Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/3775/25
Провадження № 2/279/1713/25
11.11.2025 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Пацко О.О.
секретаря Селюк .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростень справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 49/100 частин житлового будинку в порядку спадкування, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просять визнати за ним в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право спільної часткової власності у розмірі 49/100 частки житлового будинку із загальної площі 117,8 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .
В підтвердження своїх вимог посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина на належну їй 49/100 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами . Вона звернулася до приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Левківської Г.С., однак у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено в зв'язку з невідповідністю часток зазначених у документі, що підтверджує право власності та інформації наданої КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради".
В судове засідання представник позивача адвокат Орлюк С.А.. подав заяву в якій просить справу розглянути у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 надала заяву в якій просить справу розглянути без її участі. А тому суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних матеріалів та без фіксації технічними засобами .
Перевіривши матеріали справи, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд прийшов до наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ).
Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження.
Житловий будинок АДРЕСА_1 з моменту забудови належав померлому ОСОБА_5 згідно свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 29.11.1972 року, а саме частка - 51/100, записано в реєстрову книгу № 228 виданого в обмін (договору дарування посвідченого Коростенською ДНК від 16.04.1965 року між ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 , решта 49/100 частин вказаного житлового будинку належало ОСОБА_4 (донька ОСОБА_5 та мати позивача ) та визначено номери квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 між співвласниками житлового будинку.
ОСОБА_4 за свого життя право власності на 49/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, не оформила.
Позивач ОСОБА_1 єдиний спадкоємець після смерті матері, фактично прийняв спадщину шляхом проживання та реєстрацією з нею за однією адресою.
Для оформлення спадкових прав на 49/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами , звернувся до приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Левківської Г.С., однак у видачі свідоцтва на право власності було відмовлено .
Підставою відмови вказано відсутність правовстановлюючого документу на домоволодіння, оскільки права власності на будинок за життя спадкодавець не зареєструвала, нотаріусом встановлено невідповідністю часток зазначених у документі, що підтверджує право власності та інформації наданої КП " Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради".
Згідно Договору дарування, посвідченого нотаріусом Коростенської державної нотаріальної контори Цимбалюк М.М. 16 квітня 1965 року, зареєстрований в реєстрі за №2003, дублікат якого, виданий державним нотаріусом Житомирського обласного державного нотаріального архіву Предаченко М.Л. 09 грудня 2024 року, зареєстрований в реєстрі за №350, власником 35/100 часток Житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 .
Згідно Інформаційної довідки, виданої КП «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради» від 22.10.2024 року за №222, встановлено, що відповідно архівних даних станом на 29.12.2012 року, за ОСОБА_6 , належить 49/100 (сорок дев'ять сотих) часток вищевказаного житлового будинку.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у томц числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачений обов'язокспадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п.4.12 глави 10 розділу ІІПорядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі- Порядок), свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти (п.4.14 глави 10 розділу ІІ Порядку).
Згідно з п.4.16 глави 10 розділу ІІ Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку (п.4.19 глави 10 розділу ІІ Порядку).
Верховний Суд, зокрема у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19, у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 332/3923/18, виснував, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку можливе у випадку, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Позивач, як спадкоємець першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_4 , у встановлений ст.1270 ЦК України строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а отже, має право на спадкове майно.
Невідповідність часток у праві власності та адреси житлового будинку у правовстановлюючих документах та записі про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно перешкоджає позивачу в реалізації її права на отримання свідоцтва про право на спадщину.
Позбавлення позивача можливості реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину свідчить про порушене право позивача. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту її порушеного права шляхом визнання права власності на спадкове майно відповідає змісту порушеного права та здатний ефективно забезпечити поновлення її прав, оскільки в оформленні спадкових прав у нотаріальному порядку позивачу відмовлено.
Враховуючи, що позивач є спадкоємцем спірного спадкового майна, однак через невідповідність часток у правовстановлюючих документах , позивач позбавлена можливості оформити спадкові права в нотаріальному порядку, наявні підстави для визнання за позивачем права власності на спадкове майно .
Як роз'яснено у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року “Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщтну в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі наведеного та керуючись ст.10,12,89,264,265,273,353,354 ЦПК України,суд,
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати, за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 49/100 у праві власності на житловий будинок із загальної площі 117,8 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , яке складається з літера «А» номер відокремлений 1, номер
приміщень (1-6) а саме з : № 1 веранди загальної площею : 5,9 кв.м.; № 2 - кладової - 2,7 кв.м.,; № 3 кухні - 11,9 кв.м., № 4 кімнати - 7,4 кв.м.; № 5 кімнати - 10,0 кв.м.; № 6 кімнати -16,5 кв.м., ітого загальна площа - 54,4 кв. м. із них ( житлова площа -33, 9 кв.м допоміжна площа - 20,5 кв.м.), та 49/100 частки на надвірні будівлі та споруди із загальної площі на : житлові прибудови літери «а», «аі», ганок літера «а2», сарай літера «Б», сарай літера «б», сарай літера «В», туалет «Т», літера «ТІ», огорожа літера «№».
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.О.Пацко