Справа № 357/12204/25
Провадження № 2/364/466/25
20.11.2025 , Володарський районний суд Київської області, у складі:
головуючої судді Моргун Г. Л.,
за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,
розглянувши в селищі Володарка, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю « Факторинг Партнерс»( ЄДРПОУ 42640371, адреса: вулиця Гедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150, е-пошта: office@factoringp.in.ua , тел. 380932610199, наявний електронний кабінет в системі ЕСІТС)
до
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , засоби зв'язку: № тел. НОМЕР_2 , е-адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформації про зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС - відсутня)
про стягнення заборгованості за договором,
05.08.2025 позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. 11.08.2025 суддя встановивши зареєстроване місце проживання відповідачки своєю ухвалою передав справу за підсудністю.
Безпосередньо до Володарського районного суду Київської області справа надійшла 29.09.2025.
Позивач, посилаючись у позові на викладені обставини та на ст. ст. 512, 514, 516, 525, 598, 599, 610, 615, 625, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 19, 175, 184, 274 ЦПК України, просить суд:
- стягнути з боржника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договорами № 5742657 від 18.01.2022 у розмірі 19000,00 грн;
- стягнути з боржника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн;
- стягнути з боржника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн;
- розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження;
- розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечують.
03.10.2025 судом відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 20.11.2025. Одночасно суд витребував та зобов'язав позивача надати до канцелярії суду не пізніше ніж за три дні до часу розгляду справи оригінали доказів (паперові та електронні докази, що відповідають вимогам чинного законодавства), які містяться в кредитній справі ОСОБА_1 , а саме: договір про надання кредиту, додаткові угоди до нього; документи щодо погодження на надання кредиту: кредитний висновок та додатки до нього; умови надання послуг; фінансову бухгалтерську звітність позичальника; картку кредитної справи встановленого зразка в якій міститься загальна інформація про позичальника і т.п.; контрольні документи (інформація щодо моніторингу кредиту): картку контролю виконання позичальником умов кредитного договору; документація з бухгалтерського обліку кредиту та процентів: розпорядження на відкриття кредитного рахунку та рахунку нарахованих процентів, позабалансових рахунків для обліку кредитних зобов'язань, забезпечення, про зміни умов кредитного договору; виписки з кредитного рахунка; розрахунки заборгованості по позиці, процентів, комісійних, штрафних санкцій; статистичну та бухгалтерську звітність; розшифровку дебіторської, кредиторської заборгованості; довідку про рух грошових коштів за рахунком; звіт про фінансові результати ( первинні бухгалтерські документи, які підтверджують існування певних банківських операцій, нарахування позичальнику кредитних коштів, боргу по основній сумі позики та процентам) тощо. Договір факторингу, за яким позивачу відійшло право вимоги, додаткові угоди до нього, реєстр боржників до договору факторингу, повідомлення відповідачу про перехід вимоги до позивача.
Позивачу вказано на наслідки не подання до суду витребуваних доказів, які передбачені п. 9 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Сторонам роз'яснено їх права передбачені ст. 278 ЦПК України, щодо порядку та строків подання відзиву, заперечень тощо.
Станом на час розгляду справи клопотань про розгляд справи у судовому засіданні із викликом сторін до суду не надходило.
Про відкриття провадження та про час і місце розгляду справи позивач і його представник повідомлені належним чином, про що свідчать роздруківки з електронного кабінета про доставку електронного документа ( а.с. 32, 33, 34, 35).
Відповідач повідомлявся про відкриття провадження та час і місце розгляду справи шляхом направлення поштових відправлень на адресу зареєстрованого місця проживання ( а.с. 36-37).
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу проходив за відсутності учасників справи.
Суд, ознайомившись із позовною заявою, розглянувши матеріали справи, вважає, що така позовна заява підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
Так, станом на 19.11.2025 позивач не виконав ухвалу суду від 03.10.2025, оскільки не надав оригіналів письмових (паперових, електронних) доказів на ствердження своїх позовних вимог, які стосуються безпосередньо позовних вимог, зокрема кредитних правовідносин, які як він стверджує перейшли йому за договором факторингу та інші оригінали, які повинні міститися у кредитній справі боржниці ОСОБА_1 . Наразі позивач звернувся до суду в якості стягувача за кредитними зобов'язаннями, на які набув права грошової вимоги, а саме щодо укладеного 18.01.2022 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 договору № 5742657 .
Не надано позивачем і оригіналу укладеного 26.07.2024 договору № 26-07/2024 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5742657.
Окрім того позивачем не надано, первинних бухгалтерських документів, які б свідчили про зарахування певних кредитних коштів на рахунок відповідача.
З наведеного випливає, що наразі позивач не надав належних та допустимих доказів про перехід права грошової вимоги за кредитними зобов'язаннями, що позбавляє суд можливості перевірити достовірність передання права вимоги за кредитними зобов'язаннями саме відповідачки ОСОБА_1 (договору факторингу (портфеля документів) та належних і допустимих доказів зарахування відповідачці кредитних коштів, про стягнення яких було заявлено позивачем.
Суд доходить висновку, що за наведених обставин на час розгляду справи, не видається можливим установленим порядком, безспірно, з'ясувати обставини щодо договірних відносин між сторонами та умов, на яких були, як стверджує позивач, отриманні ним права грошової вимоги за кредитними зобов'язаннями відповідача, зокрема, щодо відповідальності за порушення нею грошових зобов'язань.
Позивач жодним чином не відреагував на ухвалу суду від 03.10.2025, зокрема не навів обґрунтованих, належних причин неможливості виконання ухвали суду та не надав витребуваних судом оригіналів письмових доказів. Слід зазначити, що тягар доведення неможливості належно виконати ухвалу суду лежить на виконавцеві. Позивач не навів жодної обґрунтованої причини, яка би звільнила його від обов'язку щодо доказування правомірності звернення до суду з таким позовом. Стаття 81 ЦПК України закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно ч.2 ст. 100 ЦПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Одночасно слід зазначити, що при купівлі права вимоги позивачем, фактор зобов'язується самостійно (без участі клієнта) щодо прав вимоги, стосовно яких здійснюється примусове стягнення заборгованості в судовому порядку або у виконавчому провадженні, підготувати та подати заяви про заміну сторони у таких провадженнях до відповідних інстанцій для здійснення процесуального правонаступництва. Після підписання сторонами реєстру відступлених прав вимоги, в день такого підписання, клієнт передає, а фактор зобов'язаний прийняти документацію, про що сторонами складається Акт приймання-передачі.
Тобто при укладенні договору факторингу за якими позивачу перейшло право грошової вимоги ОСОБА_2 , ТОВ «Факторинг Партнерс» повинні були отримати і пакет документів, щодо кредитних правовідносин за якими вони отримали право грошової вимоги, а відтак в подальшому при виникненні спору надати їх на ствердження своїх вимог, при цьому позивач повинен врахувати, що оригіналом є саме документ в електронній формі, а його паперова форма - відтворена на папері копія. Окрім наведеного, слід вказати позивачу, що електронна копія оригіналу паперового документа (фотокопія), це візуальне подання паперового документа в електронній формі, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа, відповідність оригіналу та правовий статус якого можливо засвідчити кваліфікованою електронною печаткою установи чи електронним підписом представника, однак суд в ухвалі про відкриття провадження витребовував від позивача оригінали письмових ( паперових, електронних ) доказів - для огляду.
Згідно положень визначених ч. 7 ст. 14 ЦПК України, що перегукується з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Однак незважаючи на належне повідомлення та отримання позивачем процесуальних документів суду, як вже зазначалося вище, станом на 20.11.2025 ухвала від 03.10.2025 не виконана і як наслідок витребувані судом оригінали письмових (електронних) доказів на ствердження виниклих кредитних правовідносин позивачем надані не були, належного обґрунтування щодо причин ненадання таких доказів також позивачем не наведено.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини, Україна зобов'язана гарантувати дотримання «справедливого і публічного розгляду справ впродовж розумного строку» в судочинстві.
За приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 10 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.92, (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.98 та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду свідчить не про допущення судом надмірного формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин, тобто є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки відповідно до частини 2 статті 257 ЦПК України не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Враховуючи викладене, та, що для вирішення такого спору і для прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, не надання позивачем витребуваних письмових ( електронних) доказів, а також не повідомлення про неможливість подання таких доказів у строк встановлений судом, унеможливлює встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а відтак в силу наведених вище положень статті 257 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд,
Залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Г. Л. Моргун