21 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 140/8689/24 пров. № А/857/30236/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.
розглянувши у письмову провадженні апеляційну скаргу Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області,
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року (суддя - Плахтій Н.Б., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Луцьк, дата складання повного тексту - не зазначено),
в адміністративній справі №140/8689/24 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області,
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У серпні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 з адміністративним позовом до відповідача Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, в якому просила: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо не оформлення паспорта неповнолітній ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки, що передбачено Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ; 2) зобов'язати відповідача оформити та видати бланк паспорта на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25.10.2025 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області щодо відмови у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. Зобов'язано Ратнівський відділ Управління Державної міграційної служби України у Волинській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з порушенням основних принципів адміністративного судочинства, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що право отримати паспорт у формі книжечки наявне у особи, яка досягла саме 16-річного віку та звернулась до уповноваженого органу з заявою, форма якої встановлена додатком 1 до Тимчасового порядку. У той же час, Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ не регулює питання видачі паспорта у формі книжечки особам, які не досягли 16-річного віку. Зазначає, що відповідач у відповіді на заяву позивача вказав на зазначені обставини як підставу, яка перешкоджає вирішити питання щодо оформлення паспорта у формі книжечки. Вважає апелянт, що відповідач діяв відповідно до чинного законодавства, не вийшовши за межі наданих повноважень, дії відповідача повністю відповідають вимогам чинного законодавства України та нормам міжнародного права. Також вказує скаржник, що у даних правовідносинах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не досягнула 16 річного віку, а відтак позовні вимоги є передчасними. Крім цього, позивачем не було додано до заяви про видачу паспорта необхідного переліку документів, згідно пункту 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку, які є необхідними для оформлення паспорта у формі книжечки.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просять скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Суд встановив такі фактичні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 , яка є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулась до Ратнівського відділу УДМС України у Волинській області в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 із заявою від 18.04.2024 щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, через свої релігійні переконання. До такої заяви було долучено копію свідоцтва про народження та копію закордонного паспорта представника.
Листом від 15.05.2024 №0723-120/0723.1-24 Ратнівський відділ УДМС України у Волинській області повідомив, що законні підстави для оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-Х, відсутні, адже відповідно до цього Положення паспорт громадянина України зразка 1994 року видається особі, яка досягла 16-річного віку (а.с.7).
Вважаючи такі дії протиправними, позивач в інтересах ОСОБА_2 звернулася до адміністративного суду із цим позовом.
Суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позову дійшов висновку, що з урахуванням встановлених у справі обставин, правових норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, позовні вимоги підлягають до задоволення.
Суд апеляційної інстанції частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
Згідно з ч.2 ст.32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492-VI), Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №5492-VI, документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.
За приписами ч.3 ст.13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Згідно з частинами 1, 2 ст.21 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.4 ст.21 Закону № 5492-VI, паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону № 5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.
Відповідно до пунктів 1, 2, Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ (далі - Положення №2503-ХІІ), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Згідно з пунктами 12, 13 Положення №2503-ХІІ, видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.
Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
25 березня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова №302).
26 жовтня 2016 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №745, якою внесено відповідні зміни до Постанови №302. Вказана постанова набрала чинності з 1 листопада 2016 року, і з цієї ж дати паспорт громадянина України оформляється у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою №302.
Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою №302, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою №302 також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, як: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 внесено зміни до пункту 3 Постанови №302 (далі - Постанова №398), згідно з якими Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" від 06.06.2019 №456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови №302, Постанови №398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.
Згідно з п.1 Порядку №456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови №302, Постанови №398, Положення №2503-XII, визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Відповідно до п.2 Тимчасового порядку №456, паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року №353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України», дію якого відновлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 року №415 «Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. №185».
Пунктом 3 Тимчасового порядку №456 передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
За приписами п.п. 4, 5 Тимчасового порядку №456, оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта. Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.
З матеріалів справи видно, що предметом спору є видача паспорта у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ як особі, яка не досягла 16-річного віку.
Питання щодо права особи на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ, у зв'язку з ненаданням нею згоди на обробку персональних даних було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, за результатами розгляду якої 19.09.2018 була винесена постанова у справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
У вказаній справі Верховний Суд зробив висновок, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції.
Відмова у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII була предметом розгляду у зразковій справі та була визнана неправомірною.
За правилами статті 291 КАС України правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19.09.2018 у згаданій зразковій справі, є обов'язковим для судів при ухваленні рішень у типових справах.
Також спірним у вказаній справі є питанням щодо віку, з якого має видаватися паспорт у формі книжечки, з огляду на приписи статті 21 Закон №5492-VI, якими встановлено обов'язок громадянина України, який досяг чотирнадцятирічного віку, отримати паспорт громадянина України, а приписами Положення №2503-ХІІ передбачено отримання паспорта з шістнадцятирічного віку.
Тимчасовий порядок №456 також визначає шістнадцятирічний вік для оформлення та видачі паспорта.
Частинами другою, третьою статті 7 КАС України передбачено, що суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону №5492-VI, який має вищу юридичну силу, аніж Положення №2503-ХІІ та Тимчасовий порядок №456, що відповідає зазначеним вище приписам процесуального законодавства.
Крім того, Закон №5492-VI містять імперативність приписів щодо обов'язку кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку, отримати паспорт громадянина України.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.21 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Отже, у разі відсутності у особи паспорта така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу може створювати перешкоди у реалізації позивачем своїх громадянських прав.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає протиправною відмову відповідача у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ з викладених у листі від 15.05.2024 №0723-120/0723.1-24 підстав.
На підставі встановлених фактичних обставин справи та правового регулювання спірних правовідносин колегія суддів приходить до переконання, що оскільки відповідач без належних на те підстав протиправно відмовив ОСОБА_2 в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, тому такі дії відповідача є необґрунтованими та визнаються судом як протиправні.
Таким чином, доводи апеляційної скарги у відповідній частині не спростовують висновки суду першої інстанції щодо визнання протиправними дій відповідача, які виразились у відмові видати ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ.
Відносно позовних вимог про зобов'язання відповідача оформити та видати бланк паспорта на ім'я ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ, то такі вимоги підлягають до часткового задоволення, з врахуванням наступного.
Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, колегія суддів зазначає, що задоволення вимог позивача про зобов'язання відповідача як суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є можливим в разі встановлення судом необхідності спонукати (заставляти) рішенням суду такого відповідача до вчинення дій, які від повинен (зобов'язаний) вчинити у відповідності до вимог чинного законодавства.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Матеріалами справи підтверджується, що при розгляді заяви позивача від 18.04.2024 року, зареєстрованої відповідачем за №К-34/6/0723-24 від 18.04.2024, про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки в зв'язку з досягнення ОСОБА_2 14-річного віку, відповідач не дотримав вимог чинного законодавства, що мало наслідком вчинення означених вище протиправних (оскаржених позивачем) дій з надання відповіді, яка за своєю суттю є відмовою ОСОБА_2 в оформлення та видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки.
Судом апеляційної інстанції було витребувано із Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області копію заяви позивача ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 від 18.04.2024 щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, а також копії усіх додаткових документів, які були подані до такої заяви.
Із отриманих матеріалів колегією суддів встановлено, що до заяви від 18.04.2024 щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, позивачем було долучено лише копію свідоцтва про народження та копію закордонного паспорта представника.
Разом з тим, з'ясування таких питань як те, чи подано заявником (позивачем) до органу міграційної служби весь необхідний пакет документів для оформлення паспорта громадянина України, належить до владних повноважень відповідного органу виконавчої влади, у розглядуваній ситуації до повноважень Ратнівського відділу УДМС України у Волинській області.
В такій ситуації, являються обгрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивачем не було додано до заяви про видачу паспорта необхідного переліку документів, що є перешкодою для оформлення паспорта у формі книжечки.
При цьому, колегія суддів апеляційного суду враховує у розглядуваних правовідносинах висновки, які відображені у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у справі №420/29754/23.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 18.04.2024 року щодо оформлення та видачі ОСОБА_2 у зв'язку із досягненням нею 14-річного віку паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки.
За результатами такого повторного розгляду відповідач повинен прийняти обґрунтоване та законне рішення відповідно до вимог чинного законодавства, з врахуванням висновків суду.
Тому, відповідно до приписів статті 317 КАС України, рішення суду першої інстанції в зобов'язальній частині необхідно скасувати і в цій частині ухвалити нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.
У решта частині рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому в цій частині його належить залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області - задоволити частково.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року в адміністративній справі №140/8689/24 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - скасувати частково, а саме, в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, - і в цій частині ухвалити нову постанову, якою відповідні позовні вимоги задоволити частково.
Зобов'язати Ратнівський відділ Управління Державної міграційної служби України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2024, поданої до Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки і за результатами такого повторного розгляду прийняти обґрунтоване та законне рішення відповідно до вимог чинного законодавства, з врахуванням висновків суду.
В решта частині рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року в адміністративній справі №140/8689/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
З. М. Матковська