Справа № 364/1019/25
Провадження № 3/364/443/25
20.11.2025, суддя Володарського районного суду Київської області Моргун Г. Л., ознайомившись з адміністративним матеріалом, який надійшов від сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
19.11.2025 до Володарського районного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, вважаю, що вони підлягають поверненню для належного оформлення з наступних підстав.
Так, згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ст. 278 КУпАП суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Відповідно до ч.15 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Згідно ч. 2 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Повторним відповідно до ст. 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.
Повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.
З наведеного слідує, що для наявності такої кваліфікуючої ознаки, визначеної ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, як повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, особу вже має бути піддано адміністративному стягнення за вчинення однорідного правопорушення (у даному випадку адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП).
Отже, те, що правопорушення вчинено повторно, має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Повторність вчинення протягом року аналогічного правопорушення повинна безумовно підтверджуватися безпосередньо самою постановою про накладення адміністративного стягнення, яка має бути завіреною належним чином, зокрема, повинна бути належним чином засвідчена та містити інформацію про набрання чинності, а також суду повинна бути надана інформація, що вказана постанова не оскаржувалась чи навпаки.
Тобто, обов'язковою умовою притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП є вчинення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності протягом року будь-якого з порушень, передбачених частинами 2- 4 ст. 173 КУпАП.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 чи ч. 2 ст.173-2 КУпАП, у зв'язку з цим, суд не вбачає повторності у його діях, тобто наразі не стверджена об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Водночас, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись єдиним та беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки оцінка наявних у справі доказів, як це передбачено положеннями ст. 252 КУпАП, повинна ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський Суд з прав людини у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою від обов'язків не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до положень ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст. 6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів по справі та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Наведене позбавляє суд можливості у відповідності до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати всі обставини справи та обумовлює повернення даного адміністративного матеріалу для належного оформлення.
Слід наголосити, що суд уточнювати протокол самостійно змоги не має, адже ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення.
Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. №14).
Таким чином, враховуючи те, що без усунення зазначених недоліків, відсутня можливість розглянути справу про адміністративне правопорушення по суті, вважаю, що адміністративний матеріал підлягає поверненню сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області відносно: для належного оформлення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 278 КУпАП, суддя,
Справу про адміністративне правопорушення № 364/1019/25 про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, повернути сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Г. Л. Моргун