Справа № 165/5190/24 Провадження №33/802/765/25 Головуючий у 1 інстанції:Ушаков М. М.
Доповідач: Гапончук В. В.
18 листопада 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., з участю ОСОБА_1 , захисника Рудницької А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Нововолинського міського суду Волинської області від 05 вересня 2025 року,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Розстрочено виконання постанови в частині сплати штрафу на 12 (дванадцять) місяців рівнимичастинами по 1416 (одній тисячі чотириста шістнадцять) грн. 67 коп. щомісяця.
Обчислювати цей строк, починаючи з місяця, в якому ця постанова набере законної сили.
Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 17 листопада 2024 року о 01:00 год. керував по проспекту Перемоги в м. Нововолинську автомобілем марки "Оpel Astra", державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Не погодившись з постановою судді першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує що судом не з'ясовані та не доведені обставини, які мають значення для справи. Вказує про порушення під час проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння. Апелянт просить скасувати постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 05 вересня 2025 року та закрити провадження у справі.
Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження згаданої вище постанови, оскільки копію постанови не отримував.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника Рудницької А.В., які підтримали подану апеляційну скаргу, доходжу наступного висновку.
Перш за все підлягає поновленню строк на апеляційне оскарження постанови судді Нововолинського міського суду Волинської області від 05 вересня 2025 року, оскільки такий пропущений з поважних причин, що доведено під час апеляційного розгляду.
Відповідно до приписів ч. 7 ст. 294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За положеннями статтей 245, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На переконання апеляційного суду, вказаних вимог закону судом першої інстанції під час розгляду справи стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України дотримано та вжито всіх заходів, передбачених КпАП України для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, а тому висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є правильним і повністю відповідає вимогам ст. 280 КпАП України.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, за положеннями ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскарженій постанові судді підтверджується зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України повністю доводиться: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №175569 від 17.11.2024, рапортом працівника поліції, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з результатом тестування на алкоголь (виявлено 0,33 проміле алкоголю), роздруківкою приладу Драгер з результатом огляду, розпискою ОСОБА_1 про зобов'язання не керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а також відеозаписами на дисках, які додано до матеріалів справи, іншими писмовими доказами.
Відеозаписами з боді-камери працівників поліції зафіксовано події, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Відеозаписом доводиться факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинку та спілкування останнього з працівниками поліції, в ході якого у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння у зв'язку з чим, йому як водію транспортного засобу, який мав ознаки алкогольного сп'яніння, було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку. Також зафіксовано проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки і встановлення результату - 0,33 проміле. ОСОБА_1 не висловлював свою незгоду з результатом газоаналізатора працівникам поліції, йому було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції, порядок проведення огляду. ОСОБА_1 погодився з результатом огляду проведеного на місці зупинки і не наполягав на його проходженні в медичному закладі. Зафіксованим є і факт згоди ОСОБА_1 із встановленим результатом, оскільки він власноруч підписався у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, роздруківці приладу «Драгер», протоколі про адміністративне правопорушення, в розписці про зобов'язався не керувати автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Важливо зазначити, що безпосередньо перед проведенням огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» працівники поліції надали новий, запакований мундштук, здійснили контрольний замір повітря який виявився негативним (не виявлено алкоголю), а надалі було встановлено результат - 0,33 проміле.
Наведені вище обставини підтверджуються відеозаписом та, на думку суду, спростовують посилання про неналежне проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Отже, посилання в апеляційній скарзі на те, що встановлений результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» є помилковим та може бути викликаний похибкою приладу «Драгер» на увагу суду не заслуговує і належним чином спростовується наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи не заперечення ОСОБА_1 на місці зупинки встановленого результату огляду - 0,33 проміле, належне підтвердження факту керування останнім 17.11.2024 автомобілем марки "Оpel Astra", державний номерний знак НОМЕР_1 , то у апеляційного суду відсутні підстави, щоб розцінювати внесені у протоколі про адміністративне правопорушення відомості щодо керування останнім транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння як неправдиві чи недостовірні.
Огляду на стан сп'яніння підлягають усі водії, щодо яких є докази керування ними транспортними засобами із ознаками певного виду сп'яніння, до яких, згідно із матеріалами справи, відноситься і ОСОБА_1 . З огляду на це, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апелянта про те, що працівники поліції здійснили безпідставну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а тому були відсутні підстави вимагати у нього пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки предметом доказування в межах цієї справи є саме фактичні дані щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Певні розбіжності у часі в протоколі та в рапорту, адреси місця події в протоколі та постанові суду є несуттєвими і не є такими, що впливають на допустимість доказів у справі та на висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. При цьому, слід враховувати, що всі наявні докази беззаперечно стосуються обставин керування ОСОБА_1 17.11.2024 транспортним засобом, оскільки відеозаписом зафіксовано момент проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, складання протоколу, інших документів за участі ОСОБА_1 .
Таким чином, в матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння або складання протоколу про адміністративне правопорушення, а лише покликання сторони захисту в апеляційній скарзі на можливі порушення без належного їх обґрунтування слід розцінювати як спроби ОСОБА_1 уникнути відповідальності за скоєне будь-яким чином.
Аналізуючи наведене вище та належність, допустимість наявних у справі доказів цілком безпідставним є клопотання захисника про повторне дослідження усіх доказів у справі, перегляд відеозапису, оскільки обґрунтованих підстав для цього захисником не наведено, не зазначено й які саме істотні обставини для вирішення справи залишені поза увагою під час судового розгляду у суді першої інстанції та підлягають перевірці.
Клопотання про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків накладення адміністративного стягнення також є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України вчинене 17 листопада 2024 року, справа розглянута судом з накладенням адміністративного стягнення 05 вересня 2025 року, тобто в межах строку, визначеного нормами КпАП України.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності апеляційний суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи, тому безпідставними є доводи апелянта про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Законних підстав для скасування оскарженого судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає, а тому, оскаржену постанову судді слід залишити без змін
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КпАП України,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Нововолинського міського суду Волинської області від 05 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 05 вересня 2025 стосовно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.В. Гапончук