Справа № 758/14981/25
25 вересня 2025 року суддя Подільського районного суду м. Києва Блащук А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4-А-3837 від 30.12.2024 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
23.09.2025 позивачем було подано заяву про забезпечення позову, а саме шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 78618478 про стягнення штрафу на користь держави на виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 4А-3837 від 30.12.2024 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП до набрання судовим рішенням у справі № 758/14981/25 законної сили.
Заяву мотивує тим, що постановою державного виконавця Подільського відділу ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 78618478 з виконання постанови №№ 4А-3837 від 30.12.2024, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 . Враховуючи, що позивач звертається до суду із позовом про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, разом з тим, з виконання спірної постанови відкрито виконавче провадження є необхідність у забезпеченні позову шляхом зупинення стягнення на підставі спірної постанови.
Відповідно до частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За приписами частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що підставами для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
1) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень;
2) очевидними є ознаки порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю;
3) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
4) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист;
5) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.
За правилами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини другої статті 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується у необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
При цьому суд звертає увагу на те, що забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто покликане гарантувати виконання рішення адміністративного суду і спрямоване на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, в даному випадку, суд бере до уваги інтереси позивача, право якого може бути порушене у зв'язку із не застосуванням відповідних заходів. Також суд враховує співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
За наведеним визначенням у Законі № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Суд зазначає, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).
Судом встановлено, що відповідно до доданої до заяви про забезпечення позову копії постанови вбачається, що 19.08.2025 року Подільським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про арешт коштів боржника у ВП № 78618478 з примусового виконання постанови Подільського ТЦК № 4А-3837 від 30.12.2024 про стягнення з ОСОБА_2 штрафу в розмірі 51000,00 грн, яка є предметом оскарження у даній справі. Стягувачем у виконавчому провадженні є ІНФОРМАЦІЯ_4 , а боржником ОСОБА_2 .
Таким чином, на даний час постанова знаходиться в стані примусового виконання, а тому за викладених обставин є очевидними ознаки можливості стягнення з позивача штрафу в розмірі 51 000 грн.
Крім того, відкриття виконавчого провадження з виконання постанови, яка є предметом оскарження в даній справі, зумовлює примусове виконання такої постанови та тягне за собою інші наслідки, передбачені Законом № 1404-VІІІ.
Суд вважає, що стягнення штрафу в примусовому порядку на підставі оскаржуваної постанови до прийняття судом рішення може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі задоволення адміністративного позову.
Водночас, у випадку безпідставності позовних вимог позивача вжиття заходів забезпечення позову не перешкодить стягненню штрафу після набрання рішенням законної сили.
Разом з тим, суд враховує той факт, що у тому випадку, якщо з боржника буде у примусовому порядку стягнуто на користь стягувача по виконавчому провадженню, а на користь державного виконавця - винагороду і витрати виконавчого провадження, ефективний захист прав, за яким позивач звернувся до суду, буде істотно ускладненим.
Оцінюючи обґрунтованість заяви про забезпечення позову, суд враховує, що позивачем наведено обставини та надано докази, які свідчать, що виконання рішення у справі у разі задоволення позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача буде ускладненим або неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону № 1404-VІІІ виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд враховує збалансованість інтересів заявника, держави та суб'єкта владних повноважень, а також співмірність негативних наслідків для кожної із сторін спору.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню, а саме шляхом вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4-А-3837 від 30.12.2024 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - задовольнити.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 78618478 про стягнення штрафу на користь держави на виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 4А-3837 від 30.12.2024 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП до набрання судовим рішенням у справі № 758/14981/25 законної сили.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя А.М. Блащук