Дата документу 12.11.2025Справа № 554/12936/25
Провадження № 2/554/4858/2025
12 листопада 2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді - Шевської О.І.
при секретарі судового засідання - Рябченко В.В.
за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Рогоза Х.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду у Полтавській області про стягнення недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера в порядку спадкування,-
У провадження суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду у Полтавській області про стягнення недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера в порядку спадкування.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 01.09.2025 року відкрито провадження у справі № 554/12936/25 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
До суду 29.09.2025 року надійшло клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, в якому відповідач зазначає, що предметом позову є вимога про стягнення недоотриманої пенсії, а підставою заявлених вимог є невиконання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області рішень адміністративних судів, якими відповідача зобов'язано здійснити перерахунок пенсії та провести відповідні виплати.
На думку відповідача, спори щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсій та інших соціальних виплат є публічно-правовими, виникають з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб'єкта владних повноважень, тому повинні розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі №750/4724/21, а також на постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 750/1668/17, від 03 липня 2019 року у справі № 750/1591/18-ц та від 04 березня 2020 року у справі № 757/63985/16.
Заслухавши думку учасників судового процесу, розглянувши клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з частиною четвертою статті 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що справи щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсій та інших соціальних виплат дійсно є публічно-правовими спорами та розглядаються в порядку адміністративного судочинства, що підтверджується практикою Верховного Суду, на яку посилається відповідач.
Однак, у даному випадку предметом позову є не вимога про призначення, перерахунок чи нарахування пенсії, а вимога про стягнення грошових коштів, які вже були нараховані померлому батьку позивача за життя на підставі рішень адміністративних судів, які набрали законної сили, але не були ним отримані у зв'язку з його смертю.
Суд звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц (провадження № 14-95цс19) зроблено висновок, що спір про стягнення успадкованої суми неотриманих спадкодавцем пенсійних виплат має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 355/323/17 зазначено, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але неодержаної пенсії (доплат до пенсії). Оскільки особі за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі рішень суду, спадкоємець як особа, яка прийняла спадщину в установленому законом порядку, набула права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії).
Суд також зазначив, що стягнення у судовому порядку нарахованої на підставі рішень суду, але невиплаченої спадкодавцю за життя суми пенсії, не призведе до подвійного стягнення з держави одних і тих самих сум.
Подібні висновки щодо розгляду спорів, які стосуються виплати недоодержаних сум пенсії, в порядку цивільного судочинства за позовом спадкоємця до органу Пенсійного фонду, неодноразово висловлені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 284/252/17.
У даній справі позивач звертається до суду не з вимогою про призначення, перерахунок чи нарахування пенсії, а з вимогою про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії, яка була нарахована його померлому батьку за життя на підставі рішень адміністративних судів від 17.08.2022 у справі № 440/6030/22 та від 12.04.2023 у справі № 440/2391/23, які набрали законної сили.
Позивач обґрунтовує своє право на отримання цих сум як член сім'ї померлого, який проживав разом з пенсіонером на день його смерті, відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також як спадкоємець за законом, який прийняв спадщину, відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України.
Суд зазначає, що правовідносини між позивачем та відповідачем у даному випадку не є публічно-правовими, оскільки позивач не є суб'єктом права на пенсію, не звертається з вимогою про призначення, перерахунок чи нарахування пенсії. Позивач звертається з вимогою про стягнення грошових коштів, які належали його померлому батькові і перейшли до нього як спадкоємця або члена сім'ї.
Той факт, що ці кошти мають характер пенсійних виплат, не змінює характеру спірних правовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки позивач не є суб'єктом публічно-правових відносин щодо призначення та виплати пенсії.
Предметом спору в даній справі є майнова вимога позивача про стягнення грошових коштів, право на які він набув у порядку спадкування або як член сім'ї померлого, а не публічно-правова вимога про призначення, перерахунок чи нарахування пенсії.
Таким чином, суд вважає, що справа про стягнення успадкованої або переданої члену сім'ї суми недоотриманих спадкодавцем пенсійних виплат підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц.
Суд зазначає, що справа № 750/4724/21, на яку посилається відповідач у своєму клопотанні, відрізняється від даної справи за фактичними обставинами. У справі № 750/4724/21 позивач звертався безпосередньо з вимогою про стягнення недоотриманої пенсії на етапі виконання рішення адміністративного суду про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, тобто в рамках публічно-правового спору.
У даній справі позивач звертається не в рамках виконання рішення адміністративного суду, а як спадкоємець або член сім'ї померлого з вимогою про стягнення грошових коштів, які були нараховані померлому за життя, але не були ним отримані у зв'язку з смертю.
При цьому, адміністративний суд прямо зазначив, що відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 286/3516/16-ц (провадження № 14-95цс19), спір про стягнення успадкованої суми неотриманих спадкодавцем пенсійних виплат має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, адміністративний суд чітко визначив, що спір про стягнення успадкованої або переданої члену сім'ї суми недоотриманих пенсійних виплат повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства, а не адміністративного.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц.
Підстав для закриття провадження у справі на підставі частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд не вбачає.
Керуючись статтями 19, 255, 263, 315, 352, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про закриття провадження у справі № 554/12936/25 - відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя О.І.Шевська