Справа № 289/1926/14-ц Головуючий у 1-й інст. Свінцицький Л. В.
Категорія 60 Доповідач Коломієць О. С.
19 листопада 2025 р. Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів: Талько О.Б., Шевчук А.М.
вирішуючи відповідно до вимог статті 359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2014 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Облітківської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визначено ОСОБА_2 додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , два місяці з дня набрання рішенням суду чинності.
13 вересня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
На обґрунтування підстав пропущення строку зазначав, що про наявність рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 20.11.2014 року у справі №289/1926/14-ц за заявою ОСОБА_2 до Облітківської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини йому стало відомо під час оформлення спадкового майна після смерті матері ОСОБА_3 із запиту №11 від 19.08.2024 року. Повний текст оскаржуваного рішення апелянт ОСОБА_1 отримав 06 вересня 2024 року на свою електронну пошту.
Вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення були порушені його законні права та інтереси, а також інтереси його покійної матері ОСОБА_4 , як спадкоємиці за заповітом після смерті ОСОБА_3 , оскільки останню не було залучено як належного відповідача у справі №289/1926/14-ц.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Облітківської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, були направлені до Радомишльського районного суду Житомирської області для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 3 грудня 2024 року відмовлено у відновленні втраченого судового провадження у цивільній справі №289/1926/14-ц за позовом ОСОБА_2 до Облітківської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 3 грудня 2024 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 19 травня 2025 року у відновленні втраченого судового провадження у цивільній справі №289/1926/14-ц за позовом ОСОБА_2 до Облітківської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 10 листопада 2025 року ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 19 травня 2025 року залишено без змін.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
За змістом частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Отже, подання апеляційної скарги особою, не залученою до участі у справі, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки є одним з випадків, який виключає можливість відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску строку.
Звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_5 посилався на те, що оскаржуваним рішенням порушуються його права як спадкоємця після смерті матері ОСОБА_4 , яка в свою чергу прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 і суд першої інстанції помилково не залучив її до участі у справі як належного відповідача.
Підстави відмови у відкритті апеляційного провадження визначені у статті 358 ЦПК України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню; є ухвала про закриття провадження у зв'язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення; є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Як видно із комп'ютерної програми Д-3, яка використовується в суді апеляційної інстанції, змісту апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення, ОСОБА_5 звернувся до суду як спадкоємець особи, яка не брала участі у справі, вважаючи, що суд вирішив питання про її спадкові права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі №668/17285/13-ц (провадження №61-41547сво18) зазначено, що «суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю».
Аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11, провадження № 14-31цс21, вказано, що суд застосовує аналогію закону й аналогію права тоді, коли, на переконання суду, певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого є прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Відсутність у процесуальних кодексах положень про аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Той факт, що у ЦПК України не визначено повноважень для суду апеляційної інстанції щодо відмови у відкритті апеляційного провадження у разі втрати судового провадження та неможливості його відновити повністю або в необхідній частині, не є прогалиною у законодавстві, яка підлягає довільному усуненню.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року у справі № 2-7985/2003, провадження № 61-9312сво22.
З огляду на зазначене, колегія апеляційного суду доходить висновку, що причини пропуску заявником процесуального строку є поважними, а тому існують підстави для його поновлення, відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
За наведених обставин, пропущений строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Однак, апеляційне провадження у справі не може бути відкрито апеляційним судом, оскільки скарга не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, а саме:
- до апеляційної скарги не долучені документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п.6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір сплачується в розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
На підставі п.п.2 п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» - за подання до суду фізичною особою заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2014 року становив 1 218,00 грн.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою на вказане рішення, кожен скаржник повинен були сплатити судовий збір в розмірі по 730,80 грн. (1 218,00 грн.?0,4 ?150%)
Таким чином, скаржнику за подану апеляційну скаргу на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2014 року необхідно сплатити - 730,80 грн. судового збору.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та листа Державної судової адміністрації України № 15-15335/15 від 28.08.2015 року судовий збір згідно закону перераховується у безготівковій або готівковій формі, при сплаті судового збору через онлайн системи, банкомати для приймання платежів, інтернет-банкінг, банківські установи обов'язковими для заповнення платниками є наступні реквізити:
- отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101;
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485;
- банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
- код банку отримувача (МФО): 899998;
- рахунок отримувача: UA498999980313101206080006797;
- код класифікації доходів бюджету: 22030101;
- призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Житомирський апеляційний суд.
Приклад заповнення графи «Призначення платежу»:
*;101; НОМЕР_1 ; Судовий збір, за позовом ОСОБА_7 , Житомирський апеляційний суд.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За вказаних обставин, відкриття апеляційного провадження є неможливим, а тому апеляційну скаргу варто залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, суд
Поновити скаржнику строк на апеляційне оскарження рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2014 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2014 року - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити скаржнику, що оригінал квитанції (платіжного доручення) про доплату судового збору, має бути поданий безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
У випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде повернута.
Головуючий Судді