Дата документу 07.11.2025Справа № 554/6547/25
Провадження № 2/554/3286/2025
07 листопада 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави
в складі головуючого судді Чуванової А.М.,
за участю секретаря судового засідання Єсліковської О.А.,
за участю учасників справи:
представник позивача: адвокат Ваніна Ю.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення запису про батька з актового запису; третя особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,-
Позивач ОСОБА_1 у травні 2025 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення запису про батька з актового запису, в якому просить виключити з актового запису №246 від 29 червня 2016 року, складеного Октябрським районним у місті Полтаві відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запис про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, як про батька дитини.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він з відповідачем 07.07.2012 року зареєстрував шлюб у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області.
В період шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Октябрським районним у місті Полтаві відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області зроблено відповідний актовий запис № 246 та видано свідоцтво про народження. Згідно даного свідоцтва батьками ОСОБА_3 записані: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відомості про батька записані відповідно до ст. 133 СК України, якщо дитина народжується у подружжя, то дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Також, у подружжя народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Шевченківським районним у місті Полтаві відділом реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) зроблено відповідний актовий запис № 330 та видано свідоцтво про народження. Згідно даного свідоцтва батьками ОСОБА_4 записані: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .
Однак, з 2024 року відносини у подружжя погіршилися, чоловік став підозрювати дружину у зрадах та з квітня 2024 року сторони не проживають як одна сім'я, не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства, проживають окремо.
Позивачем було зроблено у Медико-генетичному центрі «Мама Папа» аналіз ДНК на батьківство. Відповідно до результату Дослідження № 42760-44114 від 09.05.2024 року передбачуваний батько, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виключений як біологічний батько дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки ймовірність батьківства становить 0%.
Також, позивач зробив додатково аналіз ДНК на батьківство вже на обох дітей.
Відповідно до результату Дослідження № 43621-46189-1 від 12.07.2024 року, зробленого Медико-генетичним центром «Мама папа», передбачуваний батько, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виключений як біологічний батько дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки ймовірність батьківства становить 0%.
Згідно з результатом Дослідження № 43621-46189-2 від 12.07.2024 року, зробленого Медико-генетичним центром «Мама Папа» передбачуваний батько, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не виключається як біологічний батько дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ймовірність батьківства становить 99,999993%.
Про дані результати досліджень ДНК на батьківство позивач повідомив відповідача, на що вона не заперечувала та підтвердила, що ОСОБА_1 не є біологічним батьком ОСОБА_5 .
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовною заявою про розірвання шлюбу.
В той же час, ОСОБА_2 18.04.2025 року через представника подала до суду зустрічний позов про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання обох дітей ( справа № 554/3222/25). Тоді як, ОСОБА_1 добровільно надавав та надає кошти ОСОБА_2 на утримання обох дітей, спілкується з ними, багато з дітьми проводить вільного часу.
Саме пред?явлення до суду ОСОБА_2 зустрічного позову про стягнення аліментів на обох дітей і призвело ОСОБА_1 до звернення до суду з даним позовом.
Виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв'язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов'язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько.
Отже, сторони з 2012 року перебувають у шлюбі та в момент реєстрації себе батьком дитини позивач не знав, що не є кровним батьком ОСОБА_5 , адже запис відомостей про батька зроблений відповідно до ст. 133 Сімейного кодексу України, а саме, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Дізнався позивач, що не є кровним батьком дитини, лише коли зробив аналізи ДНК на батьківство.
Таким чином, оскільки кровне споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - відсутнє, тому позивач не є батьком дитини.
Відтак, до актового запису про народження дитини № 246 від 29 червня 2016 року, складеного Октябрським районним у місті Полтаві відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мають бути внесені зміни, зокрема шляхом виключення з актового запису відомостей про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, як про батька дитини.
Ухвалою суду від 06.05.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.
27.05.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви. Зазначила, що в якості доказу на підтвердження своїх вимог позивач посилається на результати дослідження зроблених Товариством з обмеженою відповідальністю «Мама Папа» (код ЄДРПОУ 40652411), а саме - аналізу ДНК на батьківство: № 43621-46189-2 від 12.07.2024 (учасник: батько - ОСОБА_1 , дитина - ОСОБА_4 ); № 42760-44114 від 09.05.2024 (учасник: батько - ОСОБА_1 , дитина - ОСОБА_3 ); № 43621-46189-1 від 12.07.2024 (учасник: батько - ОСОБА_1 , дитина - ОСОБА_3 ).
Як вбачається з результатів досліджень, зроблених ТОВ «Мама Папа» 09.05.2024 року, 12.07.2024 року, вони є тільки для особистого користування. Результат не може використовуватись в суді або для юридичних цілей як доказ про наявність або відсутність родинного зв'язку, оскільки відбір біологічного матеріалу виконувався без ідентифікації учасників.
Тобто, результати досліджень, додані позивачем до позовної зави, не є доказами на підтвердження обставин, викладених в ній. Вважає, що позивач, всупереч вимогам цивільного процесуального законодавства України, не підтвердив відповідними доказами, що ОСОБА_3 не є його біологічним сином, а тому позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню (а.с.39-41).
Ухвалою суду від 12.06.2025 року клопотання представника позивача про призначення експертизи задоволено. Призначено у справі судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Ухвалою суду від 22.09.2025 року, у зв'язку з надходженням висновку експерта від 09.09.2025 року, поновлено провадження у справі.
До суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про зменшення судових витрат, в якій відповідач просить розгляд справи проводити у її та представника відсутності. Позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить їх задовольнити. Зменшити розмір витрат на проведення молекулярно-генетичної експертизи від 04.09.2025 року на 50%, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 7484,09 грн. Відмовити ОСОБА_1 у відшкодуванні витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. в повному обсязі.
Зазначила, що вона визнає позовні вимоги та надає свою згоду на їх задоволення, але просить зменшити розмір судових витрат. Так, відповідач не отримує аліменти від ОСОБА_1 , оскільки ще не вирішена справа судом, вона знаходиться не у кращому фінансовому становищі, тому просить стягнути з неї половину витрат за проведення експертизи в розмірі 7 484,09 грн.
Позовна заява ОСОБА_1 містила попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи - судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб, що дорівнює 1 211,60 грн. Тобто перша заява по суті спору (позовна заява) ОСОБА_1 не містила попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат - витрат на правничу допомогу (а.с.103- 106).
Представник позивача - адвокат Ваніна Ю.А. в судовому засіданні позов підтримала, просила вимоги задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві. Зазначила, що відповідач не визнавала позов, затягувала процес, саме тому було заявлено клопотання про проведення експертизи. Вважає, що відповідач зобов'язана сплатити всі судові витрати позивачу.
Відповідач та її представник до суду не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі та визнання позову.
Представник третьої особи повторно до суду не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Вказані обставини дають суду право розглянути справу у відсутність сторони відповідача та представника третьої особи.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам по справі, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно з матеріалами справи, сторони 07.07.2012 року зареєстрували шлюб у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області (а.с.14).
В період шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Октябрським районним у місті Полтаві відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області зроблено відповідний актовий запис № 246 та видано свідоцтво про народження. Згідно даного свідоцтва батьками ОСОБА_3 записані: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 (а.с.15 - свідоцтво про народження, а.с.17- витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження).
Відповідно до Висновку експерта №СЕ-19/117-25/15692-БД від 09.09.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не є біологічним батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.68-74).
Позивач зазначає, що він не є біологічним батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і це було встановлено за результатами досліджень Медико-генетичним центром «Мама Папа», про це йому згодом повідомила відповідач та підтверджено висновком молекулярно-генетичної експертизи від 09.09.2025 року .
Вказані обставини визнані відповідачем ОСОБА_2 , згідно із поданою заявою (а.с.103-106).
Згідно із вимогами ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126, 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на штучне запліднення своєї дружини. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Відповідно до п. 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за №55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, у якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», особа, яка записана батьком дитини, має право оспорювати своє батьківство, пред'являти позов про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини. Відповідно до цієї ж Постанови при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 676/1200/20 та встановив, що у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
ВС наголосив, що передумовою звернення до суду в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Для з'ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема проведення відповідної експертизи.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 7 травня 2009 року).
У відповідності до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
За положеннями ст.134 Сімейного кодексу України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126,127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.
Відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року за №96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Згідно із вимогами ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до п.1.7. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання від 12.01.2011 № 96/5, зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, беручи до уваги визнання позову відповідачем, яке не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також, згідно із вимогами ч. 1 ст. 142 ЦПК України - у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.
Тому, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 605,60 грн. та позивачеві ОСОБА_1 підлягають до повернення з державного бюджету 605,60 грн. судового збору.
Частинами 1, 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 137 ЦПК України).
Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).
Пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 141 ЦПК України).
Чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається виключно на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ордеру від 01.05.2025 року (а.с.23), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.24) в ході розгляду справи інтереси позивача ОСОБА_1 представляла адвокат Ваніна Ю.А.
07.10.2025 року представником позивача Ваніною Ю.А. подано до суду розрахунок вартості, наданої ОСОБА_1 правничої допомоги (а.с.89); квитанцію б/н від 01.05.2025 року про отримання гонорару в сумі 5000 грн. (а.с.90); договір про надання правничої допомоги від 24.04.2025 року, укладений між адвокатом Ваніною Ю.А. та ОСОБА_1 (а.с.91-92).
Так, 24.04.2025 року між адвокатом Ваніною Ю.А. та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правничої допомоги. Предметом цього договору є надання правової допомоги клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
У пункті 4.2. Договору визначено, що за правову допомогу, передбачену в п.п.1.2.Договору, клієнт сплачує адвокату винагороду, зокрема за представництво інтересів в суді у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення запису про батька з актового запису - в розмірі 5 000 грн.
Згідно квитанції б/н від 01.05.2025 року позивач Куліков О.В. сплатив адвокату 5000 грн.
Відповідач заперечує проти стягнення правничих послуг, оскільки позовна заява ОСОБА_1 не містила попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на правничу допомогу.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивач та його представник разом з першою заявою по суті спору позовною заявою не подали до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми цих судових витрат, як передбачено частиною 1 статті 134 ЦПК України.
Проте, згідно частини 2 статті 134 ЦПК України неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначила, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Тобто, Верховний Суд сформулював висновок про те, які документи можуть бути подані для підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. Цей перелік не є вичерпним. Питання оцінки достатності доказів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу чи тих, які будуть понесені, перебуває у межах дискреції суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Умовами Договору про надання правничої допомоги від 24.04.2025 року, укладеного між адвокатом Ваніною Ю.А. та ОСОБА_1 , визначено гонорар у формі фіксованого розміру за представництво інтересів позивача в суді.
Судом установлено, що представником позивача адвокатом Ваніною Ю.А., на підставі ордеру, Договору від 24.04.2025 року, в обсязі, передбаченому розрахунком, надано професійну правничу допомогу позивачу в справі №554/6547/25.
Зважаючи на те, що рішенням суду позов задоволено, оцінивши подані на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу докази, дотримуючись принципу диспозитивності, суд вважає стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Крім того, відповідно до квитанції від 04.09.2025 року ОСОБА_1 сплатив за проведення судової експертизи 14 986,18 грн.
Згідно ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема і витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки задоволено позовну вимогу ОСОБА_1 щодо виключення запису про батька з актового запису, то витрати на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи в сумі 14 986,18 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 12, 13,82, 141, 142, 200, 206, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.136 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення запису про батька з актового запису; третя особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,- задовольнити.
Виключити з актового запису №246 від 29 червня 2016 року, складеного Октябрським районним у місті Полтаві відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запис про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, як про батька дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , судовий збір в сумі 605,60 гривень.
Повернути ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , з державного бюджету судовий збір у сумі 605,60 гривень, сплачений згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки 8 від 01.05.2025 р. в АТ «Ощадбанк».
Стягнути з ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , витрати за проведення молекулярно-генетичної експертизи в сумі 14 986,18 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень.
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;
третя особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: 36020, м.Полтава, вул.Соборності,8, код ЄДРПОУ: 40455272.
Повний текст судового рішення складено 17.11.2025 року.
Суддя А.М.Чуванова