Справа № 758/2920/25
Категорія 35
27 жовтня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі
головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат та трьох процентів річних,-
У лютому 2025 року до Подільського районного суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є організацією, яка надає послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій по АДРЕСА_1 та належним чином виконує свої обов'язки, визначені нормативно-правовими актами. Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 значаться зареєтрованими у квартирі за адресою АДРЕСА_2 та користуються послугами, які надаються позивачем, особовий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). Однак вони ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо сплати коштів за надані послуги, у зв'язку з чим у них виникла заборгованість перед КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» за період з 01.01.2022 по 01.01.2025 у розмірі 19 466,33 грн. Таким чином, позивач просить стягнути на його користь вказану суми заборгованості, а також понесені ним витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 05.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачам строк для подання відзиву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій він також позовні вимоги підтримав та не заперечив щодо ухвалення судом заочного рішення.
Відповідачі в судове засідання повторно не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов та заяву про розгляд справи за їх відсутності до суду не подали.
З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно з рішенням Київської міської ради (ІІ сесія VII скликання) №270/270 від 09.10.2014 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» створено Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» та затверджено його Статут.
Згідно з вказаним рішенням всі комунальні підприємства Подільського району м. Києва передають новоствореному Комунальному підприємству житловий фонд, який був переданий до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації та знаходиться у них на балансі, а також інше нерухоме та рухоме майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебуває на їх балансі станом на 01.08.2014.
Відповідно до п. 2.1. Статуту метою діяльності Комунального підприємства є забезпечення ефективного управління, належного утримання житлового та нежитлового фонду, утримання прибудинкових територій, об'єктів благоустрою та отримання прибутку.
Положеннями п. п. 2.2.2. Статуту визначено, що предметом діяльності Комунального підприємства є: надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, виконання функцій балансоутримувача житлового та нежитлового фонду, укладення договорів на надання житлово-комунальних послуг, контроль за виконанням умов договорів у власному порядку. Основним видом діяльності Комунального підприємства є: комплексне обслуговування об'єктів (81.10).
Згідно з розпорядженням Подільської районної в м. Києві державної адміністрації №50 від 29.01.2015 на баланс КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» переданий житловий та нежитловий фонд, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та переданий до сфери управління Подільської районної в м. Києві державної адміністрації та приватизований житловий фонд станом на 01.01.2015, згідно з додатком, з метою його подальшого обслуговування. Додатком до розпорядження затверджено перелік будівель та приміщень житлового та нежитлового фонду, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та віднесені до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації та приватизованого житлового фонду.
Вищевказаним переліком визначено, що до господарського управління Комунального підприємства був переданий, поміж інших, будинок АДРЕСА_1 .
У вказаному будинку розташована квартира АДРЕСА_3 , у якій зареєстровані відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що підтверджується відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання Подільської РДА, а також інформацією, що міститься в Єдиному державному демографічному реєстрі.
КП «Керуюча компанія» розроблено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який є договором приєднання, який було опубліковано в офіційному друкованому засобі масової інформації Київської міської ради газеті «Хрещатик» №99 (4695) від 14.07.2015.
Заперечення щодо умов договору відповідачами не подавались, а отже, між сторонами вважається укладеним договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, шляхом акцепту публічної оферти.
У Додатку №1 до Договору визначено складові тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №869 від 01.06.2011.
Відповідно до Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради №668 від 06.06.2017, яке було опубліковано в газеті Хрещатик 62 (4975) від 14.06.2017, встановлено тарифи та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).
Вказаним розпорядженням визначено, що Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» надає згадані послуги, зокрема, у будинок АДРЕСА_1 , який знаходиться у Подільському районі.
28.12.2023 між Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» та Комунальним концерном «Центр комунального сервісу» укладено Договір про надання послуг №281223/ЦКС.
Відповідно до п.13 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Згідно з ч.1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо-будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Згідно із вимогами п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №755/14208/17-ц (провадження №61-6040св19), постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц (провадження №14-280цс18).
Статтею 66 ЖК України визначено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Норма загальної площі встановлюється у розмірі 21 квадратного метра на одну особу. Розмір плати за користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно з розрахунком позивача за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), за період з 01.01.2022 по 01.01.2025 виникла заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у розмірі 19 466,33 грн.
Доказів на спростування вказаних вище обставин, у тому числі щодо розміру заборгованості, відповідачами до суду не надано.
За приписами ст. ст.526, 525, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 по справі №686/21962/15- ц вказала на те, що оскільки ст. 625 ЦК України у конструкції Цивільного кодексу розташована у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 Кодексу, приписи цього розділу поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України), а так само й на грошові зобов'язання, що виникли на підставі рішення суду та за своєю правовою природою носять цивільно-правовий характер.
Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов'язань.
У постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушення, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками які передували подачі такого позову.
На спірні правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі з 01.01.2022 не виконують належним чином зобов'язання щодо оплати спожитих комунальних послуг, у зв'язку з чим у них утворилася заборгованість перед позивачем. Доказів того, що відповідачі зверталися до позивача з повідомленнями щодо того, що вони не користується наданими позивачем послугами або щодо проведення звірки розрахунків, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов'язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).
Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням наведеного, оцінюючи об'єктивно як складність цієї справи, враховуючи предмет спору, а також з огляду на приписи п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 2300,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідачі на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 273, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат та трьох процентів річних задовольнити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» заборгованість за період з 01.01.2022 по 01.01.2025 у загальному розмірі 19 466 (дев'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят шість) грн 02 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» судовий збір у розмірі по 1 514,00 грн з кожного.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі по 1 150,00 грн з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін по справі:
позивач - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», місцезнаходження: м. Київ, вул. Хорива, буд. 36, код ЄДРПОУ 39609111;
відповідачі:
- ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
- ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя О. О. Ковбасюк