Справа № 279/5609/25
05 листопада 2025 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Волкової Н.Я., по справі №279/5609/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою,
У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою.
18.09.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
27.10.2025 року до суду надійшли від представника позивача клопотання про залучення до участі в справі співвідповідача, про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та призначення судової автотоварознавчої експертизи.
Щодо клопотання про залучення до участі в справі співвідповідача.
Представник позивача обгрунтовує клопотання про залучення співвідповідачем страхової компанії ПрАТ"СГ"ТС" тим, що відповідач у відзиві на позовну заяву перекладає можливу цивільно-правову відповідальність на страхову компанію ПрАТ"СГ"ТАС" .
Право кожного звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного цивільного права, свобод чи інтересів передбачено ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Згідно зі ст.129 Конституції України до основних засад судочинства належать, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, розумність строків розгляду справи судом.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Ч. 3 ст. 51 ЦПК України визначено, що після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Тобто, це лише процесуальне право позивача заявити про залучення співвідповідача. Проте це право не є безумовним і саме суду надано повноваження оцінити усі підстави необхідності залучення співвідповідача в залежності від того як таку необхідність обгрунтовує позивач, які має вимоги до залученого співвідповідача, які підстави позову.
Суд вважає за необхідне також зазначити, процесуальне право на подання клопотання про залучення співвідповідача обумовлене як строками, так і необхідністю довести, що позивач не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Це правило спрямоване, зокрема, на необгрунтоване та безпідставне затягування строків розгляду справи з боку позивача, поданням заяв про залучення співвідповідача, що має наслідком розгляд справи спочатку.
Суд звертає увагу, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (§ 34 рішення у справ «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 17160/06 та № 35548/06).
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.
Можливість поновлення судом пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Позивач з позовом звернувся до суду 10.09.2025 року, провадження у справі відкрито 18.09.2025 року, розгляд справи по суті розпочато 20.10.2025 року, а з клопотанням про залучення співвідповідача у справі представник позивача звернувся лише 27.10.2025 року.
Суд вважає, що позивач мав реальну можливість скористатися своїм правом на остаточне формулювання своїх позовних вимог та уточнення кола відповідачів протягом встановленого ЦПК України строку, однак не проявив належної зацікавленості та своєчасно не скористався ним.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З наведених представником позивача у клопотанні обставин не вбачається поважних причин, які б обумовлювали неможливість реалізації позивачем своїх прав у відповідний термін.
У даній справі клопотання про залучення співвідповідача подане після початку судового розгляду та доказів про те, що позивач не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача суду не надано, що свідчить про порушення процесуального порядку залучення співвідповідача, у зв'язку зі чим у задоволенні відповідного клопотання представника позивача слід відмовити.
Щодо клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Представник позивача обгрунтовує клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін тим, що для детального з'ясування обставин по справі, необхідно особисто заслухати сторони та для вирішення питання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.
Частиною 1 ст. 277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з приписами частини 5 статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За приписами ч. 1 ст.277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Водночас відповідно до ч.4 ст.277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до ч.8 ст.279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, представником позивача не обґрунтовано належним чином подане клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання, оскільки позивач може додатково викласти свої пояснення в заяві по суті справи письмово та подати всі наявні докази на спростування доводів іншої сторони, тому вказане клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін, задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.
Представник позивача обгрунтовує клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи тим, що розмір даного збитку є заниженим, та не відповідає отриманим його мотоциклом механічним ушкодженням.
18.09.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (частина 2 ст.279 ЦПК України).
За приписами частини 3 ст.279 ЦПК України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Жодних обґрунтувань неможливості подання клопотання про призначення експертизи у встановлений законом строк з причин, що не залежали від позивача, відповідне клопотання не містить.
За змістом ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Оскільки клопотання про призначення експертизи подане до суду з пропущенням процесуального строку для його подання, що зумовлює необхідність залишення клопотання без розгляду.
Ураховуючи, що позивачем пропущений строк для подання клопотання про призначення експертизи та не наведено обґрунтувань неможливості його подання у встановлений строк, що не залежали від позивача, у відповідності до положень ч.1 ст.126 ЦПК України клопотання позивача про призначення експертизи підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 51, 126, 127, 274, ЦПК України,
В задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі в справі співвідповідача страхової компанії ПрАТ "СГ"ТАС" та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі №279/5609/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою відмовити.
Клопотання представника позивача про призначення судової автотоварознавчої експертизи залишити без розгляду.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя