 год 20 хв, в м Олевську, по вул Житомирській, Коростенського району, Житомирської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом трактором Jioma, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння на алкотестері Драгер на місці зупинки та в медичному закладі відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді місцевого суду адвокат Левчук М.І., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права. Вказав, що наявний у матеріалах справи відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки не є безперервним, не містить фіксації перебігу всіх обставин події та свідчить про упереджене ставлення й маніпулювання з боку працівників поліції, які, зокрема, посилалися на можливість застосування до ОСОБА_1 попередження, що не передбачено санкцією інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Наголосив, що працівники поліції не проінформували ОСОБА_1 про причину зупинки, а матеріали справи не містять доказів керування ним транспортним засобом, порушення ПДР та наявності у нього видимих ознак сп'яніння. Крім того, звернув увагу на інші порушення, допущені працівниками поліції під час огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння та оформлення адміністративних матеріалів. Вважає, що висновки суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на неналежних та недопустимих доказах і не відповідають стандарту доказування «поза розумним сумнівом».
Постановою Житомирського апеляційного суду від 19.11.2025 апеляційну скаргу адвоката Левчука М. І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено. Постанову Олевського районного суду Житомирської області 08 травня 2025 року скасовано. Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Судом апеляційної інстанції під час розгляду вказаної справи встановлено наступне.
19.04.2025 інспектором відділення поліції №2 (м. Олевськ) Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Гаврилюком О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№305085 відносно ОСОБА_1 .
До протоколу, як доказ правомірності зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , долучено диск з відеозаписом та рапорт від 19.04.2025.
Відповідно до змісту статті ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», визначено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч.3 ст.35).
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції не було задокументовано, обґрунтовано та не доведено допустимими доказами факт порушення водієм ОСОБА_1 таких положень Правил дорожнього руху, які б, відповідно до вимог закону, давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під його керуванням.
Відеозапис з нагрудних камер поліцейських починається з моменту перебування біля нерухомого транспортного засобу. ОСОБА_1 не було повідомлено про причини зупинки, поліцейські обмежилися лише з'ясуванням наявності та видачі посвідчення водія. Долучений до матеріалів справи рапорт працівника поліції також не містить жодних відомостей щодо підстав такої зупинки. Матеріали справи не містять і доказів того, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху за обставин, зазначених у протоколі.
Апеляційний суд не погодився з такими діями працівників поліції та з висновком суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 .
За приписами ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Зі змісту ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» слідує, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Виявлені апеляційним судом порушення щодо неналежного виконання поліцейськими своїх професійних обов'язків призвели до унеможливлення притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за скоєне правопорушення.
Також звертаю увагу на неприпустимість надання працівниками поліції оцінки можливого судового рішення за наслідками оформлення адміністративних матеріалів, що виходить за межі їх повноважень. У даному випадку на запитання водія, яке стягнення буде накладено на нього, поліцейський зазначив, що може бути накладене попередження, хоча санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. Такі дії є непоодинокими, створюють у водіїв хибне уявлення щодо наслідків вчиненого правопорушення та можуть впливати на подальшу поведінку водіїв під час проходження огляду на стан сп'яніння. У таких випадках працівникам поліції достатньо повідомляти водія, що матеріали будуть направлені до суду, який вирішує питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладення стягнення, без коментування можливого результату або оцінки санкції.
Слід зауважити, що долучені до матеріалів справи відеозаписи з портативних відеореєстраторів та відеореєстраторів службових транспортних засобів часто містять лише фрагменти, починаючи з моменту пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння, без фіксації підстав зупинки транспортного засобу, первинних дій поліцейських, складання адміністративних матеріалів та ознайомлення з ними. З метою належного документування обставин події та забезпечення повноти доказів рекомендується дотримуватись вимог п.5 розділу ІІ та п. 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026.
На зазначені недоліки захисники та особи, які притягаються до адміністративної відповідальності, нерідко посилаються як на обставини, що можуть ставити під сумнів належність і допустимість доказів у справі.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне для усунення подібних порушень законодавства довести вищевикладені обставини до відома керівництва ГУ НП в Житомирській області шляхом винесення окремої ухвали, застосувавши загальні принципи верховенства права та аналогію закону відповідно до норм ЦПК та КАС, які містять такий інститут судового реагування, як окремі ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1,7,245 КУпАП, суд, -
ухвалив:
Довести до відома керівництва Головного управління Національної поліції в Житомирській області про необхідність проведення перевірки щодо дій (бездіяльності)
інспектора відділення поліції №2 (м.Олевськ) Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Гаврилюка О.В., який складав протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №305085 від 19.04.2025, та інших працівників екіпажу поліції.
Посилити контроль на предмет підвищення якості складання та оформлення матеріалів адміністративних справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності при направленні їх до суду.
Про вжиття здійснених заходів повідомити Житомирський апеляційний суд протягом одного місяця з дня отримання копії даної ухвали.
Суддя О.М. Галацевич