печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10707/25-к
12.11.2025 м. Київ
Печерський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
кримінальне провадження № 72024101000000048 від 10.12.2024 за обвинуваченням,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, раніше не судимого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3
ОСОБА_3 , будучи директор ТОВ «ЮКРЕЙН ПЕТРОКЕМІКАЛ КОМПАНІ», діючи умисно, перебуваючи за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Саксаганського, буд. 15, офіс 10, в порушення вимог п. п. 198.1, 198.6, ст. 198, п. п. 201.4 та 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-V1 (із змінами та доповненнями), ст.ст. 1, 3, 9, 11, 12 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями; п. 1.2 ст. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зі змінами та доповненнями; розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, ухилився від сплати податку на додану вартість, який повинен був бути сплачений ТОВ «ЮКРЕЙН ПЕТРОКЕМІКАЛ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 44906013) за результатами фінансово-господарських операцій здійснених у період з жовтня 2022 року по липень 2023 року з ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_7 (код НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_8 (код НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_9 (код НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_10 (код НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_11 (код НОМЕР_7 ), ФОП ОСОБА_12 (код НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_13 (код НОМЕР_9 ), ФОП ОСОБА_14 (код НОМЕР_10 ), ФОП ОСОБА_15 (код НОМЕР_11 ), ФОП ОСОБА_16 (код НОМЕР_12 ), ФОП ОСОБА_17 (код НОМЕР_13 ), ФОП ОСОБА_18 (код НОМЕР_14 ), ФОП ОСОБА_19 (код НОМЕР_15 ), ФОП ОСОБА_20 (код НОМЕР_16 ), ФОП ОСОБА_21 (код НОМЕР_17 ), ФОП ОСОБА_22 (код НОМЕР_18 ), ФОП ОСОБА_23 (код НОМЕР_19 ), ФОП ОСОБА_24 (код НОМЕР_20 ), ФОП ОСОБА_25 (код НОМЕР_21 ), ФОП ОСОБА_26 (код НОМЕР_22 ), ФОП ОСОБА_27 (код НОМЕР_23 ), ФОП ОСОБА_28 (код НОМЕР_24 ), ФОП ОСОБА_29 (код НОМЕР_25 ), ФОП ОСОБА_30 (код НОМЕР_26 ), ФОП ОСОБА_31 (код НОМЕР_27 ), ФОП ОСОБА_32 (код НОМЕР_28 ), ФОП ОСОБА_33 (код НОМЕР_29 ), ФОП ОСОБА_34 (код НОМЕР_30 ), ФОП ОСОБА_35 (код НОМЕР_31 ), ФОП ОСОБА_36 (код НОМЕР_32 ) в загальній сумі 9 700 413 гривень, що більш ніж у сім тисяч разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
У вказаний спосіб, ОСОБА_3 вчинив умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України, винним у вчиненні якого визнається.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, з відповідною кримінально-правовою кваліфікацією його дій погодився, зазначивши, що у спосіб, місці та часі, які зазначено в обвинувальному акті не сплатив податок на додану вартість, який повинен був бути сплачений ТОВ «ЮКРЕЙН ПЕТРОКЕМІКАЛ КОМПАНІ» за результатами фінансово-господарських операцій здійснених у період з жовтня 2022 року по липень 2023 року із рядом суб'єктів господарювання, щиро розкаюється у вчиненому. Зазначив, що в повному обсязі добровільно сплатив податки, які повинен був сплатити за вказаний період. Разом із захисником ОСОБА_5 просив призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією інкримінованої статті.
Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
У судовому засіданні учасникам кримінального провадження судом роз'яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин кримінального провадження, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, тому суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, зокрема: письмових документів, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 та матеріалів, дослідження яких є необхідним для вирішення питань, передбачених ч. 1 ст. 368 КПК України.
За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України в повному обсязі доведена, а відтак його дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 212 КК України, як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з класифікацією, наведеною у ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину, особу винного, обставину, що пом'якшує та обставину обтяжує покарання.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття та добровільне відшкодування заподіяної шкоди (сплата податків у повному обсязі).
Обставин, що згідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд приймає до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, характеризуючі обвинуваченого дані, відповідно до яких, останній раніше до кримінальної відповідальності не притягався, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , обіймає посаду діловода медичної частини, є учасником бойових дій, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, сина - ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання.
Ураховуючи характеризуючі дані особи обвинуваченого, обставини вчинення кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, та приходить до висновку про можливість призначення покарання ОСОБА_3 в межах санкції ч. 3 ст. 212 КК України у виді штрафу, з позбавлення права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій з конфіскацією майна.
Визначаючи розмір покарання, ураховуючи доводи сторони захисту про можливістьпризначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК України та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.
Посилання сторони захистуна наявністьпозитивниххарактеризуючих даних особиобвинуваченого, щире каяття тавідшкодування збитків жодним чином не впливають на суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_3 діяння та, відповідно, не знижують ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину.
Ураховуючи викладене суд не вбачає законних підстав для застосування ст. 69 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
У відповідності до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути процесуальні витрати за проведення судової експертизи у розмірі 94 560,24 гривень.
Строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 не продовжувався та на час ухвалення вироку закінчився, ураховуючи відсутність клопотань з цього приводу, а тому ухвала слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 14.10.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання припинила свою дію у відповідності до ч. 7 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374, 615 КПК України, суд, -
Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 15000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 255 000 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч) гривень, із позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один)рік, з конфіскацією всього майна належного йому на праві приватної власності.
Строк відбуття додаткового обов'язкового покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 1 (один) рік, обраховувати з дня набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судових експертиз у розмірі 94 560 (дев'яносто чотири тисячі п'ятсот шістдесят) гривень 24 (двадцять чотири) копійки.
На вирок учасниками кримінального провадження може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_38