Єдиний унікальний №317/907/25 Головуючий в 1 інст.Сакоян Д.І.
Провадження №33/807/559/25 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
07 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 12 березня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою суду, 10 лютого 2025 року о 13 год. 44 хв., на вул.Партизанська, буд.24 у с-щі Кушугум Запорізького району Запорізької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21053, н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «DRAGER 6810», результат 0,83 проміле. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що не вживав алкогольні напої ні в день події, ні напередодні.
Наголошує на тому, що з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння він не погодився.
При цьому, вказує, що працівниками поліції не було забезпечено проведення його огляду в медичному закладі у лікаря-нарколога.
Зауважує, що працівником поліції під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу Драгер не було дотримано імперативних приписів посібника з експлуатації Драгер 6810, а саме п.2.3.1.4., у зв'язку з чим результати такого огляду вважаються недійсними.
Вказує, що з відеозапису не убачається, що він підписував акт огляду про згоду з результатами огляду.
В судове засідання, призначене на 07 листопада 2025 року особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , не з'явились, про день та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання від останнього до суду також не надходили.
Суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав апеляційний розгляд провадження за для виклику ОСОБА_1 , останній викликався до суду шляхом направлення судової повістки за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення, яка повернулась до суду без вручення із відміткою «адресат відсутній», а також за допомогою направлення відповідного повідомлення на номер мобільного телефону, вказаний ОСОБА_1 в апеляційній скарзі. Зазначене повідомлення було доставлено, що підтверджується відповідною довідкою відповідальної особою суду. Також, ОСОБА_1 був повідомлений про день, час і місце судового засідання шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті Судової влади України.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладеній у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 згідно якої, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.
Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Суд не зобов'язаний сам з'ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов'язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.
Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та дотримання його права на особисту участь під час апеляційного розгляду провадження.
Проте, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 може затягнути цей розгляд на невизначений час.
З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 , що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №243368 від 10 лютого 2025 року, з якого убачається, що 10 лютого 2025 року о 13 год. 44 хв., на вул.Партизанська, буд.24 у с-щі Кушугум Запорізького району Запорізької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21053, н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «DRAGER 6810», результат 0,83 проміле. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;
- у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, тремтіння рук. Огляд проводився за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810. В результатах огляду зазначено, що проба позитивна - 0,83% проміле. З результатами огляду ОСОБА_1 погодився, що підтверджується підписом останнього;
- у роздруківці Alcotest Drager 6810 від 10 лютого 2025 року №1755;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 лютого 2025 року;
- у копіях дозвільних документів на спеціальний технічний прилад Alcotest Drager 6810;
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
Згідно з матеріалами справи та оскаржуваною постановою суду, при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав.
Як зазначено вище, в судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , також не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання від останнього до суду теж не надходили.
На думку суду апеляційної інстанції, доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Що стосується доводів ОСОБА_1 , викладених в апеляційній скарзі, про порушення працівниками поліції порядку проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки, як стверджує ОСОБА_1 , працівниками поліції не було дотримано імперативних приписів посібника з експлуатації Драгер 6810, а саме п.2.3.1.4 (не було проведено контрольний забір повітря), з результатами огляду він не погодився та працівниками поліції не було забезпечено проведення його огляду в медичному закладі у лікаря-нарколога, то суд апеляційної інстанції вважає ці доводи безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи та спростовуються наявними у справі доказами.
Так, відповідно до вимог ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З відеозапису події убачається, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений у зв'язку із виявленням у останнього ознак алкогольного сп'яніння, про що його було повідомлено в ході спілкування з працівниками поліції, та запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він погодився. Огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проходив на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6810. Перед проходженням огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6810 було здійснено контрольний забір повітря та прилад подав характерний звук, що свідчить про те, що прилад готовий до використання, після чого працівник поліції надав цей технічний прилад ОСОБА_1 для проходження огляду. Результат огляду на стан сп'яніння, проведеного щодо ОСОБА_1 - 0,83% проміле, що підтверджується роздруківкою тестування на алкоголь за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6810 від 10 лютого 2025 року №1755. З відеозапису не убачається, що ОСОБА_1 оспорював результати огляду. Результати тестування на технічному приладі останньому були продемонстровані та зафіксовані самим відеозаписом. Від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився.
Те, що з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810, ОСОБА_1 погодився, підтверджується також і підписом останнього в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та у роздруківці Alcotest Drager 6810 від 10 лютого 2025 року №1755.
За наведених обставин, підстав для направлення останнього до медичного закладу у працівників поліції не було.
До протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 теж не було зауважень.
Відомостей про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу та оспорював ці результати в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає, а тому суд апеляційної інстанції не убачає в діях працівників поліції порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, який передбачений ст.266 КУпАП.
Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що під час керування транспортним засобом перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки у нього були виявлені певні ознаки такого сп'яніння. В подальшому наявність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння підтверджено при огляді за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810 на місці зупинки транспортного засобу.
Порушень з боку поліцейських, які б тягли за собою визнання доказів недопустимими, не убачається.
В свою чергу, згідно з положеннями п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Обставини, на які звертає увагу ОСОБА_1 , а саме те, що відеозаписом не зафіксовано, що він підписував акт огляду про згоду з результатами огляду, на думку суду апеляційної інстанції, жодним чином не спростовують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9а ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.
Об'єктивні підстави вважати, що підпис в акті огляду в графі «з результатами огляду на стан сп'яніння згоден» виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою, відсутні, з огляду і на те, що в інших адміністративних матеріалах, зокрема у протоколі про адміністративне правопорушення, роздруківці з технічного приладу містяться візуально такі самі підписи ОСОБА_1 .
Протилежне не доведено в установленому законом порядку.
Під час апеляційного провадження на адресу суду не надходило жодних клопотань щодо виклику працівників поліції або витребування будь-якої інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги, тощо.
В свою чергу, суд не вправі за власною ініціативою збирати докази.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
Даних про те, що ОСОБА_1 оспорював відомості, зазначені у протоколі, в матеріалах справи відсутні.
Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.
Достовірність цих доказів апелянтом у встановленому законом порядку не спростовано.
Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 12 березня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 317/907/25