Провадження №2/760/6545/25
Справа №760/28674/24
06.11.2025 м. Київ
Солом'янський районний суду міста Києва у складі:
головуючого судді судді Застрожнікової К.С.,
при секретарі судового засідання Кравченко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засідананні у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України, в інтересах якого діє представник Попов Вячеслав Євгенович, до ОСОБА_1 , про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу /справа розглядається у змішаному порядку, оскільки документи із Електронного суду додатково не роздруковуються судом/,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України, в інтересах якого діє Попов Вячеслав Євгенович, до ОСОБА_1 , про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу, в якому позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у розмірі 3 950 грн. 13 коп., інфляційні втрати у розмірі 20 375 грн., а також сплачений судовий збір у сумі 3028 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.12.2021 Солом'янським районним судом міста Києва було задоволено позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та призначено до стягнення з відповідача на користь позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 48 940 грн. 91 коп., суму для визначення розміру шкоди 1 360 грн. 32 коп., 700 грн. та судовий збір у розмірі 2102 грн. 18.09.2023 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_6, та 09.09.2024 провадження було закінчено у зв'язку із фактичним виконанням рішення суду. З урахуванням викладеного, позивач зазначає, що має право на стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення, починаючи з наступного дня винесення рішення суду по справі - 01.01.2022 та до дня фактичного виконання грошового зобов'язання у повному обсязі - 08.09.2024. Загальний розмір інфляційних втрат за вказаний період становить 20 375 грн. 17 коп., загальна сума відсотків річних за користування грошовими коштами за період з 01.01.2022 по 08.09.2024 складає 3 950 грн. 13 коп.
03.01.2025 на підставі ухвали суду позовну заяву було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
10.03.2025 по справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
21.03.2025 від відповідача ОСОБА_1 через систему Електронний суд до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує стосовно нарахування позивачем інфляційних втрат на 3% річних на суму боргу, яка стягнута за судовим рішенням, оскільки вважає такі дії позивача неправомірними, оскільки жодних договірних зобов'язань між ним та позивачем не виникало. Прострочення виконання зобов'язання сталося не з вини відповідача, а через обставини, які він не міг передбачити або вплинути на них, а саме: під час виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно виконавчого провадження діяли обставини воєнного стану, які суттєво вплинули на економічну ситуацію в країні. Тому, просить суд у задоволенні позову відмовити, та покласти на позивача понесені судові витрати.
25.03.2025 від представника позивача через систему Електронний суд до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач відобразив, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. Тому, наполягає на задоволенні позовних вимог.
21.05.2025 від представника позивача Попова В.Є. через систему Електронний суд до суду надійшли письмові додаткові пояснення, в яких зазначив, що на його переконання, до спірних правовідносин слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України, не зважаючи на те, що між сторонами виникли деліктні зобов'язання, оскільки приписи даної статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, тому просить позов задовольнити.
21.05.2025 від відповідача ОСОБА_1 через систему Електронний суд до суду надійшли письмові пояснення, в яких відповідач відобразив, що рішення суду було виконано ним в рамках виконавчого провадження, без порушення строків та без зволікань з його боку. Після ухвалення рішення суду правовідносини сторін регулюються Законом України «Про виконавче провадження», а не Цивільним Кодексом. Інфляційні втрати і проценти, що розраховані позивачем, не підтверджені реальними витратами або збитками, а є умовними фінансовими показниками, тому судова практика,яка підтримує позицію застосування ст. 625 ЦК України може бути виправдана лише за наявності реального збитку кредитора, пов'язаного з утриманням його коштів.
18.06.2025 суд закрив підготовче судове провадження, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не прибув, направив клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином в Електронному суді про місце, день та час слухання справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, повістка отримана відповідачем в електронному кабінеті 05.09.2024.
Таким чином, суд розглянув справу у відсутність сторін за наявними доказами у загальному порядку.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши позов, судом встановлені наступні обставини та суд дійшов до наступних висновків:
31.12.2021 Солом'янським районним судом міста Києва було ухвалено рішення у цивільній справі № 760/21904/20, на підставі якого позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 48 940,91 грн., суму витрат на збір документів та визначення розміру шкоди в розмірі 1360,32 грн. та 700 грн., а всього стягнути 51 001,23 (п'ятдесят одна тисяча одна), судовий збір в сумі 2102 грн.
Судом встановлено, що згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2019, 22.04.2019 о 16 год. 58 хв. в м. Києві по просп. Перемоги, 7, керуючи автомобілем марки «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 (PL), водій ОСОБА_1 не стежив за дорожньою обстановкою, при перестроюванні не надав переваги транспортному засобу, який рухався по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п. 2.3 (б), 10.3 «Правил дорожнього руху України», тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.
Таким чином, вина ОСОБА_1 встановлена та в порядку ст.82 ЦПК України, та доказуванню не підлягає.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль марки «Renault Kangoo» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Відповідно до Звіту № 7440/05/19 про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля Renault моделі Kangoo реєстраційний номер НОМЕР_2 (справа №68655), дата оцінки 22 квітня 2019 року, дата завершення звіту 30 травня 2019 року, вартість об'єкту оцінки на момент пошкодження - 115 940,91 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 237 060,69 грн.
На дату скоєння ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Встановлено, що 24.04.2019 уповноважена потерпілою особа повідомила МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду (страховий випадок), а 25.04.2019 власник пошкодженого транспортного засобу звернулась із заявою про отримання відшкодування завданої шкоди.
Відповідно до розрахунку вартості КТЗ марки «Renault Kangoo» з номерним знаком НОМЕР_2 після ДТП та розміру регламентної виплати, з врахуванням Звіту про оцінку від 30.05.2019 № 7440/05/19, розмір регламентної виплати становить 48 940,91 грн.
У зв'язку з настанням події, передбаченої ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ прийняло рішення рішення (Наказ № 7663 від 02.08.2019) про виплату ОСОБА_4 відшкодування шкоди в розмірі 48 940,91 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1151262 від 02.08.2019.
Відповідно до пункту 38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо - транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Таким чином, як слідує зі змісту судового рішення, оскільки МТСБУ відповідно до вищезазначеного Закону здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу на відшкодування понесених збитків.
Рішення суду набрало законної сили 01.02.2022 р.
18.09.2023 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Яцишиним А.М. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_6 на підставі виконавчого листа № 760/21904/20, виданого 23.08.2023 р. Солом'янським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь МТСБУ 51 001, 23 грн., що підтверджується роздруківкою із автоматизованої системи виконавчого провадження.
09.09.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Яцишиним А.М. була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, оскільки боржником здійснено фактичне виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом на підставі ч. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», що підтверджується доданою до позову копією постанови приватного виконавця.
Сторони визнали обставини, що повне погашення боргу за рішенням суду з боку відповідача мало місце 08.09.2024 року.
Зі змісту ч. 1 ст. 1166 ЦК України слідує, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.3 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов?язків, зокрема є: завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилався на те, що до спірних правовідносин приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України застосовуватись не можуть, оскільки пред'явлення судового рішення до виконання у процедурі виконавчого провадження через виданий судом виконавчий лист вказує на те, що спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України «Про виконавче провадження», якими не передбачено нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми.
Поміж тим, із такою позицією відповідача суд не погоджується, і доходить до висновку, що деліктні зобов'язання, які виникли між позивачем та відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої у подальшому на підставі постанови суду визнано відповідача, породжують у відповідача обов?язок із відшкодування завданої внаслідок ДТП майнової шкоди на підставі норм закону - а саме: приписів ст. ст. 1187, 1188, 1191 ЦК України саме з моменту дорожньо-транспортної пригоди, тобто з 22.04.2019 р., коли відповідач 22.04.2019 о 16 год. 58 хв. в м. Києві по просп. Перемоги, 7, керуючи автомобілем марки «Форд», д.н.з. НОМЕР_4 , не стежив за дорожньою обстановкою, при перестроюванні не надав переваги транспортному засобу, який рухався по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п. 2.3 (б), 10.3 «Правил дорожнього руху України», тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП.
Рішення суду, яке у подальшому було ухвалено у цивільній справі № 760/21904/20, вказаного деліктного зобов'язання, яке виникло у відповідача перед позивачем, не змінює, а лише фіксує розмір завданої шкоди на рівні 48 940, 91 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, оскільки розмір грошового зобов'язання відповідача перед позивачем, яке виникло до постановлення рішення суду на підставі делікту, було визначено на підставі рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 31.12.2021 р., яке набрало законної сили 01.02.2022 р., суд вважає за необхідне, із врахуванням положень ст. 18 ЦПК України, відраховувати строк, з якого у відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем саме з дати набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі № 760/21904/20, тобто з 01.02.2022 р.
При цьому, обставини видачі позивачеві виконавчого листа та подальше пред'явлення його до виконання у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», не нівелюють та не звільняють відповідача від грошового зобов'язання, яке виникло із делікту, по відшкодуванню завданої внаслідок ДТП майнової шкоди за вимогами позивача, заявленими в порядку регресу, як в межах, так і поза межами виконавчого провадження.
Таким чином, на переконання суду, вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення з 01.02.2022 по 08.09.2024 (період прострочення грошового зобов'язання 951 день), а також три проценти річних від простроченої суми, - є обґрунтованими та такими, що засновані на законі.
Розрахунок здійснюється судом за формулою
ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Останній період
IIc (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,40 : 100) x (100,30 : 100) x (100,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,60 : 100) x (102,20 : 100) x (100,00 : 100) x (100,60 : 100) = 1.37748368
Інфляційне збільшення:
48 940,91 x 1.37748368 - 48 940,91 = 18 474,39 грн.
Сума трьох процентів річних від простроченої суми за період з 01.02.2022 по 08.09.2024 складає 3 822,67 грн.
Таким чином, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 22 297, 06 грн., що вказує на те, що суд частково задовольняє позовні вимоги Моторно (транспортного) страхового бюро України у межах вказаної суми та зазначеного в рішенні суду періоду.
Стосовно заперечень з боку відповідача із посиланням на приписи ст. 617 ЦК України, що особа звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо доведе, що воно сталося внаслідок непереборної сили, із посиланням на те, що позивач, пред'являючи позовні вимоги до відповідача, ігнорує подію воєнного стану в Україні, то суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Водночас, відповідачем не доведено, яким чином введений на території України воєнний стан заважав відповідачеві виконати наявне грошове зобов'язання, яке виникло на підставі делікту.
Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тому суд відхиляє вказані доводи відповідача, як необґрунтовані.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 141 ЦПК України, у сумі 2 775, 46 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України суд,
Позов, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, адреса: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8) 3% річних у розмірі 3 822, 67 грн. та інфляційні втрати у розмірі 18 474, 39 грн. за період з 01.02.2022 по 08.09.2024, всього 22 297, 06 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, адреса: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8) сплачений судовий збір у сумі 2 775, 46 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 06.11.2025
Суддя К.С. Застрожнікова