печерський районний суд міста києва
757/55650/25-к
1-кс-46452/25
13 листопада 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2024 у справі № 757/50397/24-к, у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2024 у справі № 757/50397/24-к, у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Статтею 64-2 КПК України передбачено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи, права якої виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Також, у вказаній статті законодавець передбачив, що представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути: особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо власником майна, щодо якого здійснюється арешт, є юридична особа.
Повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
2) копією установчих документів юридичної особи, якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
3) довіреністю, якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є працівник юридичної особи, яка є власником майна, щодо якого здійснюється процедура спеціальної конфіскації.
Повноваження представника, який має право на участь у кримінальному провадженні підтверджуються документами, передбаченими статтею 50 КПК України, яка регламентує, що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 06.02.2018 у справі № 752/11464/16-к встановив, що пункт 2 частини першої статті 50 КПК визначає, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо - на додаток до документу, передбаченого пунктом 1, - захисник надав хоча б один з документів, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті.
Таким чином, для підтвердження своїх повноважень у конкретному кримінальному провадженні адвокат має надати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та один із документів, зазначених у пункті 2 частини першої статті 50 КПК України.
Отже, кримінальний процесуальний закон чітко передбачає, що свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю надається адвокатом обов'язково для підтвердження своїх повноважень у конкретному кримінальному провадженні.
Встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред'явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.
Підстави для здійснення адвокатської діяльності, передбачені статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до частин 1-3 якої: адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Отже, вимоги закону щодо надання адвокатом документів на підтвердження своїх повноважень є чіткими, однозначними і не містять виключень.
При цьому, виходячи з положень статей 22, 26 КПК України, на особу, яка подає скаргу, покладається обов'язок доведення перед слідчим суддею факту того, що скаргу подала особа, яка має на це право.
Крім того, слідчий суддя враховує позицію Київського апеляційного суду, яка викладена в ухвалі від 22.01.2025 у справі № 11-сс/824/856/2025.
Як убачається з матеріалів клопотання, на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_2 долучено до клопотання лише копію ордеру про на надання правничої допомоги серії АТ № 1105347.
Разом з тим, адвокатом не долучено до матеріалів скарги копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, відтак, відповідно до статті 50 КПК України клопотання подано без підтвердження повноважень, тому його слід повернути.
Частиною шостою статті 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 304 КПК України скарга повертається, зокрема, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Ураховуючи зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає поверненню, відповідно до пункту 1 частини другої статті 304 КПК України.
Керуючись статтями 7, 9, 50, 64-2, 174, 303, 304, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2024 у справі № 757/50397/24-к, у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020 повернути особі, яка його подала.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1