Справа № 279/5272/25 провадження №3/279/1614/25
20 листопада 2025 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Волкова Н.Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 18.08.2025 року о 10:15 год. м.Коростень, траса АД М-07 Київ-Ковель 160 км, керував транспортним засобом Хюндай н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп'яніння 71 від 18.08.2025, чим порушив п.2.9А ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про час та місце судового розглялу, в судове засідання не з'явився, своїх пояснень не надав.
Захисник Агапов Д.А. подав клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ознак складу адміністративного правопорушення. Вказав, що порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 Розділу 1, Розділами ІІ та ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під вшивом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року за №1452/735. З долученого до протоколу про адміністративне правопорушення та дослідженого судом відзозапису з бодікамери поліцейського не вбачається, що правопорушення було вчинено з наступних підстав. Вказав, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не може вважатися належним доказом в справі про адміністративне право порушення з огляду на наступне. Згідно п.5. Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису від 18 грудні 2018 року №1026 після активації нагрудної камери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно. Згідно Інструкції підпукт 5, п.1 розділу VII працівникам патрульної поліції заборонено, зокрема змінювати, редагувати, видаляти, копіювати, передавати третім особам або іншим чином поширювати відеозаписи, зроблені на нагрудну відеокамеру без дозволу начальника Департаменту патрульної поліції або начальника управління патрульної поліції у місті. Згідно п.5.2 Інструкції №100 відеозаписи з нагрудних камер працівників патрульної поліції надаються працівникам Департаменту патрульної поліції та управлінь патрульної поліції у містах з метою виконання ними функціональних обов'язків за погодженням з начальником Департаменту патрульної поліції або начальника управління патрульної поліції у місті.
Під час дослідження записів з нагрудної камери, було встановлено, що на DVD диску містяться декілька відео, на одному з яких поліцейські пропонують ОСОБА_1 , в якого на той той відсутній спеціальний статус - статус водія, пройти тест на алкогольне сп'яніння. Так як, відео є фрагментальною нарізкою, неможливо встановити ні факту керування водієм автомобілем з ознаками сп'яніння, ні дотримання працівниками поліції встановленої законом процедури проведення огляду, послідовності їх дій, відібрання у водія пояснень та складання долучених документів. Тому, неможливо встановити, що ОСОБА_1 керував у той час автомобілем і був зупинений працівниками поліції, як про це зазначено у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Тобто, поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення не додано відеозапис з нагрудної камери у повній мірі, який має бути безперервний. Це свідчить про те, що відеозапис або змінювався (редагувався) особою, яка копіювала відеозапис та DVD диск, що прямо заборонено Інструкцією №1026 і тоді запис не може бути допустимим доказом або в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч.9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (наказ №1472/735 від 09.11.2015 р. - Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження.
Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 200С протягом 90 днів у закладах охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв. Для визначення концентрації алкоголю у другий набір відбирається не менше ніж 20 мл сечі та крові.
Під час освідування у лікарні використовувався невідомий прибор, зразки сечі чи крові не відбирались у ОСОБА_1 ..
Пояснення зацікавленої особи, який є працівником поліції, не можуть бути допустимим доказом.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування пливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з іпенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст.266 КУпАП).
Також в протоколі про адміністративне правопорушення поліцейським взагалі не зазначено жодних ознак алкогольного сп'яніння.
Недотримання працівниками поліції вимог КУпАП та інших нормативних актів, зокрема Інструкції №1026 щодо порядку фіксування безпосередньо керування особою транспортним засобом та/або фіксування відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
Долучені компакт-диски відеозаписів, на яких запис розпочинається у момент, коли працівник поліції складає адміністративний протокол щодо водія або знаходиться в службовому свідчить про неналежне фіксування події/факту вчинення правопорушення.
Таким чином адміністративний матеріал не містить жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують факт керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні у справі докази, можна дійти до висновку не доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.
Справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях ознак складу адміністративного правопорушення.
Захисник Агапов Д.А. в судовому засіданні подане клопотання підтримав, пояснив, що відео не постійне, на записі другого відеореєстратора особу не видно. В лікарні освідування також пройдено на приладі Драгер, а не шляхом проведення тесту сечі чи здачі крові. Протокол складено не на місці зупинки, а в лікарні.
Оскільки відсутній безперервний відеозапис події, на відео на зафіксовано рух транспортного засобу, тому статуса водія ОСОБА_1 не мав, то відносно нього не могло бути складено протокол, він військвослужбовець, тому пеервірка мала проводитись військовою службою правопорядку. На місці події повідомляв поліцейським, що їде разом з дружиною і вона може сісти за кермо.
Просив задоволити клопотання про закриття провадження у справі.
Заслухавши доводи захисника, дослідивши письмові матеріали справи та переглянувши відеозапис події, судом встановлено наступне:
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють ПДР. Особи, які порушили ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно правової позиції ЄСПЛ у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним
засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Відповідно до змісту ст.266 КУпАП особи, які керують траспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Відповідно до п.2.9А Правил Дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
На заперечення сторони захисту про те, що автомобіль ОСОБА_1 не був зафіксований у русі, що свідчить про те, що він ним не керував, суд зауважує наступне:
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні», за яким керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Отже, під керуванням транспортним засобом слід розуміти такі технічні дія водія, як приведення транспортного засобу в рух, зрушення його з місця, переміщення транспортного засобу в просторі, під час чого здійснюються різні маневри, в тому числі зупинка та стоянка транспортного засобу.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, під час руху - зміна напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу, відповідно і припинення руху такого засобу, та припинення руху, тобто зупинка та стоянка як приведення транспортного засобу у статичний стан.
У тому разі, якщо транспортний засіб виявлено не в місці його постійного паркування (гараж або інше місце парковки як місце, де фактично зберігається транспортний засіб до та після його використання), то керування таким транспортним засобом як переміщення його у просторі до іншого, відмінного від його парковки, місця презюмується. Тому, керуванням транспортним засобом є дії водія, які пов'язані як безпосередньо з фізичним його переміщенням у просторі у виді фізичного руху, так і інші, пов'язані з цим процесом дії, у томі числі зупинка транспортного засобу, як припинення його фізичного переміщення у просторі.
Отже, виявлення транспортного засобу у іншому, ніж місце його постійного паркування, місці беззаперечно свідчить про те, що водій такого транспортного засобу здійснював керування ним. Тому, для висновку про те, що певна особа не керувала транспортним засобом, слід встановити, що саме така особа не здійснювала функції водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця, переміщення в просторі та припинення руху, а не сам факт того, що під час виявлення правопорушення транспортний засіб не перебував у русі, тобто водій здійснював лише одну з функцій керування ним.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, його вина підтверджується протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серія ЕПР1 №426654 від 18.08.2025, тестом приладу Драгер, результат тесту 0,58‰, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, висновок огляду: перебуває у стані алкогольного (Алкофор - 0,94‰) сп'яніння, рапортом працівника поліції, відеозаписом події, яким зафіксовано процедуру провоення освідування, як на місці зупинки, так і в лікувальному закладі. Зміст відеозаписів свідчить про те, що ОСОБА_1 факт керування транспортним засобом до його зупинки не заперечував, не повідомляв про те, що ним керувала інша особа, у тому числі і його дружина. На пропозицію працівника поліції пройти освідування на місці погодився, при цьому висловлював побоювання, що тест моде бути позитивним, що потягне для нього неагтивні наслідки, намагався вмовити працівника поліції дозволити продовжити рух, що його дружина має водійське посвідчення, тому може замінити його в керуванні транспортним засобом. Результат тесту виявився позитивним - 0,58‰. Працівник поліції повідомив, що будуть складені матеріали, запитав чи згоден з результатом, на що ОСОБА_1 відповів, що не згоден, згоден іхати до медичного закладу, однак при цьому не зазначає про те, заперечує факт керування транспортним засобом, його зупинку, перебування у стані сп'яніння. На запитання працівника про бажання проїхати на освідування в лікарню, завуальновано запитує, чи можна цього уникнути. На що працівник поліції роз'яснює, що тоді буде складено адміністративний протокол, або ж можна проїхати в лікарню. Працівник поліції з'ясовує, чому на його запитання він заперечив вживання спиртних напоїв, ОСОБА_1 відповів, що не вживав цього дня. Потім водій погодився їхати в лікарню. Згідно відеозапису з другого відеореєстратора поліцейського зафіксвоано, як той перевіряє документи водія, запитує звідки той їде та чи вживав спиртні напої, на що той відповідає ні. Далі працівник поліції запитує, чи пройде огляд, на що волій повідомляє, що треба їхати на службу та якщо хоче, дружина сяде за кермо. Працівник поліції знову пропонує пройти огляд, оскільки наявний запах та виражене тремтіння рук. ОСОБА_1 просить дозводу щоб дружина сіла за руль та поїхала далі. Пройшовши освідування поліцейський демонструє результат - 0,58‰, повідомляє що буде складено матеріали та направлено на суд. На запитання чи згоден з результатом каже, тоді ні. Працівник поліції запитує чи хоче проїхати в лікарню, на що ОСОБА_1 говорить: "друже, а можемо якось так зробити". В кінцевому результаті ОСОБА_1 погоджується їхати на освідування в лікарню, на записі відтворена процедура проведеного огляду, лікар повідомляє результат проведеного освідування - 0,94. Закінчується запис складанням адміністративних матеріалів. Зміст проведених у лікувальному закладі відеозаписів на два пристрої свідчать про те що ОСОБА_1 було роз'яснено, які дії він повинен здійснити для проведення освідування на приладі, чути звук проведення освідування, повідомлено, що результат освідування становив 0,94 проміле. Після оформлення медичним працівником документів, працівник поліції повідомляє що буде складено адміністративний протокол за керування в стані алкогольного сп'яніння згідно висновку лікаря та висновку приладу Драгер. Від подальшого керування транспортним засобом відсторонений. Зафіксовано складання адміністративних матеріалів.
Зазначена зафіксована відеозаписом інформація свідчить про те, що ОСОБА_1 не заперечував ні факут керування транспортним засобом, ні факту перебування у стані алкогольного сп'яніння, при цьому нічого не пояснював, йому було запропоновано та надано можливість пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в лікувальному закладі, тести за якими показали позитивний результат. Незгоди з результатами тесту в лікарні він не висловлював, прохання відбору для проведення аналізу сечі чи крові не висловлював.
Незважаючи на заперечення сторони захисту факту керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, а з цієї причини і відсутності в його діях ознак складу правопорушення, суд дійшов висновку, що така версія сторони захисту є неправдивою, оскільки спростовується дослідженими у справі доказами.
Обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, відсутні. На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу того, хто його вчинив, ступінь його вини, майновий стан, керуючись ст.130 ч.1, 221, 283-284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору.
Штраф підлягає стягненню на розрахунковий рахунок: Отримувач коштів ГУК у Житомирській обл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA368999980313060149000006001, Код класифікації доходів бюджету 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Судовий збір підлягає стягненню на розрахунковий рахунок: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги і може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, перебіг яких зупиняється в разі оскарження постанови до розгляду скарги (подання прокурора).
У разі несплати правопорушником штрафу протягом 15-и днів з дня отримання постанови, а в разі її оскарження (внесення подання) - протягом 15-и днів з дня отримання повідомлення про залишення скарги (подання) без задоволення, постанова підлягає примусовому виконанню, у порядку якого з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір зазначеного у постанові штрафу та витрати на облік правопорушення.
Суддя Н.Я.Волкова