Справа № 940/448/23
Провадження № 4-с/364/14/25
20.11.2025 суддя Володарського районного суду Київської області Моргун Г. Л., розглянувши заяву про самовідвід судді Володарського районного суду Київської області Моргун Г.Л. у справі за скаргою
ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , № тел. НОМЕР_2 , кабінет у підсистемі «Електронний суд» наявний)
представниця заявниці адвокат Напрієнко Марина Вікторівна (РНОКПП НОМЕР_3 , свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №004257 від 19.08, адреса: АДРЕСА_2 , № т.моб. НОМЕР_4 , е -пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , кабінет у підсистемі «Електронний суд» наявний)
боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , № тел.: НОМЕР_6 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_5 , кабінет у підсистемі «Електронний суд» наявний )
Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (Код ЄДРПОУ 34968768, адреса: 02099, м. Київ, вулиця: вул. Костянтина Заслонова, 16, №тел. 380442902426, 380954484916, наявний електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» )
старший державний виконавець Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун Владислава-Марія Сергіївна
на неправомірну бездіяльність та дії державного виконавця,
28.10.2025 у підсистемі ЄСІТС «Електронний Суд» заявниця ОСОБА_1 звернулася до Володарського районного суду Київської області із зазначеною скаргою та посилаючись на обставини виниклих правовідносин просить суд:
- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун Владислави-Марії Сергіївни, що полягали у неналежному складанні акту виконавчих дій від 20.10.2025 року у межах виконавчого провадження №75371998.
- визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Ковтун Владислави-Марії Сергіївни, що полягала у невжитті заходів примусового виконання, передбачених законом, а саме у невинесенні постанови про накладення штрафу на боржника ОСОБА_2 відповідно до частини третьої статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», попри очевидний факт невиконання судового рішення без поважних причин.
- зобов'язати старшого державного виконавця Дарницького ВДВС у місті Києві усунути виявлені порушення, зокрема: скласти належний акт виконавчих дій із повним відображенням фактичних обставин події від 20.10.2025 року; винести постанову про накладення штрафу на боржника за умисне невиконання судового рішення; у подальшому забезпечити проведення виконавчих дій відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та належне документальне їх оформлення.
- встановити судовий контроль за виконанням ухвали суду;
- стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом цієї скарги.
19.11.2025 автоматизованою системою документообігу суду судді Моргун Г.Л. у провадження визначено зазначену скаргу.
20.11.2025 мною заявлено про самовідвід у справі № 940/448/23 провадження 4-с/364/14/25. Посилаючись на положення статті 15 Кодексу суддівської етики та ч. 1 п.5 статті 36 ЦПК України, я вказала, що скаржниця ОСОБА_1 є рідною сестрою мого кума ОСОБА_3 , а відтак я перебуваю у дружніх відносинах з її братом, моїм кумом, зазначені обставини можуть викликати сумніви в неупередженості або об'єктивності мене як судді у цьому провадженні. Повідомила у своїй заяві, що у попередніх провадженнях, визначених мені як судді, за участю тієї ж сторони або з аналогічними обставинами, зокрема: № 2/364/3/25, № 4-с/364/1/25, № 4-с/364/3/25, № 4-с/364/6/25, № 4-с/364/10/25, № 4-с/364/13/25 я також послідовно заявляла самовідвід з підстав, викладених вище.
Перевіривши доводи заяви про самовідвід, а також матеріали справи, доходжу висновку, що така заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
Так, відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України основним завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє про самовідвід від участі в розгляді справи у випадку неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства ( п. 1 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).
Згідно з п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 ) суддя не може брати участі у розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у об'єктивності судді.
Відповідно до положень п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до вимог п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 1ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Положеннями ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Враховуючи наведені обставини, підстави заявленого самовідводу, зважаючи на те, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, з метою виключення в учасників судового розгляду будь-яких сумнівів в неупередженому розгляді справи, з метою запобігання можливих безпідставних звинувачень у необ'єктивному розгляді справи, усунення в подальшому можливих сумнівів щодо неупередженості судді та з метою зняття напруженості у стосунках сторін з приводу зацікавленості судді у розгляді справи, вважаю доцільним і необхідним в інтересах правосуддя задовольнити заяву про самовідвід.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40, 41, 353 ЦПК України, суддя,
Заяву судді Моргун Галини Леонідівни про самовідвід у справі № 940/448/23 провадження № 4-с/364/14/25 - задовольнити.
Справу № 940/448/23 провадження № 4-с/364/14/25 за скаргою ОСОБА_1
боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_2 ,
Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
старший державний виконавець Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун Владислава-Марія Сергіївна
на неправомірну бездіяльність та дії державного виконавця, - передати на повторний автоматизований розподіл судової справи до канцелярії суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Г. Л. Моргун