ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23656/25
провадження № 2/753/14020/25
"20" листопада 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О. Ф., вирішуючи питання відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Броварського відділу державної виконавчої служби, Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві про скасування арешту майна, -
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Броварського відділу державної виконавчої служби, Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві про скасування арешту майна.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить:
- скасувати арешт та заборони з усього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 , а саме: номер запису про обтяження:12924492; дата та час державної реєстрації: 14.01.2016 11:51:08; державний реєстратор Овсієнко Людмила Миколаївна, Управління державної реєстрації територіального управління юстиції у Київській області, Київська область; документи подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: 49185136, виданий 10.11.2015, видавник: ВДВС Дарницького РУЮ у м.Києві; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 27814044 від 14.01.2016 11:54:43, Овсієнко Людмила Миколаївна, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, Київська область; вид обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про суб'єктів обтяження: Орган державної влади, Обтяжувач: відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, код ЄДРПОУ: 34968768, країна реєстрації: Україна, 02121, м. Київ, пр-т Бажана, 7є; особа, майно якої обтяжується: ОСОБА_1 ; опис предмета обтяження: все майно;
- скасувати арешт та заборони з усього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 , а саме: тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження:12761600; зареєстровано: 19:07:2012 16:52:33 за № 12761600 реєстратором: Київська обласна філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України,04050, м. Київ, вул.Мельникова, 81 літ. А, (044)206-71-18, 206-71-62; підстава обтяження: постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, 33434720, 18.07.2012, головний державний виконавець ВДВС Броварського МРУЮ Пінчук Д.С.; об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно; власник: ОСОБА_1 ; обтяжувач: відділ державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції, код: 34837745, 07400, Київська область м. Бровари вул. Кірова, 16; заявник: відділ державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції, код 348377, 07400, Київська область, м. Бровари вул.Кірова, 16.
Вивчивши матеріали позовної заяви разом з додатками, суддя, з урахуванням підстав та предмету позову, приходить до наступного.
Частиною першою статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Отже, у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст. ст. 19, 20 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у п. 1, 2 постанови від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, вимоги сторони виконавчого провадження про звільнення майна з-під арешту розглядається в порядку, передбаченому для розгляду скарг на дії виконавця. Інші особи, які не є учасниками виконавчого провадження та є власниками або володільцями майна, можуть заявити свої вимоги про звільнення майна з-під арешту в порядку позовного провадження.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 мала статус боржника у виконавчому провадженні, в рамках якого державним виконавцем в порядку виконання рішення суду про стягнення заборгованості було накладено арешт на її майно, а тому законом для боржника встановлений інший порядок захисту його майнових прав як сторони виконавчого провадження шляхом оскарження дій, рішень чи бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Зазначений висновок підтверджується позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 24.05.2021 року у справі №712/12136/18, у якій зазначено, що, установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що він не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Отже, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України. Висновки судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255ЦПК України є обґрунтованими, оскільки арешт накладено на майно особи, яка є боржником у виконавчому провадженні, з метою забезпечення виконання рішення суду, а тому вона не може виступати позивачем у даній справі і така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні.
Аналогічний за змістом висновок було викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 року № 904/51/19, а також постановах Верховного Суду від 22.04.2020 року у справі №544/394/18, від 29.07.2020 року у справі №161/3171/19, від 28.10.2020 року у справі №204/2494/20, від 04.11.2020 року у справі №520/7100/19, від 20.01.2021 року у справі №157/298/19.
Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , в даному випадку між сторонами немає спору про право власності (користування) на майно, на яке накладено арешт і таке право позивача ніким не оспорюється. Тобто арешт майна не пов'язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби.
Позивач, пред'являючи вимоги до Броварського відділу державної виконавчої служби, Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві про скасування арешту майна, посилається на те, що арешт було накладено державним виконавцем в рамках виконавчих проваджень № 33434720 та № 49185136 відповідно та пов'язано зі стягненням заборгованості на користь ТОВ "Бі Ел Джи Мікрофінанс".
Державними виконавцями винесено постанову про завершення виконавчого провадження, однак арешт з майна не був знятий, у зв'язку з чим позивач вважає, що арешт майна може бути знятий лише за рішенням суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження за виконавчим документом, за яким закінчено виконавче провадження, та в рамках якого державним виконавцем не здійснено певних дій чи допущена бездіяльність, чим порушені права боржника, як власника арештованого майна, то після ухвалення рішення по суті спору судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється виключно за правилами Розділу VІІ «Судовий контроль за виконанням судовий рішень» ЦПК України, який визначає порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності державного виконавця в ході виконання рішень, у формі звернення до суду зі скаргою. Натомість, ОСОБА_1 пред'явила позов, зі змісту якого не вбачається спору між сторонами про право власності (володіння, користування, розпорядження) на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, у зв'язку з чим позовна заява на предмет судового контролю за діями/бездіяльністю державного виконавця при виконанні судового рішення в іншій цивільній справі, не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, оскільки передбачають іншу форму звернення та порядок вирішення, що є підставою для відмови у відкритті провадження у даній справі.
Таким чином, у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 про скасування арешту майна слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 19, 186, 447 ЦПК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», суддя,-
У відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Броварського відділу державної виконавчої служби, Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: