Справа № 758/1665/25
Категорія 57
01 вересня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», Товариства з обмеженою відповідальністю «1+1 інтернет», про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, -
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» (надалі за текстом - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «1+1 інтернет» (надалі за текстом - відповідач 2, разом поіменовані співвідповідачі), про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що поширена співвідповідачами інформація щодо нього не відповідає дійсності, порушує його честь, гідність та ділову репутацію, у зв'язку з чим підлягає спростуванню, з огляду на що, просить суд:
- визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації, права на презумпцію невинуватості, інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», Товариством з обмеженою відповідальністю «1+1 Інтернет» в публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у мережі Інтернет на вебсайті: ІНФОРМАЦІЯ_3
- визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації, права на презумпцію невинуватості, інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія студія 1+1», Товариством з обмеженою відповідальністю «1+1 Інтернет» в сюжеті під назвою «ШОК! Взяв зі смітника автокилимки - отримай 8 років або дай 5 тис. доларів! Прокурор задіяв зв'язки» у мережі Інтернет на ютюб-каналі ТСН;
- зобов'язати відповідачів протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену відповідачами недостовірну інформацію, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації, права на презумпцію невинуватості, шляхом видалення публікації від 01.02.2024 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 , щоб посадити волонтера на 8 років через килимки зі смітника» та розміщення тексту судового рішення у цій справі на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 в рубриці, де було розміщено недостовірну інформацію;
- зобов'язати відповідачів протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену відповідачами недостовірну інформацію, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації, права на презумпцію невинуватості, шляхом видалення публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою в сюжеті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та розміщення тексту судового рішення у цій справі на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 в рубриці, де було розміщено недостовірну інформацію у мережі Інтернет на ютюб-каналі ТСН.
Співвідповідачі заперечують проти позову виходячи з того, що позивачем не доведено наявності всіх складових дифамаційного правопорушення в даній справі, позовні вимоги про визнання поширеної інформації недостовірною та її спростування є безпідставними, а вимога про видалення всієї публікації - безпідставною та надмірною.
Ухвалою Суду від 04.02.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.
19.02.2025 до суду від співвідповідачів надійшло клопотання про продовження строку на надання відзиву та пояснення.
17.03.2025 до суду від співвідповідачів надійшов відзив.
02.04.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 20.05.2025 судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 10.07.2025.
У судовому засіданні 10.07.2025 взяв участь позивач, представники співвідповідачів у судовому засіданні участь не взяли.
В день розгляду справи, 10.07.2025 до суду від співвідповідачів надійшла заява про відвід судді.
Ухвалою від 10.07.2025 визнано необґрунтованою заяву співвідповідачів про відвід судді.
За змістом ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 10.07.2025, за відсутності представників співвідповідачів, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
Позивач підтримав позовні вимоги.
У судовому засіданні суд після судових дебатів оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в судовому засіданні 11.07.2025.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього позивача та дослідивши докази, суд встановив наступне.
31 серпня 2023 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт, затверджений 30.08.2023 у кримінальному провадженні, яке внесене 18.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050002211, у відношенні ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеного 18.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050002211, 17.06.2023, 09:10 год., ОСОБА_2 , перебуваючи на автомийці самообслуговування «МойCar», яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 9, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, побачивши на спеціально відведеному місці комплект автомобільних килимків «BONCAR» у кількості 5 шт., загальною вартістю 900 грн.; відро пластмасове чорного кольору, об'ємом 10 л, у кількості 1 шт., вартістю 70 грн.; ганчірку-рукавичку з мікрофібри «Sapfire international quality» зеленого кольору у кількості 1 шт., вартістю 165 грн.; щітку зі скребком для миття автомобіля чорно-зеленого кольору у кількості 1 шт., вартістю 100 грн., які належали позивачу, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, таємно викрав вказані речі, поклавши в багажник власного автомобіля марки «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 та залишив місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 01 вересня 2023 у справі № 756/11129/23 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, яке внесене 18.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050002211, у відношенні ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 04 листопада 2024 у справі № 756/11129/23 закрито кримінальне провадження, внесене 18.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050002211 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України з підстав втрати чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння; речові докази: комплект автомобільних килимків «BONCAR» у кількості 5 шт.; відро пластмасове чорного кольору, у кількості 1 шт.; ганчірку-рукавичку з мікрофібри «Sapfire international quality» зеленого кольору у кількості 1 шт.; щітку зі скребком для миття автомобіля чорно-зеленого кольору у кількості 1 шт., які передано на відповідальне зберігання потерпілому позивачу, залишено у володінні останнього.
Також, в матеріалах справи наявна заява позивача по справі №756/11129/23 в якій просить суд виправдати ОСОБА_2 .
З наявних в матеріалах справи наказах Офісу генерального прокурора та Грамот вбачається, що позивач є прокурором Офісу генерального прокурора.
ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті tsn.ua у рубриці «Ексклюзив ТСН» вийшла публікація під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 . В публікації міститься вказівка, що на YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: https://www.youtube.com/watch?v=3GQUqN0K0jo.
Публікація має такий зміст:
«Скандал у Києві: прокурор задіяв зв'язки, щоб посадити волонтера на 8 років через килимки зі смітника
Чоловік стверджує, що взяв килими, бо вважав, що їх викинули.
У Київській області чоловік на автомийці забрав собі покинуті килимки. Тепер йому загрожує до 8 років позбавлення волі. Адже килимки виявились не простими, а прокурорськими. І на їх пошуки в той день кинули ледь не всю поліцію Києва.
Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН.ua ОСОБА_3 .
Що відомо про ОСОБА_4 , якого звинуватили у крадіжці килимів
ОСОБА_5 - підприємець та волонтер у модульному містечку в Гостомелі. Тут він став комендантом тимчасового житла для сотні людей зі зруйнованого ворогом міста.
"Я сам переселенець 2014 року з Донецької області. Після 24 лютого, коли в Бородянці вже була деокупація, потрібно було встановлювати такі самі містечка, щоб розміщувати людей, які постраждали. Це було перше містечко в області. І потім був вже набутий досвід і прийшов в Гостомель. Тут теж було потрібне таке містечко", - каже ОСОБА_5 .
ОСОБА_6 думав, що килимки викинули, а тому взяв їх
За часів окупації Київщини Володимир мародерства бачив багато, навіть сам ставав жертвою, але і гадки не мав, що закон одного разу обернеться проти нього.
Торік до статті 185 Кримінального кодексу, тобто "крадіжка", додали частину 4, а саме - вчинення крадіжки в умовах воєнного стану. Покарання за такий злочин від 5 до 8 років позбавлення волі. Як кажуть адвокати, за перший же рік було відкрито понад сім тисяч таких справ.
Інцидент стався влітку, коли ОСОБА_6 тільки-но став батьком, і вирішив помити автівку, щоб забрати дружину з пологового. Донечку ОСОБА_7 родина дуже чекала. На автомийці і трапилась неприємна ситуація.
"Побачив, що ближче до смітника, такого маленького, лежали коврики. І я подумав, що вони не потрібні і їх залишили тут, бо в смітник вони не влізуть, а великого смітника там немає", - каже ОСОБА_6 .
Експерт каже, що водії залишають килимки
Незалежний експерт ОСОБА_8 має стаж за кермом 23 роки, він розробляє посібник “негласний кодекс водія». ОСОБА_9 не знайомий з жодним учасником цієї історії, зараз боронить Україну на Херсонському напрямку в силах ППО. Просто з передової розповідає про свій досвід.
"Така ситуація і в мене була, купував килими для авто, заїхав на автомийку самообслуговування, помив машину, нові постелив, а свої килими залишив там біля мусорки, просто поклав, кому потрібно - хай забирають", - каже він.
Чоловіка затримали після того, як він забрав килимки
ОСОБА_5 забрав килимки і поїхав готуватися до зустрічі дружини з пологового. Радість від того, що вже скоро привезе дочку додому була настільки великою, що на дивні речі, що почали коїтися після автомийки, навіть не звернув увагу - зокрема йому почали телефонувати і вимагати забрати авто. Далі - чоловіка оточили та затримали.
Власником килимків виявився прокурор. А телефонували ОСОБА_6 , щоб встановити його місце перебування.
"Якщо людина їх там забула і повернулася і в нас вийшло таке нерозуміння скажемо так, то давайте я зателефоную і вибачусь, мені не складно. Адвокат подзвонив і каже, ситуація не дуже хороша, бо це не просто килимки, а килимки прокурора, який працює в адміністрації Генерального прокурора", - каже ОСОБА_6 .
Килимки прокурора шукали патрульні, оперативно-розшукові та слідчі групи
Через прокурорські килимки, які судові експерти оцінили в 880 гривень, було задіяно патрульних, оперативно-розшукові та слідчі групи.
Потерпілого прокурора звати ОСОБА_10 . Він прокурор відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки при Офісі Генерального прокурора. Відомий чисельними публічними та освітніми виступами і конференціями на тему прокурорської поведінки та етики, реформ у прокуратурі, виявлення корупціонерів серед колег.
У розмові з журналістами він переконує, що дійсно став жертвою злочину і викликав поліцію. Чому вона так швидко і ефективно відпрацювала - не знає, але гадає, що саме так відбувається завжди.
Щоб справа не дійшла до суду - пропонували заплатити 5 тисяч доларів
ОСОБА_5 ж каже, що це ще не все, мовляв, щоб справа не дійшла до суду - він повинен заплатити 5 тисяч доларів.
Адвокат підсудного додає - велику проблему в цій справі становить саме прокурорська посада потерпілого Кравчука.
Що відомо про родину прокурора
Старший брат ОСОБА_11 - ОСОБА_12 - теж людина з посадою, він суддя Верховного суду. Ще у Львові за часів ОСОБА_13 та й пізніше він отримав нерухомість на кілька мільйонів доларів.
Коли посада в Верховному суді стала реальністю, все майно було розкидане через відчуження на родичів і колег дружини, “скромного» нотаріуса з річним доходом у півтора мільйони гривень.
За офіційними даними в Верховному суді ОСОБА_12 , як і брат ОСОБА_14 , в прокуратурі просто зубожіє. Хоча за цей час прийняв декілька сумнівних скандальних рішень. Наприклад, це саме він дав дозвіл забудувати ОСОБА_15 театр в міському саду Одеси, чим підняв гучний гвалт в місті-мільйоннику.
На відміну від брата-судді брат-прокурор гучних скандалів не полюбляє. Посада ОСОБА_11 в органах по-простому називається “особіст» - той, хто по-тихому має проводити внутрішні розслідування в системі. Відтак в будь-який час потім може дістати потрібну інформацію про будь кого із колег. Таких в жодній системі не люблять, але і сваритися з ним ніхто не бажає, не мав би з ним сваритися і простий смертний водій.
У доньки ОСОБА_6 виявили пухлину
Поки журналісти готували сюжет до ефіру, ОСОБА_5 дізнався ще одну страшну звістку, набагато страшнішу, ніж кара за прокурорські килимки. Його чотиримісячну донечку Аміру терміново направили на аналізи до Одеси, у дитини виявили пухлину.
Малечі вже зробили дві хімії, стоїть питання про видалення ока. Та між лікарнями та постійним піклуванням про жителів модульного містечка ОСОБА_6 вимушений займатися ще й справою злощасних прокурорських килимків».
Рішенням від 22.10.2024 Комісія з журналістської етики, яке міститься у відукритому доступі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 , за результатами розгляду скарги позивача вказано наступне.
«До Комісії з журналістської етики 9 серпня 2024 року надійшла скарга від ОСОБА_1 на сюжет Інтернет-видання «ТСН» за авторством журналістки ОСОБА_3 «ШОК! Взяв зі смітника автокилимки - отримай 8 років або дай 5 тис. доларів! Прокурор задіяв зв'язки», що був опублікований 1 лютого 2024 року, доступний за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_16 версія сюжету доступна на сайті «ТСН» за посиланням: https://tsn.ua/exclusive/skandal-u-kiyevi-prokuror-zadiyav-zv-yazki-schob-posaditi-volontera-na-8-rokiv-cherez-kilimki-zi-smitnika-2504335.html.
У сюжеті розповідається про ситуацію, що сталася у липні 2023 року між двома водіями - заявником, що працює прокурором, та ОСОБА_17 , внутрішньо переміщеною особою з Донеччини, що нині мешкає у Гостомелі. Другий герой матеріалу взяв килимки, які заявник залишив для сушки, подумавши, що вони є безхазяйними та були викинуті попереднім власником. Як наслідок, ОСОБА_6 було звинувачено у крадіжці, вчиненій під час воєнного стану, що може призвести до позбавлення волі строком на 8 років. Ця норма з'явилася в законодавстві внаслідок законодавчих змін, покликаних протидіяти мародерству, про що журналістка згадує в сюжеті, і призвела до зловживань, одне з яких і ілюструється історією ОСОБА_4 .
Обвинувачений у крадіжці є основним героєм сюжету, в якому розповідає свою версію подій. За нею, щодо нього було застосоване пеленгування - тобто негласна слідча розшукова дія, для здійснення якої мала б бути винесена судова ухвала. Також ОСОБА_18 нібито пропонували закрити справу за хабар у сумі 5000 доларів США. Журналісти додатково пов'язують факт швидкого встановлення особи ОСОБА_6 заявником з його прокурорською посадою та можливими зв'язками у правоохоронних органах, зокрема стверджуючи, що для розслідування було застосовано ледь не половину патрульної поліції Києва для пошуку килимків.
Самого заявника було опитано для сюжету; втім, зі слів журналістки, він не дозволив публікувати запис розмови, а тому його позиція подана у скороченому вигляді: ОСОБА_10 заявляє, що непричетний до розслідування та висловлює думку, що розслідування відбувається достатньо швидко завжди. Журналістка подає його біографічну довідку, де розповідається про його кар'єру у сфері прокурорської етики, але не вірить його версії подій. Також у сюжеті подається контекст особистого життя обох героїв - родинні зв'язки заявника з одним з критикованих суддів Верховного Суду та проблеми зі здоров'ям малолітньої дитини ОСОБА_4 . ОСОБА_19 містить коментар незалежного фахівця ОСОБА_20 , який є автором книги про водійський етикет та нині служить у Збройних Силах України.
12 серпня 2024 року Комісія звернулася до онлайн-медіа з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень та зазначених у скарзі аргументів. Відповіді від Інтернет-видання отримано не було.
Сюжет багато в чому побудований на поясненнях ОСОБА_4 щодо ситуації, а також на відео, взятих з автомийки, та інших публічних джерелах щодо осіб. Основна лінія історії в сюжеті спирається на належні джерела та може бути підтвердженою, так само як і особливості діяльності заявника на посаді прокурора та його брата на посаді судді Верховного Суду. Втім, з цих фактичних тверджень та даних журналістка «ТСН» робить власні висновки, які подаються як твердження про факти та не відмежовуються від них. Зокрема, вона заявляє як про доконаний факт використання щодо обвинуваченого пеленгування, про швидке розслідування справи через спеціальний професійний статус заявника, про кидання на виклик заявника ледь не половини патрульної поліції Києва лише задля розслідування крадіжки автокилимків. Все це, укупі також з заголовком відео, створює упередженість щодо заявника, яку не вдалося виправити іншими інструментами, що є в арсеналі медійників. І хоча щонайменше часткова провина у цьому лежить і на заявникові, який відмовився від включення його прямої мови до ефіру, все ж наявних у справі фактів достатньо для того, аби стверджувати про порушення вимог пункту 9 Кодексу етики українського журналіста.
Заголовок сюжету є типовим прикладом такого клікбейту, спрямованого на залучення користувачів до перегляду відео. Попри суспільну важливість теми та аналіз у сюжеті потенційних зловживань зі сторони прокурора, твердження про факти «Прокурор задіяв зв'язки» є надмірним та не підтверджується достовірними фактами, наведеними у матеріалі. Також цей заголовок наштовхує аудиторію на апріорне сприйняття заявника як особи, що зловживає службовим становищем, а не концентрує її на проблемі сумнівної якості правок, внесених до Кримінального кодексу у 2023 році. Таким чином, медіа припустилося порушень пункту 8 Кодексу етики українського журналіста.
У розглядуваному сюжеті журналістка «ТСН» ОСОБА_21 вчинила усі можливі дії для того, аби дотриматися стандарту збалансованості подання інформації. Незалежні фахівці коментують як законодавчу проблему, пов'язану з впровадженням нового складу правопорушення до Кримінального кодексу, так і водійські звичаї, що склалися на українських дорогах. Крім того, можливість висловитися надана і заявнику. Втім, він сам відмовився надати дозвіл на використання його слів як цитат та прямої мови у сюжеті, чим добровільно відмовився від повноцінного викладення власної позиції. Герої матеріалів у подібних випадках мають не боятися журналістів, а йти з ними на співпрацю, що дозволятиме краще забезпечувати їх власні інтереси у донесенні до аудиторії медіа об'єктивної інформації. Тож Комісія не вбачає у сюжеті порушень вимог пункту 10 Кодексу етики українського журналіста.
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що сюжет Інтернет-видання «ТСН» за авторством журналістки ОСОБА_3 «ШОК! Взяв зі смітника автокилимки - отримай 8 років або дай 5 тис. доларів! Прокурор задіяв зв'язки», що був опублікований 1 лютого 2024 року, порушує вимоги пунктів 8 та 9 Кодексу етики українського журналіста. Комісія висловлює журналістці та Інтернет-виданню попередження».
Позивач звернувся до відповідача 2 з заявою про припинення порушення в добровільному порядку в якій вимагав:
Невідкладно вжити заходів щодо припинення порушення права ОСОБА_1 на честь, гідність та ділову репутацію, які порушені шляхом розміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 » вийшла публікація під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
Видалити з YouTube каналу «TCH» @tsn сюжет (відео) під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », як такий що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , порушує п. 8, п. 9 Кодексу етики українського журналіста та містить недостовірну (неправдиву) інформацію.
Листами від 24.12.2024 та 30.12.2024 відповідач 1 та відповідач 2 відповідно відмовили позивачу у задоволенні заяви з огляду на її необгрунтованість.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
У статті 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Разом із тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.
Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
З позиції правової природи, право на захист честі, гідності та ділової репутації є частиною права на повагу до приватного життя, а підстави захисту такого права виникають, як правило, на стику взаємодії права (свободи) на вираження (думки) та права на повагу до приватного життя.
Суд наголошує на важливості права кожної людини на приватність і права на свободу вираження поглядів як основи демократичного суспільства. Ці права не є абсолютними і не мають ієрархічного характеру, оскільки мають однакову цінність.
Згідно зі статтею 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
У частині першій статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18 Верховним Судом зроблено правовий висновок такого змісту: при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності;
г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Відповідно до ст. ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі; гідність та честь фізичної особи є недоторканними; фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації; особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі, ділової репутації.
Отже, право на поширення інформації про іншу особу пов'язується з обов'язком перевірити достовірність такої інформації, а також зустрічним правом особи, про яку поширюється інформація, вимагати поваги до її честі, гідності та ділової репутації.
Згідно ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
Захист права на недоторканність честі, гідності та ділової репутації може здійснюватися у загальний спосіб: відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України), та/або у спеціальний: спростування недостовірної інформації (ст. 277 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 4, 6 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
Таким чином, спростуванню підлягає негативна інформація про особу, яка набула поширення, тобто доведена до відома хоча б однієї особи, відмінної від позивача, зокрема через мережу Інтернет.
На підтвердження того, що співвідповідачі розповсюдили інформацію, позивачем в позовній заяві наведено посилання на розміщенні матеріали в мережі Інтернет та надно роздруківку вказаної сторінки.
У публікації за відповідним посиланням в мережі Інтернет в підрозділі «Політика конфіденційності та захисту персональних даних» (https://tsn.ua/privacy-policy) вказано, що Управління цим сайтом https://tsn.ua/ (далі - «Сайт») здійснюється ТОВ «Діджиталс Солюшнс», код ЄДРПОУ 45334297, юридичною особою, яка зареєстрована і діє відповідно до вимог законодавства України (далі - «Компанія»).
В спірній публікації вказано, що Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі суб'єктів у сфері медіа - R40-05195.
Відповідно до Реєструсуб'єктів у сфері медіа код R40-05195 присвоєно ТОВ «Діджиталс Солюшнс» Логотип/Назва медіа - «ТСН».
Сама публікація розміщена на сайті новин ТСН.ua.
Згідно з інформацією, розміщеною в Правилах користування сайтом (https://1plus1.ua./ru/pravila) всі матеріали, опубліковані на сайті захищені авторським правом і знаходяться у володінні або під контролем відповідача 1.
У публікації розміщеній у мережі Інтернет, міститься достатньо відомостей, які свідчать про те, що йдеться саме про позивача, та які дозволять вказати на те, що у сторонньої особи повинно скластися уявлення про згадку в наведених висловлюваннях саме позивача. Отже, поширені відомості стосуються позивача, який, у зв'язку з цим, має право на спростування поширеної щодо неї інформації.
Співвідповідачі не заперечують, що спірна інформація була розповсюджена ними.
З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги пред'явлено до належних співвідповідачів.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (Постанова Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 918/233/18, пункт 8.3. Постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 910/8593/20). При цьому вказаний висновок є загальним для вирішення спорів, предметом якого є захист ділової репутації.
За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов'язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об'єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об'єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об'єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом (постанови Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/13556/18, від 21.11.2019 у справі № 927/791/18, від 18.03.2021 у справі № 927/791/18).
В Постанові від 18.03.2021 у справі № 927/791/18 Верховний Суд зазначив, що в дифамаційних спорах присутній обов'язок доказування правдивості висловлювань зі сторони відповідача та надав обґрунтовану позицію, що розповсюдження відносно особи звинувачень кримінального характеру є неприпустимим.
Суд дослідивши характер спірних висловлювань щодо позивача, вважає що спірна інформація була викладена у формі фактичного твердження та не є оціночним судженням, вказана інформація повідомляється чітко, точно та є констатацією факту того, що позивач зловживав службовим становищем в особистих цілях або вимагав неправомірну вигоду від ОСОБА_2 , що виключає можливість віднесення такої інформації до оціночних суджень, вона не є припущенням чи критикою позивача, та її можна перевірити на достовірність.
Відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов'язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язана робити посилання на таке джерело.
Проте, співвідповідачі не надали доказів того, що вони перед поширенням інформації, про спростування якої заявляє позивач, перевірили її достовірність або отримали її з офіційних джерел.
Також, судом з'ясовано, що ОСОБА_2 . Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 04 листопада 2024 у справі № 756/11129/23 закрито кримінальне провадження, внесене 18.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050002211 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України з підстав втрати чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння.
Суд звертає увагу, що співвідповідачами не надано жодного належного доказу щодо правдивості оспорюваної інформації стосовно того, що позивач зловживав службовим становищем або вимагав неправомірну вигоду від ОСОБА_2 .
З обставин даної справи випливає, що втручання у право позивача на недоторканність його честі та гідності було свавільним, неправомірним та не легітимним, оскільки не містило жодного фактичного підґрунтя.
Позивач вказує, що порушення співвідповідачами його честі, гідності та ділової репутації полягає в тому, що зміст публікацій зводиться до характеристики не ситуації чи дій фігурантів, а безпосередньо ОСОБА_1 в аспекті професійної діяльності як прокурора. Спір показано винятково у фокусі «прокурор» і «волонтер», а назва матеріалу одразу налаштовує читачів та глядачів на думку про те, що прокурор, про якого буде йтися у статті, вчинив протиправні дії чи негідний вчинок.
Позивач зазначає, що сама назва статті: «Скандал у Києві: прокурор задіяв зв?язки, щоб посадити волонтера на 8 років через килимки зі смітника» є твердженням про факт, якого не було. Більш того, назва містить в собі наклеп про здійснення зловживання службовим становищем у особистих інтересах. Це є прямим обвинуваченням у вчиненні злочину та нівелює положення ст. 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено вироком суду. Заперечує свою причетність до будь-яких дій, які можна кваліфікувати як злочинні та спрямовані на задіяння службового становища в особистих цілях.
Враховуючи встановлені обставини та зважаючи на доводи позивача суд вважає, що оприлюднена інформація щодо позивача в момент її публікації була недостовірною, особисті немайнові права позивача порушені та підлягають судовому захисту, а позов підлягає задоволенню.
Отже, з огляду на вимоги ст. ст. 12, 80, 81 ЦПК України, суд визнає достатніми докази на підтвердження того, що мало місце поширення фактичних відомостей про позивача, які мають характер недостовірних.
Виходячи з вищевикладеного, суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Доводи співвідповідачів про необгрунтованість позовних вимог, суд відхиляє повністю зважаючи на встановлені обставини справи.
Щодо доводів співвіповдачів надмірність спростування всієї публікації, суд зазначає що відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації, а тому визнаючи недостовірною інформацію суд враховує та оцінює зміст і направленість усієї публікації (її контекст), та не має «виривати» Тому одне речення з контексту всієї публікації при його спростуванні.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на співвідповідачів з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», Товариства з обмеженою відповідальністю «1+1 Інтернет», про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації - задовольнити повністю;
Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації, права на презумпцію невинуватості, інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Студія 1+1», Товариством з обмеженою відповідальністю «1+1 Інтернет» в публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у мережі Інтернет на вебсайті: ІНФОРМАЦІЯ_3
Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації, права на презумпцію невинуватості, інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Студія 1+1», Товариством з обмеженою відповідальністю «1+1 Інтернет» в сюжеті під назвою «ШОК! Взяв зі смітника автокилимки - отримай 8 років або дай 5 тис. доларів! Прокурор задіяв зв'язки» у мережі Інтернет на ютюб-каналі ТСН.
Зобов'язати відповідачів протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену відповідачами недостовірну інформацію, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації, права на презумпцію невинуватості, шляхом видалення публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 » та розміщення тексту судового рішення у цій справі на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 в рубриці, де було розміщено недостовірну інформацію.
Зобов'язати відповідачів протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену відповідачами недостовірну інформацію, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації, права на презумпцію невинуватості, шляхом видалення публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою в сюжеті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та розміщення тексту судового рішення у цій справі на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 в рубриці, де було розміщено недостовірну інформацію у мережі Інтернет на ютюб-каналі ТСН;
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок;
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «1+1 інтернет» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок;
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» (04080, Україна, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок, 23; код ЄДРПОУ 23729809);
Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «1+1 Інтернет» (04080, Україна, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок, 23; код ЄДРПОУ 37726069);
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя В.В. Гребенюк