21 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 140/5779/25 пров. № А/857/36491/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої суддіМатковської З. М.,
суддів:Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження, у місті Львові, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року у справі № 140/5779/25 (суддя Плахтій Н.Б.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо обчислення пенсії без встановлення доплати за понаднормовий стаж відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання здійснити такий перерахунок та виплату пенсії з 19 березня 2025 року.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року позов задоволено.
При цьому, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач безпідставно обчислював позивачці пенсію без врахування положень частини 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та застосовував до спірних правовідносин положення пункту 3 частини 2 розділу І Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» №2148-VIII від 03 жовтня 2017 року, чим протиправно звузив існуюче право позивачки на соціальний захист у повному розмірі, як потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, який просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення щодо проведення перерахунку пенсії з врахуванням пункту 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсійний орган керується законодавством, яке діє на момент спірних правовідносин, а саме коли позивачка звернулася із заявою. Оскільки законодавство зазнало змін, то ГУ ПФУ правомірно відмовило позивачці у перерахунку його пенсії.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з таких міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 є особою, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), з 13.08.2014 позивачці призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV із зменшенням пенсійного віку за нормами Закону №796-ХІІ.
Розмір пенсії з 01.04.2025 складає 8090,56 грн, в т.ч. 306,93 грн доплата за понаднормовий стаж (13 роки), обчислений відповідно до абз.2 ч.1 ст.28 Закону №1058-ІV, при цьому загальний страховий стаж становить 43 роки 0 місяців 02 днів.
На звернення позивачки про перерахунок пенсії із збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 31.03.2025 повідомило, що розмір доплати за понаднормативний стаж визначений відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства, підстави для здійснення перерахунку пенсії відсутні.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в обчисленні пенсії без встановлення доплати за понаднормовий стаж відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивачка за захистом своїх прав звернувся до адміністративного суду із позовом, що розглядається.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить з таких міркувань.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону.
У той же час для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Згідно з частиною 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка діяла до 03 жовтня 2017 року, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 постраждалих від аварії на ЧАЕС, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1 чоловіки - 10 років і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Оскільки позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, на нього розповсюджується дія статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому перерахунок пенсії позивачки повинен здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії, шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року (справа № К/9901/684/17), від 05 вересня 2018 року (справа № 565/1062/17), від 10 жовтня 2018 року ( справа № 679/952/17).
При цьому безпідставними є доводи відповідача про неможливість застосування до позивачки частини 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у попередній редакції з посиланням на умову, яка пов'язується з призначенням особі пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (так звана двоскладова формула).
Слід звернути увагу на те, що пенсія позивачці була призначена до внесення до закону змін, які передбачили цю умову (тобто до 03 жовтня 2017 року), відтак попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії саме на підставі частини 2 статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначені зміни (після 03 жовтня 2017 року) стосуються лише тих пенсій, які були призначені вперше та виключно після внесення цих змін. Отже, оскільки пенсія позивачці не призначається вперше, а перераховується, то на спірні правовідносини не поширюється вказана умова.
Враховуючи наведене вище, апеляційний суд встановив те, що відповідач протиправно не здійснив перерахунку пенсії позивачки на пільгових умовах, у зв'язку з чим зобов'язаний перерахувати та виплатити позивачці пенсію зі збільшенням її розміру.
Вказаний висновок апеляційного суду є підставою для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи, відповідно до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року у справі № 140/5779/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча суддя З. М. Матковська
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин