ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14003/25
провадження № 2-о/753/530/25
19 листопада 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Мельник В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу,
Заявник звернулась до суду з заявою до заінтересованих осіб про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу.
В судовому засідання заявниця ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 вимоги заяви підтримали, просили їх задовольнити, пояснивши, що з 01 лютого 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом проводили дозвілля, турбувались один за одним. 10 березня 2023 року ОСОБА_5 було мобілізовано на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 та зараховано в списки до військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до сповіщення сім'ї від 20 березня 2023 року ОСОБА_5 зник безвісті 16 березня 2023 року в м. Бахмут Донецької області захищаючи суверенітет та незалежність України. ОСОБА_3 вказала, що розпочала процедуру оформлення документів щодо виплати грошового забезпечення військовополонених та зниклих безвісті, проте працівниками Міністерства оборони України, їй було роз'яснено, що право на виплати та інші види грошового забезпечення мають дружина (або чоловік); повнолітні діти, які проживають разом з військовослужбовцем, якщо вони не мають власних дружини чи чоловіка; законні представники, тобто опікуни або піклувальники чи усиновлювачи неповнолітніх дітей або осіб з інвалідністю з дитинства незалежно від віку; утриманці військовослужбовців; батьки рівними частками, якщо військовослужбовці не одружені та не мають дітей. За таких обставин заявниця та її представник просять встановити факт спільного проживання заявниці ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з 01 лютого 2016 року, який потрібен ОСОБА_3 для надання їй можливості безперешкодно займатися пошуками ОСОБА_5 шляхом звернення до різних організацій та органів, яким надано повноваження щодо розгляду таких питань, підтримувати листування із вказаними суб'єктами, звертатися до медичних закладів, брати участь у всіх можливих заходах по його розшуку, як особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб зниклих безвісті", а у разі його знаходження у шпиталі в непритомному стані, вона офіційно матиме допуск до чоловіка із можливістю догляду за ним. Також, встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідно їй для набуття статусу члена сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до положень Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", та відповідно, забезпечення реалізації нею своїх прав.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України - Завальнюк Ж.В. в судовому засіданні вимоги заяви не визнала, пояснивши, що заявниця не надала належних та допустимих доказів свого проживання з зниклим безвісті ОСОБА_5 , ведення ними спільного господарства, наявності спільного бюджету, тощо. Крім того, з тексту заяви та пояснень заявниці та її представника вбачається спір про право, тому дану заяву необхідно залишити без розгляду і роз'яснити заявниці, що вона має право подати позов до суду, в якому може міститись дана вимога окремого провадження.
Заінтересована особа ОСОБА_6 , яка є матір'ю ОСОБА_5 в судові засідання не з'явилася, про розгляд справи була повідомлена судом належним чином, причини неявки суду невідомі.
Заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що вимоги заяви не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За змістом п. 5 ч. 1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Як стверджували в судовому засіданні заявниця та її представник, що з 01 лютого 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом проводили дозвілля, турбувались один за одним. 10 березня 2023 року ОСОБА_5 було мобілізовано на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 та зараховано в списки до військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до сповіщення сім'ї від 20 березня 2023 року ОСОБА_5 зник безвісті 16 березня 2023 року в м. Бахмут Донецької області захищаючи суверенітет та незалежність України. ОСОБА_3 розпочала процедуру оформлення документів щодо виплати грошового забезпечення військовополонених та зниклих безвісті, проте працівниками Міністерства оборони України, їй було роз'яснено, що право на виплати та інші види грошового забезпечення мають дружина (або чоловік). За таких обставин становлення факту спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з 01 лютого 2016 року, потрібен їй для надання можливості безперешкодно займатися пошуками ОСОБА_5 шляхом звернення до різних організацій та органів, яким надано повноваження щодо розгляду таких питань, підтримувати листування із вказаними суб'єктами, звертатися до медичних закладів, брати участь у всіх можливих заходах по його розшуку, як особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб зниклих безвісті", а у разі його знаходження у шпиталі в непритомному стані, вона офіційно матиме допуск до чоловіка із можливістю догляду за ним. Також, встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідно їй для набуття статусу члена сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до положень Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", та відповідно, забезпечення реалізації нею своїх прав.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що заявниця та ОСОБА_5 проживали разом з лютого 2016 року у квартирі ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , куди вона один раз приходила до них у гості. Вказала, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 разом купували продукти в супермаркеті та мали спільний бюджет, відомості щодо здійснення інших спільних покупок у неї відсутні.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що знає ОСОБА_3 близько 20 років. Заявниця та ОСОБА_5 проживали разом з лютого 2016 року у квартирі ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , куди вона декілька раз приходила до них у гості. Вказала, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 разом купували разом меблі, будинок, продукти в супермаркеті, проте чи мали вони спільний бюджет, їй невідомо.
Однак суд не може покласти в основу рішення показання вказаних свідків, оскільки в квартирі заявниці вони перебували в період з 01 лютого 2016 року і по 16 березня 2023 року один- два рази та не змогли пояснити про щоденне спільне проживання та введення спільного господарства, формування спільного бюджету заявниці та зниклого безвісті ОСОБА_5 і джерела походження грошових коштів. При цьому, немає жодних підтверджень того, що свідки мали дружні відносини з військовослужбовцем, а не тільки з заявницею.
В контексті визначення можливих доказів, їх оцінки як достатніх слід також відзначити, що згідно усталеної судової практики самі лише показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю (постанова Верховного Суду від 12 грудня 2019 року по справі № 466/3769/16-ц).
Пояснення осіб (свідків) є суб'єктивними, оскільки свідок позбавлений законом можливості встановлювати факт постійного проживання померлого з заявником, тим більш однією сім'єю. Показання свідків зі сторони заявника на підтвердження того, що сторони проживали однією сім'єю у вказаний період не слід брати до уваги, оскільки їх пояснення носять узагальнений характер, стосуються здебільшого констатації факту сумісного проживання сторін, та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю. Постанова Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 748/897/18 (провадження № 61-48440св18).
За приписами частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України)».
Обов'язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки , визначенню, що притаманні наведеному.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.
При цьому, докази, які надає заявниця не можуть підтвердити заявлений факт та не є підтвердженням складових проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Одночасно, факт проживання жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов'язковою ознакою наявності фактичного шлюбу, що підтверджується численною практикою Верховного Суду.
Щодо сповіщення про зниклого безвісти військовослужбовця, виписаного на ім'я заявниці слід зазначити, що даний доказ не містить інформації про наявність у зниклого безвісти військовослужбовця інших членів сім'ї, зокрема, батьків, дружини і т. д. Окрім того невідомо, на якій підставі до згаданого сповіщення вносились відомості про дружину військовослужбовця.
Як передбачає ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання фактичного подружжя сім'єю без наявності інших ознак сім'ї. Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Наявна в матеріалах справи нотаріально посвідчена заява ОСОБА_3 не є належним доказом, так як в ній викладена думка самої заявниці датою після подачі заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу до суду.
Таким чином, заявником та її представником не доведено суду в розумінні ст. ст. 76-80 ЦПК України факт спільного проживання, наявності єдиного сімейного бюджету і його спільного витрачання (користування), ведення спільного господарства однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в період з 01 лютого 2016 року по день зникнення безвісті останнього 16.03.2023 року як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу. За таких обставин вимога заявника про встановлення факту їх спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу не підлягає задоволенню.
Керуючисьст. ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 81, 133, 141, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 без реєстрації шлюбу в період з 1.02.2016 року по березень 2023 року відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено 21.11.2025 року.
Суддя :