Єдиний унікальний №317/721/25 Головуючий в 1 інст.Ачкасов О.М.
Провадження №33/807/701/25 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
07 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Петрова Г.М. на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 11 березня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою суду, 26 січня 2025 року о 01 год. 58 хв, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ГАЗ 33021, державний номер НОМЕР_1 , по трасі Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, 475 км, Запорізького району, Запорізької області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810, результат 1,09 проміле, тест №3267, від керування транспортним засобом відсторонений, шляхом паркування транспортного засобу без порушення ПДР, чим порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Петров Г.М. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає про порушення судом першої інстанції процесуальних прав ОСОБА_1 , оскільки справа була розглянута у його відсутність, без належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, чим порушено його права, передбачені ст.268 КУпАП.
Вказує про відсутність доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Заявлене захисником - адвокатом Петровим Г.М. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 у розгляді справи участі не брав, згідно з матеріалами справи, копію постанови суду не отримував, поштовий конверт повернувся до суду без вручення із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», доводи захисника-адвоката Петрова Г.М. про те, що про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_1 стало відомо лише 21 квітня 2025 року з ЄДРСР під час юридичної консультації, матеріалами справи не спростовано, того ж дня захисник-адвокат Петров Г.М. звернувся до суду першої інстанції із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, 23 квітня 2025 року захисник-адвокат Петров Г.М. ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується його особистим підписом, та вже 25 квітня 2025 року останнім було подано апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не вбачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.
В судове засідання, призначене на 07 листопада 2025 року особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , та його захисник-адвокат Петров Г.М., не з'явились, про день та час судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином.
Згідно з довідкою помічника судді, в телефонному режимі захисник-адвокат Петров Г.М. просив розглядати справу без його участі та участі самого ОСОБА_1 . Запевнив, що ОСОБА_1 обізнаний щодо дати, часу та місця розгляду справи та не заперечує щодо розгляду справи у його відсутність.
З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Петрова Г.М., що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №230523 від 26 січня 2025 року, з якого убачається, що 26 січня 2025 року о 01 год. 58 хв, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ГАЗ 33021, державний номер НОМЕР_1 , по трасі Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, 475 км, Запорізького району, Запорізької області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810, результат 1,09 проміле, тест №3267, від керування транспортним засобом відсторонений, шляхом паркування транспортного засобу без порушення ПДР, чим порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху України;
- у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд проводився за допомогою Alcotest Drager 6810. В результатах огляду зазначено, що проба позитивна - 1,09 % проміле. З результатами огляду за допомогою Alcotest Drager 6810 ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його особистим підписом;
- у роздруківці Alcotest Drager 6810 від 26 січня 2025 року №3267;
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Зазначені докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №2 УПП в Запорізькій області ДПП старшого сержанта поліції Молодцової В., згідно з яким, остання доповідає, що 26 січня 2025 року о 01 год. 58 хв. під час фільтраційних заходів на підставі п.7 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено транспортний засіб ГАЗ 33021, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810. Результат позитивний - 1,09 % проміле, тест №3267. З результатами огляду за допомогою Alcotest Drager 6810 ОСОБА_1 погодився. Стосовно водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Вилучено посвідчення водія. Видано тимчасовий дозвіл. Про повторність попереджений. Подія фіксувалась на бодікамеру.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
Згідно з матеріалами справи та оскаржуваною постановою суду, при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав.
Як зазначено вище, в судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Петров Г.М., також не з'явились, про день та час судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином, згідно з довідкою помічника судді, в телефонному режимі захисник-адвокат Петров Г.М. просив розглядати справу без його участі та участі самого ОСОБА_1 .
На думку суду апеляційної інстанції, доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника-адвоката Петрова Г.М., правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідаючи на доводи сторони захисту щодо порушення судом першої інстанції процесуальних прав ОСОБА_1 , оскільки справа була розглянута у його відсутність, без належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, чим порушено його права, передбачені ст.268 КУпАП, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
За змістом положень частини 3 статті 268 КУпАП, присутність осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не є обов'язковою.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 , судом направлялась судова повістка за адресою: АДРЕСА_1 , що вказана у протоколі про адміністративне правопорушення, з викликом до суду на 11 березня 2025 року, яка повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Окрім цього, ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення йому смс-повідомлення про виклик до суду за його особистим номером мобільного телефону, згідно з наявною в матеріалах справи довідкою про доставку смс, смс-повідомлення доставлено ОСОБА_1 завчасно до початку судового розгляду.
Також, ОСОБА_1 , під час оформлення адміністративних матеріалів був обізнаний про те, що розгляд справи відбудеться саме у Запорізькому районному суді Запорізької області, а відтак останній повинен був цікавиться судовим провадженням згідно з практикою Європейського суду з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, відповідно до якої, «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Враховуючи вищевикладене, на думку апеляційного суду, судом першої інстанції було вжито всіх можливих заходів для забезпечення ОСОБА_1 можливості взяти участь у розгляді справи, проте, у призначене судове засідання 11 березня 2025 року останній не з'явився, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 на адресу суду першої інстанції не надходило, у зв'язку з чим, суд розглянув справу без участі останнього, що не завадило суду повно і всебічно з'ясувати всі обставини справи і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
В свою чергу, кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено обов'язкового скасування прийнятої в справі постанови через розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Більше того, при апеляційному розгляді ОСОБА_1 мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права, проте, висновки суду першої інстанції стороною захисту не спростовані.
Що стосується доводів сторони захисту про відсутність доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Дійсно, на відеозаписі не видно, що за кермом автомобілю ГАЗ на час його зупинки перебував саме ОСОБА_1 .
Проте, факт керування транспортним засобом не заперечувався ОСОБА_1 , як під час спілкування останнього з працівниками поліції, так і під час складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Більш того, ОСОБА_1 пояснював працівникам поліції, що проходить стажування та підміняє водія, за к ермом знаходиться з 17:00 години.
Протокол ОСОБА_1 теж підписав без жодних зауважень.
Отже, сумнівів в тому, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ 33021, державний номер НОМЕР_1 , у суду апеляційної інстанції не виникає, оскільки вказані обставини в повній мірі доведено належними та допустимими доказами, які долучені до матеріалів справи.
Об'єктивних даних про те, що транспортним засобом керувала інша особа, в матеріалах справи немає.
Жодних клопотань щодо виклику працівників поліції або витребування будь-якої інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги від сторони захисту та самого ОСОБА_1 на адресу суду не надходило.
В свою чергу, суд не вправі за власною ініціативою збирати докази.
Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
Даних про те, що ОСОБА_1 оспорював відомості, зазначені у протоколі, в матеріалах справи відсутні.
Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.
Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.
Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити захиснику-адвокату Петрову Г.М. строк на апеляційне оскарження постанови Запорізького районного суду Запорізької області від 11 березня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Петрова Г.М. залишити без задоволення.
Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 11 березня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 317/721/25